-Дохідність;
-Безпека;
-Ріст вкладень;
-Ліквідність.
Безпека – це вміння емітента взяти на себе відповідальність перед інвестором за залучені засоби і забезпечити захист їх від втрат.
Ріст вкладень – це процес зростання курсової вартості ЦП.
Існують різні теорії портфелів. Деякі дослідники називали інвестиційним портфелем лише сукупність заходів, вкладених у ЦП. Інші відокремлюють портфелі реальних (прямих) інвестицій та портфелі ЦП. При цьому портфель ЦП формується, як правило, після визначення інвестиційної політики компанії, а також після формування портфеля реальних інвестицій.
Теорія портфеля була розроблена американським вченим Г.Марковичем: інвестор вкладає свій капітал у різні види активів. Однак їх оцінка для інвестора представляє певну складність. Саме тому в сучасній теорії портфеля найчастіше усі активи портфеля розглядаються як очікування майбутніх доходів.
Будь-який інвестиційний портфель формується згідно таких принципів:
1. Принцип відповідності складу портфеля інвестиційної стратегії компанії – передбачає залучення до портфеля таких проектів, які повинні забезпечити інвестору реалізацію його стратегічних цілей.
2. Принцип обов’язкової оцінки можливих альтернатив – диктує необхідність розрахунку економічної ефективності інвестицій за всіма можливими варіантами реалізації проекту: нове будівництво, реконструкція та розширення, технічне переозброєння діючого підприємства або незакінченого об’єкта тощо.
3. Забезпечення прийнятих для компанії співвідношень між основними цілями зумовлюються взаємозв’язком цих цілей, з одного боку, та різним характером і спрямуванням компаньйонів з іншого.
4. Колегіальність у прийнятті рішень про склад проекту визначає необхідність єдності думок (консенсусу), оскільки кожний компаньйон відповідає своїм капіталом (часткою) за реалізацію проекту і сподівається на одержання певного прибутку на вкладений капітал.
5. Відповідальність за техніко-економічне обґрунтування, відбір проектів та формування портфеля несуть інвестиційні менеджери (розпорядники проектів).
Портфелі класифікують залежно від строку існування портфеля в незмінному стані:
-Фіксований являє собою сукупність ЦП, що залишаються на весь період існування портфеля в незмінному стані. Як правило, це державні ЦП. Остання дата їх погашення визначає строк існування всього портфеля. Він гарантує інвестору мінімізацію ризику, але не дає великих доходів.
-Тому інвестори формують, як правило, змінний портфель ЦП, яким вони можуть керувати відповідно до своїх цілей.
Відповідно до цілі інвестування, досягнута вона чи ні, портфелі класифікують як збалансовані та незбалансовані.
Портфель, який відповідає досягнутим цілям інвестора, вважається збалансованим.
Незбалансований портфель характеризується невідповідністю складу фінансових інструментів інвестування визначеним цілям формування портфеля.