Як можна бачити на фотографії, відеокарта має TV-out і місця під монтаж цифрового виходу на LCD-монітори, що відповідає дизайну карти, запропонованому NVIDIA. На чіпсеті мається активний кулер. Пам'ять на платі, хоч і розрахована на 166 МГц, тактуєтся на 150 МГц (300 МГц у перерахуванні на звичайну SDR пам'ять). Розгін саме даного екземпляра карти малоефективний, оскільки чіпсет уже втрачає стійкість на частоті понад 130 Мгц.
Як і попередня карта, ELSA Erazor X2 підтримує роботу через API Direct3D і OpenGL. Ми цю плату вже розглядали в нашому недавньому огляді, присвяченому відеокартам на NVIDIA GeForce 256 з DDR-пам'яттю і визнали, що використання DDR-пам'яті дає просто чудову перевагу чіпсетам, що використовують 32-бітний колір у 3D-графіці, оскільки усуває вузькість ширини смуги пропущення локальної відеопам'яті.
Наявність геометричного співпроцесора у відеокарти не може стати деяким компенсуючим низьку продуктивність CPU фактором, а звідси висновок, що все рівно, чи володіє акселератор своїм геометричним чи співпроцесором але наймогутнішим відеокартам потрібно могутній процесор.
От підсумки розгляду 3DMark2000 c точки зору швидкісних показників:
· наявність грамотно оптимізованого движка в програми, що використовує можливості SSE чи 3DNow! на відповідних процесорах може стати гарною альтернативою наявності геометричного співпроцесора у відеокарти;
· власникам Pentium III/Athlon варто багаторазово подумати перед тим, чи відкидати ідею придбання відеокарт із GPU чи ні, оскільки грамотно і добре оптимізованих під SSE чи 3DNow! програм, що використовують ці технології для розрахунку T&L практично немає;
· не треба забувати, що розрахунок, наприклад, висвітлення за допомогою програмного движка навіть при використанні SSE чи 3DNow! може бути трохи спрощеним, коли апаратне обрахування T&L буде завжди повноцінним (якщо, зрозуміло, це підтримується грою);
· при відсутності підтримки SSE чи 3DNow! альтернативи використанню апаратного обрахування T&L просто немає! Тому відеокарти з GPU стануть вигідним придбанням для усіх власників процесорів Celeron (природно, що мова йде про старші моделі);
· наявність геометричного співпроцесора не зможе компенсувати низьку обчислювальну потужність центрального процесора системи.
2.ЯКІСТЬ 3D-ГРАФІКИ
Як відомо, повноцінне функціонування карти при відображенні 3D-графіки забезпечується підтримкою як можна великого числа 3D-функцій. Це зв'язано з якістю промальовування тривимірної сцени. Мало кого цікавить акселератор, що вміє працювати в 3D зі швидкістю понад 60 fps, але при цьому ряд ефектів, що ігнорує, покликаних підвищити сприйняття сцени, роблячи її максимально близької до натурального.
Багато акселераторів при розрахунку 3D-сцени працюють з 32-бітним кольором, а при формуванні буфера у відеопам'яті вже переходять на 16-бітний колір, що знижує вимоги до величини ширини смуги пропущення локальної відеопам'яті з однієї сторони (це дозволяє збільшити загальну продуктивність), а з іншої сторони зниження точності з 32 до 16 біт приводить з виникненню різких переходів між кольорами. Тому в даному випадку найважливішою функцією стає дизеринг - ефект згладжування цих переходів. Природно, що при цьому практично неможливо цілком уникнути артефактів.
От підсумки по якості. Відразу можна сказати, що альтернативи 32-бітному кольору по красі кінцевого зображення немає. Нехай це звучить банально, але це усе-таки відповідь дбайливцям 16-бітного кольору, як достатнього для 3D-графіки. Як не намагайся дизерінгом поправити положення з різкими переходами (особливо це неприємно виглядає на світлових відблисках), усе рівно артефакти були і будуть. Тому майбутнє, зрозуміло, за тими акселераторами, що можуть без збитку для швидкості оперувати 32-бітним кольором. У даному випадку - це NVIDIA GeForce 256 з DDR-пам'яттю і її представником - ELSA Erazor X2. Поки GeForce 256 - це єдиний чіпсет, що підтримує таку пам'ять, і в кооперації з нею дающий феноменальні результати по швидкості. Також відзначимо, що цей чіпсет дає на сьогоднішній день і найвищу якість зображень у 3D-графіки.
Однак, відеокарти на NVIDIA GeForce 256 з DDR-пам'яттю ще дуже дороги, тому волею-неволею приходиться розглядати й акселератори, що можуть без проблем працювати з 32-бітним кольором хоча б у невисоких дозволах: це NVIDIA GeForce 256 з SDR-пам'яттю і NVIDIA Riva TNT2 Ultra. Якщо перша відеокарта являє собою як би проміжний варіант між NVIDIA GeForce 256 з DDR RAM і NVIDIA Riva TNT2 Ultra, то відеокарти на NVIDIA Riva TNT2 Ultra мають усі шанси стати вигідним придбанням, з огляду на різке падіння цін на них. Хоча, з погляду якості зображення не всі добре, тому що ці карти володіють трилінійною фільтрацією, що являє собою апроксимацію (наближення) і часом краще її відключати.
