Можна посилатися і на південнокорейське суднобудування. Переймаючи технології (на початку з Японії, а потім з Англії, Франції, Норвегії і Голландії), Південна Корея по обсягу отримує замовлення на кораблі й вийшла на друге місце у світі.
Обладнання південнокорейської промисловості новими видами устаткування відбувалося по різних каналах. Промислове устаткування надходило і по лінії комерційних позик, але аж ніяк не завжди разом із ними давалася допомога, тому турбота про підготування відповідних технічних кадрів лягала на плечі корейців.
Інша картина склалася при передачі "know how". У відповідність із технічними угодами закордонна фірма брала на себе зобов'язання або спрямовувати в Південну Корею технічних консультантів, або підготувати місцевих спеціалистів. У підготуванні місцевих кадрів і складалася особлива цінність закордонної технологічної підтримки, за умови, якщо вона знаходилася на рівні останніх досягнень НТР.
Як відзначалося вище, що по сумарній вартості запозичених технологій не йшло ні в яке порівняння ні з прямими інвестиціями, ні тим більше з комерційними позиками. Одначе, поступаючись їм у зазначеному плані, іноземна технологина допомога у багатьох випадках приносила більш позитивні результати, а іноді і більш швидку віддачу, ніж коммерційні позики і прямі інвестиції. От чому останнім часом Південна Корея стала приділяти підвищену увагу запозиченню передової технології і притягненню в змішані підприємства прямих інвестицій, якщо іноземні капіталовкладення обіцяють їй підвищення технічного рівня вітчизняної промисловості.
Використана література:
1. Страни Мира:Краткий полит-економический справочнык. Республика, 1997
2. Государственний сектор в экономике розвивающихся стран. С.А. Сосна.