В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
У першому розділі – ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРАКТИЧНА НЕМИНУЧІСТЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА – обгрунтована необхідність інтенсифікації аграрного виробництва. Це дасть змогу вивести народне господарство країни із глибокої економічної кризи, яка особливо гостро позначилася на аграрному секторі України, найбільш уразливим місцем якого виявилось галузь тваринництва і, зокрема, птахівництво (табл.1).
В Україні відбувається повальне скорочення поголів’я тварин. Чисельність умовного поголів’я скоротилося на 16,3 млн голів (50,6%), у тому числі птиці – на 50%. Найбільший спад поголів’я припадає на громадські підприємства. Тут поголів’я скоротилося на 65%, у тому числі птиці на 79%.
Таблиця 1
Вид тварин | 1981р. | 1991р. | 1998р. | 1998р. в % до 1998р. |
Всі категорії господарств | ||||
| Умовне поголів’я, тис. гол. | 32131 | 31021 | 15874 | 49,4 |
| У тому числі птиця в натурі, млн гол. | 246 | 243 | 123 | 50,0 |
Громадські підприємства | ||||
| Умовне поголів’я, тис. гол. | 25535 | 24140 | 8938 | 35,0 |
| У тому числі птиця в натурі, млн гол. | 140 | 128 | 30 | 21,4 |
Господарства населення | ||||
| Умовне поголів’я, тис. гол. | 6596 | 6881 | 6936 | 105,2 |
| У тому числі птиця в натурі, млн гол. | 106 | 115 | 93 | 87,7 |
Така тенденція спостерігається як в цілому по країні, так і щодо птахівничої галузі Дніпропетровської області (рис.1).
У 1990 р. чисельність поголів’я птиці в усіх категоріях господарств Дніпропетровської області складала 22 млн або 5,7 голів на кожного жителя. До 1993 р. громадський сектор був домінуючім, так як займав біля 67% чисельного складу птиці. Господарства населення суттєво доповнювали загальне виробництво продукції птахівництва. За останні роки загальне становище птахівництва значно змінилося. Загальне поголів’я птиці зменшилося у 2,7 рази. Тепер більше 73% кількості поголів’я птиці знаходяться в господарствах населення та у фермерів.
Економічні показники по Дніпропетровській області засвідчують, що птахівництво переживає глибоку кризу (табл.2).
Таблиця 2
Економічні показники виробництва продукції птахівництва
в системі Дніпропетровського птахопрому
| Показник | 1990 р. | 1993 р. | 1995 р. | 1998 р. | 1998 р. в % до 1995 р. |
| Затрати кормів, ц корм. од.: | |||||
| - на 1000 штук яєць | 2,75 | 2,96 | 2,99 | 2,90 | 97,0 |
| - на 1 ц приросту птиці | 5,22 | 5,36 | 5,61 | 8,24 | 146,9 |
| Собівартість: | |||||
| - 1000 штук яєць | 85,5 * | 150,4 ** | 66,7*** | 159,0*** | 238,4 |
| - 1 ц приросту птиці | 180,9 * | 328,0** | 120,5*** | 289,7*** | 240,4 |
| Рівень рентабельності, %: | |||||
| - яйця | 16,4 | 15,3 | - 13,1 | - 19,0 | -35,4 |
| - м’ясо | 18,5 | - 2,9 | -45,6 | -571,0 | - 589,5 |
*1990 р. – в крб, **1993 – в тис. крб, ***1995, 1998 рр. – в грн.
Витрати кормів на 1000 штук яєць зросли на 0,15 ц корм. од. (5,5%), а на 1 ц приросту птиці – на 3,02 ц корм. од., або на 57,9%. Собівартість 1000 штук яєць та 1 ц приросту живої маси підвищилась більш, ніж у 3 рази. Реалізаційні ціни на продукцію птахівництва зростали, але значно меншими темпами. Це призвело до того що виробництво продукції птахівництва стало збитковим.
В Дніпропетровській області в галузі птахівництва гусівництво займає незначне місце. Виробництво гусячого м’яса у загальному обсязі м’яса птиці складає лише – 0,2% (табл.3).
