Волошка синя— Centaurea cyanus L.
Однорічна або дворічна сіро-пухнаста трав'яна рослина. Стебло пряме, гілчасте, заввишки 30—80 см. Листки лан-цетолінійні, нижні — черешкові, верхні — сидячі. Квітки зібрані в суцвіття — кошики на довгих ніжках, крайові квітки лійкоподібні, сині, нерівномірно п'ятизубчасті, а середні — трубчасті, фіолетові, з тичинками і маточкою. Плід — сім'янка з коротким чубком з цупких волосинок.
Цвіте з травня до серпня.
Росте на пісках і супісках як бур'ян серед посівів жита, пшениці, льону, рідше на парових полях.
Райони поширення — вся територія СРСР (крім посушливих зон і Крайньої Півночі).
Збирають і заготовляють переважно на Україні, в. Білорусії, Краснодарському краї, Архангельській і Вологодській областях, Західному Сибіру.
Для виготовлення ліків використовують квітки волошки.
Збирають у липні—серпні достиглі яскраво-сині крайові лійкоподібні квітки, спочатку відривають цілі квіткові кошики, а потім з кошиків висмикують віночки крайових синіх квіток, намагаючись не зачепити внутрішні трубчасті квітки (вміст останніх у незначній кількості допустимий). Побляклі віночки викидають. Зібрані віночки негайно сушать у затемненому приміщенні, що добре провітрюється, розтрусивши віночки тонким шаром на папері або чистому рядні і часто перетрушуючи з метою збереження натурального кольору.
У квітках є глюкозиди центаурин і цикоріїн, ефірна олія, гіркі речовини, барвники, мінеральні солі, дубильні, білкові речовини, сапоніни.
У науковій медицині експериментально встановлено сечо- і жовчогінну дію волошки.
Любисток лікарський — Levisticum officiiiale Koch.
Багаторічна трав'яна рослина. Стебло кругле, трубчасте, заввишки до 2 м, порожнисте, голе, вгорі гілчасте. Листки двічі пірчасторозсічені, надрізано-зубчасті, глянцеві, великі. Квітки дрібні, світло-жовті, зібрані на кінцях стебла і гілок у круглі зонтики, оточені біля основи багатолистими обгортками. Плід — довгасто-овальна сім'янка. Вся рослина дуже пахуча, на смак — гостро-пряна
Цвіте у червні—липні.
Росте на вологих грунтах, на городах, полях, у садах.
Район поширення — Україна.
Для виготовлення ліків використовують корені любистку.
Збирають корені восени, старанно очищають від землі, нанизують на мотузок і сушать на вільному повітрі, у теплому приміщенні, на печі; зберігають у закритих коробках у сухому місці, бо корінь любистку вбирає вологу і приваблює комах.
Містить ефірну олію (терпенол), жир, крохмаль, камедь, цукор, яблучну і ангелінову кислоти, смоли. У народній медицині відвари і настої використовують для лікування серця, водянки, як сечогінний і відхаркувальний засіб.
Застосовують: 1) як сечогінний засіб при набряках серцевого походження — відвар 2 столових ложок кореня любистку на 1 л води п'ють по 1 склянці 4—5 разів на день;
2) як відхаркувальний засіб — відвар з 2 столових ложок подрібненого кореня на 2 склянки води п'ють по 1/2 склянки 3 рази на день.
Рута пахуча — Ruta graveolens L.
Багаторічна сірувато-зелена, дуже запашна рослина. Стебло пряме, гілчасте, гладке, заввишки 30—100 см. Листки чергові, довгасто-яйцевидні, злегка м'ясисті, сірувато-зелені, двічі або тричі пірчасторозсічені, з крапчастими залозками, що просвічують. Квітки зеленувато-жовті на коротких квітконіжках, зібрані в щитковидну волоть. Запах ароматичний, смак гострий, пряний, гіркий.
Цвіте в червні—липні і частково в серпні.
Росте у дикому вигляді в Криму, культивується на городах і в садах, також переважно в Криму.
Для виготовлення ліків використовують листки рути.
Збирають тільки листочки на початку цвітіння (червень—липень).
Сушать на вільному повітрі в затінку. Висушені листки дуже запашні.
Рута — одна з найдавніших лікарських рослин.
У народній медицині застосовують у випадку хвороб серця, розладу нервової системи, маткових кровотеч, при суглобовому ревматизмі та ішіасі.
Рута пахуча містить глюкозид рутин, ефірну олію, гіркоту, рутові і яблучні кислоти 0,5—1 % кумариноподібних сполук, ароматичні кетони, алкалоїд кокуксагін та ін.
В гомеопатії руту використовують при спазматичних захворюваннях шлунково-кишкового тракту і як заспокійливий засіб. Рута належить до сильнодіючих засобів і тому треба додержувати вказівок щодо дозування.
В аптеках є препарат рутин (належить до вітаміну Р), який застосовують у випадку порушеної проникності судин, а також для профілактики при лікуванні дикумариноподібних та іншими антикоагулянтами.