З боку замовника - лісгоспів і керувань лісами, теж є проблеми.
Одна із самих актуальних – підготовка кадрів і наявність техніки. Розраховувати, що лісовпорядження, при передачі програм і баз даних «заодно» навчить фахівців лісгоспів і загальних навичок роботи з комп'ютером, наївно. Це можливо тільки на досвідчених об'єктах. При здачі «електронних матеріалів» у виробничому обсязі в лісовпорядного підприємства для цього не вистачить ні людей, ні техніки. Та й нерозумно лісгоспам посилати своїх фахівців за сотні кілометрів вивчати WORD, Lexicon чи правила роботи в Інтернету. Навчання загальним навичкам роботи з комп'ютерними програмами прийдеться організовувати заздалегідь (!) і на місцях. Тим більше що наступна технічна допомога буде надходити, швидше за все, через Інтернет. І тут витрати на навчання фахівців лісгоспів і супровід програмних систем будуть назад пропорційні якості програмних продуктів, тобто фактичним витратам на їхню розробку.
Нарешті, не менш важлива задача – зробити кінцевого користувача (лісничого) зацікавленим у точності вихідної і внесеної їм інформації. Що витерпить папір, того ГІС - технологія не пропустить. Тут дуже багато проблем, але це тема окремої розмови.
Використана література:
· Про проблеми впровадження ГІС у лісове господарство. ГІС - Асоціація, Информацион-ний бюлетень, № 1 (18), 1999, с. 20