Стан гусівництва області дуже складний. На 1 січня 1999 р. гусячі ферми функціонують лише в 24 господарствах. В середнім на одне господарство припадає 3-4 тис. гусей. Їх несучість складає лише 30 яєць. Валовий збір яєць у 1998 р. склав 1,2 млн штук. У розрахунку на один сільський двір було продано 1,5 добових гусенят. До речі, це один із кращих показників в Україні (табл.4).
Таблиця 3
Видове виробництво живої маси птиці в системі ПО “Дніпропетровськптахопром”, т
| Вид птиці | 1990 р. | 1993 р. | 1995 р. | 1998 р. | 1998 р. в % до 1990 р. |
| Жива маса – всього | 55116 | 37527 | 21839 | 20571 | 37,3 |
| у тому числі по видах: | |||||
| - бройлери | 40606 | 29044 | 16333 | 19513 | 48,1 |
| - кури та молодняк | 8554 | 6686 | 4230 | 1004 | 11,7 |
| - качки | 4853 | 1563 | 1152 | 20 | 0,4 |
| - індики | 932 | 158 | 38 | - | - |
| - гуси | 171 | 76 | 86 | 34 | 19,9 |
Найбільша кількість гусят, проданих у розрахунку на кожну індивідуальну садибу, припадає на Нікопольський район – 12 штук, Солонянський – 3,9 та Апостоловський – 2,7 штуки.
Таблиця 4
Продуктивність гусей в громадському секторі Дніпропетровської області
| Показник | 1985 р. | 1990 р. | 1995 р. | 1998 р. | 1998 р. в % до 1985 р. |
| Чисельність дорослих гусей, тис. гол. | 86 | 106 | 91,7 | 59,7 | 69,4 |
| Виробництво яєць, тис. шт. | 1888 | 2482 | 1272 | 1178 | 62,4 |
| Несучість гусок, шт. | 39 | 42 | 31 | 30 | 76,9 |
| Вихід інкубаційних яєць, % | 80,4 | 81,7 | 79 | 79 | 98,3 |
| Виводимість гусят, % | 65,4 | 68,1 | 63,1 | 64 | 97,9 |
| Одержано добових гусят, тис. шт. | 993 | 1381 | 494,9 | 580 | 58,4 |
| Продано гусят населенню, тис. шт. | 681 | 1000 | 392,6 | 490 | 72,0 |
Порідний склад гусей Дніпропетровської області в основному складається з шести порід. Питома вага італійських білих складає 36%, кубанських – 29, горьківських – 14, великих сірих, тулузьких та інших – 21%. Це свідчіть про розгалужений генетичний потенціал гусівництва, який має слугувати базою щодо подальшого розвитку галузі.
У другому розділі – ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ ГУСІВНИЦТВА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН – проаналізована організація виробництва продукції гусівництва в різних типах підприємств. На прикладі кращих гусівничих господарств доведено, що гусівництво може бути рентабельним. Його розвиток являє собою важливе джерело поповнення продовольчих ресурсів та сировини, котрі користуються піднесеним попитом та володіють стійкою конкурентоспроможністю. Тому розвиток гусівництва заслуговує більшої уваги. Але щоб підвищити виробництво продукції гусівництва необхідно вирішити ряд питань як на регіональному, так і господарському рівнях. Одним з них є система взаємозв’язків між установами управління та виробництва продукції гусівництва. Вона охоплює вертикальні і горизонтальні зв’язки між всіма суб’єктами від Міністерства аграрної політики України та УААН до обласних та районних структур, а далі до підприємств різних форм господарювання та населення (рис.2).
На підставі науково-практичного досліду, який складався з п’яти серій, була визначена економічна доцільність щодо використання продукції гусівництва різних порід (табл. 5).
Дослід здійснено у племзаводі “Україна” Новомосковського району Дніпропетровської області. Дослідження проводились на чотирьох породах гусей (кубанська, крупна сіра, тулузька, синтетична популяція(СП)).
Таблиця 5
Загальна схема науково-виробничого експерименту
по визначенню економічної ефективності використання продукції гусей різних порід