Повітряний кодекс України

Повітряний кодекс України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 25, ст.274 ) { Вводиться в дію Постановою ВР N 3168-XII ( 3168-12 ) від 04.05.93, ВВР, 1993, N 25, ст.275 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 590/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 5 N 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99, ВВР, 2000, N 11, ст.89 N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 3509-IV ( 3509-15 ) від 23.02.2006 } Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Суверенітет над повітряним простором України Україні належить повний і виключний суверенітет надповітряним простором України, що є частиною території України. Повітряним простором України є частина повітряної сфери,розташована над суходолом і водною територією України, в томучислі над її територіальними водами (територіальним морем). Стаття 2. Сфера дії Повітряного кодексу України Повітряний кодекс України регулює діяльність користувачівповітряного простору України з метою задоволення інтересів Українита її громадян і забезпечення безпеки авіації. Авіація як галузь - це усі види підприємств, організацій таустанов, діяльність яких спрямована на створення умов тавикористання повітряного простору людиною за допомогою повітрянихсуден. Дія Повітряного кодексу України поширюється на всіхкористувачів повітряного простору України в частині, що їхстосується, як на території України, так і за її межами, якщозакони країни перебування користувача не передбачають іншого. Стаття 3. Державне регулювання діяльності цивільної авіації України Держава здійснює регулювання діяльності цивільної авіаціїчерез Міністерство транспорту України, відповідні органиавіаційного транспорту України за такими напрямами: забезпечення розвитку цивільної авіації; нагляд за безпекою польотів повітряних суден; сертифікація, реєстрація та ліцензування; регулювання використання повітряного простору іобслуговування повітряного руху; забезпечення пошуку та рятування повітряних суден, щозазнають чи зазнали лиха; захист авіації України від актів незаконного втручання в їїдіяльність; науковий супровід діяльності авіації та забезпечення їїбезпеки, який здійснюється як галузевими, так і міжгалузевиминауково-дослідними організаціями і авіаційними підприємствами; сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовійдіяльності цивільної авіації. За рішенням Міністерства транспорту України можливеоб'єднання зусиль і проведення робіт у зазначених напрямах зорганами інших держав з метою вирішення питань більш якісно та зменшими витратами. ( Частину третю статті 3 виключено на підставі ЗаконуN 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99 ) ( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1297-XIV( 1297-14 ) від 15.12.99 ) Стаття 3-1. Державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації Державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації здійснюєспеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади. Взаємодія органів виконавчої влади України щодо нагляду забезпекою польотів повітряних суден здійснюється в порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.( Кодекс доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 1297-XIV( 1297-14 ) від 15.12.99 ) Стаття 4. Господарська і комерційна діяльність авіації України Правом на здійснення господарської і комерційної діяльності вгалузі авіації може володіти будь-яка юридична чи фізична особа,яка займається експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом,виробництвом, розробкою та іншою діяльністю в галузі авіаційноїтехніки та одержала ліцензію, якщо це передбачено законодавствомУкраїни. Стаття 5. Сертифікація розробника, виробника і експлуатанта цивільної авіаційної техніки Будь-яка юридична чи фізична особа, яка займаєтьсядіяльністю, пов'язаною з розробкою, виробництвом, ремонтом іексплуатацією цивільної авіаційної техніки, повинна одержати віддержавного органу з питань сертифікації і реєстрації сертифікат,що підтверджує відповідність рівня технічної підготовки вказаноїособи вимогам відповідних авіаційних правил України. Експлуатант - особа, організація або підприємство, щоексплуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в цій галузі. Стаття 6. Витрати, пов'язані з сертифікацією, реєстрацією і перереєстрацією Витрати на: сертифікацію, реєстрацію і перереєстрацію повітряних суден,аеродромів, повітряних трас і місцевих повітряних ліній; сертифікацію авіаційного персоналу і експлуатантів авіаційноїтехніки; сертифікацію юридичних і фізичних осіб, які виконуютьрозробку, виготовлення, ремонт і технічне обслуговуванняавіаційної техніки тощо, несе особа, яка подала відповідну заявудо державного органу з питань сертифікації і реєстрації. Розмір державних зборів встановлюється положенням, якезатверджується Кабінетом Міністрів України. Розділ II АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ Стаття 7. Авіаційні правила Авіаційні правила визначають і регулюють порядок діяльностіавіації України з метою забезпечення безпеки польотів іекологічної безпеки. До авіаційних правил належать: 1) норми льотної придатності цивільних повітряних суден; 2) норми будівництва і придатності до експлуатації аеродроміві аеропортів, систем регулювання використання повітряного просторуУкраїни і обслуговування повітряного руху на території України; 3) правила сертифікації цивільних повітряних суден,аеродромів, виробництва авіаційної техніки, діяльностіексплуатантів, авіаційного персоналу, використання повітрянихтрас і місцевих повітряних ліній; 4) правила реєстрації повітряних суден, аеродромів,повітряних трас і місцевих повітряних ліній; 5) стандарти і нормативи у галузі охорони навколишньогоприродного середовища. До авіаційних правил також належать нормативні акти, щорегулюють: 1) порядок будівництва, утримання і ремонту аеродромів іаеропортів; 2) порядок підготовки, перепідготовки, підвищеннякваліфікації авіаційного персоналу; 3) порядок створення, сертифікації і реєстраціїавіапідприємств, авіакомпаній, приватних фірм та інших організаційз метою використання повітряного простору України; 4) порядок організації, виконання і забезпечення польотів; 5) порядок організації, виконання, забезпечення іліцензування авіаційних робіт; 6) порядок використання повітряного простору України,забезпечення аеронавігаційною інформацією; 7) порядок проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт; 8) порядок здійснення охорони навколишнього природногосередовища; 9) порядок здійснення нагляду і контролю за безпекоюпольотів; 10) порядок проведення службового розслідування авіаційнихподій; 11) порядок реалізації заходів щодо захисту авіації від актівнезаконного втручання в її діяльність; 12) порядок здійснення забезпечення безпеки авіації та їїпрофілактики; 13) порядок організації та виконання випробувальних іпозатрасових польотів; 14) взаємовідносини цивільної та державної авіації. До авіаційних правил належать також інші нормативні акти, щорегламентують діяльність авіації та її безпеку. Авіаційні правила мають єдину структуру, містяться у Зводіавіаційних правил України і не повинні суперечити положеннямКонвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додаткам до неї. Авіаційні правила вводяться в дію відповідними державнимиорганами України і підлягають обов'язковому виконаннювсіма користувачами повітряного простору України та іншимиюридичними чи фізичними особами в частині, що їх стосується, як натериторії України, так і за її межами, якщо закони країниперебування не передбачають іншого. Стаття 8. Сфера дії авіаційних правил Якщо міжнародною угодою в галузі міжнародного повітряногоправа, учасницею якої є Україна, встановлюються інші авіаційніправила, ніж ті, що передбачені її законодавством, тозастосовуються норми міжнародної угоди. Розділ III ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ Стаття 9. Структура повітряного простору України Структура повітряного простору, порядок її формування ізміни, правила використання повітряного простору визначаютьсядержавним органом по використанню повітряного простору України. Використання повітряного простору України або окремих йогорайонів може бути частково або повністю обмежено. До елементів структури повітряного простору України належатьповітряні траси і місцеві повітряні лінії України, повітрянікоридори для перетинання державного кордону України, встановленіта невстановлені маршрути польотів, райони виконання авіаційнихробіт, заборонені зони, зони обмеження польотів і небезпечні зони. Повітряна траса - це диспетчерський район або його частина,що являє собою коридор у повітряному просторі, обмежений зависотою та шириною, призначений для безпечного виконання польотівповітряними суднами і забезпечений аеродромами, засобаминавігації, контролю та управління повітряним рухом. Місцева повітряна лінія - це диспетчерський район або йогочастина, що являє собою коридор у повітряному просторі, обмеженийза висотою та шириною, призначений для безпечного виконанняпольотів повітряними суднами і забезпечений аеродромами, засобамиконтролю та управління повітряним рухом. Усі обмеження щодо використання повітряного простору Українидоводяться до відома заінтересованих юридичних і фізичних осібУкраїни, інших держав і міжнародних авіаційних організаційчерез канали систем аеронавігаційної інформації. Постійно діючі заборонені зони і зони обмеження польотівобов'язково включаються до збірників аеронавігаційної інформації інаносяться на аеронавігаційні карти. Стаття 10. Порядок використання повітряного простору України Порядок використання повітряного простору Українивизначається Положенням про використання повітряного просторуУкраїни і його додержання забезпечується державною системоювикористання повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України таПоложення про державну систему використання повітряного просторуУкраїни затверджуються Кабінетом Міністрів України.