2/ функція матеріально-технічного забезпечення виражається в створенні фондів коштів злочинного співтовариства /"общака"/, у їхній схоронності, у визначенні порядку їхнього використання, у придбанні транспортних засобів, приміщень, зброї й інших знарядь вчинення злочину;
3/ не можна ігнорувати і функцію формування мотивацій в учасників злочинних структур. Тут мова повинна йти про виявлення проявів "злочинного виховання", впливу на психологію членів угруповання. Безумовно, при відсутності спеціальної кримінально-правової норми, що установлює відповідальність організаторів злочинних структур, більшості слідчих важко прищепити думку про необхідність поглибленого дослідження цих питань, однак і при чинному законодавстві ці фактори, узагалі ж далекі від події злочину, важливі з погляду встановлення провини керівників злочинних структур[62].
Виявлення рольових функцій учасників злочинних структур у повному обсязі в процесі розслідування представляється завданням важким. Однак встановлення участі конкретної особи в діяльності організованої злочинної структури хоча б у рамках реалізації в якійсь частині однієї з функцій уже дозволяє судити і про наявність злочинної організації, і про провину її учасників. Вирішення цієї задачі полегшується тим, що далеко не завжди обвинувачувані і їх захисники, а також свідки чітко уявляють собі значення тієї чи іншої інформації, яка може бути використана слідчим для доведення наявності злочинної організації й індивідуалізації провини кожного з її учасників.
Розділ 3. Тактика допиту при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами
3.1. Особливості тактики допиту при розслідуванні злочинів,
вчинених організованими злочинними групами
Стосовно до розслідування діяльності злочинних структур тактика проведення допиту має цілий ряд особливостей. Вони визначаються:
-слідчою ситуацією, яка складається при розслідуванні злочинних проявів організованої злочинності;
-кримінальною ситуацією, пов'язаною з особливостями особи учасників злочинної структури, соціально-психологічними факторами їхніх взаємин у злочинній структурі;
-специфікою тактичних цілей, що виникають перед слідчим, коли він зіштовхується зі значною по чисельності учасників, особливо небезпечною, розгалуженою, яка має корумповані зв'язки, злочинною організацією, лише частина учасників якої безпосередньо здійснювала злочини, виступаючи як виконавці чужого задуму.
Говорячи про слідчу ситуацію як про фактор, що визначає особливості тактики допиту при розслідуванні діяльності злочинних структур, у першу чергу необхідно відзначити наступне. Феномен організованої злочинності, що раніше був в основному предметом дослідження кримінологів, у даний час привертає в усе більшому ступені увагу криміналістів і фахівців в галузі оперативно-розшукової діяльності. Це викликано тим, що в процесі розслідування діяльності злочинних структур слідчі й оперативні працівники зіштовхуються із ситуаціями, які раніше не зустрічалися в при розслідуванні злочинів:
-ріст чисельності організованих злочинних структур;
-їх озброєність;
-вчинення тяжких злочинів;
-активна протидія розслідуванню;
-наявність корумпованих зв'язків в органах влади, управління, а також у правоохоронних органах;
-зміни в карно-процесуальному законодавстві, зокрема, пов'язані з участю захисника з моменту затримки підозрюваних, арешту чи залучення в якості обвинувачуваних.
Значення цих факторів неоднозначне. Наприклад, серійність у вчиненні злочинів збільшує, з одного боку, складність і обсяг роботи слідчого, з іншого боку - обсяг доказової і орієнтовної інформації, яку він може використовувати при розслідуванні. Частина адвокатів фінансується злочинними структурами, шляхом підкупу і шантажу втягується в їхню діяльність. Такі адвокати часто виходять за рамки закону при здійсненні захисту обвинувачуваних і підозрюваних. У той же час, як відзначають багато слідчих, участь захисників на ранніх стадіях розслідування позитивно позначається на процесі доказування, оскільки позбавляє обвинувачуваних можливості посилатися на нібито допущені у відношенні до них незаконних методів допиту. Особливості слідчої ситуації при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами, позначаються і на тактиці допиту потерпілих і свідків. Багато в чому змінилися потерпілі. У багатьох випадках вони самі виявляються причетними до здійснення протиправних дій, у процесі розслідування вступають у змову з обвинувачуваними і їх представниками, піддаються залякуванню і шантажу.
Те ж можна сказати і про особистість свідків по справах про діяльність злочинних структур:
-значна частина свідків виявляється пов'язаною з діяльністю організованої злочинної групи або проживає на території, що знаходиться в сфері її інтересів;
-інформація про свідків швидко стає відомою учасникам злочинних груп, у результаті чого вони піддаються тим чи іншим формам тиску.
