Мінералокортикоїди беруть участь у регуляції мінерального обміну і перш за все рівня натрію та калію в плазмі крові. Особлива роль належить альдостерону, який підсилює реабсорбцію іонів натрію та хлору в канальцях нефро-нів і зменшує всмоктування іонів калію. Альдостерон має властивість підвищувати артеріальний тиск внаслідок збільшення концентрації натрію в крові та в тканинній рідині.
Статеві гормони надниркових залоз впливають на розвиток статевих органів у дитячому віці, тобто на стадії, колифункція статевих залоз ще слабо виявлена. Вони сприяють розвитку вторинних статевих ознак (волосся на обличчі, тілі, тип оволосіння, розвиток і форма молочних залоз тощо).
Гіпофункція кіркової речовини надниркових залоз веде до розвитку бронзової (адісонової) хвороби, яка проявляється бронзовим забарвленням шкіри на шиї, обличчі та верхніх кінцівках, підвищеною стомлюваністю, зниженням опірності організму інфекційним захворюванням.
При гіперфункції кіркової речовини надниркових залоз змінюються вторинні статеві ознаки. У жінок може з'явитися борода, припинитися менструація тощо.
Ендокринна частина підшлункової залози представлена особливою залозистою тканиною — панкреатичними острівцями (острівцями Лангерганса), в яких виробляються гормони інсулін і глюкагон.
Інсулін регулює вуглеводний обмін. Він сприяє утилізації глюкози в клітинах, а також перетворенню її на глікоген, який депонується в печінці та м'язах. Крім того, інсулін бере участь у білковому (стимулює синтез білка) та жировому (сприяє утворенню вищих жирних кислот із продуктів вуглеводного обміну) обмінах.
Глюкагон також бере участь у вуглеводному обміні, але виконує дію протилежну інсуліну. Під впливом глюкагону глікоген печінки розщеплюється до глюкози, отже, глюкагон сприяє підвищенню концентрації глюкози в крові.
Нормальна кількість глюкози в плазмі крові становить 4,45—6,65 ммоль/л (80—120 мг%).
При гіпофункції ендокринної частини підшлункової залози розвивається цукровий діабет (цукрове сечовиснаження). Основними ознаками цього захворювання є підвищений рівень глюкози в плазмі крові (до 44,0 ммоль/л — 800 мг %) — гіперглікемія та виділення її з сечею — глюкозурія. У таких хворих спостерігаються збільшене витрачання білків і жирів як енергетичних речовин, нагромадження продуктів неповного окислення жирів — кетонових тіл, які спричинюють зрушення реакції крові в кислий бік — ацидоз.
Гіперфункція панкреатичних острівців, а також уведення в організм великих доз інсуліну призводять до значного зменшення концентрації глюкози в крові та гіпоглікемічного або інсулінового шоку. Явища шоку швидко знімаються введенням розчину глюкози.
Статеві залози. До статевих залоз належать яєчка у чоловіків і яєчники у жінок. Внутрішньосекреторна частина статевих залоз виробляє статеві гормони, які надходять у кров і лімфу. У внутрішньосекреторній частині цих залоз утворюються чоловічі та жіночі статеві клітини — сперматозоїди у чоловіків і яйцеклітини у жінок.
Утворення статевих гормонів у статевих залозах перебуває під контролем аденогіпофіза.
Чоловічі статеві гормони (андрогени) — тестостерон і андростерон — стимулюють ріст і розвиток статевого апарату, вторинних чоловічих статевих ознак і появу статевих рефлексів. У чоловіків під впливом андрогенів починається утворення та виділення сперматозоїдів. Андрогени впливають на функціональний стан центральної нервової системи, збільшують утворення білка, особливо в м'язах, зменшують кількість жиру в організмі, підвищують основний обмін та ін.
Жіночі статеві гормони (естрогени) синтезуються в зернистому шарі фолікулів, а також в їхній внутрішній оболонці. У жовтому тілі, яке розвивається на місці фолікула, що лопнув, виробляється гормон прогестерон.
Естрогени стимулюють ріст жіночих статевих органів, зумовлюють розростання ендометрію (внутрішнього шару матки), сприяють розвитку вторинних жіночих ознак і появі статевих рефлексів. Прогестерон забезпечує нормальний перебіг вагітності.
І чоловічі, і жіночі гормони утворюються як у чоловічих, так і в жіночих статевих залозах, але не в однакових кількостях.
Використана література: