Чисте придбання цінностей — це нова категорія в СНР. Цінності — це предмети, які придбані не для виробничих або споживчих цілей, а для збереження вартості, тобто це предмети, цінність яких з часом зростає. До них відносяться коштовні метали і каміння, ювелірні вироби, антикваріат, колекції та ін. (крім монетарного золота, а також золота і каміння, призначених для промислового використання). Раніше цінності враховувались у складі кінцевого споживання.
Експорт і імпорт товарів та послуг охоплює експортно-імпортні операції нашої країни з іншими країнами світу. Це насамперед вартість вивезених із країни або завезених у країну (перетинаючих державний кордон) товарів різного призначення, включаючи також товари, що надаються у порядку гуманітарної допомоги і як дари, товари неорганізованої торгівлі, посилки, майно мігрантів та ін.
Експорт і імпорт послуг охоплює всю сукупність матеріальних і нематеріальних послуг. У складі ВВП, як зазначалось раніше, знаходить відображення показник чистого експорту (ЧЕ) як різниця між експортом і імпортом товарів та послуг[7, С. 63].
У таблиці 2 наведені дані про структуру ВВП України, обчисленого за методом витрат.
Таблиця 2
Структура ВВП України за категоріями використання (в %)
| Показник | Роки | ||||
| 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | |
| ВВП — усього у тому числі: | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| споживчі витати домашніх господарств | 49,7 | 54,7 | 54,3 | 55,0 | 54,3 |
витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства | 5,4 | 2,5 | 2,3 | 2,0 | 1,8 |
| Сектор загального державного управління | 21,3 | 19,8 | 18,6 | 19,6 | 20,4 |
валове нагромадження основного капіталу | 23,3 | 19,3 | 19,7 | 19,7 | 20,2 |
зміна запасів матеріальних оборотних коштів | 3,3 | -1,9 | 0,0 | 2,1 | -1,2 |
чисте придбання цінностей | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг | -3,1 | 5,5 | 5,0 | 1,6 | 4,5 |
Як свідчать наведені дані, у 2002 p. кінцеве споживання складало 76,5 %, валове нагромадження — 20,2 %, а чистий експорт склав - 4,5 % ВВП, розрахованого за методом витрат[13].
Рис. 2. Структура ВВП за доходами
Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП — це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу:
ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП - С),
Де ЗП — заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;
ВКП — валовий корпоративний прибуток; він розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП);
ЗД — змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;
НП — неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;
С — субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і імпортом;
(НП - С) — чисті неприбуткові податки.
Заробітна плата найманих працівників сплачується роботодавцями у грошовій і натуральній формах. Вона включає власне заробітну плату і відрахування на соціальне страхування. Заробітна плата охоплює всі види заробітків, у тому числі премії, доплати, надбавки, що нараховані у грошовій або натуральній формах незалежно від джерела фінансування, тобто за рахунок собівартості і прибутку, а також грошові суми, нараховані працівникам згідно з законодавством за невідроблений час (щорічні відпустки, святкові дні тощо). Заробітна плата враховується до відрахування податків та інших утримань, які здійснюються стосовно найманих працівників. Відрахування на соціальне страхування здійснюються роботодавцями, аби забезпечити найманим працівникам у майбутньому право на отримання соціальної допомоги [3, С. 168].
Неприбуткові податки —це обов'язкові платежі, що їх стягує держава з виробничих одиниць у зв’язку з виробництвом і імпортом товарів та послуг або використанням факторів виробництва. Ці податки сплачують підприємства незалежно від наявності прибутку. Вони складаються із податків на продукти та інших податків на виробництво. Щодо податків на продукти, то про це було сказано раніше. Інші податки на виробництво пов'язані з використанням факторів виробництва (землі, основного капіталу, робочої сили), а також включають платежі за ліцензії і дозвіл на заняття якою-небудь виробничою діяльністю та ін. До цих податків не відноситься податок на прибуток та прибутковий податок з громадян.
