ЯК ВИЗНАЧАТИ ПОТРІБНІ ЧАСТКИ
Щоб спростити справу, припустимо, що фірма залучає капітал виключно за рахунок випуску звичайних акцій, привілейованих акцій та довгострокових облігацій. Баланс дає значення балансової вартості цих джерел капіталу. Як показано в таблиці 4, ви можете скористатись цифрами з балансу, щоб вирахувати частку балансової вартості окремих джерел фінансування, хоча зручніше працювати з частками, що враховують ринкові ціни цінних паперів. Здебільшого частки окремих джерел капіталу за ринковими цінами відображають поточні ринкові умови і враховують вплив перемінних обставин ринку. Частки, що обраховуються за балансовою вартістю, базуються на бухгалтерських підрахунках, які використовують номінальні значення вартості цінних паперів для вирахування балансової вартості. Вони подають уже минулі умови. Таблиця 4 показує різницю між частками, обрахованими на базі балансової вартості та ринкових цін, і демонструє, як вираховується їх значення.
Таблиця 4.
Порівняння структур капіталу, обрахованих на базі балансу та ринкових цін.
| Складові капіталу | Сума в доларах | Частка (%)*) | Вартість капіталу (%) |
| Балансова вартість |
|
|
|
| Борг 2000 облігацій за номіналом, або по $1000 | 2000000 | 40 | 10 |
| Прнвілейовані акції 4500 акцій по$100 | 450000 | 9 | 12 |
| Звичайні акції 500000 акцій, випущених за номіналом $5.00 | 2500000 | 51 |
13.50 |
| Всього капіталу | 4950000 | 100 |
|
| Ринкові ціни |
|
|
|
| Борг 10000 облігацій по $900 (поточна ціна облігацій) | 9000000 | 29 | 10 |
| Прнвілейовані акції 20000 акцій по$90 | 1800000 | 6 | 12 |
| Звичайні акції 400000 акцій, випущених за номіналом $50 | 20000000 | 65 | 13.50 |
| Всього капіталу | 30800000 | 100 |
|
* Частка вираховується діленням кожної складової частини капіталу на весь капітал.
Значенні балансової вартості, що наведені в балансі, як правило,відрізняються від значень ринкових цін. І ціна звичайної акції, як правило, буває значно вища, ніж її балансова вартість. Це підвищує частку цієї складової частини капіталу порівняно з іншими компонентами структури капіталу (такими, як привілейовані акції та довгострокові облігації).
Можна також використовувати заплановані значення питомої ваги окремих складових капіталу. Ці значення показують розподіл зовнішніх джерел фінансування, який, як вважає фірма, принесе найкращі результати. Деякі менеджери корпорацій встановлюють їх суб'єктивно, інші базуються на даних найкращих компаній у своїй галузі, а ще інші подивляються на фінансову структуру компаній, що мають характеристики, порівнювані з їхньою власною фірмою. Загалом же заплановані значенні мають наближатись до показників структури капіталу, обрахованої на базі ринкових цін. Якщо ні, то фірма намагатиметься провадити фінансування так, щоб структура капіталу, обрахована на базі ринкових цін, наближалась до запланованої.
ОБРАХУНОК СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНОЇ
ВАРТОСТІ КАПІТАЛУ
Незважаючи на те, чи використовуються значення балансової вартості, чи ринкової ціни, кінцева мета — вирахувати частку кожного джерела зовнішніх ресурсів у структурі капіталу фірми. Іншими словами, ця частка показує, як впливає кожна складова частина капіталу на загальну вартість капіталу фірми.
Маючи такі частки і обраховані значення вартості капіталу, можна вирахувати середнє значення вартості капіталу фірми з допомогою формули:
Ко= Кd*(1-t)*(D/(D+P+S))+ Кp*(P/(D+P+S))+ Кe*(S/(D+P+S))
де:
D— облігації;
Р — привілейовані акції;
S—звичайні акції;
Ко — середньозважена вартість капіталу (СЗВК);
Кd — вартість капіталу від облігацій;
Кр — вартість капіталу від привілейованих акцій;
Ке — вартість капіталу від звичайних акцій;
t—податкова ставка.