( Стаття 10 в редакції Закону N 1297-XIV ( 1297-14 ) від15.12.99 ) Стаття 11. Плата за аеронавігаційне обслуговування повітряних суден Аеронавігаційне обслуговування повітряних суден (організаціяповітряного руху на маршруті, організація повітряного руху напідході та в районі аеродрому) здійснюється на платній основі.Аеронавігаційне обслуговування повітряних суден здійснюєтьсясуб'єктами господарювання, які надають відповідні послуги, -провайдерами аеронавігаційного обслуговування відповідно до вимогМіжнародної організації цивільної авіації (IKAO) та Європейськоїорганізації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль). Розмір ставок плати за послуги з аеронавігаційногообслуговування повітряних суден (плата за послуги з організаціїповітряного руху на маршруті і плата за послуги з організаціїповітряного руху на підході та в районі аеродрому) визначаєтьсявідповідно до законодавства, вимог IKAO та Євроконтролю. Плата за послуги з організації повітряного руху на маршрутісправляється Євроконтролем відповідно до Багатосторонньої угодипро сплату маршрутних зборів ( 994_377 ), вчиненої в м. Брюсселі12 лютого 1981 року. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати,порядок її внесення та звільнення від неї визначаються відповіднодо законодавства, Багатосторонньої угоди про сплату маршрутнихзборів ( 994_377 ) та вимог Євроконтролю. За рахунок плати за послуги з організації повітряного руху намаршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатаціюсистеми справляння цієї плати. Плата за послуги з організаціїповітряного руху на маршруті використовується провайдерамиаеронавігаційного обслуговування для покриття їх витрат назабезпечення цього обслуговування у порядку, визначеномузаконодавством, документами IKAO та Євроконтролю, а також длясплати щорічних членських внесків України до бюджету Євроконтролю. Плата за послуги з організації повітряного руху на підході тав районі аеродрому визначається за єдиною для всіх користувачівповітряного простору України ставкою та справляється провайдерамиаеронавігаційного обслуговування у порядку, що визначаєтьсяспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади усфері використання повітряного простору України відповідно дозаконодавства, вимог IKAO та Євроконтролю. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленомузаконом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбаченіцією статтею, застосовуються правила міжнародного договору.{ Стаття 11 в редакції Закону N 3509-IV ( 3509-15 ) від23.02.2006 } Стаття 12. Використання міжнародного повітряного простору При виконанні повітряним судном польоту в міжнародномупросторі юрисдикцію щодо нього протягом всього його польотуздійснює та держава, де зареєстровано повітряне судно.Перебуваючи у міжнародному повітряному просторі, повітряне судноє недоторканним і незалежним від будь-якої держави, за виняткомтієї, де це повітряне судно зареєстровано, та підкоряється і дієна підставі лише її законів. Використання міжнародного простору регулюється міжнароднимиправилами. Стаття 13. Мова ведення радіообміну при обслуговуванні повітряного руху Ведення радіообміну між органами обслуговування повітряногоруху на території України та екіпажами повітряних суден Україниздійснюється українською або російською мовою, а з екіпажамиповітряних суден зарубіжних держав - англійською або російськоюмовою. Стаття 14. Аеронавігаційне та інформаційне забезпечення використання повітряного простору України Аеронавігаційна інформація щодо використання повітряногопростору України є доступною для всіх користувачів повітряногопростору України. Розділ IV ПОВІТРЯНІ СУДНА Стаття 15. Класифікація повітряних суден Повітряні судна поділяються на державні, цивільні іекспериментальні. Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається ватмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної відвзаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатнийманеврувати в тривимірному просторі. Повітряне судно є державним, якщо воно використовується навійськовій, митній, прикордонній та міліцейській службах ізареєстровано у реєстрі державних повітряних суден. Повітряне судно є цивільним, якщо воно зареєстровано удержавному реєстрі цивільних повітряних суден. Повітряне судно є експериментальним, якщо воно призначене дляпроведення випробувань, дослідно-конструкторських інауково-дослідних робіт. Експериментальне повітряне судно дореєстрів не заноситься. Стаття 16. Сертифікація типу цивільного повітряного судна Цивільне повітряне судно нової конструкції (нового типу)повинно бути сертифіковано на відповідність його діючим в Українінормам льотної придатності і мати сертифікат типу. Сертифікат типу видає державний орган з питань сертифікаціїта реєстрації. Власником сертифіката типу є розробник повітряного судна. У разі зміни затвердженої конструкції типу (типовоїконструкції) повітряного судна або зміни йогоексплуатаційно-технічної документації, які впливають на льотнупридатність, цей тип повітряного судна повинен пройти додатковусертифікацію і одержати доповнення до сертифіката типу. Сертифікація цивільних повітряних суден, а також контроль заїх відповідністю нормам льотної придатності здійснюється заправилами сертифікації цивільних повітряних суден України. Сертифікат типу може бути анульовано або його дію може бутитимчасово припинено державним органом, що його видав, у разівиявлення недоліків, які загрожують безпеці польотів. Стаття 17. Сертифікація екземпляра цивільного повітряного судна Кожний виготовлений в Україні екземпляр цивільногоповітряного судна повинен бути сертифікований на відповідністьйого конструкції, характеристик та експлуатаційно-технічноїдокументації вимогам, передбаченим правилами сертифікаціїцивільних повітряних суден України. Після реєстрації повітряного судна в державному реєстріцивільних повітряних суден України власник такого судна повиненотримати в державному органі з питань сертифікації і реєстраціївідповідне посвідчення (сертифікат) про придатність його довиконання польотів як бортовий документ. Державний орган з питань сертифікації та реєстрації можеделегувати право на видачу та продовження строку дії посвідченняпро придатність екземпляра повітряного судна до польотів іншимдержавним та відомчим органам у порядку, передбаченому правиламисертифікації. Стаття 18. Сертифікація цивільних повітряних суден, що імпортуються в Україну Цивільне повітряне судно, що імпортується в Україну, можебути допущено до експлуатації, якщо буде встановлено, що воновідповідає національним вимогам держави-виготовлювача тадодатковим технічним умовам України в частині льотної придатностіі тим самим забезпечує відповідність типу повітряного судна, щоімпортується в Україну, діючим в Україні нормам льотноїпридатності. Порядок розробки, схвалення і перевірки виконання додатковихтехнічних умов для сертифікації повітряного судна, що імпортуєтьсяв Україну, порядок видачі сертифіката типу і посвідчення пропридатність до польотів на повітряне судно, що імпортується вУкраїну, встановлюється правилами сертифікації цивільнихповітряних суден України. Стаття 19. Сертифікація планерів, дельтапланів, надлегких літальних апаратів, інших повітряних суден спортивного призначення, повітряних суден аматорської конструкції, аеростатичних апаратів та допоміжних пристроїв, що впливають на безпеку польотів Сертифікація планерів, дельтапланів, надлегких літальнихапаратів, інших повітряних суден спортивного призначення,повітряних суден аматорської конструкції, аеростатичних апаратівта допоміжних пристроїв, що впливають на безпеку польотів,здійснюється органом чи установою, яким це право делегованодержавним органом з питань сертифікації і реєстрації, за участюрозробника зазначених повітряних суден і відповідних федерацій таасоціацій. Видача посвідчень (сертифікатів) з метою засвідчення льотноїпридатності, а також контроль за підтриманням льотної придатностів процесі експлуатації здійснюються у порядку, передбаченомуправилами сертифікації зазначених у цій статті повітряних суден,що вводяться в дію державним органом з питань сертифікації іреєстрації повітряних суден. Стаття 20. Сертифікація цивільних повітряних суден, що експортуються з України Порядок проведення випробувань і сертифікації