ПЛАН:
Поняття конкуренції:
Що таке конкуренція?
Конкурентоспроможність та її види
Ознаки конкурентоспроможності
Фактори конкурентоспроможності
Рейтинг конкурентоспроможності країн Міжнародного інституту розвитку менеджменту
Рейтинг конкурентоспроможності країн дослідницької організації “World Economic Forum”
Рівні конкурентоспроможності:
конкурентоспроможність країни
конкурентоспроможність галузі
конкурентоспроможність товаровиробника
конкурентоспроможність товару
Ринково-конкурентна ситуація в Україні
Конкуренція - одна із самих головних рис ринкового господарства. Саме конкуренція забезпечує творчу свободу особи, створює умови для її самореалізації в сфері економіки шляхом розробки і створення нових конкурентоспроможних товарів і послуг. У сучасних умовах процесу глобалізації, що підсилюється, і інтернаціоналізації проблеми міжнародної конкуренції виходять на перший план.
Показником визнання ведучої ролі конкуренції для успішного функціонування ринкового господарства є той факт, що в більшості країн світу, включаючи країни з перехідною економікою, до дійсного часу прийняті закони про конкуренцію і створені національні органи, що займаються цими питаннями.
Конкурентоспроможність - багатопланова економічна категорія, що може розглядатися на декількох рівнях:
· конкурентоспроможність країни;
· конкурентоспроможність галузі;
· конкурентоспроможність товаровиробника;
· конкурентоспроможність товару.
Між усіма цими рівнями конкурентоспроможністі існує досить тісна внутрішня і зовнішня залежність і взаємозалежність.
Конкурентоспроможність країни і галузева конкурентоспроможність в остаточному підсумку залежить від здатності конкретного товаровиробника випускати конкурентноздатний товар.
Конкуренція є наслідком обмеженості ресурсів, і в цьому контексті конкурентоспроможнось визначає умови і снування біологічних видів, продуктів, процесів, структур, співтовариств, суспільств. Серед ознак конкурентоспроможнього суспільства можна виділити такі:
1. стабільне та передбачуване законодавче середовище;
2. гнучка і стійка економічна структура; швидкість та якість адміністративних та економічних реформ;
3. інвестування традиційної та технологічної інфраструктури, середньої освіти, підвищення кваліфікації;
4. сприяння приватним заощадженням та внутрішнім інвестиціям шляхом перерозподілу доходів і зміцнення середнього класу;
5. агресивність на зовнішніх ринках і привабливість внутрішнього ринку для іноземних інвестицій;
6. взаємозв’язок між доходами, продуктивністю, податками;
7. збалансованість внутрішнього та зовнішнього ринків.
Факторами конкурентоспроможності є :
1. інтернаціоналізація (участь у міжнародній торгівлі та інвестиціях);
2. людські ресурси (доступність і кваліфікація);
3. уряд (якість державної політики, спрямованої на досягнення конкурентоспроможності);
4. внутрішня політика;
5. інфраструктура (спроможність обслуговувати бізнес);
6. наука і технологія (потенціал використання науково-дослідницьких, дослідних і конструкторських розробок);
7. менеджмент (якість управління, поєднання економічних і соціальних цілей);
8. фінанси (ринки капіталів та якість фінансових послуг).
Рейтинг світової конкурентоспроможності по країнах
Міжнародний інститут розвитку менеджменту ("International Institute for Management Development" - "IMD", м.Лозанна) опублікував черговий щорічний рейтинг конкурентноздатності 47 країн. Дослідження проводилися по 290 параметрам (від темпів економічного росту до наявності кваліфікованих кадрів і стану законодавства). Особлива увага була приділена рівню розвитку інформаційних технологій і телекомунікаційних систем, що, на думку швейцарських експертів, будуть визначати розвиток світової економіки в новому тисячоріччі.
Відповідно до дослідження, самою конкурентноздатною країною світу як і раніше є США. Цьому благоприятствує стабільний підйом американської економіки, що продовжується вже протягом 9 років, а також зростаючі інвестиції в сектор високих технологій і Інтернет. По оцінці економістів "IMD", через три роки на частку Інтернету прийдеться приблизно 10% обсягу ВВП Сполучених Штатів. Позитивний вплив на розвиток американської економіки, відзначається в дослідженні, робить проведена урядом США політика, спрямований на залучення кваліфікованих іноземних фахівців.
Істотно підвищився рівень конкурентноздатності деяких західноєвропейських держав. Так, Фінляндія піднялася з 15-го місця в 1996р. на 3-і в 1999р., Ірландія - з 29-го - на 7-і місце. Швеція перемістилася з 17-го місця в 1998р. на 9-і в даному рейтингу.
Позиції ряду країн, що мали в останні роки високий рейтинг, у 1999р. погіршилися. Японія опустилася на 17-і місце, Канада - на 11-і. Найбільше значно з усіх 47 держав, що потрапили в даний рейтинг, знизилася конкурентноздатність Гонконгу: якщо в 1998р. він був 3-й за рівнем конкурентноздатності країною у світі, то в 1999р. він перемістився на 14-і місце.
