Грицики звичайні.
Однорічна трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих. Цвіте з травня по жовтень, іноді з квітами й зимує. Росте, як бур’ян на полях, біля доріг, поблизу будинків, городів, на лугах.
Народні назви: бардюжак, волокник гіркий, ворожка, воші, гапка, гнидик, горобинець, грачичка, гречка куряча, гречка псяча, злодій, зозульник, калит очник, кашка горобина, мисочки, мішечки, око горобине, сірики, сумочник, сумочних пастуший, сухатник, ташечки, трава пастуша, тряси лупка тощо.
З лікувальною метою в народі використовують всю надземну частину як кровоспинний засіб, при захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, хворобах легень.
Траву збирають під час цвітіння, сушать на відкритому повітрі, в тіні.
Конвалія. Багаторічна трав’яниста рослина з родини лілійних з повзучим кореневищем. Квіти пахучі, білі, зібрані в суцвіття китицю. Цвіте в травні.
Народні назви: ванник, гладиш, дюндюрик, кашка, конвалія маєва, конвалія, кукуричка, кукурудщзка, кукурудза вовча, купека, ладичка, ландиш, лантус, ланиш, любка, маївка, порічка дика, ранник, свічарник, шерстка, язик лісовий тощо.
В народній медицині застосовують квітки, квіткові китиці, листя з суцвіттям, а також окремо листя для лікування серця. І справді, вчені встановили, що конвалія має властивості регулювати діяльність серця. Конвалію збирають на початку цвітіння. Сушать швидко, в тіні, щоб цвіт не побурів. Слід пам’ятати, що запаси конвалії щорічно зменшуються і збирати її слід тільки там, де її багато. Конвалія має отруйні якості, худоба від неї нерідко гине.
Деревій тисячолистий.
Багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих. Цвіте з червня до морозів. Рослина дуже ароматна.
Народні назви: білоголовник, гулявиця, деревій, деревень, крівавник, деревій мужицький, деревій, деревляник, деревця, зеленець, кервавник, мурашина, пупки дівочі, ранник, румер, сербо різ, серпій, сер поріз, тисяч енець.
Широко використовується в народій медицині: листки й суцвіття при відсутності апетиту, слабому травленні, кровотечах, кров’яних поносах, виразці шлунка, кровохарканні. Розім’яті свіжі листки деревію прикладають до ран. В час жнив нерідко були поранення рук серпом, тому ця рослина в народі називається кровоспирач, сер поріз.
Траву, листя і квітки збираються в період цвітіння, в червні-жовтні. Сушать в добре провітрюваному приміщенні, на горищах.
ЦІЛЮЩІ СКАРБИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ
(Підготовча група)
Мета. Розширити знання дітей про рідний край; дати загальні уявлення про взаємодію живої природи з людиною; ознайомити з народними традиціями лікування травами; поглибити знання дітей про рослини (дерева декоративно-плодові, квіти лугові, польові, лісові); про призначення Червоної книги. Закріпити знання дітей про об’єкти, що підлягають охороні.
Розвивати мову, мислення, пам’ять, увагу.
Виховувати шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідної землі.
Матеріал. Український одяг, малюнки рослин, Червона книга.
Хід заняття
Повітруля. Добрий день, діти!
Діти. Добрий день.
Повітруля. Я – дочка лісового царя, а звуть мене Повітруля. А прийшла я до вас в гості, щоб розповісти про чарівну красу володінь – зеленого лісу.
Ліс – це своєрідна нива і водночас сонячна лабораторія. де відбувається велике таїнство в царині нашого життя. Саме тут мільйони, мільярди різних листочків своїми ротиками п’ють цілющу енергію сонця.
В лісі народжується органічна речовина, яка потрібна для життя всьому живому – людині, тваринам і птахам. Ліс прикрашає землю, дає нам цілюще повітря.
У лісі росте багато різних дерев: сосни, дуби, ялини, калина, берези, клени. Вони приносять велику користь – очищають повітря, а деякі рослини навіть лікують людей. А зараз відгадайте мою загадку.
У вінку зеленолистів,
у червоному намисті
видивляється у оду
на свою хорошу вроду.
