Реферат з інформатики:
Тема: Базові елементи мови: типи даних, цілочисельні типи даних, дані дійсних типів, дані типу string.
План.
1. Поняття даного.
2. Поняття змінної.
3. Дані цілого типу.
4. Розділ оголошення змінних.
5. Дані дійсних типів.
6. Дані типу string.
Мета заняття: осмислити поняття даного, змінної і типів даних,
вміти оголошувати змінні і розв’язувати задачі опрацювання даних цілих та дійсних типів.
Література. Я.М. Глинський “Інформатика”. Алгоритмізація і програмування книжка 1.
1. Поняття даного.
Під даним розуміють об’єкт – порцію інформації, що зберігається в пам’яті комп’ютера, має значення деякої множини допустимих значень і над якими визначені допустимі операції.
В інформатиці дане може мати не лише числові значення. Ним може бути також текст, звук, картинка, фотографія чи фрагмент відеофільму. Дані бувають сталі і змінні.
Стале дане не може змінити свого значення під час виконання програми. Прикладами сталих цілих даних є числа: 5, -10, 0, -1256.
2. Поняття змінної.
Змінна може набувати різних значень. Фізичний зміст змінної, змінна – це ділянка оперативної пам’яті, куди комп’ютер записує або звідки читає дане. Змінна характеризується іменем, значенням і обсягом в байтах. Значення змінній надають командою присвоєння чи командою введення даних. Кількість потрібних змінних та їхні імена визначає користувач під час складання алгоритму і програми розв’язування задачі.
3. Дані цілого типу.
Людина розуміє числа і тексти візуально. Комп’ютер такої здатності немає, тому користувач зобов’язаний пояснити транслятору, з якими даними він матиме справу: числами чи текстами тощо. Тому дані класифікують за типами. Розрізняють дані цілого типу, дійсного та інших типів, які вивчатимемо далі.
Дані, значення яких є цілі числа, можуть належати до таких типів:
| Назва типу | Пояснення | Обсяг |
| byte | Цілі дуже короткі | (1 байт) |
| integer | Цілі короткі | (2 байт) |
| longint | Цілі довгі | (4 байт) |
Цілі дуже короткі дані мають значення від 0 до 255, цілі короткі дані належать до діапазону від –32768 до 32767, а довгі від –2147483648 до 2147483647. найчастіше застосовують тип integer.
4. Розділ оголошення змінних.
Розв’язуючи задачу, користувач має проаналізувати, скільки змінних треба використати і до якого типу їх віднести. Змінні потрібні оголосити на початку програми у розділі оголошення змінних var, який має такий загальний вигляд:
| var<перший список імен змінних>:<назва типу 1>; <n-й список імен змінних>:<назва типу n>; |
Приклад 2. Нехай у деякій задачі для позначення кількості студентів у двох групах вирішили використати величини з іменами n1 , n2 . зрозуміло, що відповідні змінні n1 , n2 не можуть набувати дробового значення. Змінні n1 , n2 належать до даних цілого типу, тому їх потрібно оголосити так:
var n1 , n2 : integer
Оголошення змінних дають змогу компілятору зарезервувати у пам’яті комп’ютера потрібну кількість комірок для зберігання даних під час роботи програми. Правило, яке варто запам’ятати твердо:
Елементи списку відокремлюють комою, а команди – крапкою з комою.
Задача 1. Від міста А до В автомобіль їхав t1 = 5 год. з середньою швидкістю V1 = 70 км/год., від В до С – t2 = 4 год., зі швидкістю V2 = 75 км/год., визначити відстань між містами.
Program distance;
var
t1, v1, t2, v2, ab, bc, ac: integer;
begin
t1: = 5; t2: = 4; v1: = 70; v2: = 75;
ab:= v1* t1; bc:= v2* t2; ac:=ab+bc;
writeln (ab:6, bc:6, ac:6);
end.
Виконаємо програму і на екрані отримаємо:
| 350 | 300 | 650 |
Додому: Завдання. Модифікуйте програму на випадок чотирьох міст.
5. Дані дійсних типів.
Дані, значення яких є дійсні числа, можуть належати до таких типів (найчастіше використовують тип real):
| single | Дійсні короткі | (4 байти) |
| real | Дійсні | (6 байтів) |
| double | Дійсні довгі | (8 байтів) |
| extended | Дійсні дуже довгі | (12 байтів) |
Дійсні короткі та просто дійсні дані – це числа у звичайному (з десятковою крапкою) чи показниковому форматі mepз максимальним значенням1038 , а довгі – це числа у звичайному чи показниковому форматі mepз мак4симальним значенням 10308.
Значення дійсного числа в інформатиці записують так:
| mep = m*102 |
Де m– мантиса, Е – хнова десяткової системи числення, р – порядок.
Приклад 1.
6.25Е+01=6.25*101=62.5;
-0.12500Е+01=-0.125*101=-1.25;
3.1415Е-06=3.1415*10-6=0.0000031415
Приклад 2. Нехай відомо, що маса деякої речовини може набувати не цілочислового значення (1,5 кг тощо). Масі речовини поставлено у відповідність змінну з іменем ________. Тому змінну маса оголосити як дане числового дійсного типу так:
var masa: real.
6. Дані типу String
Дані, значеннями яких є група символів (слово або деякий текст), називають текстовими (інший термін - рядки). Назва цього типу даних – string. Ознакою текстової сталої, є одинарні ланки (апострофи), між якими записана група символів, а саме: “5”, “Lviv”,“Київ”. Отже 2001 – це ціла числова стала, а “2001” – текстова стала. Якщо текст містить апостроф, то він дублюється, наприклад “ім’я”. Текстові дані типу string можуть містити до 255 символів, однак часто потрібна менша кількість символів n, яку задають в описах так: string [n].
Приклад 3. Оголосити змінні а1, а2, а3 як дійсні, в1, в2 – як цілі, а с1 – як текстову можна так:
varа1 а2 а3: real;
в1, в2 : integer; c1:string;
Вправи та задачі
Складіть алгоритми розв’язування наступних задач (вважаючи, що всі вхідні дані і результати є цілими числами – даними типу integer).
1. Визначіть силу F , що діє на тіло з масою m , яке рухається з прискоренням а (формула F= mа)?
Виконуємо програму і на екрані отримуємо: 40.
2. Обчисліть вартість а театральних квитків по 4 грн. і в квитків по
6 грн. окремо і всіх разом.
Program syla;
Var
a, c1, b, c2, v1, v2, v: integer;
begin
c1:=4; c2:=6; a:=20; b:=15; v:= v1+v2;
writeln (v1:6, v2:6, v:6);
readln
end.
Виконуємо програму і на екрані отримуємо:
3. Від міста А до В автомобіль їхав t1год. зі швидкістю V1 км/год., від В до С – t2год. зі швидкістю V2 км/год., від С до D – t3год. зі швидкістю V3 км/год.,
Визначіть відстань між містами і пройдений шлях.
Programviostane;
Var
t1, V1, t2, V2, t3, V3, ab, bc, cd, ad : integer;
begin
t1:=6; t2:=3;t3:=5; V1:=60; V2:=65; V3:=80;
ab:= V1* t1; bc:= V2* t2; cd:= V3* t3; ad:=ab+bc+cd
writeln (ab:6, bc:6, cd:6, ad:6);
readln
end.
Виконуємо програму і на екрані отримуємо: