Смекни!
smekni.com

Приватизація 4 (стр. 2 из 8)

Для ви­бо­ру ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­ної фо­р­ми при­ва­ти­за­ції не­об­хід­но роз­гля­ну­ти най­більш ха­ра­к­те­р­ні озна­ки ко­ж­ної з них.

Оре­н­да, як ві­до­мо, при­пу­с­кає пе­ре­да­чу за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва (май­на) у тим­ча­со­ве ко­ри­с­ту­ван­ня і во­ло­дін­ня. Обо­в'я­з­ко­вою умо­вою ре­а­лі­за­ції оре­н­д­них від­но­син є на­яв­ність двох еко­но­мі­ч­них су­б'єк­тів – оре­н­до­да­в­ця й оре­н­да­ря, від­но­си­ни між який скла­да­ють­ся з при­во­ду то­го са­мо­го об'­єк­та вла­с­но­с­ті. Для про­ду­к­ти­в­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва оре­н­дар по­ви­нний оде­р­жа­ти пра­во во­ло­дін­ня ни­ми, що да­єть­ся йо­му оре­н­д­ним до­го­во­ром. Та­ким чи­ном, оре­н­да, збе­рі­га­ю­чи за вла­с­ни­ком пра­во вер­хо­в­но­го роз­по­ря­джен­ня, при­пу­с­кає пе­ре­да­чу оре­н­да­рю го­с­по­дар­сь­ких ком­пе­те­н­цій управ­лін­ня, во­ло­дін­ня, ко­ри­с­ту­ван­ня май­ном, уна­с­лі­док чо­го в ньо­го ви­ни­кає еко­но­мі­ч­ний ін­те­рес по йо­го ефе­к­ти­в­но­му ви­ко­ри­с­тан­ню.

І у вла­с­ни­ка, і в без­по­се­ре­д­ньо­го ви­ро­б­ни­ка (оре­н­да­ря) іс­нує об'­єк­ти­в­на не­об­хід­ність у фа­к­ти­ч­но­му при­сво­єн­ні ре­зуль­та­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва – при­бу­т­ків, ма­те­рі­а­ль­них благ, оскі­ль­ки во­ни за­ці­ка­в­ле­ні в за­до­во­лен­ні сво­їх жит­тє­вих по­треб, ре­а­лі­за­ції сво­їх еко­но­мі­ч­них ін­те­ре­сів. Од­нак вла­с­ник свої ін­те­ре­си ре­а­лі­зує в будь-­яко­му ви­па­д­ку (не­за­ле­ж­но від ре­зуль­та­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва він оде­р­жує оре­н­д­ну пла­ту), то­ді як оре­н­дар за­ці­ка­в­ле­ний у ма­к­си­ма­ль­но­му під­ви­щен­ні ефе­к­ти­в­но­с­ті сво­єї го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті.

За­со­бу ви­ро­б­ни­ц­т­ва, оре­н­до­ва­ні оре­н­да­рем, ста­ють йо­го вла­с­ні­с­тю тіль­ки то­ді, ко­ли вже на­ле­жать йо­му, тоб­то пі­с­ля ви­ку­пу цих за­со­бів у вла­с­ни­ка (що обу­мо­в­ле­но до­го­во­ром), а та­кож у ви­па­д­ку, ко­ли їх­ня ва­р­тість по за­кін­чен­ні те­р­мі­ну оре­н­ди ці­л­ком від­шко­до­ва­на, а во­ни ще збе­рі­га­ють свої ко­ри­с­ні вла­с­ти­во­с­ті.

Оре­н­д­ні від­но­си­ни є за­со­бом ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті. Це від­бу­ва­єть­ся в про­це­сі від­чу­жен­ня – при­сво­єн­ня. Прак­ти­ч­но він здій­с­ню­єть­ся шля­хом на­дан­ня вла­с­ни­ком оре­н­да­рю (як су­б'єк­ту ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті) прав ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня, ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня оре­н­до­ва­ни­ми за­со­ба­ми ви­ро­б­ни­ц­т­ва, а ко­ри­с­ту­ван­ня (еко­но­мі­ч­ні від­но­си­ни між су­б'єк­та­ми вла­с­но­с­ті з при­во­ду спо­жи­ван­ня її об'­єк­тів), во­ло­дін­ня і ча­с­т­ко­ве роз­по­ря­джен­ня (від­но­си­ни, зв'я­за­ні не тіль­ки з ви­ко­ри­с­тан­ням умов, але і з при­сво­єн­ням ре­зуль­та­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва) – ат­ри­бу­ти єди­но­го про­це­су при­сво­єн­ня, що ха­ра­к­те­ри­зує про­цес ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті.

Вла­с­ність є фа­к­ти­ч­ним, за­ве­р­ше­ним при­сво­єн­ням. Тоб­то оре­н­дар, що не є вла­с­ни­ком, на­ді­ля­єть­ся пра­ва­ми ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня, ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня у від­но­шен­ні май­на вла­с­ни­ка. Оре­н­да­рю да­єть­ся ши­ро­ка еко­но­мі­ч­на са­мо­стій­ність, од­нак це не озна­чає, що він пе­ре­тво­рю­єть­ся у вла­с­ни­ка за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

Що ж сто­су­єть­ся роз­де­р­жа­в­лен­ня вла­с­но­с­ті і пе­ре­да­чі під­при­ємств у вла­с­ність їх­нім тру­до­вим ко­ле­к­ти­вам, то в цьо­му, зда­єть­ся, укла­де­не іс­то­т­не про­ти­річ­чя. Дер­жа­в­ні під­при­єм­с­т­ва – су­б'єк­ти ре­а­лі­за­ції дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті. Вла­с­ни­ком же є дер­жа­ва, що пе­ре­дає сво­їм пред­ста­в­ни­кам (су­б'єк­там ре­а­лі­за­ції вла­с­но­с­ті) – під­при­єм­с­т­вам пра­ва ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня і ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня, тоб­то здій­с­ню­єть­ся про­цес ре­а­лі­за­ції дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті. Як­що ж ко­ле­к­тив під­при­єм­с­т­ва бе­ре в йо­го в дер­жа­ви, то цей про­цес ре­а­лі­за­ції дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті, на­кла­да­єть­ся на ньо­го. У цьо­му ви­па­д­ку ко­ле­к­тив під­при­єм­с­т­ва, здій­с­ню­ю­чи пра­во ко­ри­с­ту­ван­ня, во­ло­дін­ня, ча­с­т­ко­во­го роз­по­ря­джен­ня, для то­го, щоб оре­н­ду­ва­ти в дер­жа­ви за­со­бу ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що вже зна­хо­дять­ся в йо­го ко­ри­с­ту­ван­ні, во­ло­дін­ні і роз­по­ря­джен­ні, по­ви­нний здій­с­ню­ва­ти той же са­мий про­цес, але ще і за оре­н­д­ну пла­ту. Крім то­го, за три­ва­лий те­р­мін оре­н­дар всту­пає в кон­ф­лікт із вла­с­ни­ком.

При оре­н­ді дер­жа­в­но­го май­на тру­до­вим ко­ле­к­ти­вом під­при­єм­с­т­ва має мі­с­це:

1) Ство­рен­ня і на­ро­щу­ван­ня ко­ле­к­ти­в­ної од­но­ча­с­не з уга­сан­ням дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті. На­яв­ність ко­ле­к­ти­в­ної вла­с­но­с­ті ви­ма­гає її по­да­ль­шої пе­р­со­ні­фі­ка­ції сто­со­в­но до ко­ж­но­го пра­ців­ни­ка в за­ле­ж­но­с­ті від йо­го тру­до­во­го вне­с­ку.

2) На­дан­ня ко­ле­к­ти­ву пра­ва са­мо­стій­но роз­по­ря­джа­ти­ся оре­н­до­ва­ни­ми за­со­ба­ми ви­ро­б­ни­ц­т­ва й ор­га­ні­зу­ва­ти свою ді­я­ль­ність від­по­ві­д­но з прин­ци­па­ми са­мо­вря­ду­ван­ня.

3) Впро­ва­джен­ня оре­н­ди на рі­в­ні вну­т­рі­шніх під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва.

4) То­ч­ний об­лік осо­би­с­то­го вне­с­ку ко­ж­но­го пра­ців­ни­ка в за­га­ль­ний ре­зуль­тат ді­я­ль­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву.

5) По­сту­по­вий ви­куп під­при­єм­с­т­ва, у то­му чи­с­лі тіль­ки за ра­ху­нок за­со­бів ко­ле­к­ти­ву (як за­га­ль­них, так і осо­би­с­тих за­со­бів пра­ців­ни­ків) і ре­зуль­та­тів йо­го еко­но­мі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті (для оре­н­д­но­го ко­ле­к­ти­ву з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю за­кри­то­го ти­пу і "на­род­но­го під­при­єм­с­т­ва"), а та­кож за ра­ху­нок ві­ль­но­го про­да­жу ак­цій під­при­єм­с­т­ва і їх­ніх ре­а­лі­за­цій че­рез фо­н­до­ву бі­р­жу.

6) Ко­ле­гі­а­ль­ність управ­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом. Для оре­н­д­них ко­ле­к­ти­вів з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю за­кри­то­го ти­пу і ча­с­т­ко­вою вла­с­ні­с­тю ви­щим ор­га­ном управ­лін­ня є за­га­ль­ні збо­ри їх­ніх чле­нів. По­сі­б­ник по­то­ч­ною ді­я­ль­ні­с­тю здій­с­нює об­ра­ний ко­ле­к­ти­вом ке­рі­в­ник. Для оре­н­д­но­го ко­ле­к­ти­ву з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю від­кри­то­го ти­пу ха­ра­к­те­р­ний ко­ле­гі­а­ль­ний-­ак­ці­о­не­р­ний прин­цип управ­лін­ня – спо­лу­чен­ня во­лі тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву з во­лею ак­ці­о­не­рів, вла­с­ни­ків ко­н­т­ро­ль­но­го па­ке­та ак­цій з по­сту­по­вим зсу­вом ре­а­ль­них фу­н­к­цій управ­лін­ня на ко­ристь остан­ніх.