цивільногоповітряного судна, що експортується з України, а також видачіекспортного посвідчення про придатність до польотів та іншихсертифікаційних документів встановлюється правилами сертифікаціїцивільних повітряних суден України. Стаття 21. Визнання посвідчення (сертифіката) льотної придатності до польотів іноземного повітряного судна Посвідчення (сертифікат) про придатність до польотівіноземного повітряного судна визнається в Україні дійсним заумови, коли вимоги, відповідно до яких такий сертифікат видано абовідповідно до яких йому надано юридичну силу державою йогореєстрації, відповідають встановленим Україною вимогам. Стаття 22. Забезпечення льотної придатності повітряних суден військової авіації Повітряне судно військової авіації повинно бути перевірено навідповідність його вимогам безпеки польотів. Рівень льотної придатності повітряного судна військовоїавіації повинен бути не нижчим за рівень льотної придатності,встановлений державою для цього класу повітряних суден. Стаття 23. Авторський нагляд за дотриманням і збереженням льотної придатності при виробництві, експлуатації та ремонті повітряного судна Серійне виробництво, експлуатація та ремонт повітряних суденвиконуються під авторським наглядом розробника повітряного судна зметою дотримання і збереження льотної придатності. Стаття 24. Передача прав розробника авіаційної техніки іншій юридичній особі Права розробника авіаційної техніки разом з сертифікатом типучи рівнозначним документом, а також обов'язки з авторськогонагляду за дотриманням і збереженням льотної придатності привиробництві, ремонті та експлуатації авіаційної техніки можутьбути передані іншій юридичній особі тільки за погодженням зрозробником та після затвердження державним органом з питаньсертифікації і реєстрації. При цьому державний орган з питаньсертифікації і реєстрації повинен переконатися, що всю необхіднуінформацію, включаючи дані про проект типу, переданоправонаступнику і він може належним чином використати ці дані длядотримання і збереження льотної придатності авіаційної техніки. Стаття 25. Реєстрація повітряних суден Цивільні повітряні судна підлягають обов'язковій реєстрації іможуть бути зареєстровані тільки в одній державі. Цивільному повітряному судну, занесеному до державногореєстру повітряних суден України, видається реєстраційнепосвідчення, що є фактом визнання його національної належності. З моменту занесення повітряного судна до державного реєструповітряних суден України всі записи, зроблені раніше стосовноцього повітряного судна у реєстрах повітряних суден інших держав,не визнаються Україною. Таким же чином не визнається Україною занесення повітряногосудна України до реєстру повітряних суден іншої держави, якщо цеповітряне судно не виключено з державного реєстру повітряних суденУкраїни. Цивільні повітряні судна підлягають перереєстрації удержавному реєстрі цивільних повітряних суден України у разі змінивласника повітряного судна, а також в інших випадках, передбаченихправилами реєстрації цивільних повітряних суден України. Правила реєстрації цивільних повітряних суден Українирозробляються та вводяться в дію державним органом з питаньсертифікації та реєстрації. Реєстрацію планерів, дельтапланів, надлегких літальнихапаратів, інших повітряних суден спортивного призначення,повітряних суден аматорської конструкції, аеростатичних апаратів,а також видачу посвідчень про їх реєстрацію здійснює державнийорган чи установа, яким це право делеговано державним органом зпитань сертифікації і реєстрації. Державні повітряні судна підлягають реєстрації у реєстрідержавних повітряних суден України. Правила реєстрації державнихповітряних суден України встановлює Міністерство оборони України. Стаття 26. Виключення повітряного судна з реєстру Повітряне судно виключається з відповідного державногореєстру повітряних суден у разі: зняття повітряного судна з експлуатації; передачі повітряного судна належним чином іншій державі,іноземній юридичній чи фізичній особі. При виключенні повітряного судна з відповідного державногореєстру повітряних суден України реєстраційне посвідчення втрачаєсилу. Стаття 27. Допуск повітряних суден до експлуатації Цивільне повітряне судно, яке має сертифікат типу,допускається до експлуатації, якщо воно зареєстровано у державномуреєстрі цивільних повітряних суден України і має посвідчення пропридатність до польотів, видане державним органом з питаньсертифікації і реєстрації повітряних суден України або іншоїдержави, якщо вимоги, на підставі яких було видано це посвідчення,відповідають вимогам, встановленим в Україні. Цивільне повітряне судно, яке не має сертифіката типу, алебуло в експлуатації до введення в дію Повітряного кодексу України,заноситься до державного реєстру України і допускається доексплуатації на підставі діючого посвідчення про придатність допольотів або посвідчення, виданого державним органом України зпитань сертифікації і реєстрації. Державне транспортне повітряне судно, що було розробленезгідно з технічними вимогами Міністерства оборони України довведення в дію Повітряного кодексу України, може бути допущено доексплуатації в цивільній авіації України для перевезення вантажіві виконання авіаційних робіт і занесено до державного реєструцивільних повітряних суден України, якщо воно: відповідає технічним вимогам безпеки польотівВійськово-Повітряних Сил, які діяли на час їх розробки; має висновки розробника та експертів, призначених державниморганом з питань сертифікації і реєстрації, про можливістьбезпечної експлуатації у цивільній авіації; має посвідчення про придатність до польотів, видане державниморганом з питань сертифікації і реєстрації. Державне транспортне повітряне судно, тип якого було допущенодо експлуатації в цивільній авіації до введення в дію Повітряногокодексу України, заноситься до державного реєстру цивільнихповітряних суден України і може бути допущено до експлуатації напідставі діючого посвідчення про придатність до польотів абопосвідчення, виданого державним органом з питань сертифікації іреєстрації. Експериментальне повітряне судно може бути допущено доексплуатації для задоволення потреб народного господарства Україниза наявності: висновків розробника судна і експертів, призначених державниморганом з питань сертифікації і реєстрації, про можливістьбезпечної експлуатації його при виконанні польотів; рішення Уряду України про використання експериментальногосудна у цивільній авіації України; посвідчення про придатність до польотів, виданого державниморганом з питань сертифікації і реєстрації. Підтримання кожного повітряного судна в процесі експлуатаціїу стані, що відповідає вимогам норм льотної придатності або іншим,що поширюються на це повітряне судно, вимогам безпеки польотів,покладається на експлуатанта повітряного судна. Державний орган з питань сертифікації і реєстрації можезаборонити експлуатацію повітряного судна у випадках: відсутності посвідчення (сертифіката) про придатність допольотів; прострочення посвідчення (сертифіката) про придатність допольотів; експлуатації повітряного судна за межами обмежень,встановлених порадником з льотної експлуатації повітряного судна. Стаття 28. Позначення, що наносяться на цивільні повітряні судна На зовнішню поверхню цивільних повітряних суден повинні бутинанесені державний і реєстраційний розпізнавальні знаки. Допускається також нанесення на повітряне судно додатковихзнаків (символів, написів, емблем та ін.) за погодженням здержавним органом з питань сертифікації і реєстрації. Правила нанесення знаків на повітряне судно встановлюютьсядержавним органом з питань сертифікації і реєстрації. Польоти повітряного судна, яке не має державного іреєстраційного знаків, забороняються, крім польотівекспериментальних і випробувальних повітряних суден, щовиконуються згідно з правилами проведення випробувальних польотів. Стаття 29. Позивний номер і позивний радіосигнал цивільного повітряного судна Цивільному повітряному судну України, обладнаному засобамирадіозв'язку, надається позивний номер і позивний радіосигнал. Цивільним повітряним суднам, зазначеним у статті 20, щообладнані засобами радіозв'язку, надається позивний номер. Стаття 30. Бортова документація повітряного судна На цивільному повітряному судні при виконанні польотівповинні бути: 1) реєстраційне посвідчення; 2) посвідчення (сертифікат) про придатність до польотів; 3) свідоцтва про страхування: членів екіпажу і авіаційного персоналу, який перебуває наборту; повітряного судна; відповідальності щодо відшкодування збитків, в тому числіперед третіми особами; 4) бортовий журнал повітряного судна; 5) порадник з льотної експлуатації повітряного судна; 6) дозвіл на бортові радіостанції; 7) посвідчення (сертифікати) на всіх членів екіпажу; 8) при виконанні міжнародних польотів - інші документи,передбачені міжнародними правилами. Стаття 31. Передача повітряного судна в оренду іноземному експлуатанту Порядок і правила здачі повітряного судна в орендуіноземному експлуатанту регулюються внутрішнім законодавствомУкраїни, якщо інше не передбачено міжнародними угодами тадоговорами, учасниками яких є Україна. Розділ V