Мета. Вчити дітей слухати розповідь вихователя, відповідати на запитання реченнями, правильно вимовляючи слова українською мовою. Ввести до словника слова: сопілка, писанка, візерунок. Закріпити слова і дії народної гри та народного таночку. Розвивати уявлення, мислення, мовлення. Виховувати інтерес до народної творчості.
Хід заняття
Діти з вихователем завітали до ляльки Галі.
— Добрий день, Галю, ми прийшли до тебе в гості.
Запросивши дітей сісти, лялька співає пісеньку:
Українка я маленька,
Українці батько й ненька.
І сестричка й братик милий
На Вкраїні народились.
— Ми з вами живемо в Україні, то й будемо продовжувати вчитися розмовляти українською мовою. Як звати ляльку, до якої ми прийшли в гості? (Діти повторюють).
Галя приготувала для вас цікаві іграшки. Але щоб одержати їх, спочатку відгадайте загадку:
Голосок тоненький має,
Всіх маляток звеселяє,
Ви на ній всі граєте
Хто вона — впізнаєте?
Не паличка, не гілочка
Звуть мене... (сопілочка).
— Про що ця загадка?
Так, про сопілочку. (Діти повторюють).
Російською мовою це — дудочка. Що в мене в руці? Так, сопілочка. Давайте скажемо разом — сопілочка. (Роздає всім дітям сопілочки і закріплює назву).
— Що в тебе, Оленочко? На чому ти граєш., Андрійку? Вихователь пропонує послухати дітям.
— У лялечки Галі є товариш Іванко. Пішли вони одного разу до річки. Світило сонечко, зеленіла травичка, співали пташки. Зрізав Іванко гілочку верби і вирізав з неї сопілочку. Прикрасив її і почав грати на ній, а Галочка з подружками пішла танцювати.
— Давайте і ми пограємо на сопілочці. Треба дмухати в цей отвір, а дірочки зверху по черзі закривати пальчиками. (Показує).
— Молодці, малята, гарно граєте, як Іванко.
— Отже, Іванко зробив сопілочку з дерева, вона дерев'яна. З чого зроблена сопілка?
— Сопілка не лише гарно грає, вона й сама гарна, прикрашена візерунком. Чим вона прикрашена?
Далі вихователь викликає по одному грати, а всі називають ім'я дитини. Будуть прості речення з введенням імен.
— «На сопілочці грає Саша?».
— Ляльці Галі сподобалось, що ви гарно граєте і правильно називаєте імена своїх друзів. А тепер погляньте на цю іграшку. Вона називається свищик. Давайте всі скажемо — свищик.
(Діти розглядають пташку-свищик).
— Це пташка-свищик, російською мовою — свистулька. Вона виготовлена народними майстрами з дерева і теж прикрашена візерунком — листочками, квіточками.
— Як називається ця іграшка? — З чого вона зроблена? — Чим прикрашена?
Вихователь демонструє, як звучить свищик. Пропонує малятам пограти в народну гру «Перепілочка». Галя знайшла гарненьке яєчко, яке знесла пташка. Воно не звичайне, а розписане. І називається — писанка. Давайте скажемо всі — писанка. (Закріплює назву з дітьми).
Роздає дітям писанки й індивідуально розпитує, якими кольорами розписані.
— Іринко, якого кольору квіточка? А ягідки?
— Василько, що намальовано синіми фарбами? З чого зроблена писанка?
Вихователь від імені ляльки запрошує дітей завести танок-хоровод «Ми на луг ходили».
Захоплюючі ігри допомагають дитині пізнавати навколишній світ, привчають до цілеспрямованої, свідомої діяльності, розвивають допитливість, спостережливість, спонукають до творчості.
Ці ігри розвивають не тільки мовлення та рухи дітей, але й уяву, творчі нахили, здатність до перевтілення.
Дитина розглядає картинки, імітує рухи персонажів, зображених на них (людей, тварин), відтворює їхні голоси. Малюк описує предмети, виділяючи їхні суттєві ознаки, знаходячи схожість та відмінності, розширюючи, таким чином, свої уявлення про навколишній віт.
Мета. Навчання дитини уважно розглядати картинку і називати зображені на ній предмети та їхні якості, виконувати дії, які вона бачить на картинці; розвиток ігрових навичок.
Матеріал. Картинки з однією дією, які дитина легко розуміє: хлопчик грає на барабані; дівчинка змітає щіткою крихти зі столу; ведмежа притискає до себе діжечку з медом; хлопчик із лієчки поливає квіти; дівчинка причісує ляльку; малюк грається з м'ячиком. Іграшки і предмети, зображені на картинках: барабан, діжечка, щітка, лійка, лялька, гребінець, м'ячик.
Хід гри. Дитина обирає картинку і розповідає про те, що на ній зображено. Потім вона йде до столика з іграшками і предметами, знаходить потрібне і відтворює дію, зображену на картинці, — наприклад, б'є в барабан.
Мета. Знайомство з тваринами, розвиток правильної вимови звуків.
Матеріал. Картинки із зображеннями козенятка та віслючка.
Хід гри. Дитині показують картинки і задають питання, а дитина відповідає.
— Кого тут намальовано?
— Козенятка і віслючка.
— Яке козенятко? Як воно кричить?
— Козенятко кричить: «Ме-е-е!».
— Який віслючок? Як він кричить?
