"Кредит може бути наданий позичальнику у виглядi кредитної лiнiї, тобто шляхом укладання договору, вiдповiдно до якого банк зобов'язується надати клiєнту позику в межах попередньо визначеного лiмiту кредитування, який використовується клiєнтом в межах необхiдностi шляхом оплати платiжних документiв на протязi визначеного термiну. Вiдкрита кредитна лiнiя дозволяє оплатити за рахунок кредита будь-якi розрахунково-грошовi документи, якi передбаченi в кредитнiй угодi, укладенiй мiж клiєнтом i банком. Кредитна лiнiя вiдкривається клiєнтам з стабiльним фiнансовим станом i доброю репутацiєю, при наявностi реального забезпечення повернення кредиту (застава, доручення, гарантiя тощо). Вiдкривається кредитна лiнiя на термiн до 1-го року. Причому перевага даного виду кредитування для клiєнта -- так це наявнiсть у клiєнта отримати позику протягом цього термiну без додаткових переговорiв з банком i без додаткових оформлень. З практики видно, що це вигiдно i для банка, так як в цьому випадку у нього з'являються реальнi можливостi слiдкувати за рухом кредитних коштiв, а при появi загрози неповернення кредиту вжити екстремальних заходiв щодо повернення кредиту.
Розрiзняють вiдновлювальну i невiдновлювальну кредитні лiнiї. У випадку вiдкриття невiдновлювальної кредитної лiнiї пiсля видачi позики в об'ємi лiмiту i її поного погашення вiдношення мiж банком i клiєнтом завершуються. При поновлювальнiй кредитнiй лiнiї (револьвернiй) кредит надається i погашається в межах встановленого лiмiту заборгованостi i строкiв погашення автоматично. Причому наступна сума кредиту обмежується сумою, що визначається як рiзниця мiж лiмiтом кредитування i залишком кредитної заборгованостi на дату звернення по кредит".
Останнiм часом певного поширення отримало кредитування фiзичних осiб пiд заставу придбаної ними дорогої технiки, меблiв, автомобiлiв тощо, в мережi пiдприємств торгiвлi, якi здiйснюють їх роздрiбну реалiзацiю ("зв'язане кредитування").1
"Схема такого кредитування являє собою замнуте коло руху коштiв, якi виданi за кредитним договором. Пiсля вибору позичальником товара на фiрмi i отримання рахунку-фактури, який мiстить всi необхiднi данi про найменування, кiлькостi, вартостi з вказуванням на внесенi власнi кошти позичальника, позичальник надає банку пакет потрiбних документiв (буде описано далi). Пiсля цього банк, у випадку позитивного вирiшення справи переказує необхiдну суму на рахунок клiєнта "до запитання" з подальшим перерахуванням цiєї суми за дорученням клiєнта на рахунок фiрми. В подальшому позичальник повинен проводити покривання кредитної заборгованостi вiдповiдно до банкiвських правил". Таким чином кредитний договiр є важливим заходом регулювання вiдносин, якi випливають з грошових зобов'язань.
Для укладання цивiльно-правових договорiв, в т.ч. кредитного договора, цивільним кодексом України передбачена певна процедура.
Кредитний договiр вважається укладеним, якщо дотримані двi умови: перша -- дотримання його форми i друга -- досягнення згоди по всiх iснуючих умовах.
При цьому iстотними вважаються такi умови:
- про предмет договора;
- умови, якi названi в законi або iнших правових актах як iстотнi (наприклад, отримання процентiв по кредитному договору);
- всi тi умови, вiдносно до яких по заявi однiєї з сторiн повинна бути досягнута згода (наприклад, якщо одна iз сторiн наполягає на ноторiальному посвiдченнi кредитного договора, хоча за законом це непотрiбне);
Недотримання цих умов тягне за собою визнання договора неукладеним i вжиття наслiдкiв недiйсностi угоди (ст. 979 ЦК України).
Договiр укладається наданням оферти однiєю з сторiн i її акцепта з iншої сторони. Офертою за кредитним договором (ст. 978 ЦК України) визнається пропозицiя укласти договiр, яка адресована однiй або декiльком особам. Наприклад акцiонерне товариство (або громадянин) звертається до банка (або до декiлькох банкiв) з проханням надати кредит, або ж банк пропонує акцiонерному товариству (або декiльком акцiонерним товариствам) свої послуги по кредитуванню. Ця пропозицiя повинна в обов'язковому порядку мiстити iстотнi умови, якi потрiбнi для заключення кредитного договору. Ця пропозицiя повинна бути у формi проекта договора, листа, заяви тощо. Оферта не може бути усною, так як кредитний договiр повинен бути укладений в письмовiй формi.
До часу отримання оферти адресатом, вона може бути вiдiзвана особою, що її направила. Отримання оферти адресатом тягне за собою певнi правовi вiдносини для особи, що її направила.
Вiдповiдно до ст. 1112 ЦК України отримана адресатом оферта не може бути вiдiзвана протягом строку, що встановлений для її акцепта, якщо iнше не виходить iз мети пропозицiї. Порушення правила про строки акцепта може потягнути за собою появу необхiдностi погасити витрати, якi понесла друга сторона у зв'язку з вiдзовом оферти. Вiдповiдь про згоду укласти договiр на iнших умовах, нiж запропонованi в офертi, не являються акцептом i визнається за вiдказ вiд акцепта.
