Вапняна вода помутніла. Чому?
Учні пояснюють, що відбувається хімічна реакція. Вуглекислий газ, який ми видихаємо, про взаємодіяв з вапняною водою.
Записується рівняння даної реакції.
Сa(OH)2+CO2=CaCO3+H2O
Учні роблять висновок про зміну складу повітря: у видиху вальному повітрі міститься більше вуглекислого газу і води.
Цей висновок закріплюється виконанням завдання: опрацювати таблицю підручника (с. 144) і порівняти склад повітря, що вдихається і альвеолярного повітря.
(Повітря, яке вдихаємо домішується до резервного і залишкового повітря, утворюючи разом з ним суміш – альвеолярне повітря).
Заповнюється таблиця “Склад повітря”.
Як пояснити різний вміст О2 і СО2 у вдихуваному та у видихуваному повітрі? Причиною цього є обмін газів у легенях.
Як цей обмін відбувається? Отже, вирушаємо до зупинки “Обмін газів у легенях”.
2. Обмін газів у легенях.
Після народження людини легені завжди заповнені повітрям і щільно прилягають до стінок грудної порожнини.
Чим пояснити такі властивості легень? Учні пригадують будову легень людини, особливості будови альвеол, їх діаметр (0,2-0,3 мм), те що кожний пухирець із середини заповнений повітрям, а зовні на поверхні альвеол є густа сітка кровоносних капілярів малого кола кровообігу.
Учитель повідомляє, що в легенях О2 з альвеолярного повітря пухирців переходить у кров, а СО2 – із крові в альвеоли.
Які умови забезпечують цей перехід?
Обмін газів між альвеолами повітрям і і кров’ю відбувається через альвеолярно-капілярну мембрану. Вона складається з епітелію альвеол і ендотелію капілярів. Стінки капілярів добре проникні для води і дрібнодисперсних розчинів. Рідка частина крові в невеликих кількостях надходить із капілярів в альвеоли, що призводить до насичення альвеолярного повітря парами. Через таку рідинно-тканинну мембрану і відбувається газообмін. Перехід газів відбувається шляхом дифузії (переміщення речовин з розчину вищої концентрації до середовища з нижчою концентрацією даної речовини), а силою, що визначає напрямок і швидкість руху газів, є величина парціального тиску їх в альвеолярному повітрі і крові. Парціальний тиск – це частина загального тиску, яка припадає на частку даного газу в газовій суміші. Чим вищий відсотковий вміст газів у суміші, тим відповідно вищий його парціальний тиск.
Далі учні працюють з текстом підручника ( §35). Вони дізнаються про різницю парціального тиску О2 в альвеолярному повітрі (100мм рт. ст) і у венозній крові, що тече по капілярах альвеол (40мм рт. ст), а також СО2 у венозній крові (46мм рт. ст), альвеолярному повітрі (40мм рт. ст).
З метою закріплення цієї частини навчального матеріалу учні слухають повідомлення однокласника.
3. Транспортування О2 із легень у тканини. (Бесіда з використанням таблиці “Схема кровообігу людини”).
4. Ось і зупинка “Газообмін у тканинах”.
Які хімічні елементи видихуваних газів є складовою частиною органічних речовин тіла людини?
Ці елементи – карбон, гідроген. Частина оксигену, теж входила до складу органічних речовин клітини. Але в процесі їх розпаду й окислення відбуваються реакції, у результаті яких утворюється СО2 , що виділяється з організму. До речі, у видихувальному повітрі СО2 майже у 100 разів більше, ніж в атмосферному.
Як же потрапляє СО2 із клітин організму в кров?
Як кров віддає О2 тканинам?
Щоб відповісти на ці запитання, пропонується учням розглянути малюнок у підручнику (с. 146), а також прочитати статтю “Обмін газів у тканинах”.
Учні переконуються, що газообмін у тканинах відбувається за тими самими законами фізики, що й при газообміні в легенях (явище дифузії, різниця парціальних тисків).
Для внутрішнього середовища людини необхідно відносно стале співвідношення газів: О2, СО2 і N2. Склад альвеолярного повітря відносно постійний хоч і відрізняється від вдихуваного. Це досягається інтенсивним обміном газів у легенях і тканинах. Людині легше дихати, якщо у зовнішньому середовищі існує сприятливе співвідношення О2 з іншими газами і повітря чистіше.
5. Отже вирушаємо до зупинки четвертої “Значення складу повітря для здоров’я людини і тваринного довголіття”.
Виступ учнів з повідомленнями у ролі біолога, лікаря, академіка.
Біолог. Значення складу повітря для здоров’я людини.
Лікар. Шкідливий забруднювач повітря – тютюновий дим.
Академік. Відповідає на запитання: “Чим пояснити те, що люди які живуть у горах відзначаються довголіттям?”
Робота в групах. Складання Правил на все життя.
1. Уникати місць із забрудненим повітрям.
2. Частіше бувати серед зелених рослин, щоб подихати свіжим, чистим повітрям.
3. Ніколи не брати в рот цигарки, ні зараз, ні в зрілому віці.
4. Боротися із забрудненням повітря.
VІ. Закріплення знань учнів.
1. Задача.
Вирахувати, скільки кисню використовує учень за урок (45хв.), якщо за 1хв. він робить 18 дихальних рухів, поглинаючи кожен раз по 0,5л повітря.
