Інвестиційний клімат у ПдЗШ у цілому сприятливий. Намітився деякий ріст капіталовкладень в галузі машинобудування і харчової промисловості. Великою активністю третій рік підряд відрізняється ринок нерухомості (переважають покупці з Норвегії і США). Частка закордонних компаній в економіці ПдЗШ помітно зросла, особливо в льонах Сконе і Вестра Йоталанд. Ці компанії (в основному датські, німецькі, американські, англійські і голландські) забезпечують сьогодні біля чверті всього експорту ПдЗШ і більше його половини в сфері послуг. Паралельно з цим високого рівня досягла іноземна акціонерна участь: середня частка іноземного володіння у великих компаніях ПдЗШ, представлених на біржі, складає 36%. Діяльність норвезьких компаній у Західній Швеції встановлює останні роки нові рекорди. При цьому мова йде як про придбання норвежцями шведських компаній, так і відкриття ними свого виробництва. Значна роль у залученні норвезького капіталу належить місцевій владі і представництву Західної Швеції в ЄС – «Вест Свиден», що прагнуть у такий спосіб знизити в районі високий рівень загального безробіття (12%).
Зовнішньоекономічна діяльність компаній ПдЗШ не поступається за активністю діяльності закордонних компаній у регіоні, а за числом придбань і відкритих виробничих точок навіть перевершує її. Особливо в цьому активні машинобудівні компанії ПдЗШ. Великих успіхів у розширенні ринків збуту домоглися за останній час машинобудівні, а також медичні, пакувальні і металургійні компанії регіону. Експорт продукції компаній ПдЗШ неухильно зростає. Три чверті його приходяться на Данію і Норвегію, а також Німеччину і Великобританію. Регіон поставляє на експорт більш 50% усієї своєї промислової продукції і близько 65% сільськогосподарської. Основними країнами-імпортерами продукції ПдЗШ є Данія, Норвегія, Німеччина, Польща і країни Балтії. Серед головних статей експорту значаться автомобілі, папір, вино-горілчані продукти, товари машинобудування й електроніки. Імпорт у ПдЗШ переважає з таких країн, як Данія, Норвегія, Німеччина, США, Португалія і Китай. Основні статті імпорту – нафта, вугілля, деревина, продукція машинобудування, продукти харчування, текстильні вироби, іграшки.
Морські порти. ПдЗШ у рамках країни в цілому традиційно відіграє значну роль у формуванні морського торгово-вантажного і пасажирського ринку. Оборот чисто шведських і судовласницьких компаній, що знаходяться під шведським контролем, складає 40 млрд. крон. Шведські пароплавства поєднують близько 600 вантажних і 100 пасажирських судів, дві третини яких діють на південно-заході Швеції. Регіональні пароплавства також мають найбільш сучасно технічно оснащені судна (близько 120), зафрахтовані на довгостроковій основі. Більш половини загального обороту галузі в ПдЗШ приходиться на малі і середні пароплавства. Транспортна мережа ПдЗШ історично складалася на базі діяльності найбільшого в Скандинавії порту Ґетеборг. 70% промислового потенціалу північних країн зосереджено в радіусі 500 км. навколо Ґетеборга; щорічно в порт заходять більш 13 тис. судів. З 1997 року одна з найбільших у світі компаній контейнерних перевезень «Евергрін» паралельно з «Майєрск лайн» здійснює пряме транспортування вантажів з Ґетеборга на Далекий Схід, насамперед у Китай. Велике об'єднання «Стора груп» продовжує «відпрацьовувати» європейський напрямок транзитних поставок ґетеборзького порту. До найбільш рентабельних пасажирських перевезень відноситься поромний зв'язок, орієнтований на європейський ринок. Тут на регулярній основі діють п'ятдесят маршрутів, що щорічно забезпечують перевезення більш 4 млн. пасажирів і з’єднує Ґетеборг із 60 портами.
Аеропорт «Ландветтер». Розташований у ПдЗШ (Ґетеборг), є найбільшим аеропортом Північної Європи. Вважається, що «Ландветтер» замінить міжнародний аеропорт «Каструп» (Копенгаген), якщо останній буде закритий з якої-небудь причини. Протягом року «Ландветтер» може обслужити від 5 млн. пасажирів і обробити 110 тисяч тонн вантажів. Міжнародні і чартерні рейси складають близько 60% усього потоку пасажирів. "Ландветтер" розташований у центрі західної Швеції і знаходиться за 25 км від Ґетеборга, що є другим за величиною промисловим, науковим і культурним центром країни, а також порівняно недалеко від великих міст Уддевалла, Трольхеттан, Алингсое, Бурос, Кунгсбака, Варберг і ін. Від аеропорту до Ґетеборга і Буроса ходять маршрутні автобуси. «Ландветтеру» належить рекорд по пунктуальності виконання польотів у Європі. Щорічно 99,7% літаків незалежно від погоди і того факту, що аеропорт розташований у самому туманному районі Швеції (аеропорт охоплений цілком туманом протягом одного місяця в році), сідають і злітають строго за розкладом. Час реєстрації на міжнародних лініях доведен до 30 хв., на внутрішніх – до 10 хв. Протипожежна система безпеки аеропорту є однією з найшвидших систем реагування в світі: 6 тис. літрів води за мить можуть досягти будь-якої точки злітної смуги за 90 сек. (при міжнародній нормі в 120 сек.). В аеропорті є «команда безпеки». По всьому аеропорту розташовані протитерористичні сигнальні системи і електроно-контрольовані двері. З центрального пульту здійснюється постійне спостереження за вхідними дверми у головний будинок аеропорту і прихований контроль залів.
