Дані кореляційного аналізу, а також контент-аналіз створюючих шкали тверджень дозволили скласти психологічні характеристики особам, що мають крайні оцінки по розроблених шкалах.
Слідзазначити, що чим далі від полюсу шкал розташовуватимуться індивідуальні оцінки, тим у меншій мірі індивідам будуть властиві характеристики, що приводяться нижче.
При високому рівніневротизації (висока по абсолютній величині негативнаоцінка) може спостерігатися виражена емоційна збудливість, що продукує різні негативні переживання (тривожність, напруженість, турбота, розгубленість, дратівливість). Безініціативність цих осіб формує переживання, пов'язані з незадоволеністю бажань. Їх егоцентрична особова спрямованість виявляється як в схильності до іпохондричної фіксації нанеприємних соматичних відчуттях, так і в зосередженості на переживаннях своїх недоліків. Це, у свою чергу, формує відчуття власної неповноцінності, утрудненість в спілкуванні, соціальну боязкість і залежність.
При низькому рівніневротизації (висока по абсолютній величині позитивнаоцінка) відмічається емоційна стійкість і позитивний фон основних переживань (спокій, оптимізм). Оптимізм і ініціативність, простота в реалізації своїх бажань формують відчуття власної гідності, соціальну сміливість, незалежність, легкість в спілкуванні.
Високий рівеньпсихопатизації свідчить про безпечність і легковажність, байдужому ставленні до людей, напористості, впертості в міжособових взаємодіях. Цим особам властива тенденція до виходу за рамки загальноприйнятих норм і моралі, що може приводити до непередбачуваності їх вчинків і створення конфліктних ситуацій.
Низький рівеньпсихопатизації може говорити про обачність, поступливість, орієнтованості на думку оточуючих, про прихильність до суворого дотримання загальноприйнятих правил і норм поведінки.
Розроблена методика є достатньо простим, валідним і чутливим інструментом, який може бути використаний як в цілях первинної діагностики пограничних станів, особливо в цілях об'єктивізації динаміки стану в клініці невротичних розладів, так і для виявлення «групи ризику» при профвідборі і профперегляд осіб, що працюють в особливо важких умовах, тобто бути корисним для одного з напрямів медичної психології – психопрофілактики.
2.2. Аналіз та узагальнення результатів дослідження.
В ході експериментального дослідження нами було опитано 24 учня 11-го класу ЗОШ №5 та 19 учнів 8-го класу тієї ж школи. Загальна кількість опитуваних складала 43 учні. Вік учнів 8-го класу 13-14 років, а 11-го класу 16-17років. Результати проведеного дослідження показали, що в учнів 8-го класу рівень невротизації вище норми зареєстрований у 26% опитуваних, рівень психопатизації вище норми зареєстрований у 42,5%, і нормальний рівень за обома шкалами у 31,5%. У свою чергу високій рівень за шкалою невротизації в учнів 11-го класу зареєстрований у 29,1%, за шкалою психопатизації у 20,9%, і нормальний рівень за обома шкалами у 50% учнів.
Опрацювавши дані отримані за допомогою опитувальника РНП, ми прийшли до висновку, що виставлена нами гіпотеза підтверджується, про те, потребує детальнішого вивчення на більшому контингенті школярів різного віку та з використанням більшого пакету методик спрямованих на діагностику рівня невротизації, наявності невротичної симптоматики і т.п.
Також хотіл б звернути увагу, що серед учнів 8-го класу відсоток тих підлітків показники яких за шкалою психопатизації є вище норми або високі складає 42,5%, а в свою чергу в 11-му класі тільки 20,9% учнів мають вищі норми або високі показники за даною шкалою.
Бібліографія
1. Ганнушкин П. Б. “Клиника психопатий, их статистика, динамика”, М., 1964;
2. Єнікеева Д. Д. “Популярные основы психиатрии”, Д., “Сталкер”, 1997;
3. Карвасарский Б. Д. “Неврозы”. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медецина, 1990.
4. Карвасарский Б. Д. “Психотерапия”, М., “Медицина”, 1985;
5. Кискер К. П. и др. “Психиатрия. Психосоматика. Психотерапия”, М., “Алетейа”, 1999;
6. Леонгард К. “Акцентуированные личности”, Ростов н/Д., “Феникс”, 1997;
7. Личко А. Е. “Психопатии и акцентуации характера у подростков”, Л., 1983;
8. “Неврозы: экспериментальные и клинические исследования”, Л., “Наука”, 1989;
9. "Психология: словарь", изд. "Политиздат", М., 1990;
10. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих, клінічний посібник, РФВ «АРСІС ЛТД» Харків;, 2000р.
11. Психотерапия детей и подростков, під редакцією Х.Ремшмідта, вид-во «Мир»,М, 2000.
12. Диагностика и лечение тревожных расстройств (Руководство для врачей), під.ред Александровського Ю.А, American Psychiatric Press,Inc.
13. В.П. Петрунек, Л.Н. Таран, Нелёгкий шаг к юности, М; «Педагогика»1984р.
14. Ю.В. Попов, В.Д.Вид, Современная клиническая психиатрия – М.: «експертное бюро - М», 1997. – 496с.
15. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. Т.1. Пер. з англ. – М.: Медицина, 1994, 672с.
16. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. Т.2. Пер. з англ. – М.: Медицина, 1994, 528с.
17. Телешевская М.Э. Неврастения. – К.: Здоров’я, 1988. – 168с.
18. Лакосина Н.Д. Трунова М.М. Неврозы, невротические развития личности и психопатии: Клиника и лечение. – М.: Медецина, 1994. – 192с.
19. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медецина, 1987. – 304с.; ил.
20. Свядощ А.М. Неврозы. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Медецина, 1982. – 368с.
21. Айрапетянц М.Г. Вейн А.М Неврозы в експерименте и в клинике. М.: Наука, 1982.
22. Клиническая психиатрия/ Бачериков Н.Е., Михайлова К.В., Гавенко В.Л. и др.; Под ред. проф. Н.Е. Бачерикова. – К.: Здоров’я, 1989.- 512с.
23. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста: Руководство для врачей: изд.2-е перераб. и доп. – М.: Медецина, 1995. – 560с., ил.
24. Хезлем М.Т. Психіатрія: Вступний курс\ Пер. з англ. – М.: „Фірма”Видавництво АСТ”, Львів: Ініціатива, 1998. – 624с.
25. Ремшмидт Х. "Подростковый и юношеский возраст" // Мир 1994 г.
26. «Психология современного подростка» під ред. Д. І.Фельдштейна. - М.: Педагогіка, 1987 р.
27. Поліванова Л.Б. "Психологическое содержание подросткового возраста"// Вопросы психологии N5 1992 .
28. Чайченко Г.М, Харченко П.Д Физиология высшей нервной деятельности:. – Киев: Вища школа., 1981.