Звучить пісня “Зацвіла в долині”
Ведуча: Він був сином мужика – і став володарем у царстві Духа”.
Ведучий: Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.
Ведуча: Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Звучить пісня: “По діброві вітер виє...”
Ведуча: Людство читає, любить, шанує пам’ять Шевченка, як мислителя, філософа, поета.
Ведучий: Але одночасно людство низько схиляє голову над його талантом, як художника.
Ведуча: Значення Шевченка, як живописця, рисувальника. Гравера, саме вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва.
Учень читає уривок з поеми “Катерина” Звучить пісня “Така її доля”
Вчителька української мови та літератури робить цікаві повідомлення із останніх років життя Т.Шевченка.
Виходять троє ведучих (дівчата в українській формі).
1 ведуча: Ми приходимо до Шевченківського слова на розмову, коли нам бракує цієї правди.
2 ведуча: І дай Боже, щоб цю правду успадкували наші діти, наші онуки і наші правнуки.
3 ведуча: радуйся, Коломиє, радуйся, що росте і плодоносить дерево посаджене талантом Шевченка.
Звучить після “Зоре моя вечірняя”.
1 ведуча:
Ми чуємо, тебе Кобзарю, крізь століття.
І голос твій нам душі окриля
Встає в новій красі. Забувши лихоліття.
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
2 ведуча: У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі титане, кладемо
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм учасником звемо.
З ведуча: Провіснику волі, великий таланте,
Справдились думи пророчі твої
Приймай же данину любові і шани
Од вільних народів Твої сім’ї
(кладе квіти до портрета Шевченка)
Учитель: Чуєш Тараса, Тарасе – пророче – це твій народе Україна народ волелюбний, незламний, зберіг рідну мову. Ти вірив цьому народу ти любив його і своїм мудрим словом додав йому снаги у його нелегкій боротьбі. Тарасе, батьку наш, ти любив свою. неньку Україну особливою любов’ю сина і вона відповідає тобі такою же любов’ю. Твоє пророче слово і нині служить зброєю в боротьбі славним синам і дочкам твоєї любимої обездоленої України.