Смекни!
smekni.com

Фінанси акціонерних товариств (стр. 6 из 6)

За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема, від процента (доходу) на облігації. З юридичної точки зору процент завжди є боргом товариства облігаціонеру, який підлягає за­доволенню із всього майна товариства і забезпечується позовним захис­том.

Дивіденд стає боргом товариства акціонеру лише після його оголо­шення і виплачується тільки з чистого прибутку. Майно товариства, стосовно якого визначаються і з якого сплачуються дивіденди акціонерам, Закон називає в імперативній формі. Основний принцип акціонерного права в даному разі полягає в тому, що діюче акціонерне товариство не має права сплачувати дивіденди за рахунок статутного фонду й іншого капіталізованого майна підприємства (принцип недоторканості статутно­го фонду діючого товариства). Тому дивіденди по акціях виплачуються за рахунок чистого прибутку товариства, тобто прибутку, "що залишається в розпорядженні товариства після сплати встановлених законодавством по­датків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит" (стаття 9 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", та стаття 15 Закону "Про господарські товариства"). Виходячи з такого визначення джерела формування дивідендів, Типовий статут відкритого акціонерного товарис­тва деталізує, по-перше, його правову форму і, по-друге, по­рядок виплати. На підставі Типового статуту правовий режим дивідендів детально регулюють статути конкретних підприємств, а згідно з ними - проспекти емісій акцій. В статутах товариств визначаються такі елементи правового режиму дивідендів (окремі пункти):

- розмір дивідендів (у розрахунку на одну звичайну акцію його ви­значають загальні збори товариства на пропозицію правління);

-строк виплат (виплата дивідендів акціонерам здійснюється один раз на рік протягом одного місяця після прийняття зборами рішення про виплату дивідендів);

-спосіб виплат (дивіденд виплачується на рахунок, зареєстрований у реєстрі акціонера при реєстрації продажу акції. У разі відсутності пов­ної інформації про акціонера дивіденд депонується на рахунку товарист­ва. Проценти на не одержані дивіденди не нараховуються. Акціонери зо­бов'язані в строк (протягом 2 тижнів) повідомляти про зміну адреси і/або розрахункового рахунку. Інакше товариство не відповідає за несвоєчас­ність сплати дивідендів;

- початок нарахування (дивіденди нараховуються з моменту реєс­трації особи як акціонера в реєстрі акціонерів товариства, причому про­порційно внесеній за акції сумі);

- розмір дивідендів не може бути вище рекомендованого правлін­ня. Загальні збори можуть знизити розмір дивідендів;

- порядок виплати дивідендів вибулим і новим акціонерам (при купівлі акцій на вторинному ринку цінних паперів дивіденди за минулий 2ними юридичними особами, встановлено спеціальні прави­ла:

1) дивіденди на частку державного майна у статутних фондах такі товариства зобов'язані визначати щоквартально;

2) ці кошти перераховуються власникам, тобто у відповідні бю­джети: державний. Республіки Крим, областей, інших суб’єктів права комунальної власності;

3) перерахування має бути здійснене у п'ятиденний строк з дня прийняття товариством рішення про розподіл прибутку;

4) правильність визначення і виплати цих дивідендів контролює державна податкова інспекція.

Юридично-технічною формою, яка постійно відображає майновий стан товариства, є його постійний бухгалтерський баланс, тобто документ про його активи і пасиви. Баланс товариства складається у звітному періоді і відображає результати рішень, які приймаються. Він показує вартість обігового та основного капіталу, наявність грошових коштів у касі і на рахунку, вартість матеріальних і нематеріальних активів, розмір акціонерного капіталу товариства на даний час, а також інші джерела формування коштів товариства, боргові зобов'язання і таке інше. Грошові кошти товариства відображені на його розрахунковому та інших рахунках в установах банків. Отже, врегульовані правом відносини, щодо об’єднання вкладів засновників у статутний фонд і т.д. являють собою фінанси акціонерного товариства.

ВИСНОВОК

Акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в то час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників. Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.


ЛІТЕРАТУРА

1. Білорус О. Г., Рогач В. І. Акціонерні товариства: організація і управління. - К.: Техніка. – 1992. – 144с.

2. Петруня Ю. Є. Непрофесійні суб”єкти ринку акцій України. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 262с.

3. Гольцберг. Акционерные общества. Фондовая биржа, Операции с ценными бумагами. – К.: Текст. – 1992. – 94с.

4. Акціонерні товариства.// “Українська Інвестиційна Газета”. – К. – 1997. – 344с.

5. Мельник В.А.Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. – К.:А.Л.Д., ВІРА-Р, 1998. – 560с.

6. Володин А.А. Справочник финансиста предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 368с.

7. Закон України “Про господарські товариства”, №1576-12, від 19/09/1991

8. Закон України”Про власність”, №697-12, від 07/02/1991

9. Закон України”Про підприємства в Україні”, №887-12, від 27/03/1991

10. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”, №1201, від 18/06/1991