Показник грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з другого- як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства). При складанні звіту використовуємо наступні терміни (табл. 4.1.1.)
Таблиця 4.1.1. Визначення термінів, які використовуються при складанні Звіту про рух грошових коштів.
| ТЕРМІНИ | ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ЗА П(С)БО 4 |
| Грошові кошти | Готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання |
| Група | Материнське підприємство та його дочірні підприємства |
| Еквіваленти грошових коштів | Короткострокові високо ліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості |
| Інвестиційна діяльність | Придбання та реалізація тих необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів |
| Надзвичайні події | Події, які призводять до непередбачених надходжень, компенсацій, допомог або збитків, витрат грошових коштів (крім нестач ТМЦ) |
| Негрошові операції | Операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів |
| Нереалізовані курсові різниці | Курсові різниці, пов”язані з прерахунком сум статей в іноземній валюті (дебіторська та кредиторська заборгованість, залишок коштів на валютних рахунках, в касі) |
| Опраційна діяльність | Основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю |
| Рух грошових коштів | Надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів |
| Фінансова діяльність | Діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства |
Порядок відображення руху грошових коштів у Звіті визначається за видами діяльності, як це показано на рис. 4.1.1.
Рис. 4.1.1. Види господарської діяльності для складання Звіту про рух грошових коштів
При застосуванні наведеної класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.
Для складання звіту використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та данні аналітичного обліку.
До Звіту про рух грошових коштів не включаються:
· Внутрішні зміни у складі грошових коштів;
· Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо).
П(С)БО 4 передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, який передбачає трансформацію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Його суть полягає в користуванні суми прибутку (збитку) від звичайної діяльності на негрошові статті, на фінансові результати не пов”язані з операційною діяльністю, на зміни залишків по статтях оборотних активів і поточних зобов”язань, на зміни в наслідок надзвичайних подій. В результаті використанні цього методу користувачу надається інформація тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності, а індивідуальні надходження і виплати залишаються в межах Звіту.
Непрямий метод- це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов”язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
При використанні непрямого методу чистий прибуток до оподаткування зводиться, передусім, до проміжного показника операційного доходу до обліку впливу змін в оборотних засобах. Це досягається за допомогою наступних, найбільш розповсюджених корегувань:
· відновлюються суми амортизаційних відрахувань, відсотків до сплати, збитку від реалізації основних засобів та інших довгострокових активів, які раніше зменшували величену прибутку;
· виключається дохід від інвестицій, а також суми зменшення оціночних резервів, які раніше були віднесені в кредит рахунку прибутків та збитків.
У разі застосування непрямого методу вихідною величиною є чистий прибуток (збитки) компанії за звітній період (рік). Як базовий показник можна використати також чисті грошові надходження та виплати від операційної діяльності. Орієнтовний хід обчислення за непрямим методом наведено на рис. 4.1.2.
Рис. 4.1.2. Порядок обчислення грошових надходжень та виплат від операційної діяльності при складанні форми №3.
Наведемо схему розрахунку грошових потоків, утворених у результаті інвестиційної діяльності (рис. 4.1.3.).
Рис.4.1.3. Порядок обчислення надходжень та виплат у рамках інвестиційної діяльності
Схема розрахунку надходжень (виплат) у рамках фінансової діяльності наведена на рис. 4.1.4.
Рис.4.1.4. Порядок обчислення надходжень та виплатв межах фінансової діяльності
Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів та визначенням його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звітного періоду коригується на суму надходжень та виплат від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства за звітний період (рис.4.1.5.).
Рис.4.1.5. Порядок розрахунку змін у фонді фінансових ресурсів
Саме виходячи з ціого переліку видів діяльності та грошових потоків і складена форма Звіту П(С)БО 4про рух грошовихкоштів.
Визначаючи грошові потоки, слід також враховувати галузеві особливості діяльності підприємств. Якщо промислове підприємство порівняти з торгівельним, то навіть за умови ідентичності обсягів їх чистого прибутку промислове підприємство матиме значно вищий показник грошових потоків ніж торговельне. Це обумовлено передусім тим, що торгівельне підприємство, як правело, здійснює невеликі капітоловкладення в основні фонди, а тому має менші амортизаційні відрахування.
Значення показника грошових потоків може достовірно відображати фінансовій стан підприємства лише за умови врахування стратегії його розвитку. Так, якщо порівняти два прибуткових підприємства однієї галузі, одне з яких вкладає свій капітал у корпоративні права інших економічних суб”єктів, а інше – розширює власні виробничі потужності, то останнє, за інших рівних умов, матиме вищий показник грошових потоків. Характерно, що саме цей показник здебільшого використовується для відображення галузевих особливостей діяльності пілприємства.
5. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА. ОХОРОНА ПРАЦІ НА АТЗТ “Львівміськбуд”
5.1..Аналіз умов праці на АТЗТ “Львівміськбуд”
Завдання охорони праці полягає у приведенні до мінімуму захворюваність працівників з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Покращення умов праці, підвищення її безпеки і зниження шкідливості має велике економічне значення. Воно впливає на економічне життя виробництва - на продуктивність праці, якість і собівартість виготовленої продукції.
Продуктивність праці підвищується завдяки збереженню здоров”я і працездатності людини, економія живої праці шляхом підвищення рівня використання робочого часу, продовженням активної трудової діяльності людини, економії суспільної праці шляхом підвищення використання основних виробничих фондів, зменшення числа аварій.
Покращення умов праці і її безпеки приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що збереже здоров’я працівників і одночасно приведе до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, оплату наслідків такої роботи на лікування, перепідготовку працівників підприємства в зв’язку з плинністю кадрів з причин, які пов’язані з умовами праці.
На підприємстві згідно Закону України "Про охорону праці"
здійснюються заходи по забезпеченню необхідних умов праці та санітарно-гігієнічного та ергономічного комфорту на робочих місцях, а також здійснюються заходи, які забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатності людей в процесі виконання ними роботи.
Всі фізичні роботи на підприємстві поділяються за важкістю згідно ГОСТ 12.1.005-88 "Загально санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" на різні категорії.
Робота в бухгалтерії відноситься до першого ступеня важкості (легка фізична праця); з енерогозатратами організму до 172 ккал. Ця категорія робіт виконується сидаячи, стоячи, пов'язана з ходою, але не вимагає систематичного фізичного напруження чи підняття і перенесення вантажів.
В адміністративних та виробничих приміщеннях АТЗТ "Міськбуд" забороняється:
· використовувати легкозаймисті рідини (бензин, ацетон та інші);
·користуватися стандартними та саморобними нагрівальними приладами (електрична плитка, чайник, кавоварка і т.д.);
·користуватися продовжувачами з пошкодженою та сумнівною ізоляцією;
·користуватися несправними розетками, вимикачами, настільними лампами;
·залишати без нагляду включеними в електричну мережу радіоелектронну апаратуру (радіоприймачі, комп’ютери, телевізори);
·використовувати саморобні запобіжники замість стандартних.
Мікроклімат виробничих приміщень - клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднанням температури, вологості і швидкості руху повітря.