Основними функціями мовного етикету є контактовстановлююча функція та функція ввічливості (конативна). Обидві ці функції є похідними від соціально-культурної та національно-культурної функцій мовного етикету, тому правила мовного етикету соціально продиктовані та є національно-специфічними. Засвоєння правил – передумова соціалізації дитини в певному культурному середовищі. Використання цих правид – результат творчих проявів дитини: вміння вибрати найбільш доречну формулу мовного етикету для певної людини та певних обставин є важливим показником опанування культурою мовного спілкування та одночасно результатом його самостійності та ініціативності в використанні засвоєних етикетних шаблонів, тобто результатом його творчих проявів. Природньо, що кожен акт прощання, привітання, вдячності та ін. додає до стандартних сталих формул мовного етикету і творчі, безліч різних “прирощень” чи “розгорнень”, що робить репліки теплішими та переконливішими. Вміння “розгорнути” формулу мовного етикету також розглядають як творчий прояв словесної ввічливості дитини, так як і вибір тих чи інших паралінгвістичних засобів спілкування.
При вивченні віршів англійською мовою потрібно усвідомлювати кожне слово твору та, порівнюючи його з можливими синонімами, виявити, який новий відтінок смислу, вносить слово, використане поетом, чому саме це слово, а не інше він вибрав. Можна навчити дітей встановлювати внутрішні логічні зв’зки в розвертанні теми поезії. Все це будуть способи аналізу вірша як особливої художньої форми. А як ми знаємо, навчання аналізувати – одна з складових навчання творчості. Такий самий підхід повинен бути і при навчанні дітей граматики. Поняття не повинно бути просто повідомлене; воно повинно бути тільки сформульовано шляхом дій самої дитини з предметом. Потрібно розкривати дітям основні сторони слова як одиниці повідомлення. Таких сторін в слові дві: форма і значення. Ці сторони знаходяться одна з одною в закономірних відносинах: будь-яка зміна форми слова – це обов’язкова одночасна зміна його значення [80].
Велику роль в креативній роботі учнів відіграють самостійність та прояв індивідуальності учнів, особливий склад думок та їх вираження. Саме час, відведений для консультацій та факультативних занять в школі нового типу дозволяє розвинути та реалізувати креативні здібності школярів, які прагнуть до знань та самоудосконалення. На факультактивних заняттях діти можуть виступати в ролі перекладачів, журналістів, поетів та письменників, методистів. Найвищого рівня креативності можуть досягти юні методисти. Вони виступатимуть в ролі співавторів міні-підручників, розроблятимуть комп’ютерні тести, тести по методиці європейської школи кореспондентського навчання (ЄШКО), і навіть можуть іти далі в своїх креативних проектах – вносити нові рубрики в завдання ЄШКО.
Але, звичайно, процес формування творчої особистості так само не можна зводити лише до озброєння учнів способами миследіяльності, як не можна побудувати будинок, лише володіючи технологічними навичками і не володіючи уміннями проектувати, прогнозувати. Тому важливо враховувати ввесь комплекс творчих умінь при вихованні творчої особистості.
Відродження нашого суспільства, його успішний розвиток на сучасному етапі значною мірою залежить від творчості та активності людей, їх ініціативи, тих умов, які створюються для розвитку кожної особистості. При цьому велика увага повинна приділятися підростаючому поколінню. Вирішення цієї проблеми у значній мірі залежить від вчителя, вихователя дитячого колективу, діяльність яких повинна бути спрямована на створення у навчально-виховному процесі сприятливих умов для розвитку потенціальних творчих можливостей учнів, їх творчої сутності. Дослідження, проведені в цій сфері, свідчать, що одним з шляхів вирішення поставленого питання є використання внавчанні ігрових методів. Робота з образами, які пронизують всю ігрову діяльність, стимулує процеси мислення, в тому числі творчу інтуіцію.
Цінність методу розвитку та виховання грою полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховні функції діють в тісному взаємозв’язку. “Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, такою в багатьох поглядах буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається в грі”(А.С.Макаренко, цит. за [48]). В.Вундт також відмічає: “Гра – це дитя праці. Немає ні однієї гри, яка не мала б собі прототипу в одній з форм серйозної праці.”
Пробуджуючи уяву та емоції, ігрові прийоми навчання активізують здібності, викликають захопленість діяльністю – якості, які характеризують наявність творчого начала та активізують вольові зусилля для досягнення творчої мети. Зміна ставлення до навчання сприяє кращому засвоєнню матеріалу, розвитку творчості в будь-якій галузі діяльності
At each concrete stage of society development certain orientators dominate, which dictate the direction in the decision of the problem of growing up generation. At this time a sort of such respective lighthouses must be creative and aesthetic factors, determining the basis of spirituality and they allow realize the real national cultural potential.
