на тему:
Вчитель: Вдовіна О.А.
ЗОШ №9
м.Коломия
Ні один з численних аспектів навчального процесу не викликає стільки дискусій, як оцінювання знань учнів. Система оцінок і критеріїї їх виставлення, обумовлені авторитарною, негуманною педагогікою, дебатуються не один десяток років. Гуманізація освіти, індивідуалізація і диференціація визначаються сучасними педагогами як генеральна лінія удосконалення освіти.
В преамбулі Закону України “Про освіту” сказано, що “…освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму і демократії”
Далі в статті 6 основні принципи освіти уточнюються як
- гуманізм;
- демократизм;
- приорітетність загальнолюдських
цінностей.
А стаття 56 зобов’язує педагогічних працівників
“особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі:
- пради;
- справедливості;
- гумагізму;
- доброти.”
Однак, сам факт існування незадовільної оцінки, з якогось предмету, залишення на повторний курс входить в явне протиріччя з принципом гуманізації, профанує саму сутність гуманізму як прогресивної форми загальнолюдської моралі.
Адже гуманізм, демократія і педагогічний пресссинг, психологічний тиск оцінкою несумісні, виключають одне одного.
В системно відлаженому учбовому процесі учень знаходиться під впливом трьох функціонально взаємозв’язаних принципів – гуманізації, гуманітаризації та демократизації.
Інтегративний зв’язок принципів побудови
учбового процесу
ℐ Учень ℐ
зміст школа
освіти суспіль-
ство
| Виконав завдання % | Не приступив до розв’язування | Виконав | |||
| Менше 60% | 60-70% | 70-90% | 90-100% | ||
| Оцінка | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
2. Такий підхід має обов’язково враховувати рівень складності завдань(рівні А, В, С).Інакше учень, що виконав 90% найпростішого завдання, одержав би оцінку “5”, в той же час учень, що виконав лише частину завдання, але підвищеної складності, використавши різні методи, застосував знання в нестандартних умовах – одержав би нижчу оцінку.Це несправедливо.
Тому існуючу систему оцінок, яка склалася в шкільній практиці, необхідно вдосконалювати. Для цього треба визначити вимоги до кожного рівня володіння учнем знаннями, уміннями та навичками і розробити критерії вимірювання якості засвоєння знань.
Доцільно виділити 3 рівні засвоєння навчального матеріалу:Р1, Р2, Р3.
Кожний рівень відповідає певному основному виду навчальної діяльності школяра.
Рівень Р1 (А) характеризує засвоєння знань на репродуктивній діяльності, яка передбачає володіння фізичною термінологією, знання основних формул, виконання найпростіших операцій “за зразком” та логічних дій – аналізу та співвіднесення.
Рівень Р2 (В) характеризується елементами продуктивної (частково пошукової) діяльності. Яка вимагає від учня виконання операцій синтезу і узагальнення, застосування набутих знань з фізики, хіміїї, математики для розв’язання нетипових задач.
Рівень Р3 (С) відповідає творчому рівню засвоєння знань і вмінь учнем. Досягнення цього рівня означає, що учень має глибокі знання і міцну практичну підготовку і не тільки з фізики, усвідомлює зв’язок цих знань і використовує їх для розв’язування нетипових задач, уміє знаходити приховані зв’язки, системтизувати і узагальнювати знання.
Приклад рівневих завдань при розв’язуванні однієї задачі:
Рівень Р1 (А). У закритій посудині під тиском
Р0 є 2 моль водню і 1 молю
кисню. Між ними відбувається
хімічна реакція утворення 2
моль водяной пари. Який тиск
установиться в посудині після
охолодження продукту реакції
до початкової температури?
Рівень Р2 (В) У закритій посудині під тиском
Р0 є суміш кисню і водню. Між
ними відбувається хімічна
реакція. Який тиск установиться
в посудині після охолодження
продукту рекції до початкової
температури?
Рівень Р3 (С) У закритій посудині є суміш
водню і кисню при температурі
t=270С. Маса водню m1=0,2 г,
маса кисню m2=3,2 г. Після
хімічної рекації у посудині
установився тиск втричі більший.
Знайти температуру Т2.
Наведений приклад демонструє суть рівневої диференціації при розв’язанні однієї і тієї ж задачі, ускладненої до рівнів Р2 і Р3 та обгрунтовує різницю у підході до оцінювання виконання за рівнями А, В, і С.
Одним із методів демократизації в оцінюванні знань учнів є залік, який здобув визнання самих учнів.
При заліковій системі кожна тема, яка вивчається, поділяється на окремі блоки; в кожному такому блоці закінчений за змістом матеріал. При виченні кожного блоку навчання оргнізовується за схемою:
x. Підготовчий етап.
1. Лекція.
Викладання нового матеріалу в формі лекцій з елементами бесіди. Лекція читається відповідно з планом, записаним на дошці. Кожний пункт плану – це запитання на майбутньому заліку.
Розв’язування задач алгоритмізовано.
2. Закріплення теоретичного матеріалу; - рішення якісних задач з застосуванням фізичних законів;
- розв’язування задач з детальним аналізом;