Зрештою на підставі наведеного слід зробити висновок, що небуває слідів, які б повністю і адекватно відображали деталі рельєфу ділянки поверхні транспортного засобу, що вступив в процес слідоутворення. Поверхневі точкові і лінійні сліди містять відображення лише виступаючих ділянок рельєфу, та і то не тривимірне, а лише двомірне. Об'ємні лінійні сліди, утворені деталями розташованими не на лінії, а на плоскій поверхні також не містять поглиблених деталей. Відображення цих деталей стираються відображеннями базисної плоскості і виступаючих деталей. Але навіть у випадках, коли контактують деталі розташовані на лінії, і утворюються об'ємні сліди, можна помітити спотворення, що викликане непропорційними змінами трас у зв'язку з змінами зустрічного і фронтального кутів. [16, c. 18]
Розділ 2. Класифікація слідів транспортних засобів
При розслідуванні злочинів часто виникає необхідність встановити транспортний засіб, який побував на місці події. Одним з самих найважливіших джерел є сліди, залишені на місці події. За слідами транспортних засобів в широкому сенсі розуміють:
- сліди, які відображають зовнішню будову окремих частин транспортного засобу;
- частини, які складають єдине ціле з транспортним засобом і відділилися від нього (осколки фарного скла, шматочки фарби);
- сліди речовин, які використовуються при експлуатації транспортних засобів (палива, мастила);
- сліди речовин, пов'язаних з експлуатацією транспорту (ґрунтові і інші забруднення, часточки вантажу, який перевозиться);
- сліди, які характеризують технічний стан деяких механізмів і агрегатів транспортного засобу (сліди гальмування, юза) [15, c. 11].
За даними слідами можна встановити:
- групову належність транспортного засобу (вид, марку, модель);
- які пошкодження нанесені транспортному засобу в результаті події;
- тотожність транспортного засобу або його частини;
- окремі обставини події (наприклад, напрям руху транспортного засобу);
- наявність несправності деяких механізмів (наприклад, за слідами гальмування можна зробити висновок про несправність гальм) [6, c. 73].
Вивчення слідів і подальше їх дослідження допомагає в окремих випадках встановити факти, які мають значення для справи (вид вантажу, який перевозиться, речовини, які можуть потрапити на транспортний засіб.
Крім вищезазначеної існує інша класифікація слідів транспортних засобів, яка дещо подібна з наведеною вище, однак набуває деякої спеціалізації, стосовно дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів, а також за участю транспортних засобів та пішоходів. До них належать:
· Сліди на місці пригоди, залишені транспортними засобами чи іншими об’єктами на дорожньому покритті та предметах навколишньої обстановки;
· Сліди і пошкодження на транспортних засобах, як наслідок зіткнень, наїздів, переїздів, перекидань;
· Сліди і пошкодження на одязі, взутті потерпілих, які виникли в результаті наїзду, переміщення по поверхні дороги, переїзду колесами транспортного засобу, чи дії окремих частин транспортного засобу на пасажирів.
1. Сліди на місці пригоди. Вони поділяються на 3 групи
1.1 Сліди залишені транспортними засобами.
1.1.1 Сліди коліс
Точно дозволяють з’ясувати траєкторію руху транспортного засобу та встановити напрямок руху, а при наявності відповідних ознак можна з високою точністю встановити місце зіткнення. До них відносять:
Сліди кочення на м’якому ґрунті, снігу чи вологому піску тощо – об’ємні відбитки малюнку протектора, на асфальті - відбитки малюнка протектора у вигляді нашарувань у випадку виїзду з узбіччя, ґрунтової дороги, вологих ділянок тощо. За слідами можна встановити модель шини, а при наявності часткових ознак можлива і її ідентифікація;
сліди юза на щільних покриттях - змащена в поздовжньому напрямі смуга, на слабких покриттях, ґрунті, дерні - розпушена борозна. По переміщенню центру тяжіння транспортного засобу в процесі утворення сліду юза до зупинки визначається швидкість перед початком гальмування;
сліди заносу незаторможеного транспортного засобу - криволінійні сліди ковзання, на поверхні яких виявляються розташовані під кутом траси, які залишаються виступами малюнка протектора. По відносному розташуванню слідів різних коліс транспортного засобу або по куту відхилення трас на поверхні слідів заносу, визначається кут заносу.
1.1.2. Сліди ковзання різних частин транспортного засобу.
Дозволяють визначити місце завдання удару по транспортному засобі і напрямок його руху після удару (за наявності відповідних ознак). Це:
подряпини, вибоїни, притертості на покритті дороги, що залишаються пошкодженими частинами транспортного засобу (підвіскою, нижніми частинами двигуна, коробки передач і ін.);