АВІАЦІЙНИЙ ПЕРСОНАЛ Стаття 32. Склад авіаційного персоналу Авіаційний персонал - це особовий склад авіаційногопідприємства, організації, підрозділу, навчального закладу, щоскладається з авіаційних спеціалістів за професійною ознакою. До складу авіаційного персоналу входять: 1) члени екіпажу повітряного судна; 2) особи командно-керівного, командно-льотного,інспекторського та інструкторського складу; 3) спеціалісти, які здійснюють регулювання використанняповітряного простору України і обслуговування повітряного руху натериторії України; 4) спеціалісти, які здійснюють організацію і технічнеобслуговування повітряних суден, а також всі види забезпеченняпольотів; 5) спеціалісти, які обслуговують повітряні перевезення; 6) спеціалісти, які здійснюють організацію і проведеннядослідно-конструкторських, експериментальних, науково-досліднихробіт при льотних випробуваннях авіаційної техніки; 7) спеціалісти, які здійснюють нагляд і контроль за безпекоюпольотів, а також ті, які проводять службове розслідуванняавіаційних подій (державні інспектори з безпеки польотів); 8) спеціалісти, які здійснюють аналіз та контроль льотноїпридатності повітряних суден при розробці, випробуванні,сертифікації і серійному виробництві; 9) спеціалісти, які здійснюють забезпечення авіаційноїбезпеки і безпеки авіації в цілому; 10) авіаційні експерти. Згідно з рішенням державних органів з питань регулюваннядіяльності авіації до складу авіаційного персоналу можуть бутивключені й інші спеціалісти. Стаття 33. Сертифікація і допуск авіаційного персоналу до авіаційної діяльності Особа, яка належить до авіаційного персоналу, повинна бутисертифікована на відповідність її діючим в Українікваліфікаційним вимогам за професійною ознакою. Особа, яка належить до авіаційного персоналу, допускається досамостійної професійної діяльності лише за умови, що у неї єсвідоцтво (сертифікат) на право здійснювати професійну діяльність,яке підтверджує наявність у неї необхідних знань і навиків, атакож відповідність стану її здоров'я встановленим вимогам. Правила і порядок сертифікації авіаційного персоналувстановлюються відповідним органом державного регулюваннядіяльності авіації. Особа авіаційного персоналу цивільної авіації при здійсненніпрофесійної діяльності повинна мати при собі свідоцтво(сертифікат). Свідоцтво (сертифікат), видане іноземною державою, може бутивизнано дійсним для авіаційного персоналу України органомдержавного регулювання діяльності авіації України. Особи, які не належать до авіаційного персоналу, допускаютьсядо авіаційної діяльності у порядку, встановленому відповідниморганом державного регулювання діяльності авіації України. Стаття 34. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікаціїавіаційного персоналу України з видачею відповідних свідоцтв можездійснюватися в навчальних авіаційних закладах, центрахперепідготовки і підвищення кваліфікації авіаційних спеціалістівта в інших організаціях, у тому числі й іноземних, що маютьвідповідний сертифікат, який визнається в Україні. Розділ VI ЕКІПАЖ ПОВІТРЯНОГО СУДНА Стаття 35. Склад екіпажу повітряного судна Екіпаж повітряного судна складається з командира, інших осібльотного екіпажу та обслуговуючого персоналу. Екіпаж повітряного судна - це особи авіаційного персоналу,яким у встановленому порядку доручено виконання певних обов'язківз керування і обслуговування повітряного судна при виконанніпольотів. Всі члени екіпажу належать до льотного складу. Мінімальний склад льотного екіпажу встановлюється порадникомз льотної експлуатації цього типу повітряного судна. Польоти цивільних повітряних суден при неповному мінімальномускладі екіпажу забороняються, за винятком випадків, спеціальнопередбачених у завданні на випробувальний політ. Стаття 36. Права членів екіпажу цивільного повітряного судна та обов'язки експлуатанта щодо їх забезпечення При виконанні завдання на політ кожний член екіпажу має правовідмовитися від його виконання, якщо, на його думку, єаргументоване побоювання за благополучне завершення польоту. Експлуатант повітряного судна зобов'язаний відшкодуватишкоду, заподіяну членові екіпажу в разі каліцтва або іншогоушкодження його здоров'я, що настало у зв'язку з виконанням нимсвоїх обов'язків при польоті повітряного судна, в частині, щоперевищує суму одержуваної ним допомоги або пенсії, призначеноїйому після ушкодження його здоров'я, і фактично одержуваної нимзаробітної плати. Експлуатант повітряного судна зобов'язаний відшкодуватизбитки у разі смерті члена екіпажу, що настала у зв'язку звиконанням службових обов'язків з початку перельотної підготовкидо закінчення післяпольотного розбору, з виплатою належної суминепрацездатним особам, які перебували на його утриманні, а такожйого дитині, що народилася після його смерті. Стаття 37. Командир повітряного судна Командиром повітряного судна може бути особа, яка маєспеціальність пілота (льотчика), а також підготовку і досвід,необхідні для самостійного керування повітряним судном цього типуі керівництва екіпажем. Стаття 38. Права командира цивільного повітряного судна У процесі своєї професійної діяльності командир цивільногоповітряного судна має право: 1) приймати остаточне рішення про виліт, політ і посадкуповітряного судна, зливання в польоті пального, скидання багажу,вантажу і пошти, зміну плану і режиму польоту, про припиненняпольоту і посадку повітряного судна на запасному аеродромі чивимушену посадку поза аеродромом, забезпечення безпеки, збереженняповітряного судна і врятування життя людей; 2) віддавати в межах своєї компетенції будь-якій особі, якаперебуває на борту повітряного судна, розпорядження і команди, якіпідлягають беззаперечному виконанню; 3) вживати всіх необхідних заходів, у тому числі іпримусових, до осіб, які своїми діями створюють загрозу безпеціпольоту і не підкоряються його розпорядженням; 4) здійснювати особистий контроль за безпекою пасажирів упольоті в разі загрози безпеці повітряного судна, а також людям,які на ньому перебувають; 5) змінювати маршрут польоту, здійснювати переліт державногокордону і (або) виконувати посадку повітряного судна на аеродромі,не передбаченому завданням на політ, у випадках виникнення загрозидля життя і здоров'я пасажирів та членів екіпажу, пов'язаних зактами незаконного втручання в діяльність авіації; 6) бути довіреною особою експлуатанта повітряного судна,укладати від його імені договори і угоди в інтересах виконаннязавдання на політ, забезпечення безпеки польоту, збереженняповітряного судна, здоров'я і життя пасажирів; 7) усувати від виконання завдання на політ будь-якого членаекіпажу повітряного судна, рівень підготовки якого не відповідаєзавданню на політ, а дії загрожують безпеці польоту, і вимагатийого заміни; 8) в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, дляврятування їх життя відступати від правил і вимог нормативнихдокументів, що регламентують безпеку польоту; 9) контролювати рівень професійних знань, вміння і навиківльотного екіпажу, а також якість роботи обслуговуючого персоналу; 10) перевіряти свідоцтва (сертифікати) членів екіпажу, атакож наявність в них необхідних записів і позначок. Розділ VII АЕРОДРОМИ І АЕРОПОРТИ Стаття 39. Будівництво, реконструкція та експлуатація аеродромів і аеропортів Відведення території для будівництва та реконструкціїаеродромів і аеропортів, будівництво, реконструкція таексплуатація аеродромів і аеропортів допускаються в порядку,передбаченому чинним законодавством України. Участь громадян у погодженні питань будівництва,реконструкції та експлуатації аеродромів і аеропортів визначаєтьсязаконодавством України. Стаття 40. Відшкодування шкоди Майнова шкода, завдана власнику або володільцю прав внаслідокбудівництва, реконструкції аеродрому чи аеропорту, безпосередньопов'язана з фактом будівництва чи реконструкції, підлягаєвідшкодуванню у грошовій або майновій формі відповідно дозаконодавства України. Стаття 41. Будівництво на приаеродромній території Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролюі обліку об'єктів та перешкод) - обмежена встановленими розмірамимісцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневруванняповітряних суден. Розміри приаеродромної території повинні бути доведенівласником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на те особою довідповідних Рад народних депутатів, підвідомча територіяяких повністю чи частково підпадає під приаеродромну територію. На приаеродромній території запроваджується особливий режимодержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та іншудіяльність тільки за узгодженням з органом державного регулюваннядіяльності авіації та відповідною Радою народних депутатів. Підприємства, установи і організації, а також громадяни, якідопустили порушення правил будівництва та інші дії наприаеродромній території, зобов'язані на вимогу власника аеродрому(аеропорту) чи уповноваженої ним особи припинити будівництво чиіншу діяльність на приаеродромній території та провести увстановлений термін за свої кошти і своїми силами усуненнядопущених порушень. Стаття 42. Сертифікація і допуск цивільного аеродрому до експлуатації Аеродром повинен бути