Говорячи про кримінальну ситуацію як про фактор, що впливає на тактику допиту при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами, необхідно відзначити як негативний, так і позитивний вплив окремих її елементів на можливості слідчого домагатися поставлених цілей допиту. Можна виділити наступні негативні фактори кримінальної ситуації, що утрудняють проведення допиту обвинувачуваних, підозрюваних - учасників злочинних структур і пов'язаних з ними осіб:
1) наявність колективних установок на протидію органам розслідування;
2) можливості злочинної структури фінансувати окремих обвинувачуваних, підозрюваних, а також їх родини в залежності від позиції, зайнятої ними на попередньому слідстві;
3) шантаж і погрози у відношенні цих осіб у залежності від показань, що даються на попередньому слідстві;
4) формування в злочинній структурі колективної моралі, що заперечує співробітництво зі слідством;
5) попередня підготовка учасників злочинної структури до протидії органам розслідування в період до їх затримки з використанням допомоги адвокатів, колишніх працівників правоохоронних органів, а також корумпованих зв'язків у цих органах;
6) можливості встановлення зв'язку із затриманими й арештованими учасниками злочинної структури;
7) активна і найчастіше протизаконна протидія захисників, що беруть участь у проведенні допитів, встановленню істини по кримінальній справі (розголошення даних попереднього слідства, залякування і шантаж потерпілих і свідків, участь у підкупі посадових осіб правоохоронних органів і т.д.); участь захисників на попередньому слідстві дає можливість обвинувачуваним координувати свою діяльність, впливати на свідків.
8) використання допомоги залучених у злочинну діяльність корумпованих працівників правоохоронних органів, у тому числі керівних, для виявлення осіб, що співробітничають зі слідством.
Ці фактори є основними, але не єдиними, що впливають на позицію і поводження учасників організованої злочинної групи під час допиту. Позитивними факторами кримінальної ситуації, якими може скористатися слідчий, є:
1) внутрішні протиріччя і конфлікти усередині групи, викликані особистими взаємовідносинами, протиріччями з приводу розподілу доходів і т.д.;
2) протиріччя і конфлікти, що виникають у процесі самого розслідування внаслідок обрання учасникам організованих злочинних груп різних запобіжних заходів, конкуренції у визначенні ролі того чи іншого учасника в злочинній групі, розходжень у позиції окремих учасників, зайнятої в процесі попереднього слідства;
3) можливості дезорієнтації окремих учасників злочинних структур відносно даних, отриманих від співучасників;
4) можливість перевірити правдивість тих чи інших показань шляхом зіставлення результатів допиту декількох осіб.
Основні особливості змісту і тактики допиту учасників злочинних структур, свідків і потерпілих по кримінальних справах про прояви організованої злочинної діяльності пов'язані з особливостями предмета допиту, що визначають специфіку тактичних цілей допиту і його змісту. У якості однієї з найважливіших тактичних задач, розв'язуваних органами дізнання і попереднього слідства в даний час, може бути відзначена задача виявлення і викриття співучасників злочинної діяльності, установлення ролі кожного з них у злочинній структурі. Актуальність її визначається ростом організованої злочинності, особливою складністю доведення участі в злочинній діяльності організаторів злочинних структур та інших осіб, що не приймали особистої участі в події вчинення злочину, але які сприяли даному діянню. Кінцевий результат діяльності по боротьбі з організованою злочинністю завжди пов'язаний з підсумками розслідування і судового розгляду по кримінальній справі. А ця задача стає день від дня складнішою в міру зрощення організованої злочинності з комерційними і державними структурами, у міру розвитку й удосконалення злочинних організацій.
Необхідно відзначити, що криміналісти виявилися в значній мірі непідготовлені до вирішення проблем розслідування діяльності організованих злочинних структур. Основна спрямованість криміналістичних наукових досліджень була пов'язана з розробкою методів розслідування в рамках стратегії "від злочину до особи, що його вчинила." Існуючі методики розслідування окремих видів злочинів не можуть досить ефективно використовуватися при розкритті і розслідуванні злочинів, вчинених сучасними організованими злочинними співтовариствами. Очевидно, що вивчення структури злочинної організації, доведення провини окремих учасників співтовариства в даний час є надзвичайно актуальними і складними проблемами як для органів розслідування, так і для науковців. Відзначається, що в даний час для злочинних структур в усе більшому ступені характерна наявність "бюрократичної надбудови", у якій виділяється група лідерів, які здійснюють стратегічне управління, які формують ідеологію групи, консолідують зусилля різних членів групи, визначають інвестиційну політику.