Matrox Millennium G400 MAX має дуже гарну якість у 3D, показує непогані результати в 32-бітному кольорі, але відеокарта поки дуже дорога.
Що з'явилися на ринку гри, бенчмарки і демо-програми, що наочно показують перевагу не тільки 32-бітного кольору, але і використання великих текстур, сильно вдарили по репутації відеокарт від 3dfx, зокрема 3dfx Voodoo3. Похвастатися успіхами в якості відтворенні 3D-графіки їм чимось, якщо не вважати "розмазування", яким так люблять хизуватися плати серії Voodoo. У визначеним ситуаціях це розмазування ховає деякі огріхи в реалізації тривимірної сцени, однак уже не рятує положення, коли в справу вступає багатополігонна і високоточна графіка.
Відзначу, що для використання в старих іграх до-Quake3-періоду, карти типу 3dfx Voodoo3 цілком підходять, оскільки багато розроблювачів ігор були хворі синдромом вудизма і писали ігри в розрахунку на Voodoo-чіпсети (а це 8-ми бітні і невеликі, до 256х256, текстури, 16 бітний колір). Однак, останнім часом багато хто з авторів ігор прокинулися і почали застосовувати новації, якими володіють акселератори останнього покоління.
Деякі особливості розглянутих відеоакселераторів.
З фотографії і опису плати випливає, що відеокарта здатн виводи зображенн на дв приймач сигнал. Цими приймачами можуть бути монітор і чи телевізор два монітори. У нашому огляді по даній платі ми докладно описували настроювання і конфігурацію програмного забезпечення для реалізації подвійного відеосигналу. Висновок на телевізор відбувається поза залежністю від дозволу монітора і можна одержувати картинку одночасно і там, і там. Коли ж висновок сигналу йде на два монітори, те отут можливості розширяться. Можна на другий монітор виводити не тільки дубляж відеосигналу, але і робити на двох моніторах один віртуальний десктоп. Звичайно ж, для того, щоб ці функції застосовувати більш широко, потрібно, що програми розуміли наявність двох моніторів на одній відеокарті.
Ця відеокарта нічим примітним, крім TV-out, не володіє. ТВ-вихід базується на мікросхемі від BrookTree і має загальновідомі для відеокарт такого класу функції: висновок при дозволі монітора 640х480 чи 800х600 при установці частоти кадрів у 60 Гц, причому висновок може бути або на монітор, або на телевізор. Більше сказати з цього приводу чогось.
Відеоплата, крім вищезгаданого TV-out, також нічого додаткового не має. Усе сказане про ТВ-вихід вище відноситься і до даного випадку.
Ця плата ніяких зовнішніх додаткових функцій не має. Її подальший розвиток, що випливає ревізія, так сказати, буде мати і прийом відеосигналу, і Тв-вихід і інші функції. Однак ця плата буде мати вже іншу назву, і слідом за цією статтею вийде інша, де плата ASUS AGP-V6600 Deluxe буде докладно описана.
Відзначу лише, що особливістю даної карти є наявність моніторингу стану чіпсета. Додаткове програмне забезпечення контролює температуру чіпа, напругу на ньому і частоту обертання вентилятора і повідомляє користувачу про стан відеокарти, а при перегріві примусово знижує частотний режим чіпсета і пам'яті.
Ця відеокарта має цілий набір додаткових функцій. Це і Тв-тюнер, і можливість прийому відеосигналу, і Тв-вихід, і запис відеопотоку у форматі MPEG2 (також мається можливість кооперування з аудіо-потоком). У нашому огляді по цій карті ми докладно описували всі особливості роботи і настроювання програмного забезпечення для 3dfx Voodoo3 3500TV, тому тут лише коротко зупинюся [3].
Разом із самою відеокартою поставляється комутатор, що здійснює розведення сигналів. До комутатора підключається монітор, на ньому маються гнізда для аналогового сигналу (прийом і видача), а також для стерео-аудіо-сигнала (також прийом і видача). На самій відеокарті є гнізда для з'єднання зі звуковою картою для синхронізації відео- і аудіо-потоків. На жаль, компресія у формат MPEG2 відбувається програмним шляхом за допомогою спеціального кодека, при цьому якість зображення виходить далеким від ідеального. Навіть пам'ятається на Matrox Rainbow Runner Studio (дочірня плата до відеокарт серії Matrox Millennium II/G200/G400, Mystique 220/G200) якість відеопотоку й окремих захоплених кадрів бути незрівнянно краще. Керування тюнером тільки програмне.
При програванні DVD-відео за допомогою програмних плеєрів типу WinDVD, Cinemaster, PowerDVD найкращу якість продемонструвала карта Matrox Millennium G400 MAX, потім плати на NVIDIA GeForce 256, також непогано зарекомендувала себе в цьому плані 3dfx Voodoo3 3500TV, а на останнім місці Hercules Dynamite TNT2 Ultra, що найкращу якість продемонструвала тільки при 100-процентному завантаженні процесора (режим Full CPU mode).
Підведемо підсумки
Плата Matrox Millennium G400 MAX показала себе просто чудово з погляду 2D-графіки і дуже посередньо з погляду швидкості в 3D-графіки. Винуваті знов-таки драйвери. Крім того, відеокарта має саму кращу реалізацію TV-out (можливість виводу на другий монітор поки, на жаль, не настільки актуальна).