Частина 4 ст. 303 КК передбачає відповідальність за сутенерство, яким є створення організованої групи або керівництво такою групою, або участь у діяльності цієї групи, створеної для надання сексуальних послуг особам чоловічої чи жіночої статі з метою отримання прибутків.
Найбільше занепокоєння викликає дитяча проституція, тобто
примушення чи втягнення до зайняття проституцією неповнолітніх.
Поняття залучення в заняття проституцією неповнолітнього досить широке. Крім насильства і погроз його застосування, шантажу, знищення або пошкодження майна, обману — це будь-які навмисні дії, спрямовані на залучення неповнолітнього до заняття проституцією. Склад злочину буде й у тому випадку, якщо дорослий експлуатує проституцію неповнолітнього навіть з його згоди. Такий підхід цілком відповідає вимогам Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Виходячи зі змісту ст. 1 і 2 Конвенції, залученням у заняття проституцією варто вважати дії особи, що: зводить, схиляє або спокушає з метою проституції іншу особу, навіть за згодою цієї особи; експлуатує проституцію іншої особи, навіть за згодою цієї особи; утримує будинок терпимості або керує їм, або свідомо фінансує, або бере участь у фінансуванні будинку терпимості; здає в оренду або знімає будинок, або інше місце, або частину такого, знаючи, що вони будуть використані з метою проституції третіми особами. Залученням неповнолітнього варто вважати і такі, приміром, дії, коли доросла особа стає сутенером свідомо неповнолітнього, що вже самостійно почав займатися проституцією, оскільки в цьому випадку намір дорослого спрямований на підтримку цього виду антигромадського поводження і створення режиму, що перешкоджає виходові неповнолітнього за рамки подібного способу життя.
Поняття проституції також не повинне зводитися тільки до полових зносин осіб протилежної статі за визначену плату. За змістом названої Конвенції під поняття проституції підпадає задоволення похоті однієї особи іншою особою за плату. Тому будь-які послуги інтимної властивості з метою задоволення статевих потреб за плату, що супроводжуються безпосередніми контактами з клієнтами, підпадають під поняття проституції. Крім різних форм статевих зносин, це також акти садомазохизма, эксбиционизма й інші. Як відомо, існує і гомосексуальна проституція, як чоловіча, так і жіноча.
Залучення неповнолітніх у такі види проституції також повинно тягнути відповідальність по розглянутій статті карного закону, а при наявності відповідних ознак — і по інших статтях по сукупності злочинів [33С.29].
Залучення в заняття проституцією може бути зв'язане з торгівлею неповнолітніми і здійсненням у відношенні них інших угод.
Незалежно від цілей торгівля неповнолітніми в будь-якому випадку утворить самостійний склад злочину і має свою специфіку розслідування. Об'єктивна сторона даного злочину складається не тільки з купівлі-продажу неповнолітнього, але і здійснення будь-яких інших угод у відношенні неповнолітнього у формі його передачі і заволодіння ім. Кваліфікований склад злочину включає такі ознаки, як здійснення цих діянь: неодноразово, у відношенні двох або більш неповнолітніх, групою осіб за попередньою змовою або організованій групі, особою з використанням свого службового становища, з незаконним вивозом неповнолітнього за кордон або незаконне повернення його через границю, з метою залучення неповнолітнього в здійснення злочину або інших антигромадських дій, з метою вилучення в неповнолітнього органів або тканин для трансплантації. Особливо кваліфікований склад злочину, буде в тому випадку, коли зазначені діяння, спричинили по необережності смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки.
Купівля-продаж неповнолітнього — це одержання і відповідно відчуження його за плату з передачею у володіння без обов'язку повернення. Як оплату можуть виступати не тільки гроші, але й інші матеріальні цінності, а також майнові права. Купівля-продаж може здійснюватися і з метою звільнення від сплати боргу й інших майнових обов'язків. Виходячи зі змісту карного закону, під іншими угодами варто розуміти дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення фактичних прав на володіння неповнолітнім, якщо вони вчинені не відповідно до вимог Сімейного кодексу. Інші угоди можуть бути як обміном, так і даруванням. Загальним
для усіх видів угод є розпорядження неповнолітнім як річчю, залучення його в товарно-грошовий обіг як предмета протиправної цивільно-правової угоди. Підстави фактичного володіння неповнолітнім можуть бути як правомірними (наприклад, батьки, усиновителі, опікуни), так і неправомірними (попереднє викрадення неповнолітнього, підмін дитини й інше незаконне утримання). Угоди у відношенні неповнолітнього по його передачі можуть відбуватися по «ланцюжку» шляхом його передачі від однієї особи до іншої. Здійснення злочину по попередній змові групою осіб припускає участь хоча б на одному боці угоди не менш двох чоловік, що домовилися про повне або часткове виконання об'єктивної сторони. Це тільки деякі основні питання, що відносяться до сутності предмета доказування [14С.44].
Виявлення подібних злочинів крім традиційних заяв і повідомлень може здійснюватися оперативним шляхом, а також при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми або у відношенні них, або при перевірці фактів антигромадських дій неповнолітніх, обставин незаконного вивозу їх за рубіж або незаконне повернення через кордон.
Висновок
Експерти ООН вважають, що єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Транснаціональні злочинні угруповання мають різний кількісний склад, кваліфікацію, спеціалізацію, але одну мету — одержання кримінальних прибутків. Вони використовують різну так тику, удосконалюють технологію кримінальної діяльності, використовують корумповані зв'язки з посадовими особами владних структур для досягнення кримінальної цілі. Діапазон транснаціональних злочинних організацій дуже широкий: від організації з жорсткою структурою до більш гнучких та динамічних сітьових структур, від «корпорацій до місцевих спеціалізованих фірм” Характер, цілі, сфери діяльності транснаціональних організацій, ознаки, технології кримінальне діяльності, корумповані кримінальні зв'язки недостатньо вивчені міжнародним співтовариством Це значно ускладнює боротьбу з організованою транснаціональною злочинністю. Транснаціональні злочинні організації здійснюють різноманітну кримінальну діяльність. Перелік найбільш поширених видів злочинів, вчинюваних організованими транснаціональними угрупованням подається у документах ООН. Зокрема, це: індустрія наркобізнесу; незаконна торгівля зброєю ядерними матеріалами; крадіжки та контрабанда автотранспортних засобів; крадіжка об'єкт культури та предметів мистецтва; незаконна міграція; організована проституція, торгівля людьми тощо.
В Україні вищі державні органи та їх посадові особи недооцінюють наслідків проникнення організованої злочинної транснаціональної злочинності, її вплив на політичні та економічні процеси держави, а тому не провадяться глибокі, комплексні наукові дослідження по вивченню організованої транснаціональної злочинності, не розроблена державна концепція протидії організованій транснаціональній злочинності. Відсутність належного організаційно-правового забезпечення правоохоронних органів
негативно впливає на виявлення транснаціональних злочинних угруповань, розслідування скоєних ними злочинів, зокрема пов'язаних з торгівлею жінками.
Правоохоронними органами України порушуються кримінальні справи по факту сплатної передачі жінки за кордон з метою сексуальної експлуатації, але водночас вісімдесят відсотків становлять кримінальні справи, по яких розслідування зупинено у зв'язку з неможливістю виконання слідчих дій на території іноземних держав, де мала місце подія злочину. Як свідчать матеріали слідчої практики з цих справ, у м. Херсоні, Києві, Черкасах, Луганську, Севастополі та інших за ініціативою наших співвітчизників (як чоловіків, так і жінок) були утворені комерційні структури, які, прикриваючись підприємницькою або спонсорською діяльністю, фактично займались поставкою жінок за кордон з метою їх сексуальної експлуатації. До найбільш поширених форм прикриття торгівлі жінками слід віднести: шлюбні контракти, посередницькі фірми, які займаються працевлаштуванням наших співвітчизників за кордоном; фірми, які пропонують українським жінкам знайомство з метою одруження із зарубіжними партнерами; комерційні структури, які організують та проводять конкурси «Міс року», фотомоделей; туристичні фірми тощо. Ці та інші комерційні структури мають кримінальні зв'язки зі злочинними групами зарубіжних країн, які займаються організованою проституцією [23С.44].
Основна мета членів організованої злочинної групи з українського боку — добір, забезпечення закордонними паспортами та постачання «живого товару» за кордон до місця «призначення». У зв'язку з цим при розслідуванні справ про торгівлю жінками у слідчих органів виникає чимало проблем. Зокрема, при провадженні досудового слідства про злочини, пов'язані з торгівлею жінками, слідчому насамперед необхідно встановити: подію злочину, час, місце, способи переміщення жінки за кордон, факт продажу або інші види оплатної її передачі з метою сексуальної експлуатації