Що це?
Діти. Це калина.
Повітруля. Так, це калина – улюблене деревона нашого народу. А знаєте, що з неї виготовляють?
Діти. З калини виготовляють желе, мармелад, варення. А з ягід виготовляють харчовий барвник.
Вихователь. А коли у вашій сім’ї хтось захворіє і почне кашляти, чай з калини допоможе одужати.
Повітруля. А ви знаєте пісні, в яких оспівується краса калини? Давайте заспіваємо.
Пісня “Ой є в лісі калина”.
Повітруля. А тепер я хочу вам розповісти казку “Калинка”, послухайте, будь ласка.
КАЗКА “КАЛИНКА” (інсценізація казки)
Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! Їх вона переносила з лісу. Мабуть, й рослинам було до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жодне стебельце, жоден кущик не зів’яв. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.
Навесні Калинка, як зажди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. “Дай, - думає Калинка, - посаджу тут щось, нехай росте”. Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонесенька стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила і поливала.
Звеселилося стебельце. Росте воно в гущавині, ніколи не бачило лісового сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.
Їде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не сядеш тут перепочити?
Усміхнувся весело подорожній і сказав: “Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!”
Тут увесь кущ стрепенувся. Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк – і враз укрився білим-білим цвітом. Дивиться перехожий – що ж далі буде? Обсипався цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистинки, виблискують. І дивно – в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла і Калинка до свого улюбленця – і здивувалася. Звідки такі зернятка? А кущ нахиляється до неї і шепоче:
- Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я, Калинко.
Відтоді всі так і називають той кущ – калиною.
А ще в лісі росте і білокора красуня – береза. А що ви знаєте про це дерево?
Діти. Це перше дерево, яке одягає зелене вбрання.
1-а дитина. Береза стала символом чистоти, невинності, ніжності.
2-а дитина. З кори берези люди робили посуд, гаманці, легке взуття, а також по ній писали.
3-я дитина. Корисний настій з листків та бруньок, корисний також березовий сік, який містить цукор, вітаміни, яблучну кислоту.
4-а дитина. Це прикраса алей, вулиць, парків.
5-а дитина.
Берізонько, берізонько,
ти, мавко лісова,
зелені твої кіски
вітрисько розвива.
6-а дитина.
Стоїш ти при дорозі
у травах і кущах,
і білі свої коси
все миєш на дощах.
7-а дитина.
Прошу вас, із берези
ви соку не точіть,
ви краще їй сестричку
зелену посадіть.
Повітруля. Так, діти, треба берегти всі рослини: і дерева, і кущі, і квіти, адже вони – часточка нас, часточка живої природи.
Крім дерева, у лісі ростуть і різноманітні квіти. Життя квітів починається з пролісків. Пролісок – квітка ніжна, але смілива і нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже пнеться цупкий паросток.
І квітів виглядає враз так густо, що земля знову стає зимня від рясного холодного цвіту. І негайно заквітовує ряст. Це вже весна.
1-а дитина. Потім з’являється жовтий козелець. Це вже повна весна. Квітка гаряча, як сонце. Вона м’яка і ніжна.
2-а дитина. Густим килимом вкривають теплу землю фіалки. Вони пахнуть ніжно і радісно.
Повітруля. Влітку на свято Івана Купала дерева, зілля і трава мають велику силу. За народними повір’ями саме цієї чарівної ночі розцвітає раз на рік диво-квіткою папороть і можна знайти таємну розрив-траву, що на скарби вказує. Але то як кому пощастить. А інші трави: материнка, звіробій, ромашка, подорожник, трава суниці – о цій порі дійсно найбільшу силу мають. Кожна господиня мусила мати по пучку цієї трави, щоб лікувати домочадців від застуди і головного болю, від болю в ногах і безсоння.
3-я дитина. А на закінчення свята ламали, розбирали на гілочки купайло і несли додому кинути на город, щоб гарно огірки в’язались, бо деревце, як і трави, на Купала велику силу має.
Повітруля. Молодці, діти, ви багато цікавої інформації маєте про мої володіння – квіти, дерева, трави. Бережіть їх і вони вам віддячать.