КУРСОВА РОБОТА
На тему:
“ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА, ЯК ЮРИДИЧНІ ОСОБИ”
.
Вступ.
Актуальність теми полягає у тому, що вона є однією із важливих тем цивільного права. Історія йде в перед, а разом із нею розвиваються та розгалужуються цивільно-правові відносини.
Господарські товариства, як юридична особа є результатом цих відносин.
Господарські товариства—це родове поняття, яке об’єднує п’ять самостійних видів товариства: повне, командитне, товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. Їх загальною ознакою є статутний капітал, який поділений на частки між учасниками. Учасником вказаних товариств можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Між тим кожний вид товариства має свої особливі ознаки, які я постараюся у своїй роботі.
Господарські товариства у сучасність досить швидко розвиваються, а слідом за ними розвиваються нові суперечності, розв’язання яких є обов’язком цивільного законодавства.
Що ж таке є господарське товариство?
Господарське товариство—це організація що створюється не тільки на основі об’єднання осіб, а й об’єднання майна або, якщо мова йде про товариство однієї особи, -- виключно виділенням майна.
Мета моєї роботи полягає у висвітленні суті господарських товариств через загальні основи про юридичну особу. Відповідно до закону “ Про господарські товариства “ господарські товариства є юридичними особами.
Що ж таке юридична особа?
Юридична особа – це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, яке має свою мету, найменування та інші ознаки юридичної особи.
Головним моїм завданням під час виконання курсової роботи є:
· Ознайомити читача із загальними засадами господарських товариств;
· Розкрити суть діяльності товариств;
· Розкрити етапи так званого “життя товариств”:
- Започаткування товариств;
- Діяльність товариств;
- Припинення діяльності товариств;
· Зробити заключні висновки товариств;
Предметом вивчення даної теми є товариства.
Об’єктом дослідження є: ті суспільні відносини які виникають в суспільстві у зв’язку з реалізацією господарських товариств.
Вступ…………………………………………………………………………………..
Розділ 1. Поняття і види господарських товариств.
1.1 Загальна характеристика господарських товариств…………………..
1.2 Порядок створення господарських товариства……………………….
1.3 Установчі документи господарських товариство……………………
Розділ 2. Повне товариство.
2.1 Поняття повного товариства………………………………………………
2.2 Управління повним товариством………………………………………….
2.3 Припинення повного товариства………………………………………….
Розділ 3. Командитне товариство.
3.1 Основні положення про командитне товариство………………………...
3.2 Учасники командитного товариства……………………………………...
3.3 Права і обов’язки вкладника командитного товариства. Управління командитним товариством……………………………………………………
3.4 Припинення командитного товариства………………………………….
Розділ 4. Товариство з обмеженою відповідальністю.
4.1 Поняття товариства з обмеженою відповідальністю……………………
4.2 Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю…
4.3 Управління товариством з обмеженою відповідальністю…………….
4.4 Вихід учасників із товариства з обмеженою відповідальністю………
4.5 Припинення товариства з обмеженою відповідальністю………………
Висновок…………………………………………………………………………….
Використані джерела………………………………………………………………
Розділ 1. Поняття і види господарського товариства.
1.1 Загальна характеристика господарських товариств.
Відповідно до ст.1 закону України “Про господарські товариства[1]”.
Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об¢єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать:
· Акціонерне товариство;
· Товариство з обмеженою відповідальністю;
· Товариство з додатковою відповідальністю;
· Повні товариства;
· Командитні товариства;
Господарські товариства є юридичними особами. Відповідно до цього господарським товариствам притаманні усі положення юредичної особи.
Суб¢єктами цивільних правовідносин і відповідно носіями майнових та особистих немайнових прав та обов¢язків можуть бути не лише індивіди-фізичні особи, а й різні колективні утворенн: підприемства та організації, господарські товариства, виробничі споживчі кооперативи. Згідно статті 80 ЦК України поняття юридичної особи вимагає звернення до цивільно - правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб.
