Таблиця 9
Ефективність вирощування молодняку гусей на м’ясо і пух-перо
до 155- денного віку
| Показник | Порода гусей | |||
| кубанська | крупна сіра | \тулузька | СП | |
| Кількість гусят, гол. | 50 | 34 | 37 | 42 |
| Загальна жива маса гусят, кг | 262,50 | 212,50 | 286,75 | 273,00 |
| Приріст живої маси, кг Середньодобовий приріст, г | 258,150 33,3 | 209,372 39,7 | 283,124 49,4 | 269,094 41,3 |
| Вихід пух–пірьєвої сировини, кг – всього: | 6,010 | 4,175 | 4,461 | 5,334 |
| у тому числі при: | ||||
| - першому ощипуванні | 1,145 | 1,241 | 1,701 | 1,625 |
| - другому ощипуванні | 4,865 | 2,934 | 2,760 | 3,709 |
| Виручено від реалізації пух –пірьєвої сировини, грн. | 240,40 | 167,00 | 178,44 | 256,03 |
| Загальні витрати, грн. – всього: | 740 | 740 | 740 | 740 |
| у тому числі на: | ||||
| - приріст живої маси | 584,5 | 602,7 | 627,1 | 581,8 |
| - пух-перо | 155,5 | 137,3 | 112,9 | 158,2 |
| Повна собівартість 1 кг пух –пірьєвої сировини, грн | 25,9 | 32,9 | 25,3 | 29,7 |
| Прибуток від реалізації пух –пірьєвої сировини, грн. | 84,90 | 29,70 | 65,54 | 97,83 |
| Рівень рентабельності, % | 54,6 | 21,6 | 58,1 | 61,8 |
У третьому розділі – ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГУСІВНИЦТВА НА БАЗІ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ПРОДУКЦІЇ -розроблена перспектива розвитку галузі гусівництва на прикладі Дніпропетровської області.
Одержані в експерименті показники слугували інформаційною базою для складання задачі щодо розвитку гусівництва на основі економіко-математичного моделювання. З тією ж метою також були використані показники із проекту Національної програми розвитку сільського господарства до 2010 року. Критерієм оптимізації був обраний максимум прибутку при забезпеченні необхідного обсягу виробництва основних видів продукції гусівництва. В підсумку рішення задачі був одержаний наступний результат. Маточне поголів’я гусей має бути у кількості 111,3 тис. голів. При цьому більш економічними по сукупності одержаної і прибутку виявилися гуси кубанської породи, яких доцільно мати понад 102,а тулузької біля 9 тис. голів. При розведенні гусей цих порід максимальний рівень прибутку складе 32 млн грн. Виявилося, що в структурі порідного складу в перспективі доцільно мати 92% кубанських гусей і 8 % тулузьких. В перехідний період інші породи гусей також мають право на свій розвиток. Але при цьому слід чітко уявляти, що економічні показники гусівництва будуть значно нижчими.
ВИСНОВКИ
Проведені дослідження дають підставу зробити узагальнені висновки і внести пропозиції виробництву.
1. У перехідний період до ринку гусівництво України зазнало великий спад. Проте і до цього розвиток гусівництва відбувався хвилеподібно. Останнім деяким піднесенням розвитку гусівництва був 1990 рік. Тоді в Україні нараховувалось 1,6 млн голів гусей, або 47% загального поголів‘я в країнах СНД. У 1991–1998 рр. чисельність поголів‘я гусей скоротилася у 3 рази.
2. Невиправдане забуття гусівництва багато в чому пов‘язане з тим, що цій галузі довгий час не приділяли належної уваги. Здійснювана дискримінаційна цінова політика щодо продукції гусівництва призвела його до збитковості. Вадами гусівництва є те, що воно розвивається однобоко. Комплексне одержування і використання його продукції ще не стало основоположним у більшості підприємств.
3. Дослідженнями встановлено, що гусівництво є однією з найбільш економічно вигідних галузей птахівництва. Це пов’язано з тим, що гуси непримхливі до кормів. В основі їх раціону велике місце займають зелені, соковиті й грубі корми. Гуси, як не один інший вид птахів, дає людині багато необхідної продукції та сировини. Це калорійних м‘ясо, довговічні пух і перо, ні з чим незрівняна печінка, самий легкоплавкий та добре засвоюваний жир, гусячі шкурки та інше. Ця продукція має великий попит й високо цінується як у нашій країні, так і за кордоном. При інтенсивному веденні галузі та комплексному використанні продукції гусівництва господарства можуть одержувати стійкий високий прибуток.
4. Гуси по більшості продуктивних і економічних показників у розрахунку на одиницю сукупної продукції перевершують інші види птахів. Вони менше витрачають кормів і, зокрема, концентрованих, живої праці і матеріальних ресурсів. Але позитивні біологічні і господарські якості гуси виявляють лише при інтенсивному веденні і комплексному використанні їх продукції.
5. В умовах ринкового середовища і багатоукладності економіки відродження й поступове підвищення ефективності гусівництва має стати неминучим. Воно має здійснюватись так, щоб розвиток гусівництва охоплював якомога більше підприємств з різною формою господарювання. В цій системі мають бути задіяні племінні підприємства, інкубаторні станції, ферми товарних підприємств, фермерські та особисті господарства населення.
6. Дослідженнями доведено, що гуси різних порід мають неоднакові біологічні та господарські якості, що зумовлює і рівень економічної ефективності. Раціональне повне використання усіх можливостей гусівництва забезпечує їх високу конкурентоспроможність.
7. Експерименти засвідчують, що при розведенні гусей кубанської і тулузької порід, а також синтетичної популяції реалізація добових гусят більш ефективна, ніж продаж яєць, отриманих від них. Яйця гусей крупної сірої породи, продані на ринку, забезпечують більш високий прибуток у порівнянні з тим , коли вони були проінкубовані та реалізовані гусятами у віці однієї доби.
8. Результати інтенсивного вирощування молодняку гусей на м’ясо до 70-денного віку засвідчили, що серед чотирьох піддослідних порід більш високі економічні показники були одержанні при використанні гусей кубанської породи і синтетичної популяції. Гірші – при розведенні гусей крупної сірої та тулузької порід. Данні експерименту дали підставу рекомендувати кубанських гусей для вирощування як гусей – бройлерів. Рівень рентабельності гусівництва при цьому біля 40%, в той час, як по інших породах він на 12,2 – 38% нижче.