Повільно зростало населення Дубна (44,5 %), Заслава (83 %), Острога (84 %). Стагнація Дубна почалася в 30-х роках, коли після ліквідації Кременецького ліцею в ньому остаточно занепали великі ярмарки. Через різні причини, пов’язані з їх власниками, не мали сприяливих умов для розвитку Заслав і Острог.
До обезлюднення міст і зменшення міського населення загалом приводили часті пожежі. Погорільці перелесялися у навколишні села. Якщо ними були євреї, то для цього потрібно було мати дозвіл від генерал-губернатора, не зважаючи на те, що до часу пожежі мешкали у приватному містечку. Прикладом може бути містечко Білгородка Заславського повіту. У квітні 1835 р. тут згоріли 31 єврейська і 3 селянські хати. Хоча власник містечка князь Євстахій Сангушко виділив погорільцям по корцю зерна й дозволив безкоштовно використовувати лісоматеріали з найближчого лісу для будівництва житла, але потерпілі бажали за краще переселися у сусідні села [5].
Однак, не зважаючи на швидкий приріст чисельності міської людності, на початку 50-х років у Волинській губернії лише у Старокостянтинові і Кременці кількість мешканців перевищувала 10 тисяч осіб, а в Житомирі наближалася до 25 тисяч. Загалом же частка населення повітових міст зросла з 3,67 % у 1798 р. до 7,14 % у 1853 р.
Наявні у нашому розпорядженні відомості про народжуваність і смерність у повітових містах за 1832, 1835, 1846-1848, 1853 рр. засвідчують, що природний приріст не завжди був основним джерелом поповнення і росту міського населення Волині (для прикладу див. табл. 4).
Таблиця 4
Природний рух населення повітових міст Волинської губернії у 1846-1847 рр.
| Місто\повіт | Кількість населення | Кількість народжених | Кількість померлих | Різниця між кількістю народжених і померлих | Кількість шлюбів | |||||
| 1846 р. | 1847 р. | 1846 р. | 1847 р. | 1846 р. | 1847 р. | 1846 р. | 1847 р. | 1846 р. | 1847 р. | |
| Житомир Повіт | 24681143227 | 24648152423 | 10426362 | 120021852 | 7043877 | 123312633 | +285+2485 | -33+9199 | 2052628 | 2561291 |
| НовоградПовіт | 6433140366 | 6467141229 | 5608342 | 5085912 | 4224760 | 4745049 | +138+3882 | +34+863 | 3531505 | 1021053 |
| ОстрогПовіт | 903186333 | 907487395 | 2163556 | 2434376 | 1503406 | 2003314 | +112+420 | +43+1062 | 641074 | 56980 |
| ЗаславПовіт | 9252108953 | 9260109810 | 3824717 | 3474649 | 3534018 | 3393792 | +29704 | +8+857 | 49949 | 63869 |
| РівнеПовіт | 5858111369 | 5917112383 | 3882910 | 3643023 | 2751569 | 3052009 | +113+1341 | +591014 | 40727 | 52740 |
| ВолодимирПовіт | 5831125424 | 5769126022 | 2915102 | 2714809 | 2564275 | 3334221 | +35+627 | -62+558 | 651276 | 451211 |
| ЛуцькПовіт | 616195875 | 570896395 | 2502676 | 2442761 | 5992236 | 6972241 | -349+440 | -453+520 | 76993 | 721017 |
| КовельПовіт | 442998050 | 442698807 | 1801986 | 1753300 | 1751631 | 1782543 | +5+355 | -3+757 | 39499 | 32603 |
| СтарокостянтинівПовіт | 6006108769 | 11275110510 | 5685124 | 7095181 | 5213254 | 5803440 | +47+1870 | +129+1741 | 1591302 | 1171607 |
| ОвручПовіт | 390178295 | 394279576 | 1784050 | 1494310 | 1272359 | 1083029 | +51+1691 | +41+1281 | 23969 | 19815 |
| ДубноПовіт | 1023589576 | 1006490241 | 5303685 | 4183581 | 5883003 | 5892916 | -58+682 | -171+665 | 1501044 | 98649 |
| КременецьПовіт | 8394121896 | 8410122398 | 6322875 | 5743336 | 6022377 | 5582834 | +130+498 | +16+502 | 122938 | 97936 |
| Усього | 1413485 | 1432149 | 57055 | 72299 | 41527 | 53635 | +15528 | +18664 | 15249 | 12780 |
Складено за: [7, 8].
Збільшення чисельності за рахунок переселення з інших губерній Росії також не проходило; указ сенату від 25 грудня 1796 р. забороняв міщанам переїжджати в інші губернії: щоб перейти в міщанську громаду міста іншої губернії, необхідно було отримати згоду більше 50 % членів міського товариства, затвердження міського голови, магістрату або ратуші, мати свідоцтво на право вільного поселення в іншу губернію, яке треба було подати для остаточного затвердження в Казенну палату. Крім цього, міщанин зобов’язаний був платити до наступногої ревізії всі податки у тому міському товаристві, де проживав раніше, і в цьому, куди переселився.
