199 вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання при обтяжуючих обставинах; грабіж при обтяжуючих обставинах; шахрайство при обтяжуючих обставинах; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; хуліганство при обтяжуючих обставинах; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; незаконне заволодіння транспортним засобом; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи і знову вчинили будь-який з перерахованих злочинів, за який вони засуджуються до позбавлення волі на певний строк;
— у виправно-трудових колоніях суворого режиму відбувають покарання чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
— у виправно-трудових колоніях посиленого режиму відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк за тяжкі та особливо тяжкі злочини;
— у виправно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання: чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк за злочини середньої тяжкості; жінки, засуджені до відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, які вчинили особливо тяжкі, тяжкі або середньої тяжкості злочини.
— у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили злочини з необережності, відбувають покарання особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, що вчинені з необережності.
у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили умисні злочини, відбувають покарання вперше засуджені до позбавлення волі особи, що вчинили злочини невеликої тяжкості, а також особи, переведені в ці колонії в порядку, передбаченому ст. 46 Виправно-трудового кодексу України, з колоній загального, посиленого і суворого режиму.
— у виховно-трудових колоніях відбувають покарання засуджені до позбавлення волі неповнолітні. На підставі ст. 18 ВТК у виховно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, вперше засуджені до позбавлення волі (окремо за тяжкі та за нетяжкі злочини) і всі неповнолітні жіночої статі. На посиленому режимі відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше відбували покарання.
Таким чином, значення класифікації засуджених полягає в тому, що вона обумовлює окреме тримання різних груп засуджених; цим досягається диференціація розміщення засуджених за ступенем небезпечності і соціально-педагогічної занедбаності; є можливість застосування індивідуалізованих заходів карально-виховного впливу; позбавляється негативний вплив злісних порушників режиму і рецидивістів; класифікація засуджених пов'язується з системою виправно-трудових установ.
Виходячи з розглянутої класифікації важливе значення має розподіл осіб, позбавлених волі, по видах установ виконання покарання (УВП).
Треба зазначити, що відповідно до норм Кримінального кодексу України та з метою своєчасного направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, удосконалення порядку їх розподілу, упорядкування їх направлення до установ відповідного виду режиму, згідно з положеннями Виправно-трудового кодексу України, Державним департаментом України була прийнята Інструкція "Про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ", затверджена наказом № 157 від ЗО серпня 2001 року.
Положення Інструкції встановлюють і регламентують питання, що стосуються розподілу та направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ.
Розподіл осіб, засуджених до позбавлення волі, здійснюється безпосередньо у слідчих ізоляторах (тюрмах) (далі — СІЗО) комісіями з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ (далі — комісії), що утворюються в управліннях (відділах) Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі — Департамент) в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області та підзвітні й підконтрольні голові Департаменту.
У сво'їй діяльності комісії керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Державного департаменту України з питань виконань покарань (далі — Департамент), а також положеннями Інструкції.
Для визначення виду виправно-трудових установ з відповідним режимом, в яких засуджені відбувають покарання, та з метою їх подальшого розподілу комісії у своїй діяльності керуються вироком суду.
Рішення комісії про розподіл та направлення засуджених приймаються з урахуванням висновків її членів і оформлюються протоколом, який затверджується головою Комісії.
Комісія з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, відповідно до покладених на неї завдань:
— здійснює у межах своєї компетенції визначення виду режиму та розподіл засуджених до позбавлення волі осіб для подальшого їх направлення до виправно-трудових установ у межах свого регіону або відповідно до вимог Інструкції запитує у Департаменті наряди на направлення засуджених осіб до виправно-трудових установ;
— узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до її компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Департаменту;
— забезпечує апробацію та впровадження інформаційних технологій у практику своєї діяльності та здійснює їх інтеграцію в інформаційну систему Департаменту;
— організовує підготовку, підвищення кваліфікації та стажування членів комісії;
— вносить пропозиції до Департаменту щодо вдосконалення діяльності комісії;
— здійснює іншу діяльність у межах своїх повноважень та покладених на неї завдань. Комісія має право:
— залучати спеціалістів установ та органів кримінально-виконавчої системи та інших відомств за погодженням з їх керівниками для розгляду і вирішення питань, що належать до її компетенції;
— проводити в установах та органах кримінально-виконавчої системи соціальні дослідження.
Комісію очолює голова (начальник управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, області, м. Києві та Київській області за посадою).
Заступники голови Комісії та її члени призначаються та звільняються наказом голови Департаменту за поданням голови Комісії. До складу Комісії входять: перші заступники начальників, начальники відділень (груп) спеціального обліку, начальники медичних служб регіональних управлінь (відділів), начальники СІЗО, працівники соціально-психологічної служби, лікарі, начальники відділів спеціального обліку СІЗО. До складу комісії можуть включатись інші фахівці за обгрунтованими пропозиціями начальників регіональних управлінь (відділів) Департаменту.
Розподіл та направлення засуджених до позбавлення волі осіб здійснюються на підставі ст. 12 Кримінального кодексу України та ст. 19 Виправно-трудового кодексу України за відповідними індивідуальними або персональними нарядами до виправно-трудових установ.
Запити на індивідуальні наряди щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до виправно-трудових установ за межі регіону підписуються головою комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до відділу спеціального обліку Департаменту.
Індивідуальні наряди на запити готуються відділом спеціального обліку Департаменту протягом трьох робочих днів та в установленому порядку надсилаються ініціатору запиту.
За індивідуальними нарядами Департаменту направляються:
— засуджені особи, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні установ визначеного виду режиму або через відсутність в регіоні достатньої кількості установ для окремого розміщення осіб, які проходять за одним вироком суду як учасники процесу;
— особи, які до засудження постійно проживали за межами регіону, де вони вчинили злочин, або мають постійні соціальні зв'язки з близькими родичами (матір'ю, батьком, чоловіком, дружиною, дітьми, рідними братами і сестрами, онуками, дідом і бабою, усиновителями, усиновленими) за межами цього регіону.
Запити на персональні наряди щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до виправно-трудових установ за межі регіону підписуються головою комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до відділу спеціального обліку Департаменту.