Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря для даного підприємства наведено в таблиці (згідно ГОСТ 12.1.005-88).
Табл.5.1.1.
Оптимальні норми температури, відносної вологості
і швидкості руху в робочій зоні виробничих приміщень.
| Період року | Категорія робіт | Температура | Відносна вологість (%) | Швидкість руху повітря | |
| Холодний і перехідний | Норма фактично | ІаІа | 20-2321 | 40-6055 | 0.20.15 |
| Теплий | Норма фактично | ІаІа | 22-2522 | 40-6050 | 0.20.15 |
Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при довгій і систематичній дії на людину можуть викликати зміни функціонального і теплового стану організму, що проходять і швидко нормалізуються, і напруження реакцій терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних можливостей до пристосування. При цьому не виникає пошкоджень чи порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності.
Для визначення і контролю параметрів стану повітряного середовища на робочих місцях застосовують різноманітні прилади:
- ртутні чи спиртові термометри;
- психометри;
- кататермометри.
Згідно МНІП ІІ-4-79 "Природне і штучне освітлення" та ГОСТ 12.1.046-85 повинні застосовуватись такі норми освітлення:
Табл.5.1.2.
Нормування значення КЕО при природному, штучному
та поєднаному освітленні на робочих місцях
| Приміщення | Площина | Штучне освітлення | КЕО ен | ||
| (кабінети) | Нормування освітленності і КЕО - висота площин над підлогою, м. | Освітлення на робочому місці, ЛК | Показник диском-форту, не більше | Коефіцієнт пульсації освітлення, % не більше | % при освітленні |
| Згідно ГОСТ | Горизонтальна - 0.8 | 300 | 15 | 15 | боковому - 1 |
| Фактично | Горизонтальна - 0.75 | 350 | 10 | 10 | боковому - 1 |
Внутрішні вимоги до робочого місця працівника та його розміщення на АТЗТ “Львівміськбуд”.
Розміщення робочих місць працівників відділу ІЦП відповідає ГОСТ 12.2.032–78, ГОСТ 21889–76, ГОСТ 22269–76.
Робоче місце працівника відділу обладнане персональним комп’ютером.
При розташуванні елементів робочого місця працівника враховано:
* робочу позу користувача;
* простір для розміщення користувача;
* можливість огляду елементів робочого місця;
* можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем. Елементи обладнання розташовані так, що екран знаходиться справа, а клавіатура – напроти правого плеча, а документи в центрі кута огляду.
При постійній роботі екран знаходиться в центрі поля огляду, документи зліва на столі або на спеціальній підставці.
Монітор встановлений таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей.
Екран монітору персонального комп’ютера від очей користувача знаходиться на відстані 500–700 мм. Користувачі персонального комп’ютера мають гостроту зору на відстані 600 мм.
Клавіатура розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками.
Клавіатура розміщена на поверхні стола або спеціальній підставці на відстані 100–300 мм від краю столу. Кут нахилу панелі клавіатури до столу є в межах від 5 до 15°.
Принтер розміщений у зручному для користувача положенні, тобто так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.
Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації площину екрану монітору розташовано в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду користувача, який знаходиться в робочій позі. Допустиме відхилення від цієї площини не більше 45°, допустимий кут відхилення лінії погляду – не більше 30°.
При користуванні додатково для монітору передбачена можливість переміщення відносно осі в межах ±30° (праворуч–ліворуч).
Розміщення екрану монітору на технологічному обладнанні передбачає зручне зорове спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від нормальної лінії погляду оператора.
На фірмі місця з персональними комп’ютерами розташовані від стіни з віконними прорізами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін на відстані 1 м, відстань між столами складає не менше 1,5 м.
При розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між екраном дисплея і площиною вікна складає не менше 90° (для виключення відблисків), а частину вікна, що прилягає зашторюють.
На АТЗТ “Львівміськбуд” конструкція робочого столу забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітору, клавіатури, принтера, комп’ютера) і характеру роботи, що виконується.
Висота робочої поверхні столу регулюється в межах 680–800 мм.
У відділі ІЦП АТЗТ “Львівміськбуд” розміри столів складають у ширину – 600 мм, а у глибину 800 мм. А це найкращий модельний розмір столів, на підставі яких розраховуються конструктивні розміри.
Конструкція робочого крісла задовольняє вимогам ГОСТ 21889–76 “Крісло людини–оператора” із змінами 31 ИУС 7–83.
