КОНСПЕКТ
з уроку біології у 6 класі
“Різноманітність голонасінних”
Тема: Різноманітність голонасінних
Мета:Сформувати в учнів уявлення про особливості будови
різноманітних голонасінних рослин; у процесі лабораторної роботи порівняти будову сосни та ялини; поглибити знання про різноманітність голонасінних рослин; удосконалити вміння складати порівняльну характеристику, робити повідомлення та висновки; формувати естетичні почуття, виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.
Обладнання:таблиці, гербарії, колекція шишок, підручники.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма: урок-подорож з елементами гри.
Ліс, або, як серби кажуть, шума, -
Це не просто сосни та дуби:
Не одна там народилась дума,
Повна щастя, ніжності журби.
... З хмарами він дружбу вічну має,
Приятель дощам він голубим, -
І в пшеничним пишнім урожаї
Лісовий таїться сизий дим.
М. Рильський
ХІД УРОКУ
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Актуалізація знань. Бесіда.
1. Який відділ рослин ми починаємо вивчати?
2. Чому ці рослини мають таку назву?
3. Які класи належать до цього відділу?
4. Який клас найчисленніший?
5. Назвіть представники класу Хвойні.
2. Психологічна настанова.
Учитель. Навесні вся природа пробуджується, починається ріст і розвиток рослин, прилітають птахи. Особливо гарно навесні в лісі. Чому? Чим вас приваблює ліс?
Когда ты входишь в лес, душистый и прохладный,
Средь пятен солнечных и строгой тишины,
Встречает грудь твоя так радостно, так жадно
Дыханье влажных трав и аромат сосны.
Р. Рождественский
3. Подорож: Ми починаємо нашу подорож до лісу зі станції “Полісся”.
1. Які там переважно ростуть дерева? – так, сосни.
2. Який є сосновий ліс – світлим чи темним?
3. Як ви гадає, чому?
4. Хто може розповісти про особливості будови сосни?
Учень. Сосна – це світлолюбна рослина. У сосновому лісі завжди сонячно і сухо. Стовбур у сосни рівний та гарний, досягає 40м у висоту.
Гілки сосни знаходяться переважно на верхівках стовбура, оскільки нижні гілки не витримують затінення і відмирають. Голки сосни видовжені й розміщені по 2-3 або 5 у пучечку на вкорочених пагонах. Росте сосна звичайна переважно на піщаних грунтах.
Коренева система стрижнева і добре розвинена, проникає глибоко в грунт. Шишки в сосни коричневі, тверді.
Учитель. Дуже добре, дякую. Хто може розповісти про різні види сосен?
Учень. Сосна звичайна росте у нашому лісі, сосна гірська – у Карпатах (до 3-4м заввишки), сосна кримська – у Криму. Живуть сосни до 400 років. Вони об’єднуються в один рід – Сосна.
Учитель. Які ще хвойні рослини зустрічаються на Поліссі і в нашому лісі? Так , ялина. Хто розповість про ялину?
Учень. Ялина на відміну від сосни, є тіньовитривалим деревом. Стовбур у неї стрункий, досягає 60-90м у висоту. Нижні гілки ялини, на відміну від гілок сосни, не відмирають, а вкривають стовбури дерев знизу вгору, утворюючи гарну конусоподібну крону.
Голки в ялинки короткі і розміщені на пагонах поодиноко, живуть до 12 років.
Ялина вимоглива до вологості та родючості ґрунту, на відміну від сосни. Корені ялини розміщуються в поверхневих шарах грунту. Шишки в ялини видовжені й м’які.
Учитель. Так, дуже добре, дякую. Я можу доповнити ваші відповіді.
Ялина європейська поширена в Європі, в тому числі й Україні. Ялина колюча її форми – срібляста і блакитна ялини – як декоративні рослини поширені в містах. Усі ці ялини об’єднуються в рід – Ялина.
Тепер ми помандруємо до станції “Систематика”. Але спочатку дайте відповідь на запитання: чим подобаються дітям сосна та ялина? Чим відрізняється за будовою сосна від ялини?
А тепер визначимо систематичне положення сосни та ялини:
| Сосна | Ялина | |
| Царство | Рослини | Рослини |
| Відділ | Голонасінні | Голонасінні |
| Клас | Хвойні | Хвойні |
| Рід | Сосна | Ялина |
| Вид | Сосна звичайна | Ялина європейська |
Далі на нас чекає станція “Дослідницька”.
Лабораторна робота.
Будова та різноманітність голонасінних.
Мета: порівняти будову сосни та ялини; переконатися в тому, що вони мають подібні й відмінні ознаки.
План роботи.
1. Поділіть сторінку зошита на дві половини.
2. Виконайте роботу за інструкцією в підручнику.
3. Зробіть висновок про характерні ознаки хвойних рослин, зокрема сосни і ялини.
Учитель. Тепер вирушаємо до станції “Карпати “. (Виступ учня про види сосен і ялин, які зустрічаються в Карпатах).
Далі завітаймо на станцію “Це цікаво...”
