Семінарське заняття
Тема: Промисловість і сільське господарство України у 1929 – 1939 рр.
Навчальна мета: Поглибити знання учнів про процеси індустріалізації та колективізації в Україні їх наслідками для розвитку промисловості і сільського господарства.
Розвиваюча мета: Закріплювати вміння учнів аналізувати, співставляти, узагальнювати історичні факти, події, документи. Вести пошукову роботу. Виробляти вміння відстоювати свою точку, поважати думку опонентів.
Виховна мета: Виховувати інтерес до історії. Негативне ставлення до будь-яких прояв насилля.
Обладнання: Індивідуальні картки (кожному студенту); документи для лабораторно-практичної роботи (пакет документів з 4 сторінок – на кожну парту); тестові завдання (пакет тестових завдань: початковий рівень, середній рівень, високий рівень – на кожну парту); книги: “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” “Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В.Сталіна”, газети і журнали.
Тема 1. Предмет, структура, завдання курсу “Релігієзнавство”
Лекція
План лекції
1. Предмет курсу “Релігієзнавство”.
2. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.
І. Предмет курсу “Релігієзнавство”.
Релігія – це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії.
У релігієзнавстві виділяють два важливі напрями – теоретичний та історичний.
Теоретичне релігієзнавство складається з філософських, соціальних і психологічних аспектів.
Історичне релігієзнавство вивчає історію виникнення і еволюція окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентує увагу на послідовному розвитку релігійних культів.
Релігієзнавство – це галузь науки, що досліджує феномен релігії.
Релігієзнавство досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з економічними, політичними і духовними структурами суспільства, впливу на особистість віруючих у контексті конкретно-історичних умов.
Релігієзнавство і богослов’я не слід ототожнювати. Це протилежні, хоча і зв’язані спільні предмети дослідження, типи світосприйняття. Богослов’я (релігійні теорії) не виводять релігію з глибинних надр суспільної історії та практики, а навпаки стверджують богопоходження суспільства.
Галузі релігієзнавчої науки:
1) “Філософія релігії”
2) “Соціологія релігії”
3) “Психологія релігії”
4) “Історія релігії”
Філософія релігії досліджує не тільки механізм виникнення релігії, а й процес її відображення у свідомості людини, особливості формування релігійних понять, символів і духовних цінностей.
Соціологія релігії вивчає релігію як складову частину суспільства.
Психологія релігії вивчає психологію прихильників різних релігійних вірувань і культів, вивчає їхні духовні цінності.
Історія релігії вивчає виникнення, розвиток і еволюцію релігійного комплексу: від первісних форм релігійних уявлень до розвинутих релігійних систем світового масштабу, порівняльну історію церков, історію релігійних і антирелігійних рухів.
ІІ. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.
Концепції:
1) Матеріалістична концепція релігії
2) Марксистська релігієзнавча концепція
3) Ідеалістична концепція релігії
а) Об’єктивно-ідеалістична концепція релігії.
б) Суб’єктивно-ідеалістична.
в) Натуралістична (біологізаторська)
4) Соціологічна концепція релігії.
Стверджує, що і філософія, і релігія є продуктами суспільної свідомості. Релігія була головною формою суспільної свідомості понад два тисячоліття. Лиш у XVII – XVIIIст. філософія, наука й етика почали складати ідеологічну конкуренцію релігії. Згодом набрав сили атеїзм - вчення, спрямоване на безоглядне заперечення релігійних поглядів.
Це певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів.
Марксизм доводить, що неістинне відображення світу в релігійних віруваннях - це не лише незнання законів природи, а й відображення певних соціальних умов життєдіяльності людей.
Базується на тому, що релігія виникає від усвідомлення людиною власного безсилля перед природними та соціальними силами.
Вихідним її принципом при поясненні релігії стало визнання наявності над істотного джерела: Бога, “абсолютна”, “світового духу”. Людина – це “творіння Боже”, яке прагне до злиття з “абсолютним”.
В ідеалістичній філософії в обґрунтуванні буття Бога існують дві тенденції: - раціоналістична й ірраціоналістична.
Раціоналістична тенденція:
Наприклад: неотомізм.
Аквінський розробив систему 5 доказів буття Бога засобами людського розуму. Неотомізм намагається об’єднати – віру і розум, релігію і науку.
