Автоматизація соціологічних досліджень на базі персональної електронно-обчислювальної машини. АРМС.
Протягом останніх років переваги нових інформаційних технологій почали враховуватися про організації та проведенні соціологічних досліджень. Відкрилися можливості інформатизації деяких етапів дослідження, комп'ютерна технологія пропонує використання ЕОМ у якості персонального робочого місця на всіх етапах, починаючи від програми дослідження і закінчуючи формуванням вихідного документу. Тобто виникла потреба у створенні такх спеціалізованих засобів для соціологів, які б враховували наявний порядок етапів організації та проведення соціологічного дослідження (дозволяли помітно підвищити коефіціент корисної дії праці соціолога за рахунок реалізації елементів безпаперової технології). Найбільш підходящим різновидом інформаційної технології для вирішення даної задачі є технологія індивідуальних автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМС включає проблемно орієнтований програмний комплекс на базі ЕОМ, здатний за участі людини виконувати необхідні операції та процедури. АРМС забезпечує процедури введення та виведення, коригування, відображення, обробки та аналізу інформації.
АРМС – своєрідна персональна лабораторія. Між дослідником та комп'ютером немає проміжних спеціалістів: програмістів, математиків тощо. АРМС дозволяє здійснити автоматизацію всього дослідницького циклу: від розробки інструментарію та програм до підготовки звіту та статей. Інформаційні технології звільнюють соціолога від рутинних елементів в роботі, скорочують витрати на організацію дослідження, обробку та аналіз даних. Прямий доступ до даних, швидка перевірка величезної кількості гіпотез, в тому числі і за допомогою імітаційних експериментів та запровадження нових змінних міняють усю структуру діяльності соціолога. Застосування елементів штучного інтелекту – автоматизація логічного виведення, наприклад, процедура статистичної оцінки, експертні системи ще більше підвищують вимоги до суворості та точності теоретичних гіпотез.
Головний результат – розширення можливостей змістовного аналізу, глибше проникнення в сутність досліджуваного явища.
Висновок.
Якими б методами не були добуті соціологічні дані, самі по собі вони ще не дозволяють зробити узагальнені висновки, виявити тенденції, перевірити гіпотези – одним словом, вирішити задачі, поставлені в програмі дослідження. Для того щоб отримана первинна інформація почала давати реальні результати, її необхідно шляхом обробки перетворити на відповідний вид, а далі узагальнювати, аналізувати та науково інтерпретувати.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Социологический справочник. Київ, видавництво політичної літератури, 1990.
2. Типология и классификация в социологических исследованиях. Москва, 1982.
3. Словарь прикладной социологии. Мінськ, 1984.
4. Социальные исследования: построение и сравнение показателей. Москва, 1986.
5. Морено Л. Д. Социометрия. Москва, 1987.
6. Соціологія. Київ, 1996.