Серед країн з економікою, що розвивається, (до яких віднесена і Росія) значно погіршилися позиції Китаю (31-і місце), Тайваню (22-і місце), Індії (43-і місце). Росія як і раніше має самий низький рівень конкурентноздатності і займає останнє 47-і місце в рейтингу, уступаючи ряду країн, що розвиваються.
Нижче приводиться рейтинг конкурентноздатності 47 країн, складений "IMD":
| 1.США | 17.Японія | 33.Таїланд |
| 2.Сінгапур | 18.Австрія | 34.Бразилія |
| 3.Фінляндія | 19.Франція | 35.Словенія |
| 4.Нідерланди | 20.Бельгія | 36.Мексика |
| 5.Швейцарія | 21.Зеландія | 37.Чехія |
| 6.Люксембург | 22.Тайвань | 38.ПАР |
| 7.Ірландія | 23.Ізраїль | 39.Філіппіни |
| 8.Німеччина | 24.Іспанія | 40.Польща |
| 9.Швеція | 25.Малайзія | 41.Аргентина |
| 10.Ісландія | 26.Чилі | 42.Туреччина |
| 11.Канада | 27.Угорщина | 43.Індія |
| 12.Данія | 28.Респ.Корея | 44.Колумбія |
| 13.Австралія | 29.Португалія | 45.Індонезія |
| 14.Гонконг | 30.Італія | 46.Венесуела |
| 15.Великобританія | 31.Китай | 47.Росія |
| 16.Норвегія | 32.Греція |
Дослідницька організація "World Economic Forum" (м.Женева) теж підготувала черговий рейтинг самих конкурентноздатних країн світу, заснований на індексі "поточної конкурентноздатності", що відбиває можливості окремих компаній конкурувати на світовому ринку і стан ділового клімату в країні, включаючи політику уряду, рівень розвитку інфраструктури і кваліфікації зайнятих. У список увійшло майже 60 країн, останнє місце з який зайняла Болівія. Перед нею розташований Еквадор, Україна, Болгарія, Венесуела, В'єтнам і Росія.
На перше місце в 2000р. висунулася Фінляндія, випередивши США. На думку експертів, що підготували рейтинг, у Фінляндії кращий у світі діловий клімат і високоефективні інноваційні компанії. Однак США зберегли перевага по окремих параметрах, що відбиває здатність країни швидко розвиватися і підвищувати рівень конкурентноздатності в майбутньому.
США очолюють рейтинг країн з "зростаючою конкурентноздатністю", також підготовлений "WEF". За ними випливають Сінгапур, Люксембург, Нідерланди й Ірландія. Фінляндія знаходиться на 6-м місці. Рейтинг "зростаючої конкурентноздатності" складений на основі рівня розвитку інновацій і технологічних переваг, ефективності фінансового сектора і відкритості економіки. Як відзначають експерти "WEF", США мають саму динамічно розвивається високотехнологічну економіку, що володіє великими можливостями для здійснення інновацій і впровадження нових технологій. На останнім місці в рейтингу "зростаючої конкурентноздатності" знаходиться Зімбабве.
У підготовці рейтингів приймав також участь "Centre for International Development", що діє при Гарвардському університеті. Гарвардські економісти, як і експерти "World Economic Forum", дали високу оцінку Сінгапуру, Малайзії й Ірландії, що активно впроваджують закордонні технології. Такі країни, як Китай, Португалія, Тайвань і Ірландія, мають гарні перспективи для підвищення конкурентноздатності, у той час як Швеція, Німеччина, Бразилія, Туреччина й Індія, навпаки, мають більш високий рейтинг "поточної", чим "зростаючої" конкурентноздатності.
Дані рейтинги багато в чому збігаються з рейтингом, підготовленим раніше в поточному році "International Institute for Management Development" - "IMD" (м.Лозанна). Однак в оцінці деяких країн є істотні розходження. Так, якщо в рейтингу "поточної конкурентноздатності" WEF Великобританія знаходиться на 8-м місці, то в списку "IMD" - на 15-м, Ірландія - на 22-м і 10-м місцях відповідно. Ці розходження порозуміваються тим, що вищезгадані організації використовували різні показники для складання індексів конкурентноздатності. Наприклад, "IMD" зробив більший акцент на показниках, що відбивають якість життя.
Синтетичним показником, що поєднує конкурентноздатність товару, товаровиробника, галузеву конкурентноздатність і характеризує положення країни на світовому ринку, є показник її конкурентноздатності.
У самому загальному виді конкурентноздатність країни можна визначити як її здатність в умовах вільної сумлінної конкуренції робити товари і послуги, що задовольняють вимогам світового ринку, реалізація яких збільшує добробут країни й окремих, її громадян.