При цьому виникає думка про важливе значення індивідуальної схильності до ЗН, обумовленої тими або іншими біологічними характеристиками організму, включаючи генетичні особливості організму, або фактори середовища, включаючи шкідливі звички, умови харчування, фонові незлоякісні захворювання і т. ін.
Виявлення основних факторів індивідуальної схильності дало б можливість виявити осіб, що є особливо схильними (або навпаки, особливо стійкими) до розвитку злоякісних новоутворень, що може стати основою для цілеспрямованого планування медико-біологічної профілактики раку у якості важливого доповнення до технічних заходів профілактики . Зокрема, це зробило б можливою відповідну професійну орієнтацію, професійні рекомендації по корекції способу життя, концентрацію зусиль онкологів на ранній діагностиці ЗН у першу чергу у осіб з підвищеною вірогідністю захворювання, а також проведення різноманітних оздоровчих заходів перед усім у групі особливо підвищеного онкологічного ризику.
Слід виділити декотрі істотні особливості схильності до ЗН порівняно з декотрими професійними захворюваннями.
Перша особливість пов’язана з тим, що рак, індукований впливом будь-якого професійного фактору, не відрізняється від свого “двійника”, що розвинувся під впливом інших екзогенних факторів (наприклад, паління) або спонтанно. Це означає, що при аналізі індивідуальних особливостей тих, хто захворів раком, ми маємо справу з особою, у котрої професійна етіологія хвороби лише більш або менш вірогідна. Таким чином, отримана інформація не обов‘язково характеризує фактори схильності до розвитку саме того ЗН, що пов‘язане з впливом канцерогену, що нас цікавить.
З цими труднощами пов‘язане принципово важливе питання про те, що саме потрібно виявити та що грає вирішальну роль: індивідуальна чутливість до дії конкретного канцерогену або ж схильність клітин даного організму до малігнізації під впливом багатьох або навіть будь-яких потенційно канцерогенних стимулів. У першому випадку можна подумати про індивідуальні відмінності фізіологічних та біологічних механізмів, що контролюють токсикокінетику канцерогенної речовини, тобто можливість утворення критичної концентрації його в клітині-мішені за заданих умов експозиції, а також метаболічну детоксикацію, або, навпаки, метаболічну активацію цієї речовини, тобто біотрансфармацію його в продукт, що безпосередньо має канцерогенну активність. У другому випадку можна припустити ті або інші особливості молекулярних механізмів репресії онкогенів, репарації пошкодженої ДНК і т. ін.
Відмінність механізмів не може не означати принципової відмінності факторів індивідуальної схильності. Якщо у першому випадку основну роль повинні грати фактори, більш або менш специфічні для чутливості до певного канцерогену або групі канцерогенів, то у другому- фактори загальні для усіх раків або, можливо, для раків певних органів, незалежно від фактору, що їх індукує. Так, N-гідроксилювання є, за певними даними, основним ланцюгом метаболічної активації ароматичних амінів, що викликають розвиток раку сечового міхура, у той час, як ацетилювання- найістотнішим ланцюгом метаболічної детоксикації. Є дані про те, що фенотип “повільного ацетилятору” збільшує схильність до утворення цих пухлин, у тому числі професійних. Є підстави очікувати, що фенотип високої здатності до N-гідроксилювання грає також роль, що веде до схильності. У той же час немає особливих підстав пов‘язувати з цими метаболічними фенотипами відмінності сприйняття дії інших канцерогенів, що підлягають біотрансформації за іншим шляхом. Наприклад, у біотрансформації канцерогенних ПАВ ключову роль грає активність арилгідрокарбонгідроксилази, що вказує на можливий напрямок пошуку відповідного маркеру чутливості до їх дії.
Певні пухлини, що рідко зустрічаються, мають конкретні генетичні риси. Однак, для таких пухлин, як рак легень, шлунку, шкіри, грудної залози ..., що дають найбільшу частину випадків ЗН та більшість з котрих є важливими також у структурі виробничо-обумовленої онкологічної захворюваності, значно більш важливим є питання чи залежить ризик їх виникнення від широко розповсюджених варіантів “нормального” фенотипу людини. Маркерами таких варіантів можуть бути, наприклад, групи крові, антигени тканинної гістосумісності HLA або характеристика дерматогліфів. Така робота була проведена на базі Науково-інженерного центру екологічної безпеки Уральського відділення РАН [24]. Отримані ними дані свідчать про те, що: 1)між хворими на рак легень або шлунку промислового міста та не хворими раком жителями того ж міста (при вирівнюванні груп за статтю, віком, національністю, шкідливими звичками та професією) існують певні генетичні відмінності; 2)показано, що розпізнавання цих відмінностей з ціллю прогностичної вірогідності онкологічного захворювання більш надійне за особливостями дерматогліфіки, ніж за антигенами системи HLA. Але результатів такого типу існує ще дуже мало, тому не можна використовувати такі судження як певний постулат.