В момент отримання акцепта особою, яка направила оферту, договiр вважається укладеним, а це значить, що особа, яка погодилася на заключення договора не має права вiдмовитися вiд його виконання, вона може лише ставити питання про його розiрвання. Мовчання у вiдповiдностi iз ст. 778 ЦК України не є акцептом, якщо iнше не передбачено законом. Акцептом може бути не тiльки письмова вiдповiдь, але й здiйснння особою, яка отримала оферту, дiй по виконанню вказаних в нiй умов договору (переказ грошей тощо). Дiї повиннi бути виконанi в строк, встановлений в акцептi. По закiнченнi термiну для акцепту кредитного договора i наявностi згоди з боку клiєнта вважається, що кредитний договiр укладений. В лiтературi зобов'язання кредитора надати грошовi кошти розглядається як попереднє зобов'язання укласти в подальшому договiр позики.
Як вже говорилося ранiше, кредитний договiр повинен бути укладений в письмовiй формi. Недотримання цiєї форми укладання кредитного договору тягне за собою її недiйснiть. При цьому кожна з сторiн повертає все отримане по цьому договору (подвiйна реституцiя) .
Судова практика доказує, що помилки, допущенi якою-небудь iз сторiн кредитних вiдносин (як правило, кредитором) на стадiї заключення кредитного договору, в кiнцевому результатi призводять до неповернення кредитних коштiв. Тому саме на цьому етапi особливу увагу сторонам слiд придiлити юридичним аспектам, визначеним в кредитному договорi.
«Однiєю з головних проблем поряд з iншими в сучаснiй банкiвськiй системi України є значний об'єм неповернутих кредитiв, внаслідок чого значна частина банкiвських активiв стала обезцiненою та iммобiлiзованою, а також недолiки iснуючого законодавства, неврегульованiсть багатьох юридичних аспектiв дiяльностi банкiв, здiйснення банкiвського нагляду. Цi проблеми значною мірою посили дiю неспритяливих зовнiшнiх факторiв, якi i спричиняють кризовi ситуацiї в банкiвськiй системi, а саме зупинки фiнансового ринку, скачки валютного курсу i, як наслiдок -- рiзке зниження платоспроможностi банкiв, зниження довiри до банкiв з боку населення, пiдприємств, iноземних партнерiв».1
Вищезгадане питання є темою для окремого розгляду, яка виходить за межi даної дипломної роботи. Разом з цим, як вiдмiчають багато економiстiв i правознавцiв в галузi фiнансiв, розумiння наявних в нашiй країнi кризових процесiв, пошук шляхiв виходу з них, змушує багато комерцiйних банкiв країни переглядати свою кредитну полiтику в сторону пiдсилення правової i економiчної безпеки.
Кожен банк повинен мати чiтку i детально опрацьовану програму розвитку кредитних операцiй, в якiй формуються цiлi, принципи i умови видачi кредитiв рiзним категорiя позичальникiв (граничнi розмiри позик, вимоги до забезпечення i погашення тощо). Вiдповiдно до рекомендацiй до положення Нацбанка України "Про порядок надання кредитними органiзацiями грошових коштiв i їх повернення" прийняття банком рiшення про доцiльнiсть надання грошових коштiв клiєнту, банку-кредитору слiд пильно вивчити всi наданi позичальником документи (заявку клiєнта, пiдпис керiвника i голови банку, копiї засновчих документiв, бухгалтерську, статистичну i фiнансову звiтнiсть, баланс i доповнення до нього, розшифровки окремих показникiв дiяльностi), бiзнес-план, план маркетинга, виробництва i управлiння, прогноз грошових рухiв позичальника з його контрагентами на перiод погашення наданих грошових коштiв, (графiк поступлення платежiв клiєнта-позичальника), а також провести перевiрку достовiрностi угод що кредитуються, вивчити кредитну iсторiю клiєнта-позичальника, провести аналiз з питання наявностi або вiдсутностi заборгованостi по обов'язкам клiєнта-позичальника, в тому числi простроченої, перевiрити повноваження посадових осiб позичальника, якi пiдписують кредитний договiр, перевiрити наявнiст i якiсть забезпечення (заставу, банкiвську гарантiю, доручення тощо).
Окрiм вищезгаданих документiв, вiд позичальника в процесi пiдготовки до укладання кредитного договору, слiд запросити карточку з взiрцями пiдписiв осiб, уповноважених пiдписувати вiдповiднi договори i розпоряжатися коштами на рахунку клiєнта-позичальника.
Крiм того, слiд органiзувати i проводити тематичнi бесiди з потенцiйними позичальниками банку. Цi зустрiчi необхiдно проводити на регулярнiй основi на протязi всього термiну дiї кредитного договора.
"Важливим етапом на шляху пiдготовки до пiдписання кредитного договора є оцiнка кредитоздатностi позичальника i ризику, пов'язаного з видачею кредиту. Особливу увагу слiд придiлити слiдуючим моментам:
- особа позичальника, його репутацiя в дiловому свiтi, здатнiсть виконувати взятi на себе обов'язки;
- фiнансовi можливостi, тобто здатнiсть погасити кредит за рахунок поточних грошових коштiв, або продажу активiв;
- майно позичальника;
- забезпечення, тобто види i вартiсть активiв, якi пропонуються в якостi застави при отриманнi кредиту тощо;