Розділ 1. Кримінально-правова характеристика
1.1. Об’єктивні ознаки злочину
При виявленні злочину ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками: конкретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що завжди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час. Злочин завжди тягне за собою певні суспільно небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом .Причому діяння перебуває у причинному зв'язку із суспільне небезпечними наслідками.
Іноді злочин вчиняється з використанням тих або інших предметів матеріального світу: технічних пристосувань, вогнепальної або холодної зброї, підроблених документів чи інших засобів. Їхнє вибіркове використання багато в чому дозволяє злочинцю більш успішновчинити злочинний намір, заподіяти більш тяжку шкоду.
В об'єктивних ознаках виявляються як фактичні, так і соціальні властивості злочину, передусім його суспільна небезпечність. Суспільна небезпечність проституції пов'язується з тим, що вона негативно впливає на молодь, підриваючи моральні засади її нормального розвитку, нерідко е джерелом поширення венеричних захворювань, живильним середовищем для кримінальної злочинності, яка її експлуатує. В Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами 1950 р. (див.: СССР й международное сотрудничество в области прав человека: Документи и материали. - М., 1989. -С. 150) йдеться про караність втягнення в проституцію іншої особи та різних форм черпання користі з проституції іншої особи - так званих злочинів експлуатації проституції, а не самої проституції.
Заняття проституцією є діянням, яке тягне адміністративну
відповідальність (ст. 181 КАП). Новелою чинного КК є введення норми (ст. 303) про кримінальну відповідальність за проституцію (систематичне заняття нею), примушування чи втягнення до заняття проституцією. КК 1960р. передбачав відповідальність за втягнення в заняття проституцією лише неповнолітніх як різновид їх втягнення в антигромадську діяльність (ст. 208).
Усі ознаки об'єктивної сторони злочину з погляду Їх описування (закріплення) у диспозиціях статей Особливої частини КК можна поділити на дві групи: обов'язкові (необхідні) і факультативні.
До обов'язкових ознак належить діяння у формі дії або бездіяльності. Без діяння, інакше кажучи, без конкретного акту суспільне небезпечної поведінки людини, не може бути вчинений жоден злочин.
Безпосереднім об'єктом злочину є громадська моральність у сфері сексуальних стосунків.
Проституцією вважається вступ за плату (матеріальну вигоду) у позашлюбні випадкові сексуальні зв'язки, що не грунтуються на особистій симпатії. Це надання платних сексуальних послуг (у природній та неприродній, нетрадиційній формі) особою жіночої статі чоловікам чи особою чоловічої статі жінкам (гетеросексуальні статеві зв'язки) або особами однієї і тієї ж статі (мужолозтво, лесбійство). Характерними ознаками проституції є вступ у сексуальні зв'язки з різними партнерами (клієнтами) і попередня домовленість про оплату послуги. Оплата може бути грішми, цінними паперами, коштовностями, дорогими чи престижними речами, наданням матеріальних послуг, інших матеріальних вигід.
Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 303 злочину полягає в систематичному, тобто принаймні триразовому наданні сексуальних послуг. Саме за ознакою систематичності заняття проституцією злочин відрізняється від заняття проституцією як адміністративне караного діяння (ст. 181 КАП).
До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину
належать: суспільне небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільне небезпечними наслідками, місце, час, спосіб і засоби вчинення злочину.
Суспільно небезпечні наслідки проституції пов'язують з тим, що на цьому грунті скоюється багато антигромадських та протиправних діянь, злочинів. Зокрема, воно так і є. Наприклад, останнім часом деякі дослідники, аналізуючи стан боротьби правоохоронних органів з проституцією, помітили, що діяльність повій усе більше пов'язується з вчиненням нехарактерних для проституювання злочинів — нанесенням тілесних ушкоджень, убивств, пограбувань, почастішанням .крадіжок особистого майна, хуліганськими діями та ін. Таке положення, на наш погляд, є ще одним доказом того, що проституція в нашій країні вже давно стала об'єктом пильної уваги з боку організованих злочинних угруповань. Підтвердженням цієї тези також може слугувати і інтернаціоналізація цього питання. Вже зараз повій з України та інших країн СНД можна зустріти в багатьох державах Європи, Америки та Азії.
