Під загартовуванням розуміють підвищення функціональних можливостей організму під дією комплексу факторів (раціональний режим дня, харчування, висока рухова активність і т. ін.). У більш вузькому розумінні загартовування — це пристосування організму до дії метеорологічних факторів — холоду, тепла, змін атмосферного тиску, руху повітря.
Для забезпечення високого ефекту загартовування проти холоду слід дотримуватись систематичності загартовуючих процедур, поступово збільшувати інтенсивність подразників холоду, враховувати вік дітей, стан їхнього здоров'я, реакції на охолодження.
При загартовуванні відбувається складна перебудова-всього організму. Під впливом подразників холоду (в безпосередньому місці дії їх) виникає звуження кровоносних судин, яке супроводиться рефлекторним розширенням судин в інших органах і системах (зокрема, в верхніх дихальних шляхах). Це збільшує витрати тепла організмом (переохолодження), знижує його опірність проти патогенних бактерій, чим і пояснюють виникнення «застудних» захворювань.
У процесі загартовування при систематичній, поступовій дії подразників холоду розширення судин на неохолоджуваних частинах тіла поступово згасає, тренується терморегуляційний апарат. При систематичному загартовуванні з часом відбувається також зміна морфологічних показників: потовщується роговий шар шкіри, збільшується міцність стінок капілярів, зменшуються (в 5—8 разів) «застудні» захворювання. Проте слід пам'ятати, що загартовуючий ефект різко знижується вже через 5—6 днів після припинення загартовування і майже зникає через 2 тижні.
Загартовування повітрям — найбільш поширений і доступний метод загартовування проти холоду. Велике значення має охолодження саме тих частин тіла, які звичайно закриті одягом. Повітряні ванни, крім поєднання з гімнастикою, проводять під час активного відпочинку, денного сну, перед купанням. Температура повітря при перших повітряних ваннах повинна бути не менш як 18°, тривалість не більш як 1—3 хв. Поступово тривалість ванн збільшують до 10—15 хв., а температуру знижують до 12—14°.
Дуже корисним є сон на відкритому повітрі. Певне значення для загартовування проти холоду мають прогулянки в полегшеному одязі, підтримання на оптимальному рівні мікроклімату приміщень, де перебувають учні.
Загартовування водою поєднують із загартовуванням повітрям та особистою гігієною учнів. Так, температуру води, якою прополіскують порожнину рота після їди, зокрема для профілактики карієсу зубів, доцільно поступово знижувати з ЗО—33° до 13—14°. Обтирання тіла (після ранкової гімнастики) починають з кінцівок, щодня збільшуючи охолоджувану ділянку шкіри. Шкіру зволожують індивідуальною лляною рукавичкою (губкою), потім витирають сухим рушником. При перших обтираннях температура води повинна бути не нижче за 28°С, кожні наступні 2—3 дні її знижують на 1°, доводячи до 18°—13°С.
Водні процедури при ранковому туалеті прискорюють включення організму до активної діяльності під час навчання. Миття і обливання ніг водою із зниженою температурою можна проводити і під час вечірнього туалету, але не безпосередньо перед сном, що може перешкодити швидкому засипанню.
Влітку арсенал загартовуючих заходів значно розширюють. До режиму дня включають купання, збільшують у часі повітряні ванни, широко використовують сонячні ванни, проводять екскурсії, туристські походи.
Сонячні ванни розпочинають при температурі повітря не нижчій за 18—20°, при вітрі 3—3,5 м/с. Тривалість першої сонячної ванни 10—15 хв. (кожну частину тіла опромінюють не більш як 1,5— 2 хв.). Щодня або через день тривалість ванн збільшують на 5— 10 хв., поступово доводячи її до 1,5—2 год. Сонячні ванни приймають у світлих головних уборах, лежачи на тапчанах або чистому березі водоймища.
Купання проводять при температурі не нижчій за 18° перед прийманням їжі або через 1,5—2 год. після їди. Найкращий час для купання з 10 до 13 год. Тривалість першого купання становить 1 — 2 хв., поступово її доводять до 18—20 хв. Перед тим як увійти у воду, треба 10—15 хв. відпочити. Більше двох разів (в жарку погоду) учням купатись не слід. Купання починають за дозволом лікаря. Протипоказаннями до нього є хронічні запальні процеси вуха, активна фаза ревматизму і хронічний нефрит.
Медичні працівники шкіл, шкіл-інтернатів добирають найбільш доступні для місцевих умов методи загартовування та індивідуалізують їх відповідно до віку та стану здоров'я дітей. Пропаганда загартовування проти холоду серед батьків учнів — важливий метод гігієнічного виховання сім'ї.