ЗАКАРПАТСЬКА ФІЛІЯ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ПРАВОЗНАВСТВА
ТЕМА : “КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ”
Виконано:
_____________________________________
_____________________________________
_____________________________________
Науковий керівник :
___________________________
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….….…..2-4
Розділ 1
Юридична природа походження кредитного договору
Поява поняття кредитного договору …………………………….………..…..5-9
1.1. Кредитна операцiя як екнономiчне вiдношення ….……...…..……..9-11
1.2. Строк кредитного договора ….….………………………………………11-13
1.3. Форми надання кредиту ….….……………………………………..….....13-15
1.4. Контроль банку i забезпечення кредиту ….……………………..…..15-19
Розділ 2
Поняття кредитного договору
2.1. Визначення кредитного договору ….…………………………..………...20-34
2.2. Предмет кредитного договору ….………………………….…..……...….34-35
2.3. Сторони кредитного договора ….….…………………………….………..35-38
2.4. Права та обов'язки сторiн за кредитним договором ……………...38-42
Розділ 3
Методи забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору
3.1. Застава. Її види i порядок оформлення ………………………………....43-55
3.2. Виконання кредитної угоди, забезпеченної поручительством ….55-59
3.3. Банкiвська гарантiя як спосiб цивiльно-правової забезпеченності кредитних договорiв ………………………………………………………..……....59-62
Розділ 4
Розгляд судових спорiв при участi суб'єктiв кредитних вiдносин
4.1. Судові спори і їх розв’язання …………………………………………..…...63-67
Висновки …………………………………………………………………………...68
Список використаних джерел і літератури
Вступ.
Переважаюча до недавнього часу державна форма власностi передбачала в основному централiзоване бюджетне фiнансування пiдприємств. Iснуюча ранiш система, при якiй бюджетнi кошти видiлялися в рамках державного планування розвитку економiки, не враховувала чiткого законодавчого регулювання фiнансово-кредитних питань.
З розвитком у нашiй країнi ринкових вiдносин, появою пiдприємств рiзної форми власностi (як приватної, так i державної, комунальної) особливого значення набуває проблема чiткого правового врегулювання фiнансово-кредитних вiдносин суб'єктiв пiдприємництва.1
У пiдприємств всiх форм власностi все частiше виникає потреба залучення позичкових коштiв для здiснення своєї дiяльностi i отримання прибутку. Саме тому я вибрав цю актуальну тему для дипломної роботи.
Дослiдження, проведенi в процесi пiдготовки матерiалiв для дипломної роботи, дозволили розробити окремi аспекти складного комплексу проблем, пов'язаних з кредитними вiдносинами, якi виникають в галузi функцiонування кредитних установ (перш за все банкiв). В дипломнiй роботi зiбраний матерiал, який мiстить висновки, якi можуть мати певне значення та користь для практичної роботи комерцiйних банкiв та iнших кредитних органiзацiй, що займаються кредитуванням юридичних та фiзичних осiб, що є головним джерелом прибутку.
Як вiдомо, банк здiйснює активнi i пасивнi операцiї з грошовими коштами. Кредитування, тобто розмiщення залучених у населення коштiв є найбiльш значущим показником в дiяльностi банкiв. Ось чому процедура кредитування клiєнтiв є однiєю з головних в дiяльностi комерцiйних банкiв. На практицi багато комерцiйних банкiв застосовують встановленi ними правила видачi кредитних коштiв юридичним i фiзичним особам. Особливу увагу в зв'язку з цим з правової точки зору набуває питання кредитування органiв державної влади (в даному випадку, як правило, використовуються нормативнi матерiали Нацбанку України).
Разом з цим, в процесi дiяльностi комерцiйних банкiв в галузi кредитування дуже часто грошовi кошти, якi банк розташовує не повертаються за рiзних причин. Це призводить в свою чергу до послаблення економiчної стабiльностi банку i втратi довiри з боку клiєнтiв. Саме тому питання, що стосуються юридичного забезпечення кредитних угод банку (включаючи кредитний договiр, договiр застави, доручення тощо) набувають неабиякого значення.
Дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів, додатку та висновків і викладена в певнiй послiдовностi.
У першому розділі дипломної роботи вказується на юридичну природу походження кредитного договору. Розглядяються думки різних науковців щодо визначення кредитних відносин. Даються основні характеристики кредитних відносин.
У другому роздiлi дипломної роботи дається характеристика кредитного договору, його специфiка i порядок укладання. При цьому особлива увага придiляється юридичним аспектам, таким, як вiдповiднiсть положень договору нормам закону, права та обов'язки сторiн за договором, умови виникнення та види вiдповiдальностi сторiн по договору.
