ЗМІСТ.
I Разнолика магія
II Причини виникнення магії
III Окультизм
IV Магія в християнському культі
1. Релігія рабів і вольновідпущенників
2. Християнські таїнства
2.1 Причащання
2.2 Водохрещення
2.3 Миропомазання й елеєосвячення
2.4 Сповідь
2.5 Вінчання
2.6 Священство
V Еволюція взаємин християнства і язичництва
VI Список використаної літератури
I Разнолика магія.
Північ. Усе покрито мороком. Примарні фігури в каптурах,як у куклусклановцев, освітлені світлом тільки жертовного вогню, що горить у правому куті печери. У центрі печери - задрапірований чорний вівтар з тілом оголеної жінки. Поруч з вівтарем на кам'яному столі, в оточенні чорних свіч, у лиховісній посмішці скалиться білястий людський череп. Верховна жриця, теж вся в чорному, стискає в правій руці меч, лезо якого, відкидаючи відблиски вогню, здається живим. Вимовляючи заклинання, вона викликає магічні сили Всесвіту. Зверху на неї безмовно і безпристрасно дивиться рогате божество.
Що це? Це не сцена з історичного чи кінофільму фільму жахів про диявола. Немає. Це одні зі збор шанувальників чорної магії. Не секрет, що подібні оргії залучають людей і в даний час. Більш того, вважається, що сучасне суспільство переживає ренесанс окультизму і первісного колдоства. Чарівництво, волхвування, чорнокнижництво, колдоство, окультизм - ці слова нині не сходять зі сторінок журналів і газет.
II Причини виникнення магії.
Існують різні визначення магії. Однак усі вони незмінно відзначають одну її особливість, а саме: у її основі завжди лежить віра в надприродні сили й у здатність людини за допомогою цих сил контролювати навколишній світ.
“Магія - це обряди, зв'язані з вірою в здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а також на уявлюваних парфумів і богів”(Велика радянська энициклопедия, 9, 15, 152).
Магічна дія, як правило, складається з наступних основних елементів: матеріальний предмет (речовина), тобто інструмент; словесне заклинання - чи прохання тпебование, з яким звертаються до надприродних сил; визначені дії і рухи без слів - обряд.
Час виникнення магії учені відносять до періоду первісного суспільства, точніше - до епохи кам'яного віку. Маються дані, що магічні обряди і вірування існували вже в неандертальцев, що жили 80-50 тисяч років тому. Мова йде про поховання (складах) ведмежих кіст у мустьерских печерах Драхенлох (Швейцарія), Петерсхеле (Німеччина), Регурду (Франція), що розглядаються як свідчення мисливської магії (печерні ведмеді в той час минулого одним з головних об'єктів полювання людей). Первісні люди, вважають деякі вчені, зберігаючи ведмежі черепи і кісти, сподівалися, що це дасть можливість убитою твариною повернутися до життя і тим самим помножить число цих тварин. У багатьох племен, що зберегли первісний уклад життя ще наприкінці ХІХ століття й аналогічних обрядів, що мали, поховання кіст і черепів убитим тварин, цим обрядам давалося саме таке пояснення.
Що стосується виявлених у XIX - XX століттях пам'ятників верхнепалеолитического періоду (пізній кам'яний вік - 40 - 10 тисяч років тому), те вони, і з цим згодні практично усі вчені, свідчать про наявність у первісної людини вже розвитих магічних представлень і обрядів. У 1879 році в Пиренейских горах (Іспанія) була відкрита глибока печера, названа Альтамирой. На стінах і стелі цієї печери рукою первісного художника були зображені кабани, зубри, олені й інші види тварин, на яких полювали люди того часу. У відкритої слідом за Альтамирой уже у Франції печері Мотеспан були виявлені залишки трьох скульптур, що зображували печерних львів. На шиї і грудях одного лева були чітко видні сліди від дротиків і копій, що кидали первісні люди в цю скульптуру. Інші ж дві скульптури були цілком розбиті в результаті частого в них улучення.
Найбільшою популярністю серед подібних знахідок (а на сьогоднішній день їх нараховується більш 100) користається відкрита в 1940 році знаменита печера Ляско. Свою популярність ця печера одержала через багатство і достаток знайдених тут малюнків первісних людей. Велика частина цих малюнків, а деякі з них відрізняються воістину величезними розмірами, прекрасно збереглася до наших днів. В усіх залах печери, у переходах між ними на стіні і стелі первісний художник зобразила в різних позах тих тварин, яких він бачив навколо себе: оленів, ведмедів, кабанів і т.д. Усі малюнки різнобарвні: використовувалися три фарби - чорна, жовта, червона. На тіла тварин і поруч з ними були нанесені насічки, що символізують поле дротика і поранення звіра. Багато малюнків носять сліди від метання в них дійсних копій і дротиків. Малюнків так багато, що місцями вони наповзають один на одного.