До міських станів приписувалися іноземці, навіть коли проживали на приватних землях. В окремих містах вони складали значний відсоток. Наприклад, у Дубні у другій половині 40-х років мешкало близько 200 німецьких сімей. Сюди вони прибули з Царства Польського на запрошення князя Любомирського, який в опублікованому газетному оголошенні “обіцяв їм усілякі вигоди”. Німці займалмся ремеслом, переважно ткацтвом. Німецька громада була настільки значною у цьому повітовому місті, що мала свою управу на чолі з купцем 3-ої гільдії Рауде, підпорядковану місцевому магістрату.
Основним джерелом поповнення міських жителів було переселення в міста сільського населення. На підставі статистичних і архівних даних можна визначити групи сільського населення, які були основним резервом поповнення населення міст. До них можна віднести такі групи: вільні люди, однодворці, шляхта.
У містах поселялися відпущені на волю кріпосні селяни. Однак поміщики дуже рідко і за великий викуп відпускали своїх селян, крім цього, для цього потрібен був дозвіл міністра внутрішніх справ. Ще 3 жовтня 1776 р. видано урядовий указ про дозвіл удільним і казеним селянам записуватится в купецький і міщанський стани. 25 травня 1808 р. – указ про дозвіл однодворцям відпускати своїх селян на свободу. 7 січня 1828 р. – указ про дозвіл державним селянам, які поселилися в містах, будувати і купувати будинки. Однак подвійний податковий гніт (у міських станів) стримував процес переходу державних селян у міста. 22грудня 1837 р. вийшов повторно указ про дозвіл державним селянам переселятися в міста. Проте на Правобережній Україні в першій половині ХІХ ст. більшість селян залишалася кріпосними; це перешкоджало їхньому переселенню в міста. Селяни-кріпаки, як правило, не мали можливості йти в міста. Таким чином, панщинна система ведення господарства стояла на шляху переселення селян у міста для заняття ремеслом і промислами.
Одним із важливих джерел поповнення міського населення на Волині, яка входила у “смогу осідлості” євреїв, було насильне переселення царським урядом єврейського населення із сільської місцевості у міста і містечка. Починаючи з кінця ХVІІІ ст., урядом були вжиті заходи щодо переселення євреїв.
Наприкінці 30-х років ХІХ ст. єврейське населення Волині в основному було переселено із сільської місцевості у міста і містечка. Цим пояснюються більш високі темпи росту кількості міського населення за час з 1833 до 1842 р. Для росту міського населення мало значення збільшення адміністративно-управлінського апарату. У містах залишалися жити відставні солдати й офіцери нижчого рангу. У 30-х роках ХІХ ст зросла чисельність війська у містах і містечках Волинської губернії, що було пов’язано з повстанням 1830-1831 рр.
“Военно-статистическое обозрение”, підготовлене у 1848 році, відображає таку соціальну структуру населення повітових міст (див. табл. 5):
Таблиця 5
Соціальна структура населення повітових міст і повітів Волинської губернії за 1848 р.
| Стани | Повітові міста | Повіти | Всього | |||
| К-сть | % | К-сть | % | К-сть | % | |
| ДуховенствоДворяни спадковіДворяни особистіЧиновники Почесні громадяниКупці трьох гільдійМіщаниСеляниВійськовослужбовціВідставні солдатиКолоністи | 1463 1720 1567 2299 – 1867 84816 6113 2835 907 678 | 9,62 4,27 42,63 79,69 – 49,51 40,70 0,55 94,28 5,89 17,62 | 13738 38581 2109 586 17 1904 123568 1095808 172 14488 3170 | 90,38 95,73 57,37 20,31 100,00 50,49 59,30 99,45 5,72 94,11 82,38 | 15201 40301 3676 2885 17 3771 208384 1101921 3007 15395 3848 | 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 |
| Всього | 104265 | 7,46 | 1294141 | 92,54 | 1398406 | 100,00 |
Складено за: [1].
Таким чином, протягом першої половини ХІХ ст. кількість міст залишалася незмінною. Простежувалася тенденція до зменшення містечок. Чисельність міського населення зростала впродовж усього досліджуваного періоду, але особливо в 30-40-х роках ХІХ ст. Основними джерелами його поповнення було сільське населення, яке переселялося до міст унаслідок урядової політики зменшення кількості чиншевої шляхти, насильного переселення євреїв до міст, а також збільшення чисельності чиновників, відставних військових і притоку іноземців.
Література
1. Военно-статистическое обозрение Российской империи. – Т.3. – Ч.3: Волынская губерния. – Спб, 1850. – 158 с.+32 с.