Ірраціоналістична тенденція
К.Барт: існування Бога не можна виявити за допомогою розуму – сліпа віра.
Суб’єктивно-ідеалістична концепція релігія.
Шлейєрмахер:
Основою релігії є почуття. Релігія – це результат суб’єктивних переживань людини. Але вона є “корисною”.
Олпорт:
Кожний віруючий має власну релігію.
Релігія породжується внутрішніми потребами людського організму.
Фрейд:
Релігія – це ілюзії, що випливають з бажань людини. Релігія – нав’язливий невроз.
Фрамм:
Потреба в релігії через конфлікт між тілом і душею. Тіло – частина природи, розум – піднімається над природою.
Пропонує релігію без Бога, у центрі якої людина.
Вебер:
Релігійні уявлення історично сприяли контролю над поведінкою та триманням індивідів у покорі.
Контрольні питання:
1. Що таке релігія?
2. Що таке релігієзнавство?
3. На які напрямки поділяють релігієзнавство?
4. Назвіть галузі релігієзнавства.
5. Що вивчає філософія релігії?
6. Що вивчає соціологія релігії?
7. Що вивчає психологія релігії?
8. Що вивчає історія релігії?
9. Назвіть основні релігієзнавчі концепції.
10. Охарактеризуйте концепції:
- матеріалістичну;
- марксистську;
- ідеалістичну;
- об’єктивно-ідеалістичну;
- суб’єктивно-ідеалістичну;
- натуралістичну;
- соціологічну;
Словничок
Релігія - духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, яке є для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ.
Релігієзнавство – гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих.
Теологія – богослов’я, форма осмислення релігії, яка виникає із спроби доступно пояснити для віруючих загальні положення певної релігії.
Бог - верховна надприродна сутність, яка згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому.
Найпоширеніша класифікація релігій
І. Ранні форми релігії (родоплемінні): тотемізм, фетишизм, магія, анімізм, анімалізм, шаманство, культ природи, культ предків, язичництво, політизм.
ІІ. Національні релігії:
1) Ранні національні релігії:
релігія Давнього Єгипту, релігія Народів Дворіччя, релігія Давньої Індії (ведична, брахманізм), давньогрецька релігія, релігія Давнього Риму, релігії доколумбової Америки та ін.
2) Пізні національні релігії:
іудаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.
ІІІ. Світові релігії:
буддизм, християнство, іслам
IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:
1) Неохристиянство
Богородична церква, церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Новоапостольська церква, церква Христа.
2) Релігії орієнталістського напряму:
Товариство свідомості Крішни, послідовники Саї Баби, центри Чері Чіншая, Ошо-центр, вселенська чиста Релігія.
3) Синтетичні релігії:
Велике Біле братство, церква Єднання, Всесвітня віра Бахай.
4) Езотеремні об'єднання:
теософія, братство Грааля.
5) Неоязичниство:
Рідна віра, РУН віра, Собор Рідної віри.
6) Сайєнтологічні рухи:
діанектика, наука розуму, Християнська наука.
7) Сатанізм
Література
1) Історія релігії в Україні / За ред. Колодного А.М., Яроцького П.Л. / К., 1998.
2) Релігієзнавство / За ред. Бублика С.А. – К., 1998.
3) Релігієзнавство / За ред. Калініна Ю.А., Харьковищенко Є.А. – К., 2000.
4) Лекції з релігієзнавства. – К., 1998.
5) Релігієзнавство / За ред. Лубського В.І., Теремка В.І. – К., 2000.
Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Коломийський економіко-правовий коледж
“Затверджую”
заступник директора з навчальної роботи
___________________ Слюсар Ю.О.
“____” ___________ ________ р.
РОБОЧА ПРОГРАМА
з дисципліни
“Релігієзнавство”
для студентів спеціальності:
6.050200 – “Менеджмент організацій”
6.050100 – “Облік і аудит”
6.050100 – “Економіка підприємства”
кваліфікація - бакалавр
(Заочне відділення)
| Загальна кількість годин на предмет | 54 |
| З них: лекції | 6 |
| Семінарські | - |
| Самостійна робота студентів | 48 |
| Залік | 4 |
Робоча програма складена