Однак для того, щоб мати можливість вступати у цивільні правовідносини і бути їх суб¢єктами, ці колективні утворення наділяються за наявності певних ознак статусом юридичної особи. На відміну від фізичних осіб, юридичні особи не є живими істотами і тому не мають природної волі, однак у них діє об¢єднана людська воля і об¢єднана людська сила в певному напрямі, зумовленому метою створення юридичної особи. Внаслідок цього за юридичною особою і визначається можливість бути суб¢єктом права. Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб¢єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоч це колективне утворення і визначається суб¢єктом правовідносин, однак як юридична особа не може бути носієм лише тих прав та обов¢язків, які не пов¢язані з природними властивостями людей.
Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений становленням товарно - грошових відносин у ринковій економіці, суспільним розділом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, кооперативів, громадських та інших організацій.З метою найбільш ефективного і раціонального використання державного майна воно, за загальним правилом, розподіляється і закріплюється за окремими державними підприємствами, установами та організаціями.Наділення підприємств об¢єднань майном, надання їм господарської самостійності є неодмінною передумовою здійснення господарського розрахунку, вчинення правових актів з реалізації продукції,розпорядження грошовими коштами, тобто виступу в обороті як самостійного суб¢єкта цивільних прав та обов¢язків.
Для аналізу поняття “юридична особа” повинні бути враховані також зазначені властивості, оскільки вони дозволяють відрізнити юридичну особу від інших соціальних утворень, зокрема різноманітних обєднань, філій і представництв, які не є суб¢єктами цивільного права. На відмінну від ЦК УРСР новий ЦК України не дає розгорнутого легального визначення юридичної особи.
До таких ознак належать:
А. Організаційна єдність.
Організаційна єдність полягає у визначенні цілей і завдань юридичної особи, у встановленні її внутрішньої структури, компетенції органів, порядку їх функціонування тощо. Організаційна єдність закріплюється у статуті юридичної особи, її установчих документах або в акті органу влади про створення юридичної особи публічного права. Наприклад, наявність статуту є обов¢язковою вимогою вимогою для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства додатковою відповідальністю (ст.ст.143, 151, 154 ЦК).
Для того , щоб бути юридичною особою, організація повинна виступати як єдине ціле, мати органи управління та інші індивідуальні ознаки. Однією з індивідуальних ознак є найменування юридичної особи. Воно має містити вказівку на її організаційно-правову норму повинно містити найменування товариства, а вказівку на характер діяльності юридичної особи – найменування установи. Юридична особа може мати , крім повного, ще й скорочене найменування. Якщо юридична особа виникла як підприємницьке товариство , вона повинна мати фірмове найменування. Найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Про організаційну єдність свідчить також наявність місця знаходження юридичної особи, яке визначається місцем її державної реєстрації і зазначається в її установчих документах. Так, якщо юридична особа зареєстрована в м. Києві, то її знаходження буде м.Київ в існуючих адміністративних межах. Конкретна адреса юридичної особи може зазначатись в її статуті або установчому договорі. Конкретне місце знаходження юридичної особи полегшує застосування до неї актів органів місцевого самоврядування, звернення з позовом до суду, виконання зобов΄язань тощо.
“Юридична особа – це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Принципи формування цього колективу можуть бути різними: укладення трудових договорів ( контрактів ) робітникам і службовцями з адміністрацією державного підприємства, добровільне об¢єднання громадян на основі членства в кооперативі тощо. Але кожна організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв¢язків і її членів, внутрішньою структурною і функціональною диференціацією[2]”.
Так, у складі кооперативу можуть створюватися структурні підрозділи , в тому числі територіально відокремленні: відділення, цехи, майстерні, ательє, магазини та інші ,що діють, як правило, на засадах колективного, сімейного або індивідуального підряду. Структура кожного окремого кооперативу закріплюється його статутом. Проте незалежно від особливостей своєї внутрішньої структури кооператив у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація.