Реферат
З сімейного права України
На тему: "Особисті немайнові права подружжя"
План
Вступ
1. Поняття та загальна характеристика особистих правовідносин за участю подружжя
2. Види особистих немайнових прав та обов’язків подружжя
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
З усього розмаїття відносин, що виникають у сім'ї між подружжям, підлягають правовому регулюванню тільки ті, які, на думку законодавця, є найбільш важливими як для кожного із подружжя, членів його сім'ї, так і для суспільства в цілому. Серед інших правовому регулюванню підлягають і деякі особисті немайнові відносини, які є стрижнем подружнього життя, причому їх регулювання є одним із завдань Сімейного кодексу України (ст. 1). Метою регулювання особистих немайнових відносин є: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; побудова сімейних відносин на паритетних засадах та почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки в різноманітних життєвих ситуаціях. Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК є те, що воно здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та недопустимість свавільного втручання будь-кого у їх сімейне життя, відсутності привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Як бачимо, в основу регулювання особистих немайнових відносин покладено принцип рівності при набутті та здійсненні особистих немайнових прав та обов'язків жінки та чоловіка у шлюбі та сім'ї. Необхідно також звернути увагу на те, що широка царина особистихнемайнових відносин подружжя лежить поза межами права. В силу своєїделікатності та інтимності вони не піддаються зовнішньому впливу, а відтак – іправовому регулюванню. Закон може захистити того, кого скривдили, але неможе повернути дружину чоловікові чи чоловіка дружині. Закон не в змозіповернути щастя в дім.
1. Поняття та загальна характеристика особистих правовідносин заучастю подружжя
Реєстрація шлюбу породжує виникнення різноманітних засвоїм змістом особистих прав та обов’язків подружжя. Оскількивідносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення.
До особистих немайнових прав подружжя СКвідносить:
- право на материнство та батьківство;
- право на повагу до своєїіндивідуальності;
- право на духовний розвиток;
- право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу і зміні його, перебуваючи у шлюбі;
- право на розподіл обов'язків та сімейне вирішення питань життя сім'ї;
- право на особисту свободу.
Кожен із подружжя зобов'язаний турбуватись про сім'ю. Аналізуючи перелічені в главі 6 СК права та обов'язки подружжя, можна дійти висновку, що законодавець при їх визначенні враховує як загальні цивільно-правові положення щодо визначення особистих немайнових прав громадян незалежно від шлюбу, так і закріплює порядок виникнення, здійснення та припинення таких прав та обов'язків у осіб, що перебувають у зареєстрованому шлюбі. Це можна пояснити тим, що кожному громадянинові від народження або за законом належить певне коло особистих немайнових прав та обов'язків. Більшістю з таких прав особа володіє довічно. Вступ дошлюбу суттєво не впливає на ці права. Вони продовжують належати кожному зподружжя як громадянинові.До таких прав належать: право на життя, право на охорону здоров'я,право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особистунедоторканність, право на недоторканність особистого життя, право на повагудо гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов,телеграфної та іншої кореспонденції, право на свободу літературної, художньої,наукової і технічної творчості та деякі інші особисті права.Зміст цих особистих немайнових прав становить можливість особи вільнона власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.Ці права, як правило, складають зміст цивільної правоздатності громадян іохороняються не сімейним правом, а цивільно-правовим законодавством.Водночас неможливо провести чітку лінію поділу особистих немайнових прав,що регулюються сімейним правом та іншими галузями права. Як прикладвізьмімо право громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Наперший погляд, це особисте право громадян не належить до особистого праваподружжя, але якщо буде встановлено, що один із подружжя створював умови,які негативно впливали на стан здоров'я іншого подружжя (примушуваннявживати наркотичні засоби, алкогольні напої тощо), то це може зумовити певніправові наслідки для порушника і стати підставою для розірвання з ним шлюбу.У зв'язку з наведеним викликає інтерес ст. 8 СК, у якій мова йде прозастосування норм Цивільного кодексу (ЦК) до регулювання сімейнихвідносин. Виходячи зі змісту цієї статті, застосування норм ЦК можливе тількищодо регулювання майнових відносин між подружжям за умови, якщо таківідносини не врегульовані СК і не суперечать суті сімейних відносин. Яквидно, про особисті немайнові права і обов'язки подружжя в ст. 8 СК мова нейде, але це не означає, що перелік особистих немайнових прав подружжя,передбачених у СК, є виключним. При вирішенні спорів, що виникають міжподружжям з приводу порушених їх особистих немайнових прав, у багатьохвипадках потрібно враховувати законодавчі норми інших галузей права(конституційного, цивільного тощо). Це пояснюється тим, що кожен ізподружжя, перебуваючи у шлюбі, одночасно є правоздатним громадянином іносієм тих прав, що становлять зміст його правоздатності.Характерним для особистих немайнових прав, у тому числі й дляособистих немайнових прав подружжя, є те, що вони не мають економічногозмісту. Іншими словами, вони не можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті,їх здійснення не супроводжується майновим еквівалентом з боку іншогоподружжя. Ці права належать кожному з подружжя незалежно від йогоособистого майнового стану.Особисті немайнові права пов'язані з особою і є невід'ємними від неї. Їхнеможливо продати, подарувати, передати будь-яким іншим чином.Водночас особисті немайнові права подружжя мають певні особливостіпорівняно з особистими немайновими правами, що становлять предметцивільно-правового регулювання.По-перше, особисті немайнові права подружжя виникають не віднародження, а у зв'язку зі вступом у шлюб, зареєстрований в установленомупорядку. Вони діють лише в сімейних відносинах.По-друге, особисті немайнові права подружжя є не абсолютними, як уцивільному праві, а відносними. Вони можуть бути порушені не будь-ким, алише іншим із подружжя. Тому особистим правам одного із подружжяпротистоїть обов'язок іншого з подружжя не перешкоджати їх здійсненню, непорушувати їх.По-третє, особисті немайнові права подружжя є визначальними всімейних правовідносинах. Саме з цих прав виникають УСІ інші праваподружжя. В їх основі лежать одвічні духовні Цінності, без яких неможливостворити міцну, щасливу сім'ю.По-четверте, здійснення особистих немайнових прав одним із подружжя можливе не тільки за умови погодження своїх дій з іншим із подружжя, а й з урахуванням інтересів сім'ї в цілому (дітей, батьків, інших її членів). По-п'яте, припинення особистих немайнових прав відбувається разом ізприпиненням шлюбу. Припинення шлюбу може відбутись не тільки знастанням смерті одного з подружжя, а й з інших підстав. Тому особистінемайнові права подружжя на відміну від особистих немайнових прав іншихгромадян припиняються як природним шляхом, так і з волі учасників шлюбнихвідносин - шляхом розірвання шлюбу.Підсумовуючи викладене, можна дати наступне визначення поняттяособистих немайнових правовідносин з участю подружжя: це – врегульованінормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ таінтересів осіб, що перебувають у шлюбі. В основі особистих немайновихправовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. Підправовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можливістьнабуття та реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцненнясім'ї, виховання дітей і досягнення особистого щастя.
Особисті немайнові права становлять лише частину правового статусуподружжя, але ця частина має суттєве значення, бо є фундаментом длястворення міцної сім'ї.
Зміст правового статусу подружжя розкривається в нормах, щовизначають конкретні права і обов'язки. Чинний закон дає можливістьрозрізняти особистий і майновий правовий статус подружжя. Особистийправовий статус - це особисті немайнові права і обов'язки подружжя.
2. Види особистих немайнових прав і обов'язків подружжя
Новий СК дещо розширив коло особистих немайнових прав подружжя.Насамперед це сталось завдяки введенню в СК права на материнство табатьківство. Аналізуючи ст. 49 та деякі інші статті СК, можна дати наступневизначення материнства в праві. Право на материнство. Материнство – цезабезпечена законом можливість жінки здійснювати репродуктивну функцію(народжувати здорових дітей), належним чином утримувати їх та виховувати вдусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини,свого народу, своєї Батьківщини.Материнство як правове явище потрібно розглядати в широкому тавузькому розумінні.Материнство в широкому правовому розумінні - це врегульовані законодавчими нормами суспільні відносини, спрямовані на захист інтересів матері і дитини, їх майнову і моральну підтримку. Материнство в широкомурозумінні включає не тільки заходи державного впливу, а й деякі особистіправа жінки як дружини. Про таке поєднання свідчить п. 3 ст. 49 СК, в якомузазначається, що позбавлення жінки можливості народити дитину(репродуктивної функції) у зв'язку з виконанням нею конституційних,службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодонеї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Включення всистему особистих немайнових прав права жінки на відшкодування моральноїшкоди за позбавлення її можливості народити дитину автоматично відноситькошти, одержані за таке відшкодування, до особистої власності дружини. А уразі відшкодування моральної шкоди чоловікові за позбавлення йогоможливості здійснення репродуктивної функції - до особистої приватноївласності чоловіка (п. 4 ст. 57 СК).Крім того, включення до ст. 49 СК пункту такого змісту свідчить про те,що право на материнство - це не тільки сімейно-правовий інститут, а явищебільш широке. Зміст цього права становлять не лише сімейно-правові норми, ай норми конституційного, цивільного, трудового, адміністративного,кримінального та інших галузей права.