Субсидії — це поточні платежі, які держава надає підприємствам у зв'язку з виробництвом, продажем та імпортом товарів і послуг або використанням факторів виробництва для здійснення відповідної економічної і соціальної політики в країні. Субсидії складаються із субсидій на продукти та субсидій на виробництво і імпорт. Субсидії на виробництво та імпорт включають субсидії, які підприємства отримують вад держави у зв'язку із використанням праці особливого контингенту (інвалідів, підлітків тощо), для стимулювання використання відповідних видів сировини, енергії тощо, для зменшення шкідливих викидів у атмосферу, обробки і використання відходів виробництва.
Валовий корпоративний прибуток — це частка валової доданої вартості, що залишається у виробників після відшкодування витрат на заробітну плату і чистих неприбуткових податків.
Змішаний доход — це доход, що отримують домашні господарства, індивідуальні підприємці від функціонування некорпорованих підприємств. До цих підприємств належать невеликі фермерські та особисті підсобні господарства, майстерні, ресторани, магазини, перукарні, що є власністю окремих сімей або осіб, у яких вони самі й працюють, а також інші види вільної професійної діяльності. Змішаний доход створюється факторами виробництва безпосередньо в процесі виробництва. Розподілити його на окремі елементи первинних доходів (заробітну плату, прибуток та ін.) та відокремити один від одного практично неможливо. Тому він дістав назву змішаного доходу.
Валовий корпоративний прибуток і змішаний доход визначаються на валовій основі, тобто до відрахування споживання основного капіталу (амортизації) [12, С. 73].
Для економіки в цілому валовий корпоративний прибуток і змішаний доход розраховують як різницю між ВВП і оплатою праці найманих працівників та чистими неприбутковими податками. Це є особливістю розподільчого методу. Звичайно, показники корпоративного прибутку і змішаного доходу можна було б обчислити на основі бухгалтерської звітності. Але це є дуже трудомісткою і складною справою. Тому в економічній практиці розподільчий метод має другорядне значення і обмежене застосування.
У таблиці 3 наведені дані про структуру ВВП України, розрахованого за категоріями доходу [13].
Таблиця 3
Структура ВВП України за категоріями доходу* (в %)
| Показники | Роки | ||||
| 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | |
| ВВП — усього у тому числі; | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| оплата праці найманих працівників | 43,5 | 44,3 | 42,3 | 42,3 | 43,7 |
| Податки за виключенням субсидій:на виробництво та імпорт | 19,1 | 17,6 | 16,8 | 13,4 | 13,6 |
| на продукти | 10,6 | 16,8 | 15,2 | 11,6 | 12,3 |
| Інші, пов’язані з виробництвом | 8,5 | 0,8 | 1,6 | 1,8 | 1,3 |
| Валовий прибуток, змішаний доход | 37,4 | 38,1 | 40,9 | 44,3 | 42,7 |
Усі три методи розрахунку ВВП є рівноцінними і дають однаковий результат.
Розділ 3.Похідні показники, що розраховуються на основі ВВП
Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (А):
ЧВП = ВВП -А.
Валовий національний доход (ВНД) — це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн. Поряд із ВВП у статистиці використовують і такий показник, як валовий національний продукт (ВНП) — вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених вітчизняними (резидентами) чинниками виробництва за певний період.
Покажемо на прикладі, яка різниця між ВВП і ВНП. Так, доход громадянина України, який працює у Німеччині, є частиною ВНП України. Однак цей доход не є частиною ВВП, оскільки він заробляється у Німеччині. З іншого боку, прибутки, які одержала німецька компанія від виробництва продукції в Україні, є частиною ВНП і німецької держави.
На практиці дані про обсяги ВВП і ВНП використовуються як показники кількості виробленої продукції та добробуту населення країни.
ВВП і ВНП є головними індикаторами економічного розвитку країни.