сертифікований на відповідність йогонормам придатності до експлуатації з видачею відповідногосертифіката. Правила сертифікації і порядок допуску аеродромів доексплуатації встановлюються державним органом з питаньсертифікації і реєстрації. Сертифікат придатності аеродрому до експлуатації може бутианульовано або його дію тимчасово припинено державним органом, щовидав сертифікат, якщо буде виявлено невідповідність аеродромунормам придатності до експлуатації. Стаття 43. Реєстрація цивільних аеродромів Всі цивільні аеродроми підлягають реєстрації у державномуоргані з питань сертифікації і реєстрації та занесенню їх додержавного реєстру аеродромів України. Після занесення аеродрому до державного реєстру аеродромівУкраїни його власникові чи експлуатанту видається свідоцтво прореєстрацію. Експлуатація аеродрому без свідоцтва про реєстрацію його удержавному реєстрі аеродромів України забороняється. Аеродроми підлягають перереєстрації у державному реєстріаеродромів України у разі зміни власника аеродрому, а також вінших випадках, передбачених правилами реєстрації аеродромівУкраїни. Стаття 44. Виключення цивільного аеродрому з реєстру Цивільний аеродром виключається з реєстру в разі йоголіквідації або зняття з експлуатації. При виключенні аеродрому з реєстру свідоцтво про йогореєстрацію втрачає силу, а власник аеродрому втрачає право на йогоексплуатацію. Стаття 45. Маркірування аеродромів Аеродром і його елементи повинні мати маркірування, щовідповідає нормам придатності аеродромів до експлуатації. Розташування у районі аеродрому будь-яких знаків, пристроїв іпозначень, подібних до маркірувальних знаків, пристроїв іпозначень, що вживаються для розпізнання аеродромів,забороняється. Стаття 46. Маркірування нерухомих об'єктів і споруд Усі нерухомі об'єкти і споруди, розташовані на приаеродромнійтериторії, повинні бути маркіровані денними і нічнимимаркірувальними знаками та пристроями згідно з нормами придатностіаеродромів до експлуатації. Маркірування нерухомих об'єктів і споруд денними та нічнимимаркірувальними знаками провадиться власниками цих нерухомихоб'єктів і споруд за їх рахунок. Стаття 47. Охорона навколишнього природного середовища При розвідуванні, будівництві, реконструкції, ремонті таексплуатації аеродрому підрядчик та експлуатант зобов'язанівиконувати діючі в Україні норми, правила і процедури щодо охоронинавколишнього природного середовища. Стаття 48. Аеропорти За своїм призначенням аеропорти поділяються на внутрішні таміжнародні. Міжнародний аеропорт повинен забезпечувати митний,прикордонний, санітарний контроль, контроль на безпеку та іншівиди контролю, передбачені чинним законодавством. Аеропорт, в тому числі як спільне з іноземною державоюпідприємство чи підприємство, яке повністю належить іноземномуінвестору, повинен пройти сертифікацію і реєстрацію відповідно додіючих в Україні правил. Аеропорт повинен мати поштовий, телеграфний, телефонний таінші види зв'язку, а також регулярне сполучення з найближчиминаселеними пунктами. Органи державної виконавчої влади забезпечують будівництво,реконструкцію, благоустрій та експлуатацію під'їзних доріг доаеропортів, регулярний рух пасажирського транспорту на цихдорогах, а також телефонний зв'язок між населеними пунктами іаеропортами. Розділ VIII ПОВІТРЯНІ ТРАСИ І МІСЦЕВІ ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ Стаття 49. Сертифікація та допуск повітряних трас і місцевих повітряних ліній до експлуатації Повітряні траси і місцеві повітряні лінії повинні бутисертифіковані на відповідність їх діючим в Україні нормампридатності повітряних трас і місцевих повітряних ліній доексплуатації з видачею відповідного сертифіката. Правила сертифікації та порядок допуску до експлуатаціїповітряних трас і місцевих повітряних ліній встановлюютьсядержавним органом по використанню повітряного простору України. Сертифікат придатності повітряної траси чи місцевоїповітряної лінії до експлуатації може бути анульовано або його діюможе бути тимчасово припинено державним органом, який видавсертифікат, якщо буде виявлено невідповідність повітряної траси чимісцевої повітряної лінії нормам придатності їх до експлуатації. Стаття 50. Реєстрація повітряних трас і місцевих повітряних ліній України Повітряні траси і місцеві повітряні лінії Україниреєструються державним органом по використанню повітряногопростору України і заносяться до Переліку повітряних трас імісцевих повітряних ліній України. Розділ IX ПОЛЬОТИ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН Стаття 51. Правила польотів Виконання польотів повітряних суден у повітряному просторіУкраїни регламентується Правилами польотів у повітряному просторіУкраїни, які поширюються на всіх користувачів повітряногопростору України. Під польотом повітряного судна слід розуміти його переміщенняу повітряному просторі, а також зависання. Порядок організації польотів цивільних і державних повітрянихсуден встановлюється відповідними органами державної виконавчоївлади. В разі виникнення в польоті екстремальної ситуації, щостворює загрозу для життя людей, командир повітряного судна можевідступити від встановлених правил польоту з негайнимповідомленням про прийняте рішення органу обслуговуванняповітряного руху, з яким він здійснює радіозв'язок. Стаття 52. Допуск повітряного судна до польоту До польоту допускається повітряне судно, яке споряджене іперебуває у справному стані згідно з експлуатаційно-технічноюдокументацією. Стаття 53. Заборона або обмеження польотів У повітряному просторі України або в окремих його районахпольоти повітряних суден можуть бути повністю заборонені абообмежені за висотою, у часі та напрямках у порядку, встановленомуположенням про використання повітряного простору України. Стаття 54. Захист від шкідливого впливу польотів цивільних повітряних суден Цивільне повітряне судно, призначене для експлуатації вУкраїні, повинно бути сертифіковано на відповідність вимогам, якідіють в Україні, щодо шуму на місцевості та емісії шкідливихречовин авіаційних двигунів. Сертифікація повітряних суден щодо шуму на місцевості таемісії шкідливих речовин виконується у порядку, передбаченомуПравилами сертифікації повітряних суден України щодо шуму намісцевості та емісії шкідливих речовин. Власники аеродромів, експлуатанти, командири і члени екіпажівповітряних суден зобов'язані при експлуатації повітряних суден наземлі та в повітрі запобігати шумам або зводити їх до мінімуму. Скидання з повітряних суден шкідливих для здоров'я людей,навколишнього природного середовища речовин або інших відходів іматеріалів забороняється, а винний у таких діях несевідповідальність згідно з чинним законодавством України. З метою запобігання шкідливому впливу повітряних суден налюдей, тварин, навколишнє природне середовище Уряд України можевстановити в конкретних районах мінімальну висоту польоту, єдинудля всіх повітряних суден чи окремо за типами повітряних суден. Польоти повітряних суден у повітряному просторі України знадзвуковою швидкістю повинні виконуватися на висотах, яківиключають шкідливий вплив звукового удару на навколишнєсередовище, за загальними правилами або у віддалених від населенихпунктів районах, що відводяться спеціально для надзвуковихпольотів. Стаття 55. Зв'язок при виконанні польоту Екіпаж (пілот) повітряного судна, обладнаного засобамирадіозв'язку, повинен здійснювати безперервне прослуховуваннявідповідних частот каналів зв'язку органу обслуговуванняповітряного руху. Для здійснення такого двостороннього зв'язку Міжнароднимрегламентом радіозв'язку для авіаційної навігації виділяютьсянеобхідні частоти, що закріплюються за користувачами державниморганом регулювання діяльності авіації України. Польоти повітряних суден, обладнаних засобами радіозв'язку,без двостороннього зв'язку їх з органом обслуговування повітряногоруху забороняються. Стаття 56. Повітряне судно-порушник Повітряне судно, що перетнуло кордон України без відповідногодозволу компетентних органів, або таке, що припустилося іншогопорушення порядку використання повітряного простору України,визнається судном-порушником і до нього застосовуються заходи упорядку, встановленому законодавством України, діючимиміжнародними угодами. Розділ X МІЖНАРОДНІ ПОЛЬОТИ Стаття 57. Норми і правила здійснення міжнародних польотів Регулярні міжнародні польоти повітряних суден, під час якихповітряні судна перетинають державний кордон України та іншоїдержави, здійснюються на підставі міждержавних домовленостей іміжнародних угод. Нерегулярні міжнародні польоти можуть виконуватися заспеціальними дозволами, порядок видачі яких визначається органомдержавного регулювання діяльності авіації і погоджується з митнимиорганами України. Міжнародні польоти у повітряному просторі України виконуютьсяна підставі нормативних актів і правил, що встановлюються органомдержавного регулювання діяльності авіації України і включаються дозбірників аеронавігаційної інформації. Стаття 58. Переліт державного кордону Переліт державного кордону України повітряними суднамиздійснюється по спеціально виділених коридорах. Переліт державного кордону України поза спеціально виділенимиповітряними