Навіщо первісні люди малювали тварин, на яких вони полювали, у настільки незручних, погано освітлених, часто важкодоступних місцях - печерах, їхніх віддалених коридорах і проходах? Навіщо після закінчення своєї роботи вони не насолоджувалися її спогляданням, а руйнували - метали в неї списи і дротики? Відповісти на ці питання допомагають етнографічні спостереження за народами, ще в XIX - XX століттях сохранившими первісний уклад життя.
Відомо, що австралійські аборигени перед початком полювання виконували спеціальний обряд: малювали на піску фігуру кенгуру і під час ритуального танцю втикали в зображена тварина свої бойові списи. При цьому вони думали, що, потрапивши в малюнок тварини, потраплять і в сама тварина під час полювання. Очевидно, так само думала і первісна людина. Тут можна привести слова К.Маркса про фетишизм: ”Розпалена прагненням фантазія створює у фетишиста ілюзію, начебто “байдужа річ” може змінити свої властиві властивості для того тільки, щоб задовольнити його примха”. Аналогічна ілюзія створювалася й у первісних учасників магічного ритуалу, що символізує смерть і убивство тварини. “Розпалена прагненням фантазія” виконавців ритуалу перетворювала імітацію полювання в саме полювання, ритуально-магічне “убивство” тварини в реальне убивство звіра.
Дійсні корені первісної віри в магію варто шукати в матеріальних і суспільних умовах їхнього життя. Первісний стан людства іноді зображується повним блаженства, коли люди як мазуни природи одержували від її у виді дарунків усе необхідне для життя. Але про труднощів первісних людей, про суворий, часом трагічних умовах їхнього життя красномовно говорять наступні цифри: майже 50% неандертальцев не доживали до свого двадцятиліття. У кроманьонца середня тривалість життя не перевищувала 20 років. У найбільш важкому положенні виявлялися жінки і діти: 38% неандертальцев умирало, не досягши і 11 років, майже ніхто з жінок не доживав до 25 років. У пітекантропів і синантропів смертність була ще вище: 68% синантропів не досягало і 14 років.
Ці дані були отримані вченими при вивченні кісткових останків первісних людей. Високий рівень смертності найчастіше був результатом частих голодувань, смертельних поранень у ході полювання на великих тваринах, що було закономірним і природної в силу нерозвиненості первісних продуктивних сил, бідності і слабості первісної техніки. У людей тієї епохи були лише найпростіші знаряддя праці, зроблені з каменю, кісти, дерева. Вони були грубі і не могли забезпечити постійні джерела харчування. Кошту до існування найдавніші люди добували полюванням, рибним ловом, збиранням. Однак первісний мисливець, незважаючи на усе своє уміння і мистецтво, часто залишався без видобутку, а рибалка без риби: звір зникав з лісу, риба залишала ріки. Рослинну ж їжу можна було добувати лише у визначені місяці року.
Трудова діяльність первісних людей, усі зусилля наших далеких предків, що мали своєю метою забезпечити себе і своїх близьких коштами до існування, нерідко закінчувалися безрезультатно. Це викликало в них стан непевності у своїх силах, непевності в майбутньому. Відсутність реальних коштів, що гарантують надійні і постійні результати виробничої діяльності, і з'явилися основними причинами того, що людина кам'яного віку звернулася до пошуків ірраціональних коштів практичного впливу на природу. Подібними коштами і з'явилися магічні ритуали й обряди.
Так економічна нерозвиненість, слабість первісного людства, що виразилася в практичному безсиллі людини перед природою, і з'явилася тим соціальним тлом, на якому виросла віра в магію.
Первісні люди були переконані, що за допомогою виконання магічних обрядів вони вступають у контакт із надприродною силою, що могет захистити їх від стихій природи, від усіх злих сил і істот, допомогти в досягненні тієї чи іншої практичної мети, що вони не в змозі досягти за допомогою реальних прийомів і коштів. Конкретні форми колдоства створювалися кожним родом, плем'ям, громадою самостійно, результатом чого з'явилося незліченне різноманіття магічних ритуалів і обрядів. Вчені описали і систематизували буквально тисячі колдовских ритуалів і вірувань, що існували в різних народів у різні часи.
III Окультизм.
Виникнувши в первісну епоху людства, магія не залишалася незмінної протягом століть, а приймала різні форми. Однієї з розвитих її форм є окультизм.
Окультизм (від лат. occultus - таємний, таємний) - це загальна назва для навчань, “теоретично” обосновывающих наявність магічних (чарівних, сверхнатуральных) сил у людині і космосі, недоступних для простих смертних, але доступних для “присвячених”, що пройшли особливу ініціацію і тренування. До складу окультизму входять такі “таємні” науки, як астрологія, мантика, чи гадання (хіромантія, физиогномика і т.п.), спіритизм, герметична ( по імені легендарного засновника окультизму - Гермеса Трисмегиста, образ якого з'явився результатом з'єднання образів єгипетського бога Тота і грецького бога Гермеса - вісника божественної мудрості) медицина й інші. Уперше мова про окультизм заходить в епоху пізньої античності, коли в I-IV століттях нашої ери в Олександрії була створена велика окультна література, що одержала назву герметичної.