Нагадаймо основні умови підготовки до писання на дошці.
1. Класна дошка має бути гладенькою, бо від її якості залежить написання зразків літер. Бажано, щоб вона була коричневого, чорного або темно-зеленого кольору.
2. Дошка повинна бути розкреслена за зразком зошита відповідно класу, із збільшенням графічної сітки в 10—15 разів для того, щоб учням, які сидять за останніми партами, було добре видно зразки (див. § 4, мал. 17). Зразки, написані вчителем, мають бути такими, як і в зошиті, що полегшить дітям сприймання письма за допомогою зорового фактора, отже, вони правильніше відобразять зразки у своїх зошитах.
Слід зазначити, що лінолеум має бути приклеєний до дерев'яної дошки столярним клеєм так, щоб не залишались порожнини, заповнені повітрям, бо поверхня дошки може відбуватися. Збоку до дошки повинні бути прибиті рейки, а внизу ящичок для крейди та губки.
Погано, коли дошка в класі зовсім не розкреслена. В такому випадку вчителеві щоразу перед уроком треба креслити лінії
крейдою, а це забирає багато часу; лінії, накреслені похапцем, нерівні і нечіткі, внаслідок чого зразки букв можуть бути спотворені, деформовані, що пізніше відіб'ється на якості письма дітей.
3. Учитель повинен сам добре знати розліновку, навчити дітей правильно орієнтуватися в ній і безпомилково називати лінії (див. § 2, мал. 10—12).
4. Треба підготувати крейду до писання на дошці. Щоб вона не ламалась, її слід висушити, а кінчик прямокутника застругати ножем до конічної форми (як олівець).
5. Крейду тримають трьома пальцями: великим, вказівним та середнім. Натиск на крейду слід регулювати вказівним пальцем, який знаходиться зверху на крейді, а великий і вказівний пальці — злегка зігнуті в напрямі долоні.
6. Учитель мусить підготуватися до занять з письма, тобто потренуватися на класній дошці. До цього слід зробити гімнастику для руки і пальців (вільні рухи), на око позначити пропорцію елементів .букв, установити постійне положення корпусу під час писання зразків.
Стояти доцільно лівим боком до дошки, злегка спираючись на неї лівою рукою, а правою писати трохи вище рівня своїх плечей. Таке положення вчителя біля-дошки дає змогу учням з будь-якої точки класу бачити весь процес писання на дошці, що є однією з основних передумов навчання дітей письма.
Крім цього, вчитель мусить дотримуватися таких правил . методики:
під час письма стежити, як сприймають учні вивчений матеріал; вимагати, щоб вони обов'язково стежили за рухом його руки та слухали пояснення;
писати в середньому темпі. Повільно писати на дошці не можна, бо в учнів складається враження, що вчитель виводить кожну літеру окремо, підправляючи її. Слідом за вчителем учні можуть повторювати такі його дії у зошитах, що неприпустимо;
пишучи на дошці елементи або букви чи слова, вчителеві не слід витирати чи підправляти ганчіркою невдало написане, бо діти будуть витирати гумкою, а то й пальцем неправильно написане в зошиті, забруднюючи сторінку;
під час написання на дошці зразка елемента чи букви необхідно коментувати письмо: звідки починаємо писати, як продовжуємо, де закінчуємо. Цьому слід надавати особливої уваги, оскільки брак пояснень утруднює мислення дітей, яке органічно пов'язане з мовленням. Однак пояснення не слід перевантажувати, бо діти чують, але відразу «багато слів» не сприймають;
запис зразка на дошці не можна виконувати до початку
уроку. Його слід писати лише на уроці перед учнями, щоб вони мали змогу спостерігати за процесом письма. Таке спостереження разом з коментарем сприяє глибшому засвоєнню матеріалу;
при писанні на класній дошці вчитель повинен пам'ятати, що це зразок для запису в зошиті. Порядок розміщення букв, слів, речень на дошці і в зошиті має бути бездоганним;
щоб письмо вчителя на класній дошці відповідало методичним вимогам, слід дотримуватись такої умови, як спрямування зору вперед, у ту точку, до якої треба вести крейду.
На уроках письма в першокласників закладаються основи не тільки почерку, а й грамотності. Враховуючи важливість письма, кожен учитель мусить дбати про формування в учнів правильних графічних навичок.
Учитель має постійно пам'ятати на уроках в 1—4 класах ще про один з важливих факторів успішного опанування учнями каліграфічним письмом — запобігання неуспішності. Воно здійснюється безпосередньо через письмо на класній дошці (наприклад, визначення під час письма звукового складу простих слів, правопис яких не розходиться з вимовою, тощо).
Для того щоб переконатись у глибокому засвоєнні учнями нового матеріалу, слід після написання вчителем на дошці елементів, букви чи слова викликати учня до класної дошки. Він має повторити в письмі те, що написав учитель, і прокоментувати написане. Учні всього класу в цей час уважно стежать за процесом письма і поясненням свого однокласника. Пишучи на дошці, учень може припуститися графічних помилок, для усунення яких необхідно викликати до дошки іншого учня. Він вказує на ці помилки і сам пише правильно. Такий прийом дуже корисний, бо він активізує роботу всього класу і одночасно сприяє запобіганню помилок, спонукає дітей до свідомого засвоєння нового матеріалу. Крім того, вчитель раціонально використовує час на уроці, йому значно менше доводиться виправляти помилок у зошитах, а отже, він досягає мети уроку.
Спостереження за уроками та аналіз написаного учнями дають підставу вважати, що переважна більшість дітей після запровадження такого прийому успішно засвоює програмовий матеріал, форма написаних ними букв збігається із зразком, в цілому правильно сполучаються букви у складах і словах.
Отже, специфіка роботи вчителя і учня біля класної дошки полягає в тому, що процес навчання графіки письма на уроках граматики і правопису є нероздільним. Він проходить в тісному взаємозв'язку між учителем і учнями класу, що є запорукою успіху в навчанні каліграфічного письма.