Ересунн. Інтерес представляє послідовне висування Південної Швеції, насамперед Мальме, і району Великого Копенгагена на позиції здвоєного центра транснаціонального регіонального співробітництва по обидві сторони протоки Ересунн. Мова йде про концентрацію в названому районі власних сукупних ресурсів з підключенням фінансових джерел ЄС. Населення Ересуннского регіону складає 2,9 млн. чоловік при загальній зайнятості в 1,4 млн. Він має унікальний потенціал у справі розвитку міжрегіональної торгівлі.
Ґетеборг-Осло. Фopмaльнo закріплений стійкий початок трансграничного співробітництва між Західною Швецією і Південною Норвегією було закладено створенням у 1980 р. Прикордонного комітету в рамках відповідних програм Ради міністрів північних країн. Далі, у зв'язку з входженням Швеції в Євросоюз (Норвегія не входить до складу ЄС) на основі підписаного в 1995 р. шведсько-норвезької міжрегіональної угоди створюється єдиний орган координації співробітництва – Рада. У її склад увійшли представники міської влади Ґетеборга й Осло, губернського політико-економічного істеблішменту; дворічне головування здійснюється по черзі. Метою створення шведсько-норвезької трансграничної структури є посилення співробітництва етнічно близьких народів двох країн. Регіон містить у собі близько 10% території кожної зі сторін і майже 3,5 млн. чоловік; у ньому зосереджено біля половини промислового потенціалу Скандинавії, розвиток якого стимулюється високорозвиненою транспортно-комунікаційною інфраструктурою. Сторони виходили з передумови, що території, що включаються в сферу загальної діяльності, не мають принципових відмінностей у рівні економічного розвитку, а в багатьох важливих галузях є взаємодоповнюючими. З урахуванням лінії шведської влади на можливе широке залучення в Західну Швецію іноземних інвестицій, взаємодія з норвежцями вважається тут оптимально вигідною. Норвегія другий в світі експортер сирої нафти. Після приведення до ладу родовища природного газу «Троль» вона стала одним з основних постачальників газу в Європу. Експорт вуглеводнів забезпечує норвежцям високий, навіть за європейськими мірками, життєвий рівень.
Норвезьке підприємництво, що розвивається в останні роки, з однієї сторони розглядається в Ґетеборзі в якості «іноземного інвестора», а з іншої, – приймаючи в розрахунок згадані історико-культурні зв'язки і взаємозалежну трансграничну економіку, відноситься до розряду «родинної міжсусідською» інтеграції. Таким чином, капітал. що перетікає через державний кордон, розглядається в якості «загальрегіонального надбання». Безперешкодність його впровадження забезпечується двостороннім режимом найбільшого сприяння. У районі Великого Ґетеборга нараховується 473 великих і середніх трансатлантичних і «континентальних» компаній. Їх залучає сюди податок на корпорації на рівні 20%; високий рівень продуктивності праці; конкурентноздатні рівні зарплати; першокласні мережі телекомунікацій і обчислювальної техніки і т.д. Промисловий розвиток забезпечується наявністю добре розвиненої транспортної мережі: міжнародні аеропорти Ґетеборга (Ландветтер) і Осло (Гардермуен і Форнебу), найбільші порти – Осло і Ґетеборг, поромне повідомлення (у рік перевозиться до 120 тис. вантажних автомашин); шосейна мережа, поромами зв'язана с Данією і Німеччиною. Незважаючи на свої значні розміри, регіон виявляється досить компактним. Два його центри – Осло і Ґетеборг прямо пов'язані шосе Е6 (всього 310 км). У шведській частині регіону діють два автомобілебудівних концерни – «Сааб» і «Вольво»; тут знаходяться їхні правління й основні виробничі потужності. На них працюють 250 субпідрядників у різних містах регіону. Концерн «Вольво» складається із шести підрозділів (компаній): легкові автомобілі, вантажівки, автобуси, будівельна техніка (навантажувачі, самосвали й екскаватори), а також «Аеро» (авіадвигуни) і «Пента» (двигуни морського і промислового призначення). Географічна схема збуту продукції «Вольво»: Північна Америка – 28%, Азія – 7%, Швеція – 10%, інша частина Європи – 47%, Африка й Австралія – 8%. Більш половини обороту концерну приходиться на легкові автомашини.