Суб’єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майнем шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVIIОсобливої частики КК,
3. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
4. Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодшня ним шляхом зловжі=зоння службовим стгшовиїцем закон передбачає вчинення їх: 1} повторно або 2) за попереднім зговором групою осіб (ч. З ст. 191), 3) у великих (ч. 4 ст. 191) або 4) особливо великих (ч. 5 ст. 191) розмірах, або 5) організованою групою (ч. 5 ст. 191).
Про поняття таких кваліфікуючих цей злочин ознак, як вчинення його повторно, у великих чи особливо великих розмірах, див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу, а таких ознак, як вчинення його за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, — коментар до ст. 28.
Постанова ПВС №7 від 25 вересня 1981 р. “Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майяа “ (п. 3).