коридорами, якщо це не передбачено міжнародною угодоюабо іншими нормативними актами України, заборонено. Розділ XI ПОВІТРЯНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ Стаття 59. Повітряний перевізник Повітряним перевізником визнається будь-яка юридична чифізична особа, яка виконує повітряні перевезення, має праваексплуатанта авіаційної техніки. Стосовно іноземних повітряних перевізників визнаються праваексплуатанта за документами, які видані компетентним органомвідповідної зарубіжної держави і які відповідають вимогамміжнародних договорів та угод, учасницею яких є Україна. Норми цього розділу не поширюються на перевезення, щоздійснюються державними повітряними суднами. Стаття 60. Виконання повітряних перевезень Повітряні перевезення виконуються на підставі договору. Кожний договір повітряного перевезення та його умовипосвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційнимпідприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами(агентами). Документами на перевезення є: квиток - при перевезенні пасажира; багажна квитанція - при перевезенні речей пасажира як багажу; відповідні документи - при перевезенні вантажу, пошти таінших предметів. Форми документів на перевезення та правила їх застосуваннявстановлюються органом державного регулювання діяльності авіаціїУкраїни. Стаття 61. Чартерне повітряне перевезення Чартерне повітряне перевезення виконується на підставідоговору чартера (фрахтування повітряного судна), за яким однасторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні(фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількохповітряних суден на один або кілька рейсів для повітряногоперевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети,якщо це не суперечить чинному законодавству України. Стаття 62. Виконання правил повітряних перевезень і нормативів їх якості При виконанні повітряних перевезень перевізник та аеропортзобов'язані дотримувати загальних правил повітряних перевезеньпасажирів, багажу, вантажу і пошти, а також нормативів якостіобслуговування пасажирів і клієнтури, встановлених відповідниморганом державної виконавчої влади. Повітряний перевізник на підставі загальних правил має правовстановити свої правила повітряних перевезень, які спрямовані напідвищення ефективності та якості перевезень і не містять умов танорм обслуговування пасажирів і клієнтури нижчих за рівень вимог,встановлених відповідним органом державної виконавчої влади. Умови і правила перевезення пошти погоджуються зМіністерством зв'язку України. Стаття 63. Перевезення особливо небезпечних вантажів Перевезення зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин,ядерного палива, радіоактивних речовин та інших вантажів, якіналежать до особливо небезпечних, здійснюються за дозволомкомпетентних органів згідно з спеціальними правилами, щовстановлюються органами державного регулювання діяльності авіаціїУкраїни. Стаття 64. Припинення угоди на повітряне перевезення за ініціативою перевізника Повітряний перевізник може відмовити пасажиру в перевезенні увипадках, передбачених правилами перевезення на повітряних лініях,які встановлюються відповідними органами державної виконавчоївлади. Стаття 65. Припинення угоди на повітряне перевезення за ініціативою пасажира Пасажир має право відмовитися від повітряного перевезення іодержати назад суму грошей у порядку, встановленому законодавствомУкраїни. Стаття 66. Діяльність іноземних перевізників на території України Іноземні перевізники здійснюють свою діяльність на територіїУкраїни згідно з законодавством України, міжнародними угодами тадоговорами. Стаття 67. Інформаційно-рекламне забезпечення повітряних перевезень Повітряний перевізник при виконанні регулярних перевезеньзобов'язаний доводити до відома населення (клієнтури) черезінформаційно-рекламні засоби маршрути і розклад польотівповітряних суден, пасажирські, вантажні та поштові тарифи, а такожумови обслуговування пасажирів і клієнтури як на землі передпольотом і після нього, так і на борту повітряного судна впольоті. Розділ XII АВІАЦІЙНІ РОБОТИ Стаття 68. Авіаційні роботи і порядок їх виконання Перелік авіаційних робіт встановлюється органом державногорегулювання діяльності авіації України. Авіаційні роботи можуть виконуватися будь-яким експлуатантомавіаційної техніки на підставі відповідного сертифіката, а такождоговору, укладеного з замовником на виконання авіаційної роботи,або разової заявки юридичної чи фізичної особи, погодженої зорганом державного регулювання діяльності авіації України. Експлуатант авіаційної техніки і замовник авіаційних робітмають рівні права у виборі партнера. Стаття 69. Виконання авіаційних робіт іноземними експлуатантами Авіаційні роботи на території України можуть виконуватисьіноземними експлуатантами, а також спільними підприємствами іпідприємствами, які повністю належать іноземним інвесторам, напідставі дозволу та/або ліцензії на виконання авіаційних робіт, щовидається органом державного регулювання діяльності авіаціїУкраїни.( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV( 3370-15 ) від 19.01.2006 ) Стаття 70. Виконання авіаційних робіт експлуатантами України на території зарубіжної держави Авіаційні роботи на території зарубіжної держави можутьздійснюватись експлуатантами України за законами цих держав занаявності відповідного договору. Розділ XIII ЗАХИСТ АВІАЦІЇ ВІД АКТІВ НЕЗАКОННОГО ВТРУЧАННЯ Стаття 71. Організація авіаційної безпеки Організація робіт, пов'язаних із забезпеченням авіаційноїбезпеки, здійснюється відповідно до законодавства України, норм,правил і процедур Української державної програми безпеки цивільноїавіації, затверджуваної Верховною Радою України. Під забезпеченням авіаційної безпеки мається на увазікомплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси,призначені для захисту авіації від актів незаконного втручання уїї діяльність. Стаття 72. Заходи щодо захисту від актів незаконного втручання Українські та іноземні експлуатанти авіаційної техніки, якіздійснюють прийом, випуск і (або) обслуговування повітряних суденна території України, а також експлуатанти аеродромів тааеропортів повинні вживати заходів щодо захисту авіації від актівнезаконного втручання в її діяльність. Актом незаконного втручання в діяльність авіації єпротиправні дії, пов'язані з посяганнями на нормальну і безпечнудіяльність авіації і авіаційних об'єктів, внаслідок яких сталисянещасні випадки з людьми, майнові збитки, захоплення чи викраденняповітряного судна, або такі, що створюють ситуацію для такихнаслідків. Заходи щодо захисту авіації від актів незаконного втручанняна території України регламентуються нормами, правилами іпроцедурами, передбаченими Українською державною програмою безпекицивільної авіації. Стаття 73. Контроль на безпеку Контроль на безпеку ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти табортового припасу, а також особистий контроль на безпеку пасажиріві членів екіпажу повітряного судна як на внутрішніх, так і наміжнародних лініях здійснюють служби авіаційної безпеки, органивнутрішніх справ і прикордонного контролю. В разі відмови пасажира або члена екіпажу повітряного суднавід проходження контролю на безпеку, а також відмови осібпред'явити ручну поклажу, багаж, вантаж, пошту або бортовіприпаси для контролю на безпеку вони до польоту чи перевезенню наповітряному судні не допускаються. На повітряному судні, що перебуває в польоті, контроль набезпеку в разі необхідності може бути проведено за рішеннямкомандира повітряного судна незалежно від згоди пасажира. Длязазначеної мети повітряне судно вважається таким, що перебуває упольоті, з часу зачинення всіх його зовнішніх дверей післязавантаження і до часу відкриття будь-яких з цих дверей длярозвантаження. Правила проведення контролю на безпеку, перелік осіб, щомають право проводити контроль на безпеку, перелік осіб,звільнених від проходження контролю на безпеку, передбачаютьсяУкраїнською державною програмою цивільної авіації. Стаття 74. Забезпечення виконання вимог авіаційної безпеки щодо охорони повітряних суден, пожежної безпеки, підтримання пропускного і внутрішнього об'єктового режиму на аеродромах, в аеропортах та на інших авіаційних об'єктах Порядок забезпечення виконання вимог авіаційної безпеки щодоохорони повітряних суден, важливих об'єктів, пожежної безпеки,підтримання пропускного і внутрішнього об'єктового режиму нааеродромах, в аеропортах та на інших авіаційних об'єктахрегламентується нормами, правилами і процедурами, передбаченимиУкраїнською державною програмою безпеки цивільної авіації. Аеродроми, аеропорти та їх важливі об'єкти, а такожобладнання повітряного транспорту, контрольно-пропускні пункти,огорожа, пункти контролю на безпеку пасажирів і членів екіпажу,ручної поклажі та багажу, інженерно-технічні засоби охорони іпожежної безпеки, засоби зв'язку та спеціальні технічні засобиконтролю на безпеку повинні відповідати нормам, правилам іпроцедурам, передбаченим Українською державною програмою безпекицивільної авіації. Стаття 75. Предмети, що не підлягають транспортуванню на повітряних суднах Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених доздачі, прийому, зберігання і перевезення на цивільних повітрянихсуднах, визначається нормами, правилами і процедурами Українськоїдержавної програми безпеки цивільної авіації. Розділ XIV ПОШУКОВІ ТА АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ Стаття 76. Повітряне судно, що зазнало лиха Повітряне судно, що зазнає чи зазнало лиха, повітряне судно,з яким втрачено зв'язок і його місцеперебування невідоме, підлягаєнегайному пошуку. Під пошуковими роботами слід розуміти систему заходів,спрямованих на своєчасне виявлення повітряного судна, що зазнає чизазнало лиха. Стаття 77. Сигнали лиха повітряного судна та їх подача для допомоги Для своєчасного виявлення повітряних суден, що зазнають чизазнали лиха, та подання допомоги екіпажам і пасажирамвстановлюються єдині для всієї авіації в Україні аварійні сигналилиха та сигнали терміновості і попередження про небезпеку. Екіпаж повітряного судна, що зазнає чи зазнало лиха, повиненподавати при можливості відповідні сигнали лиха по каналах зв'язкуорганів обслуговування повітряного руху на аварійних частотах,встановлених регламентом радіозв'язку. Під час міжнародних польотів сигнали лиха дублюються наміжнародній частоті, виділеній для подачі цих сигналів. Стаття 78. Повідомлення про повітряні судна, які зазнають чи зазнали лиха Всі підприємства, організації та установи, що мають засобизв'язку, незалежно від їх відомчої чи іншої належності зобов'язанізабезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень проповітряні судна, що зазнають чи зазнали лиха, від кого б вони ненадходили, до пунктів керування пошуково-рятувальними силами ізасобами. Громадяни зобов'язані негайно повідомити про відомі їмвипадки лиха повітряних суден місцевим органам державноївиконавчої влади України, міліції чи найближчим підприємствам,установам і організаціям, які в свою чергу зобов'язані негайнопередати цю інформацію авіаційній пошуково-рятувальній службіУкраїни. Стаття 79. Виконання пошукових і рятувальних робіт Аварійно-рятувальні роботи - це система заходів, спрямованихна своєчасне подання допомоги потерпілим. Місцеві органи державної виконавчої влади України,підприємства, організації та установи, на території яких повітрянесудно зазнало лиха, зобов'язані до прибуття пошуково-рятувальнихкоманд вжити невідкладних заходів щодо рятування людей, подання їммедичної та іншої допомоги, а також до охорони повітряного судна,документації, обладнання і майна, що знаходяться на його борту,та збереження стану місця події. Евакуація повітряних суден або їх частин з місця подіїздійснюється силами і засобами експлуатанта авіаційної техніки абоіншими підприємствами та установами за рахунок коштівексплуатанта. Іноземним повітряним суднам, що зазнають чи зазнали лиха,подається допомога на рівних з повітряними суднами Українипідставах. Проведення пошукових і аварійно-рятувальних робітздійснюється відповідно до встановлених вимог. Стаття 80. Пошук і рятування поза територією України Пошук і рятування пасажирів та екіпажів повітряних суден, щозазнають чи зазнали лиха у районах і зонах обслуговуванняповітряного руху України та за межами України, організовуються іздійснюються на підставі міжнародних угод, учасником яких єУкраїна. Координацію дій із службами пошуку і рятування інших країнздійснює орган державного регулювання діяльності авіації України. Стаття 81. Оснащення повітряних суден і підготовка екіпажу на випадок лиха Повітряні судна повинні бути оснащені бортовимиаварійно-рятувальними засобами, перелік яких залежно від типуповітряного судна і району польоту визначається органом державногорегулювання діяльності авіації України для цивільних повітрянихсуден і Міністерством оборони України - для державних повітрянихсуден згідно з нормами льотної придатності. Усі члени екіпажу повітряного судна зобов'язані пройтиспеціальне навчання за програмою аварійно-рятувальної підготовки іподання допомоги пасажирам при виникненні на борту повітряногосудна аварійної ситуації в різних фізико-географічних ікліматичних умовах, а пасажири обов'язково повинні бутипроінструктовані екіпажем про дії в такій ситуації і про правилакористування індивідуальними і бортовими аварійно-рятувальнимизасобами. Розділ XV РОЗСЛІДУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ Стаття 82. Забезпечення безпеки польотів повітряних суден Безпосереднє забезпечення безпеки польотів повітряних суденпокладається на експлуатанта авіаційної техніки аеропортів,аеродромів та на органи, які обслуговують повітряний рух. Стаття 83. Повідомлення про авіаційну подію Службові особи авіації, яким першим стало відомо проавіаційну подію, зобов'язані негайно повідомити про це державнийорган нагляду за безпекою польотів, орган державного регулюваннядіяльності авіації і власника повітряного судна. Стаття 84. Розслідування авіаційної події Усі авіаційні події підлягають розслідуванню з метоювстановлення їх причин і вжиття заходів щодо запобігання такимподіям у майбутньому. Розслідування авіаційної події - процес, що проводиться принаявності факту авіаційної події, який включає збір і аналізінформації про авіаційну подію, встановлює причину (причини) їївиникнення, підготовку висновків із зазначенням цієї причини(причин) і вироблення рекомендацій щодо запобігання їм умайбутньому. Розслідування авіаційних подій проводиться згідно зположеннями і правилами, затверджуваними відповідними державнимиорганами України. Стаття 85. Робота на місці авіаційної події Розслідування, що проводиться на місці авіаційної події,належить до категорії робіт в особливих умовах, які прирівнюютьсядо робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха. Спеціалісти, якіпрацюють на місці авіаційної події, повинні забезпечуватисяспеціальним одягом, взуттям, спеціальним спорядженням і захиснимизасобами виходячи з конкретних умов роботи. Місцеві органи влади, підприємства, організації та установизобов'язані всебічно сприяти комісії з питань розслідуванняавіаційної події в охороні місця події, в пошуку елементівконструкції повітряного судна, забезпеченні транспортом, засобамизв'язку, приміщеннями для роботи і відпочинку, продуктамихарчування, спеціальним спорядженням і одягом, засобами длявиконання такелажних і вантажних робіт, транспортування уламків,санітарної обробки місцевості, забезпечення безпечних умов роботина місці події. Стаття 86. Фінансування робіт, пов'язаних з розслідуванням авіаційної події, і відшкодування витрат Всі витрати, пов'язані з розслідуванням, що проводиться намісці авіаційної події, фінансуються експлуатантом авіаційноїтехніки. Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуваннямавіаційної події, які проводяться науково-дослідними іконструкторськими установами, ремонтними підприємствами іпідприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахуноккоштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витратексплуатантам авіаційної техніки. Збитки експлуатанта авіаційної техніки, пов'язані зрозслідуванням авіаційної події, можуть бути частково або цілкомвідшкодовані за рахунок страхового фонду безпеки цивільної авіаціїабо іншого страхового фонду. Стаття 87. Запобігання авіаційним подіям Комісія з питань розслідування авіаційної події на підставісвоїх висновків зобов'язана сформулювати пропозиції щодо усуненняпричин події, виявлених у процесі розслідування, і недопущення їху майбутньому. На підставі пропозицій комісії з питань розслідуванняавіаційної події державний орган нагляду за безпекою польотівповітряних суден зобов'язаний розробити відповідні рекомендації інадіслати їх користувачам повітряного простору, експлуатантамповітряної техніки та іншим юридичним особам для розробкипрофілактичних заходів щодо запобігання авіаційним подіям. Користувачі повітряного простору, експлуатанти авіаційноїтехніки та інші юридичні особи, яким надіслано рекомендації,зобов'язані розробити профілактичні заходи щодо запобіганняавіаційним подіям, погодити їх з державним органом нагляду забезпекою польотів повітряних суден і реалізувати у встановленийстрок. Стаття 88. Облік авіаційних подій і відомості з безпеки польотів Облік авіаційних подій, а також актів незаконного втручання удіяльність цивільної авіації України, включаючи й ті, що сталися зіноземними повітряними суднами на території України і українськимиповітряними суднами за межами України, здійснює державний орган понагляду за безпекою польотів повітряних суден України. Відомості про стан безпеки цивільної авіації Українидержавний орган по нагляду за безпекою польотів повітряних суденУкраїни зобов'язаний надавати органам державного регулюваннядіяльності авіації України та Міжнародній організації цивільноїавіації (ІКАО). Розділ XVI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ Стаття 89. Поширення відповідальності За протиправні дії всі юридичні і фізичні особи, діяльністьяких пов'язана з використанням повітряного простору України,розробкою, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційноїтехніки, здійсненням господарської і комерційної діяльності,обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіаціїУкраїни, а