Особливу увагу організоване кримінальне співтовариство приділяє розгалуженій мережі забезпечення безпеки, створенню умов, які перешкоджають викриттю злочинної організації, забезпеченню виконавців легальними засобами прикриття. Ідеологічні, організаторські, управлінські і контрольні функції виконує "елітарна" група кримінального співтовариства, яке має, як правило, високе прикриття. Члени елітарної групи звичайно виконують не кримінальні задачі і не підпадають під кримінально-правові ознаки співучасті. Вони постійно розширюють сферу дії кримінального співтовариства, вживають заходи по монополізації її злочинної діяльності, вносять корективи в стратегію і тактику співтовариства в залежності від поточних соціально-економічних умов, формують нормативну систему кримінального співтовариства, забезпечують матеріальну і юридичну допомогу засудженим. У місцях позбавлення волі формують тіньову адміністрацію.
Закінчений делікт в організованій злочинності утворюється лише сумарно - діяльність одних ланок злочинної групи обумовлена сукупною діяльністю інших ланок. Це висуває перед карним правом і кримінально-правовою доктриною необхідність заснування дискретної відповідальності для учасників організованої злочинності. Вищі керівні ланки організованої злочинності, залишаючись поза межами юридичної відповідальності, розшукують можливість відновлення епізодично-розруйнованих низових структур. Організована злочинність несе в собі кримінально-синтезуючу функцію.
Соціально-психологічна сутність організованої злочинності полягає у соціальній кооперації злочинців. Різке зростання рівня організованої злочинності призвело до формування нового типу сучасного злочинця. Членам середньоорганізованих і високоорганізованих злочинних груп поряд із традиційними особливостями, властивим насильницько-корисливому типу злочинця (включенність у кримінальну субкультуру), властиві також достатньо висока освіченість, знання основ економіки, права, митних правил, деяких технологічних процесів, загальна орієнтація в цінності окремих предметів культури і мистецтва. Багато засобів вчинення ними злочинних діянь пов'язані з використанням новітньої техніки. "Відмивання" за кордоном грошей, добутих злочинним шляхом, потребує знання іноземних мов, основ банківської справи і міжнародного права. Міжнародні кримінальні контакти значно розширюють можливості їхньої злочинної діяльності та її приховання. Різке зростання інтелектуального потенціалу учасників організованих злочинних груп посилює їх суспільну небезпеку. Дві третини з них складає молодь у віці від 18 до 30 років. Кожен п'ятий керівник цих груп має вищу або середню освіту. Вони відрізняються високими організаторськими і прогностичними спроможностями, добре розвиненим аналітичним інтелектом. Притримуючись карних традицій і маючи величезні матеріально-технічні можливості, вони уявляють собою грізну антигромадську силу. Добре володіючи засобами соціально-позитивної мімікрії, вони вміло маскують свою злочинну діяльність, яка набуває тривалого характеру, ефективно використовують правову недостатність окремих кримінально-правових норм.
Одним з основних перспективних напрямків підвищення ефективності процесу розслідування діяльності організованих злочинних структур є оптимізація інформаційно-аналітичної роботи і прийняття рішень. Це дуже складна справа, обумовлена:
1/ великим числом учасників кримінального процесу, які потрапляють у сферу уваги слідчих і оперативних робітників;
2/ значним числом епізодів злочинної діяльності, що підлягають дослідженню в процесі розслідування злочинів;
3/ обмеженими термінами прийняття тактичних рішень, швидкою зміною ситуації;
4/ наявністю великої кількості чинників /критеріїв/, які необхідно враховувати при прийнятті тактичних і інших рішень;
5/ більш широким у порівнянні з іншими категоріями кримінальних справ колом тактичних задач, які припадає вирішувати слідчому й оперативним робітникам, у числі яких у першу чергу необхідно відзначити:
- зберігання таємниці слідства;
- забезпечення безпеки учасників розслідування;
- боротьбу з протидією розслідуванню учасників злочинних структур;
6/ значним числом осіб, що беруть участь у розкритті і розслідуванні злочинів, що створює істотні труднощі в повноті і своєчасному обміні інформацією, зібраної різноманітними співробітниками.