7) Ви­пуск ак­цій для оре­н­д­них ко­ле­к­ти­вів з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю:

a) за­кри­то­го ти­пу – ак­цій тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву тіль­ки для пра­ців­ни­ків да­но­го під­при­єм­с­т­ва (вклю­ча­ю­чи пе­н­сі­о­не­рів, сту­де­н­тів ву­зів, вій­сь­ко­во­с­лу­ж­бо­в­ців, що пра­цю­ва­ли на під­при­єм­с­т­ві й ін.);

b) від­кри­то­го ти­пу – ак­цій під­при­єм­с­т­ва, що мо­жуть при­дба­ти як фі­зи­ч­ні (ро­бі­т­ни­ки під­при­єм­с­т­ва, окре­мі гро­ма­дя­ни), так і юри­ди­ч­ні осо­би (під­при­єм­с­т­ва, хо­л­ди­н­ги і т. д.). У цьо­му ви­па­д­ку чле­ни тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву ма­ють мо­ж­ли­вість при­дба­ти ча­с­ти­на ак­цій по їх но­мі­на­ль­ній ва­р­то­с­ті, а не за ку­р­сом фо­н­до­вої бі­р­жі. За­га­ль­ним для обох ор­га­ні­за­цій­них форм озна­кою є на­ра­ху­ван­ня ди­ві­де­н­дів як на ак­ції тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву, так і на ак­ції під­при­єм­с­т­ва.

Для так на­зи­ва­но­го "на­род­но­го під­при­єм­с­т­ва" ха­ра­к­те­р­ним є ча­с­т­ко­вий прин­цип при­ва­ти­за­ції май­на, під яким ма­єть­ся на ува­зі вне­сен­ня ко­ж­ним чле­ном тру­до­во­го (оре­н­д­но­го) ко­ле­к­ти­ву вста­но­в­ле­ної ча­с­т­ки і ви­зна­чен­ня йо­го паю в за­га­ль­ній вла­с­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву (у за­ле­ж­но­с­ті від тру­до­во­го вне­с­ку пра­ців­ни­ка). У ре­зуль­та­ті за під­су­м­ка­ми го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті ко­жен па­йо­вик оде­р­жує у ви­ді ви­плат ча­с­ти­на чи­с­то­го до­хо­ду на пай.

При ви­бо­рі ко­ж­ної з роз­гля­ну­тих ор­га­ні­за­цій­но-­еко­но­мі­ч­них форм при­ва­ти­за­ції шля­хом оре­н­ди не­об­хід­но вра­хо­ву­ва­ти: за­га­ль­ним для всіх цих форм є той факт, що у всіх ви­па­д­ках спо­сте­рі­га­єть­ся об­ме­жен­ня еко­но­мі­ч­ної са­мо­стій­но­с­ті оре­н­д­них ко­ле­к­ти­вів за до­го­во­ром оре­н­ди: ко­ж­на з за­зна­че­них форм (че­рез оре­н­ду) має рі­з­ний сту­пінь ефе­к­ти­в­но­с­ті. Най­бі­ль­ша пе­ре­ва­га за об'­єк­ти­в­ни­ми по­ка­з­ни­ка­ми має оре­н­д­ний ко­ле­к­тив з ак­ці­о­не­р­ною вла­с­ні­с­тю від­кри­то­го ти­пу, що ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся: ни­зь­ким рі­в­нем ко­ле­к­ти­в­но­го во­ло­дін­ня і управ­лін­ня (хо­ча те­о­ре­ти­ч­но управ­лін­ня го­с­по­дар­сь­кою ді­я­ль­ні­с­тю під­при­єм­с­т­ва здій­с­нює за­га­ль­ні збо­ри чле­нів ко­ле­к­ти­ву, фа­к­ти­ч­но ж пра­ва управ­лін­ня пе­ре­хо­дять до ак­ці­о­не­рів, що ма­ють ко­н­т­ро­ль­ний па­кет ак­цій під­при­єм­с­т­ва); се­ре­д­нім сту­пе­нем ефе­к­ти­в­но­с­ті ін­ве­с­ти­цій фі­зи­ч­ни­ми осо­ба­ми; се­ре­д­ньою мо­ж­ли­ві­с­тю швид­ко­го під­ви­щен­ня ефе­к­ти­в­но­с­ті ви­ро­б­ни­ц­т­ва; ви­со­ким рі­в­нем еко­но­мі­ч­ної від­по­ві­да­ль­но­с­ті і за­ці­ка­в­ле­но­с­ті ко­ле­к­ти­ву вла­с­ни­ків у ре­зуль­та­тах фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня під­при­єм­с­т­ва (як йо­го пра­ців­ни­ків, так і ак­ці­о­не­рів – не пра­ців­ни­ків); ве­ли­кою мо­ж­ли­ві­с­тю швид­ко­го ви­ку­пу під­при­єм­с­т­ва (у най­менший те­р­мін, у по­рі­в­нян­ні з ін­ши­ми фо­р­ма­ми).