Національний університет
“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”
Факультет природничих наук
Кафедра екології
Сучасний стан досліджень з проблеми канцерогенної дії потенційно-токсичних хімічних речовин
Кваліфікаційна робота
на здобуття академічного звання
магістра екології
Пальоної Ірини Василівни
Науковий керівник –
професор
доктор медичних наук
академік НАН України
І.М.Трахтенберг
Київ-1998
План
стор. | ||
Вступ | 3 | |
Розділ 1. Загальні уявлення про канцерогенну дію потенційно-токсичних хімічних речовин. | ||
1.1.Канцерогенез. Канцерогени. Принципи класифікації канцерогенних речовин. | 4 | |
1.2.Характеристика канцерогенної дії хімічних сполук. | 5 | |
1.2.1. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. | 5 | |
1.2.2. Ароматичні азосполуки. | 7 | |
1.2.3. Ароматичні аміносполуки | 7 | |
1.2.4. Нітрозосполуки та нітраміни. | 8 | |
1.2.5. Метали, металоїди, азбест | 9 | |
1.2.6. Природні канцерогени. | 10 | |
1.2.7. Онкогенна дія полімерних металів. | 10 | |
1.3.Молекулярно- біологічні механізми дії хімічних канцерогенів. | 12 | |
1.4.Модифікуючий вплив хімічних факторів навколишнього середовища на канцерогенез. | 15 | |
1.5. Дослідження впливу онкогенних факторів на біоценози. | 16 | |
1.6. Загальні принципи дослідження бластомогенної активації потенційно- токсичних хімічних речовин. | 18 | |
1.7. Сучасні підходи до вивчення дії канцерогенних сполук, що розробляються молекулярною епідеміологією | 19 | |
Розділ 2. Актуальні проблеми сьогодення стосовно питання професійного раку. | ||
2.1.Виробничі канцерогени та здоров‘я населення | 21 | |
2.2.Стан вивчення розповсюдження професійного раку у розвинених країнах та в Україні | 26 | |
2.3.Основні етапи у підході до регламентування канцерогенів. Сучасний стан цієї проблеми на Україні. | 27 | |
2.4.Проблема оцінки канцерогенного ризику впливу хімічних забруднень навколишнього середовища. | 29 | |
Розділ 3. Сучасний стан проблеми профілактики онкозахворювань. | ||
3.1.Проблеми профілактики раку. | 29 | |
3.2. Деякі аспекти індивідуальної схильності до раку у світлі задач онкологічної профілактики. | 31 | |
Висновки. | ||
Список використаної літератури. | ||
Додатки | 45 |
Вступ.
Злоякісні новоутворення-одна з найважливіших медикобіологічних та соціально-економічних світових проблем.
Щодо України, захворюваність та смертність від раку стабільно зростають, ризик їх збільшується у зв’язку з несприятливою екологічною та економічною ситуацією в країні та значним постарінням населення. Рак є причиною більше 15% усіх смертей в Україні, поступаючись лише смертності від серцево-судинних захворювань, 35% померлих від раку- особи працездатного віку. Вважають, що до 85-90% усіх випадків раку визначається впливом канцерогенів навколишнього середовища [27,20] : з них 70-80% пов’язують з хімічними (головним чином поліароматичними вуглеводнями-ПАВ та нітрозамінами НА) та 10% радіаційними факторами [6].
За таких умов виникає ситуація, коли людина намагається максимально захистити себе та свою спільноту від несприятливої дії канцерогенів навколишнього середовища.
Так, завдяки стрімкому розвитку НТР, у світі щорічно з’являється 300 тис. нових сполук , які входять у наш побут, виробничі процеси, навколишнє середовище та т.ін. При цьому людина прагне виокремити з цієї маси канцерогенні сполуки та знизити їх вміст у оточуючому її середовищі до рівнів, що відповідають максимально можливим нешкідливим для неї та навколишнього середовища. На цьому фоні виникає потреба знаходження адекватних, швидких та порівняно недорогих шляхів виявлення хімічних речовин, що мають канцерогенні властивості; встановлення адекватних ГДК та ГДД для канцерогенних сполук, що будуть враховувати природно-кліматичні та промислово-економічні властивості відповідних регіонів; постають нові проблеми розгляду підходів до нормування хімічних забрудників навколишнього середовища з точки зору медичної екології; виникає необхідність вивчення сумарного навантаження на організм канцерогенних та неканцерогенних агентів навколишнього середовища і перед усе хімічних сполук, що модифікують процес канцерогенезу.
На даний момент для України однією з найважливіших проблем у вирішенні питання професійного раку є створення методичних основ вивчення ролі умов праці, зокрема впливу на працююче населення канцерогенонебезпечних речовин та факторів, у виникненні злоякісних новоутворень, формуванні онкологічної захворюваності в Україні, вдосконалення критеріїв встановлення діагнозу "професійний рак" та системи заходів з первинної профілактики злоякісних новоутворень.
