Єдине народне свято, пов'язане з буддизмом, це "бон" — поминальний день. Його відмічають в середині літа, причому роблять це весело, щоб утішити пращурів, душі яких, за легендою, повертаються побачитися з рідними. Існує звичай згадувати кожного померлого свічкою, яку пускають в плавучому паперовому ліхтарику вниз за течією річки.
Багатьох віруючих дивує релігійна байдужість японців. Тут не почуєш, щоб на Будду або інших богів посилалися в своїх промовах державні діячі. Не дивлячись на величезну кількість храмів, всі молитви зводяться до трьох речень:
—Хай обминуть хвороби. Хай збережеться спокій в сімї. Хай щастить у справах.
Ці три молитви вимовляються не звертаючись до певної релігії, а просто як життєве замовляння.А священник для японців — не наставник, як, скажімо, для католиків, а лише особа, що виконує на замовлення відповідні обряди.
Завдяки своєрідному сусідству сінтоїзму, буддизму і конфуціанства, коли жодне із світобачень не переважало над іншими, не виключало їх абсолютно і остаточно, в свідомості японців глибоко укорінилася ідея терпимості. В їх духовному житті завжди залишалося місце для діалогу. Кожна система вірувань або поглядів розглядалася як шлях до вершин мудрості, духовної досконалості, внутрішнього прозріння. Людина мала право випробувати будь-який з таких шляхів. На відміну від заходу, Японія майже не знала переслідувань єретиків, придушення будь-яких плідних ідей через те, що вони суперечать деяким священним книгам або їх наступному тлумаченню.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Арутюнов С.А., Светлов Г.Е. Старые и новые боги Японии. — М.: Наука, 1968. — 200 с.
2. Игнатович А.Н. Буддизм в Японии: очерк ранней истории. — М.: Наука, 1987. — 314 с.
3. Игнатович А.Н., Светлов Г.Е. Лотос и политика: необуддийское движение в общественной жизни Японии. — М.: Мысль, 1989. — 283 с.
4. Мещеряков А.Н. Древняя Япония: буддизм и синтоизм: проблемы синкретизма. — М.: Наука, 1987. — 189 с.
5. Овчинников В.В. Ветка сакуры. Корни дуба. — М.: Сов. Писатель, 1987. — 608 с.
6. Онищенко В.А. Особливості функціонування буддизму і сінтоїзму в Японії VI – IX ст. // Cходознавство: Збірка. — К.,1997. — N 1. — с. 110- 121.
7. Светлов Г.Е. Путь богов: синто в истории Японии. — М.: Мысль, 1985. —240 с.
8. Спеваковский А.Б. Религия синто и войны. — Л.: Лениздат, 1987. — 109 с.