УРОК З біології
на тему:
“Собаки - вірні друзі людей”
Виховна година, вечір біології
Тема: «Вірні друзі» (із серії «Брати наші менші»).
Мета: узагальнити знання учнів про значення собак у природі та житті людини, вплив діяльності людини на видовий склад та чисельність ссавців; удосконалити вміння школярів розпізнавати породи собак на зоокартинках, листівках, порівнювати їх між собою; виховувати чуйне ставлення до братів наших менших.
Обладнання: фонозаписи творів та пісень про природу, виставка малюнків «Мій улюбленець», зоокартинки порід собак.
Під час підготовки до заходу можна провести конкурс оповідань, віршів про собак, а якщо дозволяють умови — виставку собак з розповідями учнів про своїх домашніх тварин.
1-й учень. У давні часи в Ірландії говорили: «Дім без собаки або кішки — дім без любові та радості». А й справді, для чого люди заводять собак? Є на те різні причини: одні прагнуть мати надійного вартового у дворі, інші — надійного помічника на полюванні, деякі бажають виростити розумного собаку й передати його на службу прикордонникам. А люди похилого віку або самотні заводять собаку для того, щоб мати поруч із собою друга.
Тисячі років собака заслужено користувався славою кращого друга й помічника людини. Письменники, поети, вчені в усі часи та в усіх країнах прославляли собаку за його відданість та любов до людини, яка його виховала.
2-й учень. Собака — перша домашня істота, яка з'явилася біля людини. Предками собаки були різні види вовків.
Приручення собаки відбувалося приблизно 15 тис. років тому, в епоху первісної людини — в кам'яному віці. А нині ми маємо чимало різних порід собак, іноді таких несхожих між собою, що нам важко повірити в те, що вони належать до одного виду. Ну от хоча б для порівняння мексиканська собачка чи-хуа-хуа, яку можна посадити в склянку, й дог або сенбернар величиною з теля.
У наш час усі породи собак поділяються на три основні групи: службові, мисливські й декоративні (кімнатні). (Читає вірш про собаку.)
3-й учень. Углиб Альп можна потрапити через численні перевали. На висоті понад 2 тис. метрів над рівнем моря протягом восьми-дев'яти місяців панує зима, а холод і лід та сніг можуть бути й улітку. Після снігових хуртовин люди брали із собою лопати й палки та йшли в гори розшукувати потерпілих або мандрівників, які заблукали. І тут на допомогу людям прийшли собаки.
Сенбернари були виведені в XIII-XIV ст. у гірських районах Центральної Європи. Значна заслуга в створенні цієї породи належить монахам монастиря Святого Бернара, від якого собаки й отримали свою назву. Це одна з найбільших порід собак. Вони століттями використовувалися для пошуку й рятування людей, які заблукали у горах, сенбернари врятували тисячі людей. Нині собак-шукачів довозять до місця події на санчатах або вчать стрибати з парашутом з літака — так вони економлять сили й час для пошуку. Серед собак-шукачів є такі, що врятували по 35-40 чоловік. Рекордсменом серед них став Баррі. Він врятував 40 чоловік. Про нього писали в газетах, журналах; про нього розповідали легенди.
4-й учень. У 1812 р. Наполеон після своєї поразки в Росії розпочав разом зі своєю армією відступ у Францію. Вимучені солдати почали тікати. Деякі з них тікали через Швейцарію в теплу Італію. Один з дезертирів опинився в районі Великий Сен-Бернар. На шляху він упав у засніжену розщілину і змучений заснув під сніговою ковдрою. Там його й відшукав Баррі, відкопав і зігрів. Коли врятований прийшов до пам'яті та відкрив очі, він побачив перед собою засніжену морду величезного собаки. Чоловік злякався, подумав, що то вовк, вихопив ніж і вдарив ним собаку.
5-й учень. Важкопоранений пес дістався до монастиря. Там йому обробили рану та відправили на лікування. Пес вижив. Однак після поранення, слабкості та старості пес так і не повернувся до рятування людей. У цьому ж році Баррі не стало.
А через кілька десятиріч, у 1899 p., в Парижі було відкрито величезний пам'ятник Баррі. На постаменті було вирізьблено його ім'я. Великий собака-сенбернар, а на його спині, міцно тримаючись за шию, сидить маленька дівчинка. У центрі постаменту знаходиться напис: «Він урятував 40 чоловік і був убитий 41».