That’s why in the school the majority of attention should be granted to the development of creative personality.
In this paper we tried to analyse whether it is possible to develop the creanivity of man by means of games. The aim, object and subject of investigations also correspond to this problem and were investigated as we think.
The work has two chapters, each of it is subdevided into smaller parts. In the introduction the actuality of this point is grounded. There are 82 science sources and some conclusions.
Key words: creativity, game, creative person, child.
1. Андронов В.В Деловая игра на уроках правоведения //Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2. - C.14-15.
2. Анохин Е.В. Формирование творческих способностей школьников в процессе коллективной познавательной деятельности//Педагогіка і методика навчання і виховання. Проблеми розвитку творчої особистості:Збірник наукових праць Сумського пед. інституту ім. А.С.Макаренка. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство “Мрія –1” ЛТД, 1997. – 272 с.
3. Банько Н.В., Сечина Л.И., Отачук Г.И. Развиваем творческое мышление младших школьников//Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2.
4. Баранов А.А. Развитие творческих способностей у младших школьников в изобразительной и игровой деятельности.// Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством.: Межвузовский сборник научных трудов - Ростов-на-Дону, 1986. – С.115-123.
5. Берека В. Роль позашкільних закладів у формуванні творчої особистості//Педагогічний вісник. – 1997. - №2. – С. 6-7.
6. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. – М.: Знание, 1981. – 96 с.
7. Богоявленская Д.Б. “Субъект деятельности” в проблематике творчества//Вопросы психологии. – 1999. - №2.- С 35-41.
8. Борисова О.О. Формування творчих здібностей молодших шклоярів у процесі музичної навчально-ігрової драматизації: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед.наук/ Український державний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова - К., 1994 - 20 с.
9. Борисова С.Е. Деловая игра как метод социально-психологического тренинга.//Вопросы психологии. – 1999. - №4. - С 51-57.
10. Венгер Л.А. Наша группа (О развитии познавательной способности ребёнка) - М.: Знание, 1978
11. Вербицкий А.А Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособие . – М.: Высшая школа, 1991. – 207 с.
12. Вербицкий А.А. Игровые формы контекстного обучения. – М.: Знание, 1983. – 96 с.
13. Верезуб О.М.Довільне та мимовільне запам’ятовування англомовного тексту учнями середнього шкільного віку: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. психолог.наук/Харків, 1999. - 17 с.
14. Ветлугина Н.А. Развитие музыкальных способностей дошкольников - М.: Издательство Акад. пед. наук РСФСР, 1958. – 248 с.
15. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков/Под ред. Д.Б.Эльконина и Т.В.Драгуновой - М.: Просвещение, 1967 - 360 с.
16. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте СПб: СОЮЗ, 1997, 96с.
17. Гапоненко Л.А. Психологические аспекты развития творческой личности будущего учителя //Формирование активной, творческой личности в учебном процессе школы и вуза/Под. ред. В.К.Буряка и Л.В.Кондрашовой. – Кривой Рог:КрГПИ, 1996.-.С. 90-99
18. Гололоб С.В. Уроки фантазії//Школа життєтворчості особистості.:Науково-метод. збірник – УСДОК, 1995 - 480с.
19. Горшкова Е.Г. Роль классного руководителя в развитии творческой личности школьника.//Формування творчої особистості: проблеми і суперечності: Зб. наук. праць – Запоріжжя, 1995 – С. 22-25.
20. Григоренко Г.И. Игра как средство развития детского творчества.//Розвиток творчої особистості в системі безперервної освіти6:Зб. наук. пр. – Запоріжжя, 1995. – С. 72-75
21. Григорьева Г.Г. Игровые приёмы в обучении дошкольников изобразительной деятельности. - М.: Просвещение, !995. - 63 с.
22. Григорьева Г.Г. Система игровых приёмов в обучении изобразительной деятельности детей 5-го года жизни: Автореф. дис. на соискание наук. степ. канд. пед.наук./НИИ дошкольного воспитания - М, 1983. - 24 с.
23. Гурець Н.Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук/ Харківський держ. пед.університет ім. Г.С.Сковороди – Харків, 1994. - 25 с.
24. Дорфман Л.Я., Ковалёва Г.В. Основные напавления исследования креативности в науке и искусстве//Вопросы психологии. – 1999. - №2. – С.101-107
25. Жуковская Р.И. Игра и её педагогическое значение - М.: Педагогика, 1975. - 112 с.
26. Зинченко В.П. Общие вопросы развития творческих способностей студентов на занятиях по рисунку//Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством: Межвузовский сборник научных трудов - Ростов-на-Дону, 1986 – С.32-39