Павутинні кліщі - небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослин, обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками сільськогосподарських культур є чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають червоподібну форму і лише дві пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин (галів), що знижує врожаї. Деякі кліщі, наприклад коморні, можуть псувати харчові продукти на складах (наприклад, різні крупи та хлібопродукти, насіння соняшника). Вживання в їжу продуктів, заражених кліщами, може спричинити тяжкі харчові отруєння.
Значної шкоди бджолярству завдає кліщ вароа-паразит бджіл. У свійських тварин паразитують пір'яні кліщі та свербуни-шкіроїди, які дуже дошкуляють тваринам і знижують їхню продуктивність. У людини паразитує мікроскопічний (0,2-0,5 мм) коростяний свербун. Він проникає в шкіру,
де утворює довгі ходи. Це спричинює нестерпний свербіж, який посилюється розчісуванням. Від хворої людини до здорової короста передається під час користування спільними речами (рушниками, білизною тощо) або безпосереднього контакту, наприклад при потисканні рук.
Іншим небезпечним паразитом людини є залозниця вугрова. Ці кліщі паразитують у сальних залозах або волосяних сумках. Можуть спричиняти появу вугрів (гнойових прищів) та випадіння волосся. Людина заражується як при безпосередньому контакті хворих та здорових людей або тварин, так і через різні речі.
Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, живляться кров'ю людини та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами кліщ розрізає шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й висмоктує значну кількість крові, внаслідок чого його розміри (особливо самок) збільшуються в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від хазяїна. Іксодові кліщі є переносниками збудників таких небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт, піроплазмози собак та великої рогатої худоби тощо.
Для профілактики захворювань, збудників яких переносять іксодові кліщі, під час перебування у лісі, на луці треба захищати тіло від кліщів добре припасованим одягом, а після прогулянки необхідно оглянути тіло і зняти кліщів, які ще не присмокталися. Кліщів, що прикріпились до тіла, потрібно змастити вазеліном чи олією. Повітря перестане надходити до їхніх дихалець на черевній частині тіла, і тварини через певний час самі відпадуть від живителя. Коли кліщів видалити силоміць, у тілі може залишитись голівка, що спричинить нагноєння. Якщо людина збирається відвідати місцевість, де є осередки кліщового енцефаліту, їй слід зробити профілактичні щеплення.
Список літератури:
1. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова „Хрестоматія із зоології”.
2. Е.Т. Горовкина, Н.И. Кузьмина „Уроки зоологии”.
3. Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. „Зоологія”.
4. О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова „Зоологія для школярів та абітурієнтів”.