Інформаційно-аналітична робота при розслідуванні злочинів - це збирання, збереження, систематизація й аналіз доказованої і орієнтуючої інформації, з метою прийняття оптимальних для даної слідчої ситуації кримінально-правових, кримінально-процесуальних і тактичних рішень, а також з метою забезпечення діяльності взаємодіючих експертних підрозділів і органів дізнання. Тактичне рішення слідчого - це заснований на аналізі слідчої ситуації і слідчої обстановки вольовий акт по визначенню тактичних цілей і шляхів їх досягнення.
Засоби збирання, систематизації й оцінки інформації можуть здійснюватися в таких формах:
1. Конспекти результатів проведення окремих слідчих дій. Тут у стислій формі відбиваються основні дані про доказовану і орієнтуючу інформацію, стосовно до кожної зі слідчих дій. При цьому доцільно вказувати томи і листи кримінальної справи. Такий конспект може бути застосований при плануванні розслідування, при підготовці процесуальних документів, особливо обвинувальних висновків, а також при підготовці до проведення інших слідчих дій, зокрема, допитів обвинувачуваних і підозрюваних. Такий конспект особливо необхідний при наявності значного числа обвинувачуваних, які проходять по даній кримінальній справі, і значного числа епізодів злочинної діяльності.
2. Схеми злочинних зв'язків, схеми зв'язків усередині злочинної групи, схеми, що відображають функціональні ролі учасників злочинних структур. При значному числі учасників злочинних структур доцільно робити декілька таких схем, у залежності від сфер діяльності і від окремих об'єктів, територій, на яких вона здійснюється. Графічні схеми необхідні також при аналізі руху наркотиків, товарно-матеріальних цінностей, банківських документів і т.д.
Велику користь з погляду аналізу доказованої і орієнтуючої інформації, приносять "шахматки", у яких по вертикалі вказуються епізоди злочинної діяльності, по горизонталі - учасники злочинних структур, а в окремих графах-докази, зібрані по даному епізоді й у відношенні даної особи.
3. При вчиненні злочинів у різноманітних регіонах, позитивний ефект у процесі розкриття діяльності злочинних структур, виявленні серійних злочинів дає аналітична робота з використанням географічних карт. При цьому основна увага приділяється зв'язку місць вчинення злочинів і розташування комунікацій /залізниць, водних і залізничних магістралей і т.д./. Основною метою такого аналізу є виявлення серійних злочинів і постійного місцезнаходження /місця проживання/ злочинців.
4. У боротьбі з незаконним обігом наркотиків у перспективі значні результати можуть бути отримані при аналізі даних аерокосмічної зйомки з метою виявлення незаконних посівів рослин, що містять наркотичні речовини.
5. Традиційним і достатньо поширеним засобом аналізу доказованої і орієнтуючої інформації, є ведення різноманітного роду картотек. У залежності від характеру розслідуваної кримінальної справи або групи кримінальних справ, використовуються різноманітні прийоми групування інформації. Найбільш поширеним є упорядкування двох груп карток: на епізоди злочинної діяльності /у картках вказуються учасники вчинення даного епізоду, докази, дані про потерпілих і предмети злочинного зазіхання і на окремих обвинувачуваних, епізоди, у вчиненні яких вони брали участь, дані про докази провини й інші дані/. Після проведення кожної слідчої дії /одержання інформації від оперативних працівників/ у ті або інші картки вносяться відповідні доповнення. Картки можуть заводитися і по інших основах /на регіони вчинення злочинів, на об'єкти, так чи інакше пов'язані з ними/.
Істотно підвищити якість і ефективність інформаційно-аналітичної роботи слідчих і оперативних працівників при розслідуванні діяльності організованих злочинних структур дозволяє використання засобів обчислювальної техніки. Вони можуть бути використані при вирішенні самих різноманітних аналітичних задач.
Список використаної літератури
[1] Коренєв П.М. Сучасні проблеми української криміналістики. - Х.:Консум, 2001. - с.23.