Показники КЕЕ змішаних посівів залежно від строку сівби і ширини міжрядь коливалися в межах - 5,04-5,97.
Різниця в показниках КЕЕ змішаних посівів залежно від заходів догляду була незначною. На фоні лише боронувань в посівах з міжряддям 45 і 70 см вони становили 5,57-5,90 і 5,73-6,01. При поєднанні боронувань з міжрядними обробітками КЕЕ підвищувався до 5,81-6,07 і 5,91-6,24.
ВИСНОВКИ
1. Одним з елементів створення надійної кормової бази, ліквідації дефіциту білка в умовах південного Лісостепу України є широке використання змішаних посівів кукурудзи на силос з високобілковими культурами. Ефективність їх вирощування підвищується при правильному підборі компонентів, оптимізації просторового розміщення рослин, строків сівби, агротехнічних заходів догляду.
Агрокліматичні умови південного Лісостепу є цілком сприятливими для одержання високих урожаїв змішаних посівів кукурудзи на силос.
2. Використання ґрунтової вологи в змішаних посівах кукурудзи мало відрізнялось від її одновидових посівів. В сумішках цей показник збільшувався лише на 4-7 мм. Але на фоні удобрення (N120 Р90 К90 - розрахункова норма для одержання 500 ц/га силосної маси) ця різниця збільшувалась на 24-30 мм. Разом з тим, коефіцієнти водоспоживання у змішаних посівах були нижчими порівняно з одновидовими посівами кукурудзи. Виняток становили суміші кукурудзи з горохом кормовим.
Завдяки високобілковим компонентам, вміст нітратного азоту в ґрунті на ділянках змішаних посівів підвищувався на 0,63-1,45 мг на 100 г сухого ґрунту. Помітно кращі показники азотного режиму ґрунту були на варіантах сумішей кукурудзи з соєю і буркуном однорічним.
3. Кукурудза у змішаних посівах мала дещо нижчі показники лінійного росту (на 1-11 см) порівняно з одновидовим її посівом. Найбільша різниця спостерігалась у сумішах кукурудзи з горохом кормовим. Ширина міжрядь (45 і 70 см) не мала певного впливу на висоту рослин кукурудзи. Прослідковується лише тенденція до підвищення цього показника у посівах з міжряддям 70 см.
4. Суміші відрізнялись за показниками фітоклімату (меншою освітленістю і нижчою температурою) нижнього ярусу проти одновидових посівів кукурудзи. У зв’язку з цим вони менше забур’янювались.
5. Асиміляційна поверхня листків у агроценозах кукурудзи з буркуном, соєю і люпином перевищувала одновидові посіви кукурудзи на 1,4-2,1 тис. м2/га лише на удобреному фоні. Виняток складають ценози з горохом кормовим. При цьому показники чистої продуктивності фотосинтезу сумішей мали як вищі, так і нижчі значення в порівнянні з одновидовими посівами кукурудзи.
6. Найвищі прирости сухої речовини рослин кукурудзи, як в одновидових, так і в змішаних посівах спостерігались у фазі формування зерна - молочна стиглість (27,7 і 26,3 г/м2 за добу), бобових компонентів – буркуну і сої – у фазі цвітіння – формування зерна – 1,93 і 1,91 г/м2 за добу.
7. Без внесення добрив урожайність сумішей порівняно з одновидовим посівом кукурудзи знижувалась. Мінімальна різниця спостерігалась в суміші кукурудзи з соєю і буркуном 7,24-8,31 і 4,49-5,28%, відповідно в посівах з міжряддям 70 і 45 см. В суміші з горохом різниця значна (31,2-34,5%). Удобрення (N120 Р90 К90) забезпечували перевагу змішаних посівів на 4,72-8,58 і 7,06-10,5%. Урожайність змішаних посівів кукурудзи з горохом знаходилась на рівні контролю.
За виходом протеїну суміші мали значну і велику перевагу перед одновидовим посівом кукурудзи - 16,2-27,2 і 17,6-31,0% на неудобреному фоні, 17,0-40,2 і 25,0-42,3% при внесенні добрив, в посівах з міжряддями 45 і 70 см. Виняток становлять змішані посіви кукурудзи з горохом на неудобреному фоні, де вихід протеїну на – 11,9 і 7,84% був нижчий, ніж на контролі.
8. Оптимальним строком сівби сумішей в умовах проведення досліджень є кінець третьої декади квітня. Змішані посіви з соєю і буркуном білим у цей строк відрізнялись кращим ростом, більшою асиміляційною поверхнею, вищою продуктивністю.
9. Кращими варіантами механічного догляду за змішаними посівами було поєднання до- і післясходових боронувань з двома міжрядними обробітками. Це сприяло зменшенню забур’яненості і підвищенню продуктивності посіву.
10. Економічна ефективність змішаних посівів була досить високою. Рівень рентабельності їх вирощування становив 186-313 на неудобрених і 198-269% - на удобрених фонах. Кращі показники спостерігались в сумішках кукурудзи з буркуном і соєю (273-313 і 245-269%). Найвищий чистий прибуток в змішаних посівах отримано при сівбі в третій декаді квітня (986-1251 грн./га). Відповідно рівень рентабельності становив 192-251% проти 175-232% на посівах, проведених у другій декаді квітня і першій декаді травня.