За свідченнями закордонних спеціалістів міжнародна секс індустрія сьогодні переорієнтовується на повій з країн Східного блоку в зв'язку з їх дешевизною та доступністю. При цьому вербування для занять .проституцією відбувається не тільки серед осіб, які займаються такою діяльністю, ай серед туристів і навіть у самих країнах СНД. На відміну від .більшості країн Європи така діяльність в Україні і більшості країн СНД сьогодні є безкарною. Наприклад, у Флоренції (Італія) було заарештовано та притягнуто до кримінальної відповідальності двох італійських громадян, які організували незаконну еміграцію дівчат віком до 25 років з Країн СНД до Італії для заняття проституцією. Вони ж перепродавали їх до Бразилії для використання в нічних кабаре та барах-кублах розпусти. Повідомлення такого змісту все частіше і частіше з'являються на сторінках багатьох іноземних газет та журналів і вже не дивують читачів за кордоном. Крім
цього, вже відомі факти, коли закордонні мафіозні структури налагодили ділові зв'язки з представниками, українських злочинних угруповань з приводу експорту українських повій і розподілу прибутків, одержаних від цього.
Безкарність вербування та експлуатації проституції в Україні призводить до невтішного висновку, що ця проблема не є сьогодні першорядною для державних структур. На фоні економічного безладдя та хаосу можливо в законодавця на це недостає часу, але треба враховувати, що дедалі все більше і більше громадян України втягується в таку діяльність, а разом з тим відповідно зростає і та шкода, яку проституція заподіює як державі, так і її окремим громадянам.
Зв'язок проституції із злочинністю - це лише одна, найбільш помітна сторона соціальної небезпеки цього явища. Майже не враховується те, що ставши на шлях проституювання, людина змінюється внутрішньо, стає байдужою до громадського життя, до інтересів усього суспільства.
У більшості .випадків заняття проституцією заподіює шкоду і здоров'ю людини. Як показали дослідження, серед повій у декілька разів частіше, ніж серед інших осіб, зустрічаються венеричні захворювання та СНІД.
Негативно позначається заняття проституцією і на здоров'ї людини в пубертатний період, коли завершується фізичне та психічне формування організму та особистості людини. Активне статеве життя в цей час завдає шкоди молодому організму, а умови та обставини, що супроводжують заняття проституцією, можуть призвести до моральної спустошеності, деградації особистості молодих людей.
Причинним зв'язком між діянням і суспільне небезпечними наслідками в проституції є сам статевий акт. Можуть бути різні види статевого акту:
а) нормальний, природний, фізіологічний статевий акт чоловіка з жінкою;
б) статевий акт між особами жіночої статі — лесбіянство” (цей вид статевого збочення має назву від грецького острова Лесбос, де таке збочення виникло у стародавні часи);
в) статевий акт між особами чоловічої статі — “мужолозтво”;
г) інші види статевого збочення.
Не визнаються проституцією:
а) одноразовий статевий акт за гроші;
б) постійні добровільні статеві акти за гроші з одним чоловіком чи з однією жінкою;
в) постійне надання послуг сексуального характеру всім бажаючим безоплатно.
Дії по наданню сексуальних послуг можуть бути найрізноманітніші. Статеві зносини можуть бути здійснені у будь якій формі, обумовленій при досягненні угоди про проституювання. Але якщо статевий партер повії виходить за рамки попередньої домовленості і вчиняє сексуальні дії які не були обумовлені, проти волі такої особи, то він може бути притягнутий за це до відповідальності за відповідними статтями кримінального кодексу. Факт, що такі дії вчинені відносно повії, не повинен заважати для прийняття такого рішення, тому що повія має право на захист свого життя, здоров'я, свободи, честі та гідності незалежно від того, веде вона чи ні, аморальну, протиправну діяльність у сексуальній сфері.
Вибір місця для заняття проституцією багато в чому залежить від тривалості заняття цією діяльністю повією та її положенням (статусом) серед таких осіб. У більшості випадків місце для заняття проституцією обирає сутенер чи посередник повії. Як правило, це ресторани, готелі, гуртожитки, дискотеки, вулиці, майдани, місця відпочинку громадян, транспортні магістралі і т. ін. Попервах відвідування обраного місця діяльності може здійснюватися повією чи її представником і без мети проституювання—для ознайомлення з умовами та обставинами, що склалися в цьому місці, І
вивчення можливості їх використання для своєї діяльності. Одночасно з цим підбирається і місце, де будуть надаватися відплатні сексуальні послуги.
Вибір місця надання відплатних сексуальних послуг у більшості випадків залежить від примх тієї категорії статевих партнерів, з якими буде мати справу повія. Звичайним місцем надання сексуальних послуг є місце постійного або тимчасового проживання статевого партнера. У деяких випадках повії використовують для цього своє місце проживання або найману квартиру, приватний будинок, дачу чи транспортні засоби. Але це стає можливим лише у випадках, коли, повія займається своєю діяльністю на професійному рівні або якщо вона займає більш-менш певне становище серед таких осіб. Переважно дії по забезпеченню найманим місцем для заняття проституцією та створенням там необхідних для цього умов здійснює сутенер чи посередник повії і дуже рідко це робить вона сама.