Процентні частки окремих складових капіталу, що обраховані на базі ринкових цін і показані в таблиці 4, використовуються для визначення середньозваженої вартості капіталу фірми за таблицею 5. Як бачите, на середню вартість капіталу впливають зміни процентних часток, або те, як фірма провадить фінансування. До певної межі, чим більше облігацій фірма випускає порівняно із звичайними акціями, тим нижча середня вартість капіталу. І навпаки, якщо переважає фінансування за рахунок звичайних акцій, то вони набувають більшої ваги в структурі капіталу фірми і підвищується середня вартість капіталу. Та коли змінюється вартість капіталу від кожного виду цінних паперів, то стаються зміни у загальній вартості капіталу фірми.
Таблиця 5.
Вирахування СЗВК на базі ринкових цін.
| Джерело фінансування | Вартість капіталу (%) | Частка (%) | Вартість капіталу х частку(%)
|
| Облігації (1-t)*) | 6.00 | 29 | 1.74 |
| Привілейовані акції | 12.00 | 6 | 0.72 |
| Звичайні акції | 13.50 | 65 | 8.78 |
| Всього СЗВК |
|
| 11.24 |
*) Якщо припустити, що ставка податку становить 40%, то вартість капіталу від облігацій дорівнюватиме 6% (10% х 0,6).
Зміни відповідних часток різних джерел фінансування або зміни відповідних значень вартості капіталу можуть підвищити або зменшити середньозважену вартість капіталу. Зрозуміла річ, що надмірне фінансування за рахунок одного джерела може негативно вплинути на середню вартість капіталу. Це дуже відчутно. Коли у фірми забагато боргів. Коли це стається, зростаючі фіксовані фінансові зобов'язання можуть збільшити ризик неплатоспроможності, а це збільшує вартість капіталу за рахунок боргу та загальну вартість капіталу фірми.
1.4. Метод ДНА-ДВВП.
Основні терміни:
¨ ДВПП - доход до вирахування процентів за позику та податків.
¨ ДНА - доход на одну акцію.
Перш ніж прийняти рішення, фінансовим менеджерам належить вибрати, як найкраще фінансувати нові інвестиції. При виборі фінансування інвестицій - з допомогою випуску облігацій чи випуску акцій,- треба врахувати, як зросте ДНА. Один з методів, що допомагає прийняти рішення про фінансування, називається методом ДНА-ДВВП.
Цей метод більше зважає на максимізацію ДНА, ніж на оптимізацію цін акцій фірми. Він ігнорує зміни рівня ризику, який надають фірмі інвеститори. Проте незважаючи на свої обмеження, метод ДНА-ДВВП вартий застосування.
Щоб полегшити аналіз, припустимо, як це показано в таблиці 6, що лише звичайні акції або облігації можуть бути використані для залучення $100000. Припустимо, що податкова ставка 40%, а вартість капіталу від випуску облігацій - 10%. Передбачається, що додаткове фінансування у $100000 збільшить ДВПП з $30000 до $60000.
Метод ДНА-ДВПП у прийнятті фінансових рішень.
|
| Існуюча структура капіталу | Нове фінансування за рахунок випуску звичайних акцій на суму $100000 | Нове фінансування за рахунок випуску облігацій на суму $100000 |
| Довгостроковий борг (10%) | $100000 | $100000 | $200000 |
| Звичайні акції (номінал $20) | $200000 | $300000 | $200000 |
| $300000 | $400000 | $400000 | |
| 10000 | 15000 | 10000 |
Далі треба подивитись, як впливає кожен метод фінансування на доход фірми або ДНА. Вирахуйте рівні ДНА, використовуючи кожен метод фінансування. Як показано в таблиці 7, за існуючої структури капіталу, ДНА вирахувані на рівні $1.20. Фінансування за рахунок випуску нових звичайних акцій підніме ДНА до $2.00. Ефект ліверіджу від фінансування за рахунок облігацій підніме ДНА до $2.40. Потім визначте величини ДВПП і ДНА, за яких результати будуть однакові, незалежно від того, випускає фірма облігації чи акції. Коли такий рівень індиферентності встановлено, стає відносно легко визначити переваги кожного фінансового прийому. Цей рівень індиферентності називається граничним рівнем для ДВПП (ГРДВПП).