Рентабельність механічного догляду за змішаними посівами, коли проводили лише до- і післясходові боронування, становила 198-244%, а при їх поєднанні з міжрядними обробітками – 217-262% (на контролі - 201-216 і 228-235%). Кращі показники одержано при вирощуванні в посівах кукурудзи з буркуном і соєю.
Енергетична ефективність змішаних посівів була високою. КЕЕ на неудобреному фоні становив 6,40-6,76 і 5,40-6,64, при внесенні добрив (N120 Р90 К90) - 5,93-6,19 і 5,90-6,33 відповідно в посівах з міжряддям 45 і 70 см. На одновидових посівах кукурудзи показники КЕЕ були аналогічні.
Показники КЕЕ вирощування сумішей залежно від строку сівби коливались в межах - 5,04-5,97. Деяка перевага спостерігалась в посівах з шириною міжрядь 70 см.
При проведенні лише до- і післясходових боронувань КЕЕ сумішей становив 5,57-5,90 і 5,73-6,01, в поєднанні з міжрядними обробітками 5,81-6,07 і 5,91-6,24, відповідно в посівах з міжряддями 45 і 70 см.
11. Для ефективного збагачення силосної маси кукурудзи протеїном необхідно вирощувати її в сумішках з соєю та буркуном. Щоб одержувати урожайність силосної маси кормосумішей на рівні 500 ц/га, слід вносити розрахункову дозу добрив - N120 Р90 К90. Висівати вказані суміші з міжряддям 70 см в оптимальний строк, яким для умов півдня Лісостепу є кінець третьої декади квітня. При цьому необхідно враховувати, що посіви з міжряддям 45 см практично не знижують урожайності.
З метою ефективної боротьби з бур’янами у змішаних посівах слід застосовувати два до- і післясходові боронування в поєднанні з двома міжрядними обробітками.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Зінченко О.І., Січкар А.О. Кормовий клин південного Лісостепу України. Деякі аспекти теорії і практики // Вісн. аграр. науки. Спецвипуск, вересень. – 1999. – С. 42-45. (результати досліджень).
2. Зінченко О.І., Січкар А.О., Дзюган М.Т., Заєць А.І., Полєжаєв Д.О. Біолого-екологічні основи вирощування змішаних посівів кукурудзи на силос з високобілковими культурами // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії. Міжнародний симпозіум. “Агроекологічні і економічні проблеми хімізації АПК України”. – К.: Нора-принт. – 1997. – С. 42-43. ( методика, результати досліджень).
3. Січкар А.О. Ріст і продуктивність змішаних посівів кукурудзи на силос з високобілковими компонентами в південному Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії. “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва”. – Умань. – 1998. – Ч. 1. – С. 109-111.
4. Січкар А.О. Особливості фітоклімату в змішаних посівах // Зб. наук. праць, присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна. – Умань. – 2000. – С. 229-233.
5. Січкар А.О., Дзюган М.Т., Полєжаєв Д.О. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами у змішаних посівах кукурудзи з високобілковими культурами // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії. “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва”. – Умань. – 1998. – Ч. 1. – С. 118 - 120. ( методика, результати досліджень).
6. Сичкар А.А., Зинченко А.И., Коротеев А.В., Дзюган Н.Т., Кропывко В.Ф. Особенности возделывания кукурузы на силос с высокобелковыми компонентами // Тезисы докладов республиканской научно-технической конференции. “Енергосберегающие технологии производства, заготовки и хранения кормов”. – Винница. – 1988. – С. 4. (методика, результаты исследований).
7. Сичкар А.А., Зинченко А.И., Коротеев А.В., Дзюган Н.Т., Кропывко В.Ф. Усовершенствование силосного конвейера в зоне Лесостепи УССР для животноводства // Тезисы докладов Всесоюзной научно-практической конференции. “Интенсификация сельскохозяйственного производства в условиях радикальной экономической реформы”. – Сумы. – 1989. – С. 240 – 241. (результаты исследований).
8. Сичкар А.А. Экологически чистые посевы кукурузы на силос с высокобелковыми культурами в юго-западной части Правобережной Лесостепи УССР // Тезисы докладов республиканской конференции: Экологические проблемы земледелия. – Каменец-Подольский. – 1990. – С. 106-107.
9. Сичкар А.А. Эффективность посевов кукурузы на силос с высокобелковыми культурами // Тезисы докладов научно-практической конференции молодых учёных и специалистов. Вклад молодых учёных в интенсификацию сельского хозяйства УССР. – Чабаны. – 1991. – Ч.2. – С. 75.
10. Сичкар А.А., Полежаев Д.О. Усовершенствование технологии выращивания кукурузы на силос с высокобелковыми компонентами в условиях Центральной части Правобережной Лесостепи // Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума. “Совремённые аспекты решения проблемы увеличения ресурсов и повышения эффективности использования растительного белка”. – Винница. – 1992. – С. 59-60. (результаты исследований).
11. Зінченко О.І., Кропивко В.Ф., Січкар А.О., Полєжаєв Д.О., Демченко К.Я., Кропивко С.В. Вирощування кукурудзи для роздільного збирання у восковій стиглості в південній частині правобережного Лісостепу України // Матеріали Першої Всеукраїнської /міжнародної/ науково-практичної конференції. Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої. Симпозіум 1. Селекція, насінництво і технологія вирощування зернофуражних культур. – Вінниця, 1993. – С. 60-61. (результати досліджень)