6-й учень. А ось ще одна історія про відважних собак. На заході Аляски є містечко Ном, яке заснували шукачі золота. У січні 1925 р. тут, як і по всій Алясці, лютувала тривала заметіль. У цей же час єдиний лікар містечка перебував у тривозі. Він виявив, що серед мешканців розпочалося захворювання на дифтерію. Урятувати могла лишень протидифтерійна сироватка. Лікар зв'язався по телефону з мером міста. Сироватку могли доставити в таку заметіль тільки на собаках (цю відстань в 1 тис. км собаки могли подолати за дев'ять діб). Було вирішено, що контейнер із сироваткою повезуть зі зміною собачих упряжок.
7-й учень. Останній відрізок цієї героїчної подорожі-естафети припало пройти упряжі каюра Гуннара Кассона. Упряж з 13 собак вів вожак Болто. Дорога пролягала через частину затоки. А тут ще трапилася біда. Буревій зламав кригу. Якщо йти в обхід, то це ще зайвих 200 км. І каюр вирішив іти по дрейфуючій кризі. Він спрямував собак на лід, напівзамерзлий ліг на контейнер, щоб захистити його від морозу. У напівсні він відчув, що нарти зупинилися. Собаки повискували. Оглянувши їх лапи, каюр помітив, що вони кровоточать: гострі крижинки застрягли між пальцями, різали шкіру. Допомогти собакам зако-цюрблими від морозу пальцями він не міг. І тоді каюр почав вигризати крижинки зубами.
Знесилений, він упав на нарти й вигукнув: «Вперед, Болто! У Ном!». І вожак сам повів упряж.
1-й учень. Героїчна естафета людей і собак пройшла цей шлях за 5 з половиною діб.
Наприкінці 1925 р. в Нью-Йорку було відкрито пам'ятник Болто. Постамент у вигляді скали розмістили серед дерев. На скалі — бронзова собака в упряжці. Типова лайка: стоячі вуха, загнутий на спину й закручений кільцем хвіст.
Їздові собаки — перші транспортні тварини нашої планети. Серед багатьох порід собак особливою любов'ю користувалися лайки. Вони майже цілий рік живуть під відкритим небом. Густа шерсть з добрим підшерстком надійно захищає їх від холоду й негоди.
Звучить пісня про собаку.
2-й учень. Собаки завжди допомагали людям у вивченні й вирішенні різних наукових питань. Допомагали вони по-різному: де силою й фізичною працею, де особливістю своїх органів чуття та поведінкою, а головним чином — безпосередньою участю в ролі піддослідних під час проведення різноманітних експериментів, що мають велике значення для біології, медицини й ветеринарії. Знаменитий лікар Давньої Греції Гіппократ, італійський учений Л. Сколанцані, академік І. П. Павлов та багато інших завдячують своїми досягненнями саме собакам.
3-й учень. Собаки допомагали вченим і в освоєнні космічного простору. Альбіна, Лайка, Білка та Стрілка, Мушка, Бджілка, Чорнушка, Звьоздочка, Угольок — це собаки-космонавти. Цікаво те, що всі собаки, які побували у космосі,— дворняги. Це пояснюється тим, що безпородні собаки не тільки кмітливіші за своїх аристократичних родичів, але й більш стійкі до різних нервових навантажень, легше переносять усякі життєві негаразди.
Звучить «Собачий вальс».
4-й учень. Важко людині пристосуватися до життя в цьому світі, якщо вона зовсім не бачить. Важко сліпому ходити по вулицях: стовпи, сходи, лавки, транспорт... Потрібен поводир. І виявилось, що поводирем можуть бути не лише вівчарки, але й інші собаки великих порід. Існують спеціальні школи з підготовки таких собак.
5-й учень. Приблизно місяць потрібно, щоб собака звик до нового хазяїна, а він навчився управляти ним. І обов'язковою умовою успішної служби собак-поводирів є дружба та взаємна любов.
Учитель. У світі існує понад 400 порід собак. Тим, хто вирішив завести собі чотириногого друга, краще не брати великих і сильних собак — таких, як дог, ньюфаундленд, а також собак, які важко піддаються дресируванню: південноросійську вівчарку, чорного тер'єра, московську вартову. Краще придбати німецьку вівчарку, колі, ерделя, боксера, керрі-блю-тер'єра. З ними ви можете брати участь у різних змаганнях.
З будь-якою собакою можна знайти контакт і добре її видресирувати. Усе залежить від того, наскільки серйозно людина підходить до виховання свого чотириногого друга. Отож, добре поміркуйте, перш ніж узяти в свій дім собаку. А коли ви вже вирішили взяти, станьте йому справжнім другом. Тож нехай ваша дружба буде міцною, щасливою та радісною.
1. Нехаев В. С. Воспитай себе друга.— М.: Детская литература, 1986.
2. Гусев В. Г., Нехаев В. С. Наши верные друзья.— М.: Агропромиздат, 1987.
3. Заянчковский И. Ф. Памятники животным.— К.: Радянська школа, 1983.