Висновки.
Узагальнюючи усе вище сказане, слід зазначити, що детальний аналіз літературних джерел з даної проблеми та оцінка ситуації з різних питань та сторін даної проблеми у світі та на Україні вказує на те, що на сьогодення надзвичайно актуальним є дослідження канцерогенної дії потенційно-токсичних хімічних речовин, засобів та заходів щодо її профілактики.
Особливої уваги людство приділяє знаходженню адекватних швидких та порівняно недорогих шляхів виявлення хімічних речовин, що мають канцерогенні властивості; встановленню адекватних ГДК та ГДД для канцерогенних сполук, що будуть враховувати природно-кліматичні та промислово-економічні властивості відповідних регіонів; намагається вирішити нові проблеми розгляду підходів до нормування хімічних забрудників навколишнього середовища з точки зору медичної екології; вивчає сумарне навантаження на організм канцерогенних та неканцерогенних агентів навколишнього середовища і перед усе хімічних сполук, що модифікують процес канцерогенезу. На даному історичному етапі виявляється доцільним вести подальші широкі дослідження, що будуть розвивати ці напрямки.
Виявлення основних факторів індивідуальної схильності (як вже зазначалось вище) дає можливість виявити осіб, що є особливо схильними (або навпаки, особливо стійкими) до розвитку злоякісних новоутворень, що може стати основою для цілеспрямованого планування медико-біологічної профілактики раку у якості важливого доповнення до технічних заходів профілактики [24].
Серед проблем, що постали зараз перед фахівцями з вирішення проблем професійного раку на Україні , основними слід вважати:
- удосконалення обліку та реєстрації випадків злоякісних новоутворень з урахуванням канцерогенонебезпечних технологій та хімічних канцерогенів;
- встановлення критеріїв ранжування підприємств основних галузей народного господарства з позицій їх канцерогенної небезпечності;
- розробку науково обгрунтованих рекомендацій по удосконаленню профілактичних медичних оглядів робітників онконебезпечних виробництв та інших заходів профілактики професійного раку з урахуванням рівнів канцерогенного ризику.
Для цього слід проводити. вивчення сучасного стану проблеми професійного раку у населення України; розробити з урахуванням міжнародного досвіду науково обгрунтований перелік онконебезпечних виробництв та професій;. розробити клінічні та епідеміологічні критерії для вдосконалення переліку професійних онкологічних захворювань; розробити та спробувати спільно з національним канцер-реєстром систему виявлення та реєстрації професійного раку; провести оцінку умов праці як факторів ризику виникнення злоякісних пухлин для обгрунтування заходів первинної профілактики професійного раку.
Список використаної літератури.
Додатки
| Методи, що широко використовуються | Загальні стислі дані про метод | Переваги тесту | Недоліки тесту | Маркети мутагенної дії хімічних речовин, що тестується |
| Тести на мутагенність з використанням бактерій | Використ. Salmonella typhimurium/ або Escherichia coli/ мікросоми..Існує 3 класи бактеріальних тестів:1)ті, що дозволяють виявити зворотні мутації;2)ті, що дозволяють виявити прямі мутації;3)ті, що мають недостатність по репарації ДНК. | 1)швидкий поділ одноклітинних організмів; 2) добре вивчена генетика та біохімія бактерій; 3)високий ступінь доступності геному бактерій; 4)позитивний результат свідчить про те, що речовина є потенційно мутагенною або канцерогенною для ссавців | 1)відсутність безумовної кореляції між мутагенністю та кнцерогенністю факторів;2)нездатність виявити хімічні речовини, що викликають рак не в результаті пошкоджень ДНК;3)не виявляє геномні порушення;4)штучність методу, що проходить у пробірці та з застосуванням S9, що не відображають реальної метаболічної ситуації в печінці. | Мутація his- до his+ для Salmonella typhimurium та trp- до trp+ для Escherichia coli: 1)заміна пар основ; 2)зсув рамки зчитування |
| Дослідження генотоксич-ності з вико-ристанням дріжджів | Застосовуються дріжджі Saccharomyces cerevisiae та Saccharomyces pombe | 1) еукаріотична організація хромосом; 2)можливість оцінки багатьох кінцевих подій; 3)низька вартість тесту при високій ефективності | 1)потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців;2) зваження на особливості будови клітини дріжджів | Генетичні події:1)точкові мутації в хромосомах та мітохондріальних генах; 2)рекомбінація (як між-, так і внутрішньогенна); 3)анеуплоідія в процесі мейозу та мітозу-при цьому виникають візуальні зміни кольору колоній, що легко виявляються |