Крісло працівника складається з основних елементів: сидіння, спинки, а також додаткового елементу – підставки для ніг. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 400–550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння складає не менше 400 мм. Поверхня сидіння плоска, передній край – заокруглений. Також передбачається можливість зміни кута нахилу поверхні від 15° вперед до 15° назад.
Опорна поверхня спинки стільця має висоту 300±20 мм, ширину не менше 300 мм, і радіус кривизни горизонтальної площини 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині регулюється в межах 0±30° від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю спинки регулюється в межах 260–400 мм.
Конструктивні та обробні матеріали крісла у крісел в відділі ІЦП АТЗТ “Львівміськбуд” міцні і вогнестійкі, а покриття сидіння та спинки виготовлені з пом’якшеного матеріалу, що відштовхує вологу з можливим легким очищенням від забруднень.
Робоче місце обладнано підставкою для ніг, яка має ширину 300 мм, глибину – 400 мм, регулюється по висоті в межах 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки – 20°. Поверхня підставки рифлення має бортик висотою 100 мм по нижньому краю.
5.2.Розрахунок природного освітлення.
Освітлення приміщень в залежності від їх призначення регулюється СНіП 11-4-79 «Природне та штучне освітлення». Для цього визначається необхідна площа світлових отворів:
100*So / Sn = Ln*Kз*I*Kзд / (go*V), де
So – площа світлових отворів, м2
Sn – площа підлоги приміщення, м2,Sn = 75 м2
Ln – коеф. Природного освітлення, Ln = 0,8
Kз – коеф. Запасу, Кз = 1,5
I – світлова характеристика вікон, I = 10
Kзд – коеф. Затінення вікон іншими спорудами, Кзд = 10
go – коеф. Світлопроникнення, go = 0,486
V – коеф., що враховує підвищення КПО при боковому освітленні, V = 2,6
Площа світлових отворів:
So = 1*1,5*10*1*75 / (0,486*2,6*1*100) = 8,9 м2.
Кількість вікон:
n = So / Sn = 8,9 / 1,5 = 6.
Висновок: Природне освітлення приміщення бухгалтерії відповідає встановленим нормам.
5.3. Розрахунок штучного освітлення.
Загальне штучне освітлення розраховується методом коефіцієнта використання світлового потоку або методом питомої потужності.
Метод коефіцієнта використання світлового потоку.
Даний метод дозволяє визначити світловий потік ламп, необхідний для досягнення заданої освітленості з урахуванням світла, відбитого від стін, стелі і робочої поверхні.
Сумарний світловий потік, лм:
Фå= ( Ен * S *K * Z / h) * 100
Де Ен – нормована освітленість. лк; S- площа приміщення, м2 ; К- коефіцієнт запасу (для ламп розжарювання – 1,3…1,7; для люмінісцентних ламп – 1,5…2); Z- коефіцієнт мінімальної освітленості, дорівнює відношенню середньої освітленості до мінімальної (приймається 1,1…1,2);
h - коефіцієнт використання світлового потоку практично освітленої системи, який залежить від розподілу сили світла світильника.
Фå= (100*20*1,3*1,1/42)*100= 286000/42=6809,5238 лм
Показник приміщення
і = А*В / Н*(А+В)
де А і В – відповідно довжина і ширина приміщення, м; Н- висота відвісу світильника над робочою поверхнею, м.
і = 5*4 / 3,9*(5+4)= 20/31,5=0,741
Кількість ламп
п = Фå/ Фл
де Фл – світловий потік однієї лампи, лм.
п = 6809,5238/1350=5 штук.
Якщо п – дробове число, необхідно заокруглити його у більшу сторону для виконання умови
Еф³ Ен * К
де Еф і Ен - відповідно фактична і нормована освітленість, лк; К – коефіцієнт запасу.
Виходячи з економічних і естетичних міркувань, у світильнику може бути від однієї до кількох ламп розжарювання.
5.4. Визначення економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків на АТЗТ “Львівміськбуд”.
Порівняльна економічна ефективність заходів для попередження нещасних випадків (Е):
Е = Q - Ен (К2 – К1), (6.3)
де Q- річна економія в результаті зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності
К1, К2 - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітній роки.
Річна економія, :
Q1 = Мн1 – Мн2 , (6.4)
де Мн1, Мн2 - матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.
Матеріальні наслідки травматизму:
Мн = Дт * S * Ф , (6.5)
де: Дт - кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих з втратою працездатності на один день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному році;