2. Чому на морозі з рота йде пара?
3. Чому ліс називають “зеленими легенями планети?”
Є у Всесвіті планета –
Називається Земля,
І живуть на цій планеті
Всі народи, ти і я.
Ще живуть на ній багато
Звірів, птахів, риб, рослин,
Всі вони вживають кисень,
Тобто дихають всі ним.
Та ліси наші дрімучі,
Що ростуть поміж долин,
Коло рік, посеред суші, в горах –
Він же не один, -
Не таку властивість мають
На відміну від тварин –
Вони кисень не вживають,
Вони роблять навпаки:
Вуглекислий газ вбирають,
Чистий кисень виробляють,
Роблять так усе життя –
Нам продовжують буття.
Але люди ненависні,
Що також вживають кисень,
Не зважають на оце
Їм би вирубати все.
І зосталася планета,
На якій ми живемо,
Вся затягнута в “тенета”,
У яких ми помремо.
То ж один рятунок маєш
Від страшенної біди:
Всі ліси охороняєм,
Бо без них, як без води.
Й ще ми маєм насадити
Їх чимало на Землі,
Тож нема чого лінитись,
Якщо хочем жити ми!
Я. Бідісюк
4. Чому за складом видихуваного повітря автоінспектор може з’ясувати, чи вживав алкоголь водій-порушник?
VІІ. Підсумок уроку.
Порівняння процесів газообміну у легенях і тканинах.
Газообмін у
VІІІ. Домашнє завдання.
Вивчити § 35, відповісти на запитання 1-6 (с. 147). Прочитати висновки (с. 147).
КОНСПЕКТ
з уроку біології у 7 класі
“Тематичне оцінювання знань учнів за темою
“Тип Членистоногі””
Вчитель біології і хімії
Лісківської ЗОШ І-ІІ ст.
Проскурняк Н.Д.
2003
Тема: Тематичне оцінювання знань учнів за темою “Тип
Членистоногі”.
Мета: Узагальнити, систематизувати та перевірити знання учнів про
різноманітність членистоногих, їх будову, особливості життєдіяльності, їх значення для природи та людини; формувати екологічні переконання учнів, розвивати їх пізнавальний інтерес, наполегливість у досягненні поставленої мети. Зацікавити в читанні художньої літератури, тренувати в застосуванні набутих знань у нестандартних ситуаціях; розширювати світогляд учнів.
Обладнання: картки, таблиці, ігрове поле, кубик, запитання по серіях,
колекції та малюнки комах, підбірка загадок, приказок, висловів відомих людей, підбірка цікавих матеріалів “Чи знаєте ви, що ...”, жетони у формі личинок “Метелики” – медалі.
Тип уроку: урок перевірки та оцінювання знань учнів.
ХІД УРОКУ.
І. Організаційна частина.
ІІ. Вступне слово вчителя.
Йшов Данило лісом,
Та й потрапив в місто.
Скільки в тому місті див!
До містечка сто доріг,
Рух пожвавлений на них,
Поспіша робочий “люд”
В місто із усіх усюд.
Як один всі – силачі,
З вантажами на плечі.
А при ході їх стрічає
Варта і перевіряє:
Всіх своїх впускає.
В місті є й солдати –
Треба ж воювати!
Є розвідники й мисливці,
Пастухи і вартові.
Навіть “діжки медові”!
Всі сюди-туди снують,
Скрізь усьому лад дають.
“Там, де згода, - там сила,” –
Сам собі сказав Данило.
А що можеш ти сказати?
Як би місто це назвати?
(Мурашник)
Сьогодні наш клас – також мурашник, в якому панує злагода, порядок, зосереджена праця. Зараз на уроці кожен з вас – наполеглива мурашка, яка з усіх сил старається, щоб її здобуток був якомога вагомішим. А оцінка вищою ї роботи в кінці уроку буде тим вищою чим більше такої “здобичі” (жетони) ви принесете в свої “комірки” (коробочки в кожного учня на парті).
ІІІ. Конкурсні змагання учнів.
1. “Розподіли по класах”.
Перед кожним учнем на столі таблиця, і якій він записує назви класів типу Членистоногих.
| Тип Членистоногі | ||
Клас... | Клас... | Клас... |
А. Учні прослуховують ряд тверджень і розписують номери цих тверджень по колонках відповідних класів. Для перевірки вчитель зачитує ключ-відповідь, а учні попередньо обмінявшись листками, перевіряють роботи один одного.
1. Сегментовано тіло.
2. Голово груди, черевце.
3. Голова, груди, черевце.
4. Дві пари крил.
5. Хітиновий покрив.
6. Три пари ходильних ніг.
7. Чотири пари ходильних ніг.
8. П’ять пар ходильних ніг.
9. Павутинні бородавки.
10. Зябра.
11. Трахеї.
12. Складні оці.
13. Прості очі.
14. незамкнена кровоносна система.
15. зелені залози.
16. Мальпігієві судини.
| Ключ: | ||
| Клас Ракоподібні | Клас Павукоподібні | Клас Комахи |
| 1,2,5,8,10,12,14,15 | 1,2,5,7,9,11,13,14,16 | 1,3,4,5,6,11,12,13,14,16 |
2. “Як вони поживають?” (Тести)