| Позаплано-вий синтез ДНК у клітинах ссавців, що тестуються | Метод полягає у культивуванні клітин ссавців (частіше гепатоцити щурів або первинні фібробласти + мікросомальні ферменти печінки) на предметних шкельцях, обробка їх ДНК пошкоджуючим агентом у середовищі, де є Н3-тимідин і наступним спостереженням за включення радіоактивної мітки в процесі ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації) в клітині | 1)швидке наглядне виявлення уражень геному клітин ссавців; 2) швидкість та зручність проведення тесту | 1)не дозволяє виявити початкові порушення; 2)не дозволяє встановити наслідки репарації | ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації та включенні радіоактивної мітки)- візуалізація зерен, що отримують при певній обробці препарату та проведенні ауторадіографії |
| Цитогенетичні порушення та сестринські хроматидні обміни in vitro | Використовується СНО-первинна лінія фібробластів, виділених з яєчників китайського хом‘ячка або лімфоцити периферійної крові людини | 1)швидкість проведення тесту; 2) наочність | 1)велика залежність від кваліфікації персоналу; 2) велика залежність від якості препаратів | Ідентифікація хромосоминх аберацій, підрахування СХО |
| Тести на індукцію мутацій у клітинах in vitro | Використовують багато типів клітин (клітини людини, щура, миші, хом‘ячка) та різні селективні системи. | 1)швидкість проведення тесту; 2)можливість проведення тесту безпосередньо на клітинах людини | Складність відтворення в умовах in vitro- як у якісному, так і в кількісному відношенні- метаболічної активації, що відбуається у тканинах in vivo. | Прямі та зворотні мутації |
| Використання вищих рослин для виявлення мутагенних хімічних речовин | Частіше застосовується 10 видів вищих рослин у 25 різних тест-системах:1)тести на індукцію пошкоджень мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців корінців або пилкових трубок ячменю, кінського бобу, цибулі, традесканції); 2)тести на індукцію аберацій мейотичних хромосом (материнські клітини пилку)3)тести на індукцію генних мутацій у специфічних або множинних локусах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia) | 1)цитогенетичні тести на рослинах характеризуються швидкістю та дешевизною; 2)вони не потребують складного лабораторного обладнання; 3)дозволяють виявити різноманітні генетичні порушення | 1)значна частина протестованих хімічних сполук проявила свою мутагенну дію лише у якійсь одній рослинній тест-системі;2)немає достатніх даних про немутагенні речовини; 3)мало даних про метаболізм ксенобіотиків у рослині; 4)наявність фундаментальних відмінностей у будові клітин рослин та клітин ссавців (наявність міцної целюлозної оболонки у клітинах рослин); 5)відмінність протікання мейозу та гаметогенезу у клітинах рослин та клітинах ссавців | Пошкодження мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців коренців або пилкових трубок), аберації мейотичних хромосом (материнські клітини пилку), мутації у специфічних або множинних локуах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia |
| Тест на зчеплені зі статтю рецесивні летальні мутації у дрозофіли | У Drosophila melanogaster проводиться тест на зчеплені з Х-хромосомою рецесивні леталі, при котрому враховують | 1)критерій, за котрим визначається виникнення мутацій є дуже об‘єктивним: висновки грунтуються на тому, чи присутній чи відсутній один з класів самців у поколінні F2; 2)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 3)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila | 1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; 2)можлива помилкова класифікація речовин у результаті невірно проведених тестів | Підрахування індукованих летальних мутацій |
| Цитогенетичні тести in vivo: метафазний аналіз клітин кісткового мозку та мікроядерний тест | Дослідження проводять з використанням кісткового мозку китайського хом’яка, мишей, щурів молодих статевозрілих тварин | 1)умови дослідження in vivo значно ближче до ситуації, що є у людини; 2) немає потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців. | 1)мікроскопічинй аналіз хромосомних аберацій у метафазних клітинах до декотрого ступеню суб‘єктивний; 2)методи in vivo не мають такої високої чутливості, як тести in vitro | 1)хромосомні аберації в метафазах мітотичного поділу клітин тканин, що проліферують; 2)мілкі ядра в інтерфазі, що утворилися з ацентричних фрагментів хромосом або цілих хромосом |
| Тест на індукцію домінантних летальних мутацій | Запліднені яйцеклітини від самок, що спарюють з молодими статевозрілими мишами-самцями, які обробляються хімічними речовинами, що тестуються | 1)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 2)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila | 1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; | 1)аналіз постімплатанційної смертності; 2)врахування пост- та доімплатанційних втрат |
. Таблиця2