У третьому роздiлi дипломної роботи розглядаються основнi способи, що забезпечують належне виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору: застава, доручення, банкiвська гарантiя. Дана характеристика кожного з вищенаведених способiв забезпечення з врахуванням їх специфiчних особливостей, наводяться данi про переваги при використаннi тих чи iнших видiв забезпечення, i що особливо важливо, -- ефективнiсть використання в практичнiй дiяльностi банкiв.
В четвертому останньому розділі розглядається механiзм захисту порушених та спiрних прав та законних iнтересiв суб'єктiв економiчної дiяльностi, в тому числi i кредитних установ, а також подальше використання рiшень суду саме з питань повернення кредитних коштiв.
При пiдготовцi дипломної роботи мною були використанi роботи вiдомих юристiв в сферi фiнансового права: Захарова Н.Н., Суханова Є.А., Бєлова В.А. Ларичева В.Д. та iн., Коментарi до Цивiльного Кодексу України (частина перша, друга), Законiв України "Про Нацiональний банк України", "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", нормативнi документи Комерцiйних банків України тематичні періодичні видання та iн.
При написаннi дипломної роботи я ставив перед собою наступнi завдання:
- проведення правового аналiзу кредитних вiдносин, методики кредитування, предмету кредитного договору;
- дослiдження суб'єктного складу кредитних вiдносин;
- аналiз способiв забезпечення по кредитних договорах, їх специфiка;
- права та обов'язки сторiн по кредитному договору та вiдповiдальнiсть сторiн;
- захист iнтересiв кредитних вiдносин.
Розділ 1.
Юридична природа походження кредитного договору
1.1. Поява поняття кредитного договору
Бiльшiсть кредитних операцiй може бути зведено до найбiльш елементарних договорiв та iнститутiв позики, купiвлi-продажу, комiсiї, поручительства, застави та гарантії. Цi види угод, як вiдомо досить детально розробленi в науцi. Так же детально розроблена i юридична сторона найголовніших об'єктiв банкiвських операцiй: векселя, чеку, цiнних паперiв, товарних i транспортних документiв.
Окремi риси договору банкiвської короткострокової позики вiд договору позики виявляє I.С.Гуревич1. Цi риси обумовленi:
1)специфiчним предметом правового регулювання у вiдносинах банкiвського короткострокового кредитування;
2)особливим правовим положенням Центрального банку i наявностi у нього низки адмiнiстративних повноважень;
3)складом виникаючих з договору короткострокової позики прав i обов'язкiв сторiн.
В договорi банкiвської короткострокової позики особливо рельєфно виступають солiдарнiсть інтересiв сторiн, характерна для господарських угод. Ранiше особливе значення мала плановiсть таких договорiв. Як правильно вiдзначав I.Б.Новицький, "… i пiдприємство-боржник i пiдприємство-кредитор, укладаючи договір, мають на меті виконання своїх планiв, що складають єдиний народногосподарський план. Таким чином, в цих договорах мiститься єднiсть загальної мети обох контрагентiв; поряд з взаємними правами та обов'язками сторiн iснують ще обов'язки обох з них перед державою1".
Професор С.I.Вильнянський прямо заявляє, що банкiвська позика являє собою договiр позики, за яким банк є позикодавцем, а госпорган -- позичальником. Таким чином, за договором банкiвської позики банк надає в розпорядження госпоргану грощовi кошти на визначений термiн для певної господарської мети у вiдповiдностi з певним об'єктом кредитування, а госпорган приймає на себе зобов'язання використовувати наданi грошовi кошти за призначенням i повернути отриману суму у визначений строк2.
Протилежну позицiю займає I.С.Гуревич, який виокремлює вiдрізняючi ознаки договору банкiвської позики. Якщо договiр позики може бути як термiновим, так i безстроковим, то договiр банкiвської короткострокової позики завжди є строковими договорами. Предметом договору банкiвскьої короткострокової позики можуть бути тiльки грошi, в той час як предметом договору позики можуть бути як грошi, так i речi, визначенi родовими ознаками3.
В юридичнiй лiтературi була висунута ще одна відрізняюча риса договору банкiвської короткострокової позики вiд договору позики, яка ставиться авторами на перше мiсце, як найбiльш важлива: за договором банкiвської короткострокової позики, на вiдмiну вiд договору позики, предмет договора не переходить у власнiсть вiд кредитора до позикоотримувача. Це зумовлено, по-перше тим, що банкiвська позика за незначними виключеннями видається не готiвковими коштами, i, вiдповiдно право власностi на iснуючi грошовi знаки у позикоотримувача виникнути не можуть. По-друге, в договорi банкiвської короткострокової позики перехода права власностi не може бути в силу єдностi суб'єкта права державної власностi.