Цар Петро (називав сосни корабельними гаями. Як ви гадаєте чому?)
Серед сосен є довгожителі, вік яких досягає 5000 років. Це секвоя, або мамонтове дерево, зустрічається в горах Каліфорнії (Північна Америка).
Увага! Станція “Сибір.”
Учень. Сибір відомий своїми могутніми лісами – тайгою. Тут зустрічається ялина сибірська, модрина на кедр. Модрина має м’які плоскі листки, які зібрані в пучечки і щороку опадають. Кедр – священне дерево в Індії та Лівані. Це також дуже гарне і могутнє дерево, яке має великі шишки з горішками.
Учитель. Крім класу Хвойні, існує й клас Саговникові. Ці дерева нагадують пальми і зустрічаються в тропіках і субтропіках.
Клас Гінкго утворюють реліктові дерева, які збереглися з часів мезозою. Вони зустрічаються тільки в Китаї, мають гарні сріблясто-жовті шишки, тому їх ще називають китайськими абрикосами.
А тепер остання станція – “Літературна”.
(Учні читають вірші про красу лісів України).
ІІІ. Закріплення вивченого.
Бесіда.
1. Які роди належать до класу Хвойні?
2. На які класи поділяється відділ Голонасінні?
3. Чим відрізняється сосна від ялини?
4. Чим приваблюють вас ліси України?
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання.
Вивчити § 46, повторити § 45.
Підготувати повідомлення про значення хвойних дерев.
Конспект
з уроку біології у 8 класі
“Газообмін у легенях і тканинах”
Вчитель біології і хімії
Лісківської ЗОШ І-ІІ ст.
Проскурняк Н.Д.
2004
Тема: Газообмін у легенях і тканинах.
Мета: Показати значення газообмін у легенях і тканинах; з’ясувати
фізичні причини газообміну у легенях і тканинах та фізіологічні умови, у яких він відбувається; на прикладі дифузії газів показати взаємодію біологічних і фізичних явищ в організмі; зробити висновок про необхідність боротьби за чисте повітря; продовжити формувати вміння працювати з підручником, робити порівняння і висновки.
Основні поняття і терміни: газообмін, вдихуване (видихуване, альвеолярне) повітря, дифузія, парціальний тиск.
Методи та методичні прийоми: бесіда пояснення, демонстрування , складання таблиць, робота з підручником, розв’язування задачі і кросворду.
Обладнання: таблиці, схеми, матеріали для дослідів по виявленню води і вуглекислого газу у видихуваному повітрі, малюнки, карта України.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: трамвай бажань.
ХІД УРОКУ.
І. Організаційна частина.
(Парти розставлені по дві у вигляді вагонів).
Ми з вами рухаємося у Світ Знань. Сьогодні наш транспорт – це трамвай бажань. Щоб потрапити на нього, потрібно придбати квитки. Квитком буде ваше знання домашнього завдання.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Учні підходять до “квиткової каси” і отримують квиток-картку із завданням, сідають за парти і виконують завдання.
Ви всі, сподіваюсь, придбали квитки і успішно справились із завданням.
Трамвай бажань вітає всіх пасажирів.
ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.
Висловлення видатного швецького хіміка Й. Берцеліуса: “Кисень – це вісь, навколо якої обертається вся земна хімія”.
Чому сьогодні ми пригадали саме це висловлення?
Учні доходять до висновків:
- кисень входить до складу сполук, з яких складаються організми;
- рослини здатні утворювати кисень у результаті фотосинтезу;
- з киснем пов’язані процеси дихання всіх живих організмів.
Скажіть: ”Що таке дихання?” (Сукупність процесів у наслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу).
У народі кажуть “потрібен як повітря”, маючи на увазі щось вкрай необхідне, без чого не можна прожити. Дійсно людина витримує без їжі 40 діб, без води до 3-х днів, а без повітря – тільки 5 хв. Лише завдяки кисню організм одержує енергію для забезпечення всіх процесів життєдіяльності.
ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, і завдань уроку.
Отже ми сьогодні розглянемо у органах кров збагачується киснем, де кров звільняється від кисню і перетворюється з артеріальної на венозну, які фізичні явища лежать в основі цих перетворень.
Учень підходить до “трамвая бажань” і зачитує бажання.
Тема нашого уроку “Газообмін у легенях і тканинах”.
План уроку (зупинки на яких буде зупинятися наш трамвай).
1. Склад повітря.
2. Обмін газів у легенях.
3. Обмін газів у тканинах.
4. Значення складу повітря для здоров’я людини і тваринного довголіття.
Запишемо тему і план уроку.
V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1. Ми з вами знаходимося на зупинці “Склад повітря”.
Отже пригадаймо склад повітря. Як змінюється склад видихувального повітря? (Учні висловлюють свої думки. Використання “Мікрофона”).
Пропозиція з’ясувати за допомогою дослідів склад видихуваного повітря.
Учень видихує повітря в склянку, таким чином доводить, що у видихувальному повітрі є водяна пара.
Другий учень видихає повітря через трубочку у вапняну воду.