Для цього необхідними є:
1. Розробка методичних основ виявлення та реєстрації професійно обумовлених злоякісних новоутворень.
2. Розробка методичних основ оцінки ролі умов праці як факторів ризику виникнення злоякісних пухлин.
3. Розробка системи заходів з первинної профілактики професійного раку.
Втілення в практику цих завдань буде сприяти оздоровленню умов праці на онконебезпечних підприємствах, підвищенню рівня медичного забезпечення робітників онконебезпечних виробництв та професій, розробці адекватних управлінських рішень та заходів щодо зниження ризику виникнення та рівнів розповсюдження онкологічних захворювань серед населення.
Розділ 1. Загальні уявлення про канцерогенну дію потенційно-токсичних хімічних речовин.
1.1.Канцерогенез. Канцерогени. Принципи класифікації канцерогенних речовин.
Комітет експертів ВООЗ дав наступне визначення поняття “канцероген”. “Канцерогеном (фізичним, хімічним або вірусним) називають агент, що може викликати або прискорювати розвиток новоутворення, незалежно від механізму (або механізмів) його дії або ступеню специфічності ефекту. Канцероген- це агент, що у силу своїх фізичних або хімічних властивостей може викликати незворотну зміну або пошкодження у тих частинах генетичного апарату, які здійснюють гомеостатичний контроль над соматичними клітинами”[ВООЗ,1979]. В наш час твердо встановлено, що пухлини можуть викликатися хімічними, фізичними або біологічними агентами.
Згідно з класифікацією МАВР хімічні речовини та професійні впливи з точки зору їх канцерогенності для людини поділяються на три групи:
1-ша група- хімічні речовини, група речовин, виробничий процес або професійний вплив, є канцерогенними для людини; до цієї групи відносяться речовини лише за наявності достатніх епідеміологічних доказів, що свідчать про причинний зв‘язок між впливом речовини та виникненням раку; характерні представники цієї групи- 4-амінобіфеніл (ефективний антиоксидант), сполуки миш‘яку, азбест (волокнистий силікат), вінілхлорид, полівінілхлорид.
2-га група- речовини, можливо канцерогенні для людини; до них відносяться сполуки з більш високим (2А) або більш низьким (2В) ступенем доведення їх канцерогенної дії; представники групи 2А- металічний берилій та декотрі його сполуки, акрилонітрил, групи 2В- епіхлоргідрин, 1,4-діоксан, гідрохлорид феназопірину (анальгетик).
3-тя група- речовини, що не можуть бути класифіковані з точки зору їх канцерогенності; характерні представники цієї групи- фторурацил, бензилхлорид, фенобарбітал, стирол, сахарин.
Хімічні канцерогени можуть бути поділені на дві групи в залежності від їх природи. Більшість канцерогенних хімічних сполук мають антропогенне походження. Поряд з ними були виявлені природні канцерогени, не пов‘язані з виробничою або іншою діяльністю людини.
За хімічною структурою канцерогенні речовини належать до різноманітних класів неорганічних та органічних сполук, вони відносяться до: 1) поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ); ароматичних азосполук; 3) ароматичних аміносполук; 4) нітрозосполук та нітрамінів; 5)металів, металоїдів та неорганічних солей.
1.2.Характеристика канцерогенної дії хімічних сполук. |
1.2.1. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. |
Поліциклічні ароматичні вуглеводні- це хімічні сполуки, що виявляються у нафтопродуктах та інших природних багатокомпонентних сумішах. Значна частина ПАВ є хімічними канцерогенами, що індукують злоякісні пухлини молочних залоз, м‘язової та сполучної тканини. До типових ПАВ відносяться 7,12-диметилбензантрацен та бенз(а)пірен (БП), 20-метилхоланрен, 1,2,5,6-дибензантрацен, а також сполуки, що мають гетероциклічні атоми азоту, наприклад 9-метил-3,4-бензакридин та 4-нітрохінолін-N-оксид.
ПАВ добре вивчені на прикладі БП- індикаторної сполуки цієї групи канцерогенів. БП характеризується максимальною відносною стабільністю при різноманітних фізико-хімічних впливах. Він завжди визначається там, де присутні і інші канцерогенні вуглеводні, будучи одним з найбільш розповсюджених та сильних канцерогенних агентів.
До природних абіогенних джерел, що формують природній фон ПАВ, відносять вулканічну діяльність, процеси нафто-, вугле- та сланцеутворення. Встановлена можливість синтезу ПАВ рослинними організмами (зокрема, декотрими злаковими), рядом бактерій (наприклад, Clostridium putride), фітопланктоном.