також її управлінням і наглядом, несутьвідповідальність, передбачену чинним законодавством України. Стаття 90. Відповідальність пасажира, замовника і працівника авіації при виконанні повітряного перевезення або авіаційної роботи Пасажир, замовник або працівник авіації за порушення,невиконання або неналежне виконання правил, вимог і норм, щорегламентують повітряні перевезення і авіаційні роботи, а такожпорушення законодавства про охорону навколишнього природногосередовища, несуть відповідальність, передбачену чиннимзаконодавством України. Стаття 91. Відповідальність перевізника за збереження багажу Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу абопошкодження багажу з часу прийняття його для перевезення і довидачі одержувачу або передачі його відповідно до правил іншійособі, якщо не доведе, що ним було вжито всіх необхідних заходівдля запобігання заподіянню шкоди або що таких заходів неможливобуло вжити. Перевізник несе відповідальність за збереження речей, що є упасажира, якщо буде доведено, що втрата або пошкодження цих речейсталися з вини перевізника. Стаття 92. Відповідальність перевізника за збереження вантажу Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу абопошкодження вантажу з часу прийняття його для перевезення і довидачі одержувачу або передачі його відповідно до правил іншійустанові (особі), якщо не доведе, що ним було вжито всіхнеобхідних заходів для запобігання заподіянню шкоди або що такихзаходів неможливо було вжити. До того часу поки перевізник не доведе інше, вважається, щовтрата, нестача чи пошкодження вантажу сталися під часперевезення. Стаття 93. Розмір відповідальності перевізника за втрату, нестачу або пошкодження вантажу і багажу, а також речей, які є у пасажира За втрату, нестачу або пошкодження вантажу, багажу або речей,які є у пасажира, перевізник несе відповідальність у такомурозмірі: 1) за втрату чи нестачу вантажу або багажу, прийнятого дляперевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеноїцінності, а у випадках, коли перевізник доведе, що оголошенацінність перевищує дійсну вартість, - в розмірі дійсної вартості; 2) за втрату, пошкодження або нестачу вантажу або багажу,прийнятого для перевезення без оголошеної цінності, а також речей,які є у пасажира, - в розмірі вартості, що не перевищує межі,встановленої відповідним органом державної виконавчої влади запогодженням з Міністерством фінансів України відповідно до меж,встановлених міжнародними угодами про відповідальність приповітряних перевезеннях, учасником яких є Україна. Стаття 94. Відповідальність перевізника за прострочення у доставці пасажира, багажу або вантажу Перевізник несе відповідальність за прострочення у доставціпасажира, багажу або вантажу, якщо не доведе, що ним було вжитовсіх необхідних заходів для запобігання простроченню або що такихзаходів неможливо було вжити. Перевізник звільняється відвідповідальності, якщо прострочення сталося внаслідокнесприятливих метеорологічних умов. Стаття 95. Відповідальність перевізника за втрату, пошкодження і прострочення у доставці пошти Перевізник несе матеріальну відповідальність перед органамизв'язку за втрату, пошкодження або прострочення у доставці пошти звини перевізника у розмірі відповідальності органів зв'язку передвідправниками або адресатами, за міжнародну пошту - відповідно доактів Всесвітнього поштового союзу, а за внутрішню - згідно зправилами щодо розміру матеріальної відповідальності підприємствзв'язку за нестачу чи пошкодження вкладень поштових відправлень. Стаття 96. Відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам За шкоду, заподіяну третім особам та їх майну при виконанніперевезень і авіаційних робіт, експлуатант авіаційної техніки несевідповідальність у порядку і на умовах, передбачених чиннимзаконодавством України. Стаття 97. Відповідальність за захват чи викрадення повітряного судна або захват авіаційного об'єкта Захват або викрадення повітряного судна, як і захватавіаційного об'єкта, тягне за собою відповідальність, передбаченузаконодавством України. Стаття 98. Відповідальність за блокування повітряного судна, авіаційного об'єкта, транспортних, інженерно-технічних чи інших комунікацій до них Блокування повітряних суден, авіаційних об'єктів,транспортних, інженерно-технічних, інших комунікацій до них, якеперешкоджає нормальній і безпечній діяльності авіації України,тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавствомУкраїни. Стаття 99. Відповідальність за неправдиве повідомлення про підготовку акту незаконного втручання у діяльність авіації Неправдиве повідомлення незалежно від форми його виконанняпро підготовку акту незаконного втручання у діяльність авіації наборту повітряного судна або авіаційного об'єкта тягне за собоювідповідальність, передбачену чинним законодавством України. Стаття 100. Відповідальність за невиконання вимог контролю на безпеку Порушення, як і невиконання або неналежне виконання вимогдержавних правил, норм і процедур з реєстрації та огляду набезпеку пасажирів, щодо здачі, прийому, зберігання і перевезенняна повітряному судні ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти ібортового харчування тягне за собою відповідальність, передбаченучинним законодавством України. Стаття 100-1. Відповідальність за невнесення плати за аеронавігаційне обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України За невнесення в установленому порядку та розмірі плати зааеронавігаційне обслуговування повітряних суден експлуатант, аякщо його особа невідома, - власник повітряного судна несутьвідповідальність, передбачену законодавством. У разі несплати належної суми до боржника вживаються заходищодо її примусового стягнення.{ Кодекс доповнено статтею 100-1 згідно із Законом N 3509-IV( 3509-15 ) від 23.02.2006 } Стаття 101. Відповідальність за порушення норм і правил, що регламентують діяльність авіації Особи, винні у порушенні норм і правил, що регламентуютьдіяльність авіації, несуть відповідальність за законодавствомУкраїни. Стаття 102. Право оскарження рішення Будь-яка юридична і фізична особа має право оскаржити рішенняабо дії будь-якої посадової чи іншої особи в межах діяльностіавіаційної системи України в порядку, передбаченому законодавствомУкраїни. Розділ XVII АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ Стаття 103. Обов'язкове страхування Повітряний перевізник і виконавець повітряних робітзобов'язані страхувати членів екіпажу і авіаційного персоналу,які перебувають на борту повітряного судна, власні, орендовані тапередані їм в експлуатацію повітряні судна, а також своювідповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам,багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншимкористувачам повітряного транспорту а усі експлуатанти - третімособам, не нижче за рівень, встановлений Урядом України. Обов'язкове страхування, передбачене частиною першою цієїстатті, здійснюється страховиками, які визнані такими відповіднодо законодавства України, одержали в установленому порядкуліцензії на здійснення цього виду страхування і є членамиАвіаційного страхового бюро. Авіаційне страхове бюро здійснює координацію діяльностістраховиків у галузі страхування авіаційних ризиків та представляєїх інтереси у міжнародних об'єднаннях страховиків. УтворенняАвіаційного страхового бюро та його державна реєстраціяздійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно із Законами N 590/97-ВРвід 21.10.97, N 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99 ) Стаття 104. Добровільне страхування За бажанням пасажира чи іншого користувача повітряноготранспорту можливе добровільне страхування шляхом укладаннявідповідного договору. Стаття 105. Страхування при авіаційних роботах Замовник зобов'язаний страхувати своїх працівників, осіб,пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанніавіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкоюбез придбання квитків. Експлуатант зобов'язаний страхувати свою відповідальністьщодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані ним привиконанні авіаційних робіт. Стаття 106. Страховий фонд безпеки авіації України З метою відшкодування шкоди потерпілим від авіаційної події,стихійного лиха і стимулювання профілактичної діяльності щодопідвищення безпеки авіації України, проведення пошукових іаварійно-рятувальних робіт у встановленому порядку створюєтьсястраховий фонд безпеки авіації, кошти якого спрямовуються наздійснення діяльності авіації України. Цей фонд створюєтьсяза рахунок надходження відрахувань від платежів з обов'язковихвидів страхування в розмірі, що визначається Урядом України. Розділ XVIII АТРИБУТИКА, ПРАПОР, ЕМБЛЕМА, ВИМПЕЛ Стаття 107. Атрибутика, прапор, емблема, вимпел Будь-яка авіаційна організація, установа та підприємствоУкраїни, зареєстровані у встановленому порядку, повинні мати своюпечатку і атрибутику. Державні авіаційні органи повинні мати свою печатку іатрибутику з державним гербом України. Кожна авіаційна організація, установа та підприємствоУкраїни може мати свій прапор, емблему і вимпел та іншуатрибутику. Президент України Л.КРАВЧУК м. Київ, 4 травня 1993 року N 3167-XII