— Віслючок кричить: «І-а-і-а-і-а!».
Доросий говорить, що козенятко і віслючок дуже люблять дітей і хочуть подивитись, як малюки граються. Він пропонує дитині показати, як скаче козенятко, як ходить віслючок, і співає пісеньку:
Доженемо козенятко,
Доженемо віслючка.
Топ-топ-топ!
Картинки кладуть в різних місцях, і дитина разом із дорослим іде спочатку до козенятка, потім до віслючка, імітуючи їх голоси та ходу.
Мета. Розвиток почуття ритму, тренування у вимові звука «ж».
Матеріал. Паперовий жук або його зображення на картинці.
Хід гри. Дорослий показує дитині жука, вирізаного з кольорового паперу, і кладе його на стільчик. Дитина йде по колу, а дорослий півуче повторює потішну:
Жук-жучок,
Не літай на озерце.
Полетиш високо —
Упадеш глибоко.
Якщо на землю впадеш —
Тебе мишка з'їсть.
Якщо на воду впадеш —
Тебе рибка проковтне.
Дитина під час читання потішки піднімає руки, встає навшпиньки або присідає, зображуючи жука. Коли потішка прочитана, дитина присідає і повторює: «Жу-жу-жу!». Гра повторюється декілька раз за бажанням малюка.
Мета. Тренування вимови звука «ш», розширення словникового запасу, розвиток спритності.
Матеріал. Картина із зображенням змійки.
Хід гри. Дорослий показує змійку на картинці і питає дитину:
— Оленко, це хто?
— Змійка.
— Як змійка шипить?
— Шшш-ш-ш.
— Як вона повзає?
— Звивається, ось так. Дорослий читає віршик. Ой, ти маленька, Змійка голубенька! Об'явись, покажись, Колесом покрутись!
Дитина розглядає змійку, грається з нею, а дорослий допомагає зобразити її. Дитина кладе руки на пояс дорослому. Дорослий повільно йде вперед, дитина за ним. Дорослий слідкує за тим, щоб дитина йшла маленькими кроками, не човгала ніжками. «Змійка» шипить: «Шшш-ш-ш!». Потім дорослий і дитина починають долати перешкоди, розташовані на підлозі (великі кубики, стільці, напнута мотузочка, невеличка колода тощо). Значні перешкоди треба обходити, а через мотузочку, колоду — переступати. Треба слідкувати, щоб дитина не опускала руки, чітко вимовляла «Шшш-ш-ш», повторювала віршик.
Мета. Уточнення уявлень дитини про їжу, активізація в мовленні дітей дієслів «пити», «їсти», «гризти».
Матеріал. Фігурки персонажів казки «Ріпка» або картинки з їх зображеннями.
Хід заняття. Дорослий читає казку «Ріпка» (За І. Франком). «Був собі дід Андрушка, а в нього була баба Марушка. А в баби Марушки — онучка Мінка, а в онучки Мінки — собачка Фінка. В собачки Фінки — кицька Варварка, а в кицьки Варварки — мишка Шпарка...».
По закінченні читання він питає дитину, що дід і баба зробили з ріпкою (помили, почистили і почали їсти).
— Дід Андрушка, баба Марушка і онучка Мінка, — каже дорослий і виставляє на стіл фігурки людей окремо, — їдять солодку ріпку, їдять і приказують: дуже-дуже солодка ріпка! Яка вона?
Дитина відповідає. Дорослий продовжує.
— Собачка Мінка, кицька Варварка і мишка Шпарка дивляться на них, але ріпку не їдять. Зараз їм онучка іншу їжу принесе: кішечці молочка і шматочок ковбаски. Пий, киценько, молоко! їж ковбаску. Собачці — кісточку, а мишці — скоринку хліба або шматочок сиру. Гризи, Міночко, кісточку! Гризи, мишко, скориночку!
Дитина повторює.
Потім дорослий пропонує дитині розповісти, хто що їсть.
Мета. Закріплювати знання дітей, набуті на заняттях з математики протягом 1 і 2 кварталів згідно з вимогами програми. Розвивати кмітливість, математичне мислення, пам'ять. Виховувати увагу, зосередженість, рішучість, самостійність у виконанні завдань.
Обладнання. Кольорові вагончики на кожну дитину (7 штук), картки до ігор «Лото», «Кольорова квітка», «Будиночки», «Увага!», математичні ребуси, площинне зображення геометричних фігур.
Підготовка вихователя. Виготовила роздатковий матеріал для розвиваючих ігор.
Підготовка дітей. Діти навчились рахувати в межах 10, познайомились з цифрами від 1 до 10, з днями тижня, вміють описувати геометричні фігури. Навчились розв'язувати задачі та приклади за малюнками. Вміють орієнтуватись на папері, знаходити й називати суміжні числа. Діти знайомі з розвиваючими іграми, використовуючи їх протягом дня.
Під музику В.Шаїнського «Голубий вагон» діти заходять в групу, вітаються. Загадую загадку.
«Один з дугою тягне всіх за собою».
— Так, це поїзд. У нас у групі теж є поїзд, і він чарівний.
Що позначають вагончики? (Дні тижня).
Подивіться, який він красивий, цей поїзд... Але де ж вагончики? Здогадались, вони вирішили сховатись. Ось ми зараз назвемо дні тижня й вагончики з'являться. Треба назвати дні тижня по порядку.