ППЗ автотранспортного горіння легкових автомобілів (стр. 2 из 6)

при до 3 хв. за формулою:

- Справочник руководителя тушения пожара [5]

де

- лінійна швидкість розвитку пожежі, м/с

- час розвитку пожежі, хв.

В залежності від пожежного навантаження матеріалів по табл. [5], стор. 22, вибираємо лінійну швидкість розвитку пожежі -

Для часу більше 10 хв. розвитку пожежі, площа визначається за формулою:

м²

а) Визначення залежності середньо об’ємної температури в приміщенні де виникла пожежа від часу.

Зміна середньо об’ємної температури в приміщенні на стадії розвинутої пожежі характеризується стандартною кривою “температура-час”, яка описується рівнянням [7].

де:

- середньо об’ємна температура в приміщенні при “стандартній” пожежі в с;

- тривалість пожежі в хв.

Але при горінні легкозаймистих матеріалів характер зміни середньо об’ємної температури буде відрізнятись від умов які характеризують стандартну пожежу.

Необхідно враховувати:

.

де:

- температура при фактичній пожежі;

- температура при стандартній пожежі.

Виходячи з завдання, а також [5],

.

Таким чином температура в приміщенні знаходиться по формулі [7]:

Значення коефіцієнта К для умов коли

хв. визначається:

де:

- питома теплота пожежі в Мкал/м²год.

- площа пожежі в м².

- об’єм приміщення в м³.

Знаходимо значення К при

хв. при: Мкал/м²год. [7], .

При

При

Отримані дані підставляємо в формулу

З малюнка визначаємо, що визначаючим фактором розвитку пожежі є залежність середньо об’ємної температури в приміщенні від часу її розвитку.

Виходячи з визначеного пропоную обладнати приміщення для ремонту трансформатору спринклерною установкою пінного пожежегасіння.

Перевірка можливості застосування спринклерної установки пінного пожежегасіння.

4. Гідравлічний розрахунок АУП.

Гідравлічний розрахунок виконуємо в відповідності до вимог СНиП 2.04.09-84 [6], а також рекомендації [3].

Нормативні дані для розрахунку:

· Група приміщення –2, додаток 2 [6];

· Інтенсивність зрошення

л/кв. м. с, табл.1 [6];

· Площа захищаєма одним зрошувачем

кв. м. табл.1 [6];

· Розрахункова площа

кв. м. табл.1 [6];

· Відстань між зрошувачами

м. табл.1 [6];

· Розрахунковий час роботи

хв.п.14, додаток 6 [6];

а) Вибір зрошувача.

л/с

де: І інтенсивність зрошення розчином піноутворювача, л/с;

F площа захищаєма одним зрошувачем, кв. м.

л/с

Підбираємо зрошувач з відповідними витратами, виходячи з даних табл.2, додаток 6 [6] за формулою:

л/с

де: К – коефіцієнт витрат через зрошувач;

Н – мінімальний вільний напір перед зрошувачем, м.

Приймаємо зрошувач типу ОПСР з діаметром вихідного отвору

.

Уточнюємо значення напору у “диктуючого” зрошувача:

В зв’язку з тим, що Н менше табличного додат. 6, табл.2 [6], в подальшому розрахунку приймаємо

м. (що відповідає нормативному).

6) Розміщення зрошувачів.

Зрошувачі типу ОПСР розміщуємо на плані приміщення з врахуванням вимог п..п. 2, 13, 2.17-2.20, 2.34. [6].

Відстань між зрошувачами:

Приймаємо відстань між зрошувачами 3.0 м.

На плані приміщення намічаємо трасу живильних і розподільчих трубопроводів, а також розміщуємо зрошувачі дотримуючись вимог п.п. 2.28-2.41 [6];

в) Розрахунок мережі.

- Діаметр трубопроводу на ділянці “1-2” знаходимо по формулі:

де:

-витрати розчину піноутворювача на розрахунковій ділянці;

м/с – швидкість руху рідини в трубопроводі.

По ГОСТу “Труби стальні електросварні” (табл.3, додат. 6 [6]) приймаємо трубу з внутрішнім діаметром

і

де:

- питома характеристика тертя трубопроводу .

- Втрати напору на ділянці “1-2”

- Напір у другого зрошувача.

В подальшому розрахунку окремі записи спрощуємо.

- Витрати розчину з другого зрошувача.

- Витрати розчину на ділянці “2-3”

В зв’язку з тим, що галузі рядка симетричні, тобто:

Перший рядок характеризується наступними показниками:

- Характеристика першого рядка.

Як видно з розрахункової схеми, всі рядки конструктивно однакові. Відповідно і їх характеристики також рівні. Подальший розрахунок симетричної тупикової мережі виконуємо методом послідовних наближень від точки “А” до стояка вузла управління при умові одночасної роботи 30 зрошувачів ОПСР-10 (

кв. м.) [6].

-Діаметр трубопроводу на дільниці “А-Б”

Приймаємо трубопровід з

-Напір у вузловій точці “Б”.